02 ноября 2015

О пределах цинизма

Цинизм банкиров и некоторых судей в этом деле не имеет границ. Некий гражданин девять лет был вынужден доказывать, что кредит он не брал и бороться за жилье, оказавшееся в залоге у банка. Возможно, вступление в дело адвоката вывело несчастного на полосу везения. Дело попало к судьям, готовым идти против системы.

Суть дела вкратце такова. Укрсиббанк нагло требовал «возврата» денег по кредиту, который был оформлен в 2006 году мошенниками, среди которых сотрудник этого самого банка. Работникам банка было хорошо известно, что кредитные денюжки получили мошенники. Об этом свидетельствовали материалы уголовного дела, возбужденного по заявлению самого банка.
Однако банк начислил соответствующие проценты, пеню и обратился в суд с требованием взыскать с несчастного приличную сумму и обратить взыскание на его жилье. Предоставив денежные средства проходимцам, банк пытался переложить вину за непрофессионализм своих работников на несостоявшегося клиента. И суды разных инстанций несколько лет признавали его должником, и постановляли заплатить банку "задолженность".
В отчаянии человек обратился за помощью к нам. Судебные заседания длились почти год. Справедливость, наконец, восстановлена. Решение апелляционного суда г. Киева, которым претензии банка отклонены, оставлено в силе Высшим специализированным судом.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого: Корчевного Г.В.,
Суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
при секретарі: Івченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до  ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднаним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про зобов'язання виконати умови кредитного договору та вчинити певні дії, -
                                                    ВСТАНОВИЛА:         
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 2 036 898 ( два мільйони тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн.  48 коп. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4 по 850 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року внесено виправлення в рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року, де другій та третій абзаци резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ПАТ «УкрСиббанк» 2 036 898 грн. 48 коп. заборгованості закредитним договором.». «Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» по 850 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.».
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме:
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» ЄДРПОУ 09807750 виконати пункт 1.5. Договору №11102876000 шляхом укладення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року.
Унікальний номер справи:  2-74/11 № апеляційного провадження: 22-ц/796/10/2015Головуючий у суді першої інстанції:  Яровенко Н.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Корчевний Г.В.Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» ЄДРПОУ 09807750 видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) примірник договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов Договору про надання споживчого кредиту №11102876000 від 22.12.2006 року.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» ЄДРПОУ 09807750 перерахувати на поточний рахунок ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), відкритий у Публічному акціонерному товаристві «УКРСИББАНК», ЄДРПОУ 09807750, суму в розмірі 139 000 доларів США на виконання Договору про надання споживчого кредиту №11102876000 від 22.12.2006 року.
В задоволенні позовних вимог ПрАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - відмовити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду 1-ї інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що задовольняючи позов, судом не встановлено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги, що ОСОБА_1 не оспорює рішення Апеляційного суду м.Києва від 11.02.2008 року щодо перерахування коштів. Апелянт вказує лише на те, що не розпорядився коштами, які були перераховані банком на рахунок НОМЕР_3 і надає відповідні докази, зокрема: висновок почеркознавчої експертизи №4098/10-11(т.1, а.с.169-185), проведеної КНДІСЕ по справі №2-2-126/1, якою встановлено, що підписи виконані не позивачем, та висновок почеркознавчої експертизи №2996/10-11 (т.1, а.с.198-209), проведеної КНДІСЕ по кримінальній справі №50-5495, якою встановлено такі ж обставини.
Посилається, що згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2012 р. (т. 3 а.с. 14-15) стосовно ОСОБА_7 встановлено неспростовні докази вини вказаного працівника ПАТ «УкрСиббанк», за розпорядженням якого кошти у розмірі 139 000 дол. США було видано ОСОБА_8, у якого не було ніяких повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1.
На думку апелянта ці докази свідчать про порушення банком вимог ст.ст. 1066, 1067, 1068, 1073 ЦК України, а саме неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, тому підстави для застосування судом наслідків односторонньої відмови позичальника від виконання умов договору могли б бути за умов належного виконання банком умов щодо видачі грошових коштів за кредитним договором.
