05 мая 2014

Евросуд? в бюджете денег нет

Вопрос отсутствия денег в бюджете адвокатским объединением не обсуждается. Постановление ВСУ от 31.03.2014 № 21-37а14 ниже.



ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2014 року                                                                                     м. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого суддів:Кривенка В.В., Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Школярова В.Ф.,    при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ щодо припинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року (справа № 2-а-1017/08) та зобов'язати відповідача поновити виконання зазначеного судового рішення з листопада 2011 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно з вищевказаною постановою суду управління ПФУ провело йому перерахунок пенсії, призначеної на підставі Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII). Управління ПФУ виконувало рішення суду до жовтня 2011 року включно, а потім припинило його виконання. У зв'язку з набранням з 19 червня 2011 року чинності Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) відповідач провів ОСОБА_1 перерахунок пенсії, внаслідок якого її розмір зменшився. Не погоджуючись із таким перерахунком, позивач звернувся до суду.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 березня 2012 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У заяві ОСОБА_1 про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року і Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2012 року порушується питання про скасування зазначених судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, а саме: пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР,  та статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Підставою для перегляду зазначених судових рішень заявник вважає рішення Європейського суду з прав людини (далі -  Європейський суд) від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України».
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши викладені у заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що Донецький окружний адміністративний суд постановою від 8 лютого 2008 року (справа № 2-а-1017/08) частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1: визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов'язав відповідача перерахувати позивачу пенсію відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54 Закону № 796-XII з 12 жовтня 2007 року.
На виконання вищевказаного судового рішення управління ПФУ здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виконувало рішення суду до жовтня 2011 року включно, а потім припинило його виконання.
З 1 листопада 2011 року відповідач провів перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону № 3491-VI та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (чинної на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 745).
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ щодо припинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року (справа № 2-а-1017/08) та зобов'язати відповідача поновити виконання зазначеного судового рішення з листопада 2011 року.
Відмовляючи в задоволенні вищевказаного позову у справі, яка переглядається (справа № 2а/0570/23038/2011), суди виходили з того, що період після ухвалення Донецьким окружним адміністративним судом постанови від 26 грудня 2011 року, протягом якого, на думку ОСОБА_1, порушуються його пенсійні права і з початком якого у зв'язку з набранням чинності Законом № 3491-VI та постановою № 745 органами ПФУ проводиться перерахунок пенсій таких категорій пенсіонерів, до яких належить позивач, не збігається із періодом, за який захищено порушене право позивача і який досліджувався судом при вирішенні спору в 2008 році. Отже, думка позивача про те, що дії суб'єкта владних повноважень, з якими позивач не погоджується, - це дії щодо виконання ухваленого в цій адміністративній справі судового рішення, є помилковими. Такі дії управління ПФУ є діями щодо перерахунку пенсії за період, який виник через кілька років після ухвалення судом рішення у справі № 2-а-1017/08, і їх правомірність може бути предметом судового розгляду лише в разі звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду з позовом у загальному порядку (пункт 4 частини першої статті 18 КАС).
Відповідно до частини першої статті 243 КАС суд задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 237 цього Кодексу. Однією з таких підстав є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом (пункт 2 частини першої статті 237 КАС).
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, суд скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право прийняти нове судове рішення або направити справу на новий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.
За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на  справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У статті 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) поняття «виконавче провадження» визначено як завершальна стадія судового провадження. Наведене узгоджується з практикою Європейського суду щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції»  указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Порядок виконання рішення Європейського суду, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Закон № 3477-IV),Законом № 606-XIV та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу дев'ятого частини першої статті 1 Закону № 3477-IV виконання рішення Європейського суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
