Апелляционный
суд не может применять исковую давность, если о ее применении ответчиком не было
заявлено в местном суде. К такому выводу пришел Высший специализированный суд в
решении по делу № 215/3169/15-ц от 25.10.2017 г.
В
данном случае заочным решением местного суда с гражданина была взыскана сумма
задолженности за коммунальные услуги. То есть гражданин проигнорировал судебные
заседания и не воспользовался своими процессуальными правами.
Только
в заявлении о пересмотре судебного решения гражданин обеспокоился вопросом о
применении срока исковой давности и, соответственно, уменьшении суммы
взысканных средств.
ВССУ,
ссылаясь на выводы, изложенные в постановлениях Верховного Суда Украины от 30
сентября 2015 № 6-780цс15 и от 2 марта 2016 № 6-2307цс15, указал, что новые
материально-правовые требования, которые не были предметом рассмотрения в суде
первой инстанции, не рассматриваются судом апелляционной инстанции. Гражданин
безвозвратно утратил возможности…
Не
игнорируйте судебные заседания. Если не имеете знаний и/или возможностей для
участия в судебном заседании – обращайтесь к специалистам. Помните, что
эффективность правовой помощи зависит от ее своевременности.
Наши
контакты в верхней правой части этой страницы)
Ухвала
іменем україни
25
жовтня 2017 року
м. Київ
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
Ступак О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши
у судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства теплових мереж
«Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за
опалення за касаційною скаргою комунального підприємства теплових мереж
«Криворіжтепломережа» на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області
від 1 березня 2016 року,
встановила:
У
червні 2015 року комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»
(далі - КП ТМ «Криворіжтепломережа»)
звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що
підприємство є постачальником опалення і гарячого водопостачання до квартири
АДРЕСА_1, наймачем якої є ОСОБА_3 У період з 1 вересня
2008
року по 1 жовтня 2013 року за вказаною адресою утворилась заборгованість у
розмірі 21 182,59 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача у судовому
порядку.
Заочним
рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпровської області від
29 вересня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто
з ОСОБА_3 на користь КП ТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті теплової енергії в
сумі 21 182,59 грн та судові витрати в розмірі 243,60 грн, а всього 21 426,19
грн.
Рішенням
апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2016 року заочне
рішення суду першої інстанції в частині стягнутого з ОСОБА_3 на користь КП ТМ
«Криворіжтепломережа» розміру заборгованості по оплаті теплової енергії
змінено, зменшено суму заборгованості з 21 182,59 грн до 8 328,83 грн. У іншій
частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У
касаційній скарзі КП ТМ «Криворіжтепломережа» просить скасувати рішення
апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно
до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2
червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в
межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного
Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що
регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У
зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним
процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача,
обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно
до ст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,
вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі
повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в
судовому засіданні.
Змінюючи
заочне рішення місцевого суду, апеляційний суд посилався на те, що стягненню
підлягає заборгованість, з урахуванням строку позовної давності, про
застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем у заяві про перегляд
заочного рішення.
Проте
з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.
Установлено,
що між сторонами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та
споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню та
підігріву гарячої води, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні
послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з
централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Відповідач
користується наданими позивачем житлово-комунальними послугами, проте оплачує
їх несвоєчасно та не в повному обсязі.
26
грудня 2013 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області було видано судовий наказ про стягнення із боржника ОСОБА_3
заборгованості в сумі 21 368,99 грн,
який ухвалою того ж суду від 10 лютого 2014 року скасовано.
Пред'являючи
даний позов, КП ТМ «Криворіжтепломережа» просило стягнути з ОСОБА_3
заборгованості в сумі 21 368,99 грн, яка утворилась за період з 1 вересня 2008
року по 1 жовтня 2013 року.
За
змістом частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом
лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З
обставин справи вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалювалось в
заочному порядку.
Відповідач
зверталась з заявою про перегляд заочного рішення, у якій також ставила питання
про застосування строку позовної давності (а. с. 37).
Ухвалою
Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20
січня 2016 року заяву ОСОБА_3 про
перегляд заочного рішення залишено без задоволеня.
Відповідно
до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку
апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції
в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд
апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних
обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги,
які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Нові
матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої
інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той
факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у
випадках, передбачених законом, може бути підставою для скасування рішення суду
першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про
застосування позовної давності.
Указаний
правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30
вересня 2015 року № 6-780цс15 та від 2 березня 2016 року № 6-2307цс15 і
відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.
Враховуючи
вищезазначене, апеляційний суд не взяв до уваги, що рішення по суті спору
ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження
здійснюється лише перевірка законності та обґрунтованості рішення суду, а
враховуючи те, що ст. 267 ЦК України є нормою матеріального права, суд
апеляційної інстанції не вправі розглядати заяву про застосування строків
позовної давності.
У
силу ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо
під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм
матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою
підставою для скасування рішення.
Заочне
рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону.
Задовольняючи
позов, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог.
Відповідно
до ст. 226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати
вимогам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому
має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Як
роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України в від 18 грудня
2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як
найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих
Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом
України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно
додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі
(ч. 1 ст. 213 ЦПК України).
Ухвалене
у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у
послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України і обов'язково містити вступну,
описову, мотивувальну та резолютивну частини.
Мотивувальна
частина, зокрема, повинна містити: встановлені судом обставини і визначені
відповідно до них правовідносини; мотиви, з яких суд вважає встановленою
наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення,
бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні
нормативно-правові акти; встановлення обставин, чи були порушені, не визнані
або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до
суду, а якщо були, то ким; назву, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту
закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким
суд керувався.
Мотивувальну
частину рішення необхідно викладати з вичерпною повнотою. На підставі аналізу
фактів і доказів, на підставі їх оцінки й юридичної кваліфікації суд робить
висновки у справі.
У
мотивувальній частині кожного рішення суду мають бути наведені також посилання
на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її
частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми
Конституції, на підставі яких визначені права та обов'язки сторін у спірних
правовідносинах, на ст. ст. 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України й інші норми
процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та
обов'язки сторін.
Проте
мотивувальна частини заочного рішення Тернівського районного суду м. Кривого
Рогу Дніпровської області від 29 вересня 2015 року указаному не відповідає.
Зокрема,
стягуючи заборгованість по оплаті за теплову енергію, місцевий суд не зазначив
період, за який виникла заборгованість та з якого існує така заборгованість, не
навів відповідні розрахунки, у повній мірі не перевірив, чи дотримано строки
позовної давності.
Ураховуючи
наведене, ухвалені в справі судові рішення
не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст.
338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись
ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у
х в а л и л а:
Касаційну
скаргу комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа»
задовольнити частково.
Заочне
рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпровської області від 29
вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 1
березня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала
оскарженню не підлягає.
Головуючий В.С. Висоцька
Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак І.М. Фаловська
Отправить комментарий