  Ухвалою колегії суддів апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2014 року провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до  ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднаним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про зобов'язання виконати умови кредитного договору та вчинити певні дії - зупинено до розгляду та набрання законної сили рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/30430/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилено. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2014 року залишено без змін.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 31 липня 2014 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку задоволено. Визнано недійсними договір банківського рахунку НОМЕР_4 від 21.12.2006 р. та заяву від 21.12.2006 р. про відкриття поточного рахунку НОМЕР_4. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) на користь ОСОБА_1 229,42 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» ПащенкоТетяни Сергіївни задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту: Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку та заяви про відкриття банківського рахунку задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку. Визнати недійсними договір банківського рахунку НОМЕР_4 від 21.12.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» та ОСОБА_1 та заяву від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_4.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилено. Рішення апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про зарахування банком на рахунок позивача належних йому коштів. В подальшому позивачем за об'єднаним позовом неодноразово уточнювалися позовні вимоги та було подано заяву про зміну предмету позову, якою позивач просив суд зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» виконати п. 1.5. договору № 11102876000 шляхом укладення з ОСОБА_1. договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов договору про надання споживчого кредиту №11102876000 від 22.12.2006 року; зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» видати ОСОБА_1. примірник договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року; зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» перерахувати на поточний рахунок ОСОБА_1., відкритий в АТ «УкрСиббанк» суму в розмірі 139 000 доларів США на виконання договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 22 грудня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11102876000, за яким останньому було надано кредит в сумі 139 000 доларів США, зі сплатою 11,80 % річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 22 грудня 2016 року (а.с.6- 9 том 1).
Мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховано судом першої інстанції, що пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого його використання за цільовим призначенням.
Відповідно до платіжного доручення № 17423 від 22 грудня 2006 року на рахунок НОМЕР_3, вказаний в кредитному договорі, АКІБ «УкрСиббанк» було перераховано 139 000 доларів США.
Даний факт підтверджений та встановлений рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11.02.2008 року, яке набрало законної сили (а.с.17-18 том 1).
Крім того, встановлено судом першої інстанції, що згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 здійснював погашення за кредитним договором майже 2 роки, зокрема, ОСОБА_1. було сплачено ПАТ «УкрСиббанк» грошові кошти в сумі 59 478,64 доларів США в якості погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.181-188 том 2). Станом на 14.10.2013 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1. становить 253 835 доларів США 39 центів, що за курсом НБУ становить 2 036 898 грн. 48 коп. з них: кредитна заборгованість в розмірі 112 648 доларів США 85 центів, що за курсом НБУ становить 900 402 грн. 26 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 118 848 доларів США 75 центів, що за курсом НБУ становить 949 958 грн. 06 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в розмірі 8 745 доларів США 36 центів, що за курсом НБУ становить 69 901 грн. 65 коп.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 14 592 доларів США 33 центи, що за курсом НБУ становить 116 636 грн. 51 коп.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що згідно до п. 5.5. кредитного договору кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, у випадках порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій строком більш ніж один місяць, та/або порушення інших умов кредитного договору.
Згідно з п. 7.1. кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит, та/або комісій, ОСОБА_1 повинен сплатити ПАТ «УкрСиббанк» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту сум простроченого платежу (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Пунктом 8.2. кредитного договору визначено, що підписанням кредитного договору позичальник свідчить, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього. ОСОБА_1, в свою чергу, не оспорював вказаний пункт кредитного договору.
Пунктом 9.9. кредитного договору сторони передбачили, що банк самостійно веде облік і здійснює розрахунки заборгованості позичальника відповідно до вимог НБУ та умов кредитного договору. У випадку наявності суперечок між сторонами в якості письмових доказів невиконання зобов'язань позичальника, що мають пріоритетне значення, приймаються виписки про стан, первинні документи (платіжні доручення позичальника), дані балансу, надані банком і т.д., якщо позичальник не доведе недійсність наданих банком документів або не надасть інших доказів виконання своїх зобов'язань за договором.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному договору № 11102876000 від 22.12.2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 80737 (а.с.12 том 1).
Відповідно до п. 1.3. договору поруки сторони договору встановили, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього по кредитному договору, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п.2.2., 2.3. договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором поруки на користь кредитора в термін до 10-ти робочих днів з дня відправлення йому вимоги.
Згідно п. п. 1.4. договору поруки сторони визначили, що відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Поручителем може бути одна особа, або кілька осіб.
Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки, ОСОБА_1. та ОСОБА_4 не виконують свої зобов'язання належним чином, тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 036 898 грн. 48 коп.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції необґрунтованим, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» Пащенко Тетяни Сергіївни задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення наступного змісту: Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку та заяви про відкриття банківського рахунку задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договору банківського рахунку та заяви від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку. Визнати недійсними договір банківського рахунку НОМЕР_4 від 21.12.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» та ОСОБА_1 та заяву від 21.12.2006 року про відкриття поточного рахунку НОМЕР_4.
При постановленні вказаного рішення колегія суддів вважала, що рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 31 липня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») з заявою про відкриття поточного рахунку.
21 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») був укладений договір банківського рахунку НОМЕР_4, відповідно до умов якого банк зобов'язаний відкрити клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково- касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідачем на виконання умов договору банківського рахунку було відкрито поточний рахунок НОМЕР_3.
21 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») був укладений договір про надання споживчого кредиту №11102876000 на суму 139 000,00 (сто тридцять дев'ять тисяч) доларів США, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит, а позивач зобов'язувався повернути кредит в порядку, на умовах та у строки, встановлені кредитним договором.
Пунктом 1.5. кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого його використання за цільовим призначенням.
Відповідно до платіжного доручення № 17423 від 22 грудня 2006 року з рахунку НОМЕР_5 АКІБ «УкрСиббанк» грошові кошти в сумі 139 000,00 дол. СІІІА були перераховані банком на поточний рахунок позивача НОМЕР_3, відкритий в установі банку, відповідно до умов укладеного кредитного договору (п.1.5.).
Посилаючись на те, що заяви на відкриття банківського рахунку та договору банківського рахунку від 21 грудня 2006 року він не підписував і грошових коштів з вказаного рахунку не отримував, вказані кошти з рахунку відкритого на його ім*я були отримані, за сприяння начальника відділення №837 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_7, його знайомим ОСОБА_8, який йому коштів не повертає, в квітні 2007 року позивач звернувся до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві з заявою про вчинення злочину.
Відносно ОСОБА_8 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 190 КК України, відносно ОСОБА_7 кримінальну справу було порушено за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1,3 ст. 35 ч.4 ст. 190 КК України.
22.02.2011 року постановою слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_8 було оголошено в розшук, досудове слідство у справ було зупинено.
Постановою від 04 червня 2009 року ОСОБА_1 було визнано цивільним позивачем у кримінальній справі.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 4098/10-11 за матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до АКІБ « Укрсиббанк» про зарахування банком на рахунок позивач належних йому коштів, від 18 серпня 2010 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «підпис власника рахунку» в заяві про відкриття поточного рахунку НОМЕР_3; гривнях від 21.12.2006 року в двох примірниках, наданих на дослідження у вигляд електрофотокопій; в графах «Клієнт» на кожній сторінці договору № 21039 банківського рахунку від 21.12.2006 року, наданому на дослідження у вигляді електрофотокопії; в графі « Клієнт» Додатку до договору №№ 210399 банківського рахунку від 21.12.2006 року, наданому на дослідження у вигляді електрофотокопії виконав не ОСОБА_1.
Згідно висновку № 2996/10-11 повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи, складеного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 26 серпня 2010 року, підписи від імені ОСОБА_1 в графі « Клієнт - ОСОБА_1» на кожній сторінці договору НОМЕР_4 банківського рахунку від 21.12.2006 року на 5-ти аркушах: додатком № 1 до нього на 1 аркуші та в графі « підпис власника рахунку..» в двохпримірниках заяви про відкриття поточного рахунку від 21.12.2006 року- виконав неОСОБА_1.
Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 11 липня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 ч.2 КК України закрито, звільнено його від кримінальної відповідальності у зв*язку з закінченням строків давності.
Таким чином, судами достеменно встановлено, що договір НОМЕР_4 банківського рахунку від 21.12.2006 року містить підпис іншої особи, ніж позичальник, грошові кошти отримані також іншою особою, вказане підтверджено висновками експертизи та в рамках кримінальної справи.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що пункт 1.5. кредитного договору, якимпередбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого його використання за цільовим призначенням, не виконано банківською установою, у зв'язку з чим використання позичальником коштів за цільовим призначенням неможливо.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, і оскільки фактично ОСОБА_1. коштів не отримав, позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
Відносно іншої частини вимог апеляційної скарги, а саме позовних вимог ОСОБА_1. до ПАТ «УкрСиббанк» про зобов'язання виконати умови кредитного договору та вчинити певні дії, колегія суддів зазначає, що вони були повно та всебічно розглянуті судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка, тому вони задоволенню не підлягають, зважаючи на таке.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.02.2008 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» в особі Київського відділення № 837 АКІБ «УкрСиббанк» про стягнення суми позивачу, було відмовлено посилаючись на те, що відповідно до платіжного доручення №17423 від 22 грудня 2006 року з рахунку НОМЕР_5 АКБ «УкрСиббанк» перераховано на рахунок НОМЕР_3 139 000 доларів США.