Згідно зі статтею 10 Закону № 3477-IV з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції і протоколів до неї (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні Європейського суду.
Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
Згідно з рішенням П'ятої секції Європейського суду від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України» та Додатком 1 до нього 18 серпня 2012 року ОСОБА_1 подав до Європейського суду заяву про невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року у справі за його позовом до управління ПФУ про визнання дій відповідача при здійсненні нарахування та сплати пенсії неправомірними, зобов'язання нарахувати та сплатити пенсію.
За змістом рішення П'ятої секції Європейського суду від 25 липня 2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України»:
оголошено прийнятними скарги заявників (Додаток 1), у тому числі ОСОБА_1, за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень національних судів, ухвалених на їхню користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту стосовно цих скарг, а решту скарг у заявах - неприйнятними з будь-яких інших підстав;
постановлено, що у справах, наведених у Додатку 1:
(a)  було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;
(b) було порушення статті 13 Конвенції;
(c)  протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
(d)  зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Крім того, Європейський суд у пунктах 36, 37 вищевказаного рішення зазначив, що деякі заявники подали інші скарги за Конвенцією, які Європейський суд ретельно розглянув. У світлі всіх наявних матеріалів та настільки, наскільки вони охоплюють його компетенцію, Європейський суд дійшов висновку, що вони не виявляють будь-яких ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї. Таким чином, ці скарги є явно необґрунтованими та мають бути відхилені відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції;
Рішення Європейського суду від 25 липня 2013 року, постановлене комітетом, є остаточним з дня ухвалення.
Разом із тим ОСОБА_1 у своїй заяві, посилаючись на зазначене рішення Європейського суду, яким визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а також статті 13 Конвенції у зв'язку з невиконанням рішення національного суду в одній справі за позовом      ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій відповідача при здійсненні нарахування та сплати пенсії неправомірними, зобов'язання нарахувати та сплатити пенсію (справа № 2-а-1017/08), просить переглянути судові рішення в другій справі, а саме у справі, яка переглядається, за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (справа № 2а/0570/23038/2011).
Отже, ураховуючи зміст рішення Європейського суду від 25 липня 2013 року, а також те, що Європейський суд ухвалив рішення за скаргою ОСОБА_1 лише щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року в справі № 2-а-1017/08, а інші наведені у його скарзі доводи ретельно розглянув і дійшов при цьому висновку, що вони є явно необґрунтованими та були відхилені відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції, Верховний Суд України дійшов висновку, що обставини стосовно недотримання Конвенції у справі, яка переглядається, не були задоволені рішенням Європейського суду та не вплинули на зміст рішення про визнання порушення щодо тривалого невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року в справі № 2-а-1017/08.
Відповідно, в межах виконання рішення Європейського суду від 25 липня  2013 року у справі «Хворостяной та інші проти України» обов'язок держави стосовно застосування додаткових заходів індивідуального характеру виникає лише щодо виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року в справі № 2-а-1017/08.
Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, що відповідно до частини першої статті 244 КАС є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий                             В.В. КривенкоСудді:                          М.І. Балюк                             В.П. Барбара                                     І.С. Берднік                             С.М. Вус                                     Л.Ф. Глос                             Т.В. Гошовська                                     Л.І. Григор'єва                             М.І. Гриців                                     В.І. Гуменюк                             М.Б. Гусак                                     А.А. Ємець                             В.В. Заголдний                                     Г.В. Канигіна                             Є.І. Ковтюк                                     П.І. Колесник                             В.І. Косарєв                                     О.Т. Кузьменко                             Н.П. Лященко                                     В.Л. Маринченко                             В.В. Онопенко                                     Л.І. Охрімчук                             П.В. Панталієнко                                     М.В. Патрюк                             В.Ф. Пивовар                                     О.І. Потильчак                             Б.М. Пошва                                     О.Б. Прокопенко                             А.І. Редька                                     Я.М. Романюк                             Ю.Л. Сенін                                     В.М. Сімоненко                             А.М. Скотарь                                     Т.С. Таран                             О.О. Терлецький                                     Ю.Г. Тітов                             В.Ф. Школяров

Добавьте +1470 к вашей карме.
Нажмите на кнопочки соцсетей — поделитесь информацией.
Пространство любит помогать тем, кто помогает другим. Помните об этом:)



Отправить комментарий