Апеляционный суд Днепропетровской
области при пересмотре дела № 214/4359/13-ц по иску ООО «Кредитные инициативы»
об обращении взыскания на предмет ипотеки пришел к выводу, что выскание на
предмет ипотеки коллекторской компанией на основании договора факторинга –
незаконно.
Коллегия судей отметила, что
требования клиента к должнику, связанные с получением от должника каких-либо
работ, услуг или других благ в натуральной форме, не могут быть предметом
уступки по договору факторинга. То есть, требование по договору ипотеки -
взыскание недвижимости, не может передаваться коллекторсиким компаниям и они не
имеют права отбирать имущество граждан, заключивших кредитные договора с банком
под обеспечение квартир.
Решение обосновано частью 1 ст. 1078
Гражданского кодекса, согласно которой предметом договора факторинга может быть
право денежного требования, срок платежа по которому наступил (существующее
требование), а также право требования, которое возникнет в будущем (будущее
требование). Согласно же ст. 1 Закона «Об ипотеке» ипотека - это вид
обеспечения выполнения обязательства недвижимым имуществом, которое остается во
владении и пользовании ипотекодателя, согласно которому ипотекодержатель имеет
право в случае невыполнения должником обеспеченного ипотекой обязательства
получить удовлетворение своих требований за счет предмета ипотеки
преимущественно перед другими кредиторами этого должника.
Таким образом, рассматриваемый
договор противоречит положениям ст. 1078 ГК и в соответствии со ст. 228 ГК
является ничтожным, поскольку нарушает публичный порядок. Сделка считается
нарушающей публичный порядок, если она направлена на нарушение конституционных
прав и свобод человека и гражданина, незаконное завладение имуществом.
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №
214/4359/13-Ц 22-ц/774/380/К/14
Справа №
214/4359/13-ц Головуючий в суді першої
Провадження
№ 22-ц/774/380/К/14 інстанції - Ан О.В.
Категорія 27
(4) Доповідач - Савіна Г.О.
Р І Ш Е Н Н
Я
І М Е Н Е
М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2014
року м. Кривий Ріг
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської
області в складі :
головуючого
- судді Савіної Г.О.,
суддів -
Митрофанової Л.В., Остапенко В.О.,
при
секретарі - Кузьміній Н.В.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на
рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013 року по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про
звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2013 року Товариство з
обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні
ініціативи») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на
предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 липня
2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір
№0301/0706/88-506 (з подальшим внесенням змін та доповнень), відповідно до умов
якого відповідач отримав 12000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування
кредитним договором .
В забезпечення належного виконання
зобов'язання за Кредитним договором між ними укладено договір іпотеки
№0301/0706/88-506-Z-1, згідно умов якого
ОСОБА_2 передав банку в іпотеку 2-кімнаткнну квартиру АДРЕСА_1, що належить йому
на праві власності.
Внаслідок укладених 28 листопада 2012
року між правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ПАТ «Сведбанк» та ТОВ
Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), а
також ТОВ «ФК «Вектор плюс» і ТОВ «Кредитні
ініціативи» договорів факторингу, останнє набуло статусу нового
кредитора/стягувача за вищезазначеним кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням
ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань
утворилась прострочена заборгованість розмір якої станом на 01 квітня 2013 року
становить 203788 грн. 41 коп., з яких
заборгованість за кредитом - 92087 грн. 35 коп., заборгованість по
відсоткам 54995 грн. 20 коп. та пеня 56705 грн. 86 коп.
Оскільки у разі неналежного виконання
боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права дострокового
виконання зобов'язання, а у разі його невиконання - звернення стягнення на
предмет іпотеки, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - 2-х
кімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 45,3 кв.м,
житловою площею 27,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право
власності, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення
заборгованості за кредитним договором №0301/0706/88-506 від 28 липня 2006 року,
яка станом на 01 квітня 2013 року складає 203788 грн. 41 коп., виселити
відповідача з вказаної квартири без надання іншого житла із зняттям з
реєстраційного обліку, а також стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового
збору в сумі 2152 грн. 58 коп.
Рішенням Саксаганського районного
суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013
року позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволені частково, звернуто
стягнення на предмет іпотеки - 2-х кімнатну квартиру, яка знаходиться за
адресою АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, що
належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, на користь ТОВ
"Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитним
договором №0301/0706/88-506 від 28 липня 2006 року, яка станом на 01 квітня
2013 року складає 203788 грн. 41 коп., а саме за кредитом 92087 грн. 35 коп.,
по відсотках 54995 грн. 20 коп., пеня - 56705 грн. 86 коп.; - шляхом проведення
прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження",
встановивши початкову ціну предмета іпотеки за ціною, що буде визначена на
підставі висновку незалежного експерта чи суб'єкта оціночної діяльності,
правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної
діяльності. У задоволенні решти
позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ
"Кредитні ініціативи" 2037 грн. 88 коп. в рахунок відшкодування
судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить
питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не
перевірив розрахунок заборгованості та дійшов помилкового висновку щодо
виникнення у нього простроченої заборгованості, наявність якої давала б
позивачу право дострокового її стягнення. Суд не звернув увагу на недоведеність
позивачем його права на звернення до суду з позовом та того, що він є належним
кредитором, а також не врахував, що він не отримував жодного письмового
повідомлення про зміну кредитора, тому в
даному випадку має місце прострочення
кредитора.
Перевіривши законність та
обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що
апеляційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 липня 2006
року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір
№0301/0706/88-506 (з подальшим вселенням змін та доповнень), відповідно до умов
якого відповідач отримав 12000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування
кредитним договором .