Відповідно до п. 7.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 року, на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб - резидентів зараховується валюта, перерахована як кредит відповідно до договору.
Згідно висновку №4098/10-11 судово-почеркознавчої експертизи від 18.08.2010 року (а.с.169-185 том 1) «підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Позичальник» в договорі про надання споживчого кредиту №11102876000 від 22.12.2006 з графіком погашення кредиту, а також в графі «Позичальник» в договорі іпотеки від 22.12.2006 року виконав ОСОБА_1», крім того, «підписи від імені ОСОБА_1 в графах «Зразок підпису власника рахунку» в двох картках із зразками підписів від 21.12.2006 року; в графі «Підпис отримувача» в заяві на видачу готівки №14 від 22.12.2006 року; в графі «Підпис отримувача» в заяві на видачу готівки №3 від 25.12.2006 року; в графі «(підпис власника рахунку)» в заяві про відкриття поточного рахунку НОМЕР_3 у доларах від 21.12.2006 року; в графі «(підпис власника рахунку)» в заяві про відкриття поточного рахунку НОМЕР_3 у гривнях від 21.12.2006 року - виконано виконавцем з навмисною зміною ознак власного підписного почерку». Висновком № 2996/10-11 повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи від 26.08.2010 року також підтверджено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Позичальник» в договорі про надання споживчого кредиту №11102876000 від 22.12.2006 року виконав ОСОБА_1 (а.с. 198-209 том 1).
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1. щодо виконання п. 1.5. кредитного договору шляхом укладення з ОСОБА_1 договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року; зобов'язання АТ «УкрСиббанк» видати ОСОБА_1 примірник договору про відкриття поточного рахунку на виконання умов договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року; зобов'язання АТ «УкрСиббанк» перерахувати на поточний рахунок ОСОБА_1, відкритий в АТ «УкрСиббанк» суму в розмірі 139 000 доларів США на виконання договору про надання споживчого кредиту № 11102876000 від 22.12.2006 року не підлягають задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість.
Позивачем за об'єднаним позовом не надано суду належних доказів щодо невиконання ПАТ «УкрСиббанк» умов кредитного договору, зокрема, ненадання ОСОБА_1. кредитних коштів у розмірі 139 000 доларів США у відповідності до п. 1.5. кредитного договору.
Достовірно встановлено, що банком виконано умови кредитного договору в повному об'ємі. ОСОБА_1. не отримав кошти з поточного рахунку, але ним не ставиться питання щодо оскарження дій банку за невиконання договору банківського рахунку в частині здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Позивачем за об'єднаним позовом зміст позовних вимог викладений таким чином, що позивач не оспорює дій банку щодо порушення договору банківського рахунку.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд позбавлений можливості вийти за межі позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги відносно вимог об'єднаного позову ОСОБА_1. не підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції в цій частині є обгрунтованим.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню слід відмовити, судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1. Суми судового збору також слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким слід відмовитиу задоволенні вказаної позовної вимоги.
З огляду на вказане,колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження матеріалами справи, судом встановлено підстави для її часткового задоволення.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суду приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції в частині та ухвалення в цій частині нового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України Апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
                                ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року в частинах: стягнення з ОСОБА_1 2 036 898 ( два мільйони тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 48 коп.; стягнення з ОСОБА_1 850 грн. судового збору;  стягнення з ОСОБА_1 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - скасувати.
Ухвалити в цих частинах нове рішення наступного змісту:
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до  ОСОБА_1 в частинах: стягнення з ОСОБА_1 2 036 898 ( два мільйони тридцять шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 48 коп.; стягнення з ОСОБА_1 850 грн. судового збору;  стягнення з ОСОБА_1 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відмовити.
В решті рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44722907

4 комментария:

  1. Совсем охренели, такие действия подпадают под уголовную ответственность.

    ОтветитьУдалить