В забезпечення належного виконання
зобов'язання за Кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2
укладено договір іпотеки №0301/0706/88-506-Z-1,
згідно умов якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку 2-кімнаткнну квартиру
АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.
У зв'язку з неналежним виконанням
ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань
утворилась заборгованість розмір якої станом на 01 квітня 2013 року становить
203788 грн. 41 коп., з яких заборгованість
за кредитом - 92087 грн. 35 коп., заборгованість по відсоткам 54995 грн. 20
коп. та пеня 56705 грн. 86 коп.
28 листопада 2012 року між
правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс»
укладено договір факторингу, згідно якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» набуло право
вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зокрема з відповідачем, право на вимогу якої
належить банку на підставі доданої до договору документації.
В свою чергу, 28 листопада 2012 року
між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір
факторингу, відповідно до п.п. 2.1,
2.2 якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс»
відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості за
кредитними договорами укладених з боржниками, право на вимогу за якими належить
ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі документації, зокрема, за вищезазначеним
кредитним договором укладеним з ОСОБА_2
Задовольняючи частково позовні вимоги
ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив з порушення прав
позивача неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_2 та наявності в зв`язку з
цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів не може погодитись з
таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України
рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким
суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із
законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих
обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,
підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів оскаржуване
рішення вимогам вищезазначеної статті не відповідає з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК
України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової
вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти
в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений
договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові
своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити
факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання
зобов'язання клієнта перед фактором.
Сутність договору факторингу полягає
у тому, що суб'єкт цивільних правовідносин (кредитор) маючи боржника, який з
тих чи інших причин не сплачує належні
першому кошти, все ж таки ці кошти отримує, хоча і не від боржника, а від
третьої особи, шляхом укладання з нею договору факторингу.
Факторинг - це спосіб кредитування
однієї особи іншою з умовою платежу у формі правонаступництва («покупки», або
передачі прав вимоги до третьої особи).
ТОВ «Кредитні ініціативи», звертаючись
до суду з позовом як новий кредитор, внаслідок укладених договорів факторингу,
за договором № 0301/0706/88-506, укладеним
28 липня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 ставив питання про звернення стягнення
на належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1,
яку відповідач передав в іпотеку АКБ «ТАС-Комерцбанк» в забезпечення
виконання зобов'язань за кредитним договором.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України
встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги,
строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне
в майбутньому (майбутня вимога).
Предметом договору фінансування під
відступлення грошової вимоги може бути: передача грошової вимоги фактору в
обмін на надання клієнту грошових коштів; відступлення клієнтом фактору своєї
грошової вимоги, як способу забезпечення виконання зобов'язання, що є у клієнта
перед фактором (наприклад кредитний договір).
Грошова вимога - це вимога клієнта до
боржника на підставі будь-якого договору, за яким боржник повинен виплатити
клієнту певну грошову суму.
Відповідно ж до ст. 1 Закону України
«Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (зі змінами) іпотека це вид
забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у
володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право
в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати
задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими
кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Таким чином, вимоги клієнта до
боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших
благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором
факторингу.
Позивач, звертаючись до суду
з указаним позовом посилався, як на підставу законності своїх позовних
вимог, крім вищевказаного договору
факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав
вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором факторингу, укладеним
28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.
Однак позивачем не надано доказів на
підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем
було ТОВ «ФК Вектор Плюс».
Крім того, цей договір суперечить
положенням ст. 1078 ЦК України та
відповідно до ст. 228 ЦК України він є нікчемним, оскільки порушує публічний
порядок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК
України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був
спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,
знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної
Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
При цьому в цій частині стосовно
майна фізичних або юридичних осіб, держави, Автономної Республіки Крим,
територіальної громади характер правочину конкретизовано: йдеться про анти
соціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ним.
Згідно із частиною 2 цієї статті
правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, тобто недійсним
внаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з
боку його учасників чи інших осіб.
Вирішуючи спір, суд першої
інстанції на вищезазначене уваги не
звернув та дійшов помилкового висновку
щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Рішення суду в частині відмови
позивачу у задоволенні позовних вимог про виселення відповідача із квартири без
надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації в належній йому квартирі не
оскаржено.
Проте відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК
України апеляційний суд не обмежений
доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено
неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судом першої інстанції при вирішенні
справи та ухваленні рішення були застосовані правові норми, які застосуванню не підлягали та не
застосовані правові норми, які підлягають застосуванню, у зв'язку з чим рішення
суду не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.
Так, відмовляючи у позові про
виселення відповідача з належної йому квартири без надання іншого житла із
зняттям з реєстраційного обліку, суд, посилаючись на ч. 2 ст. 40 Закону України
«Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК
України, дійшов висновку, що на час ухвалення рішення про звернення стягнення
на предмет іпотеки позивачем не виконано імперативно-диспозитивних приписів,
встановлених вказаними правовими нормами та відсутності порушення невизнання
або оспорювання прав та свобод іпотеко держателя в розумінні вимог ст. 3 ЦПК
України.
В той час як ці позовні вимоги не
підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю правових підстав для
задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.
За таких обставин, колегія суддів вважає,
що рішення суду необхідно скасувати з ухваленням, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України нового рішення про
відмову ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет
іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виселення відповідача із вказаної
квартири без надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2
підлягає стягненню судовий збір в сумі 1020 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ч.
1 ст. 309, 313, 314 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2
задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду
м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013 року
скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про
звернення стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виселення відповідача із квартири без
надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі
1020 грн. за розгляд справи у суді
апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з
моменту його проголошення, але може бути
оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
:
Судді:
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Отправить комментарий