03 августа 2016

Незнание не освобождает от ответственности…

… но вы имеете право знать. Нам постоянно напоминают о наших обязательствах – заплатить вовремя, подать декларацию… а о наших правах часто забывают. Как часто, придя в налоговую, слышим, что ее обитатели не обязаны пояснять и консультировать, «обратитесь к юристу», «наймите бухгалтера» и прочее и в том же духе.
А незнание законов – часто способ наполнения бюджета за счет незнающих. Но все мы люди, все мы человеки. Мы не можем всего знать.

Согласно ст. 52 Налогового кодекса Украины по обращению налогоплательщиков контролирующие органы предоставляют бесплатно консультации по вопросам практического использования отдельных норм налогового законодательства в течение 30 календарных дней, следующих за днем получения такого обращения данным контролирующим органом. По выбору налогоплательщика консультация предоставляется в устной, письменной или электронной форме.
Так что помните, что у Вас есть права требовать разъяснений на законных основаниях. Советуем взаимодействовать с фискальными органами и просить разъяснений в письменном виде. Если возникли какие-либо сомнения, или Вы не знаете, как поступить в том или ином случае, то лучше всего обратитесь с просьбой разъяснить ситуацию. Ведь «что написано пером – не вырубишь топором». Потом можно заручиться письменным ответом, если возникнет спорная ситуация.
Кстати, непредоставление налоговой консультации может быть обжаловано в судебном порядке. Как и полученная налоговая консультация.
Желаем успехов!

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем   України
23 грудня 2015 р.
Справа № 814/3979/15
м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі  судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного підприєства "БАЯ",  до за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,   Начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,  провизнання протиправною бездіяльність, зобов"язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Бая» звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльність начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області щодо ненадання інформації на запит від 09.10.2015 року та зобовязати надати інформацію на запит ПП «Бая» від 09.10.2015 року.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав на те, що 09.10.2015 року звернувся  до відповідача  з інформаційним запитом, однак його запит було розцінено як звернення про надання індивідуальної податкової консультації з відповідним розяснення надання    податкових консультацій, що не відповідає Закону України «Про доступ до публічної інформації» та не містить відповіді на запит.
Відповідач позов не визнав, пояснив, що  відповідь на запит позивача надано в межах строків та відповідно до Податкового кодексу України, з урахуванням внесених ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 №655, яким змінено порядок надання контролюючими органами індивідуальних та узагальнюючих письмових податкових консультацій.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
09.10.2015 року приватне підприємство «Бая» звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області з інформаційним запитом, у якому у відповідності із Законом України «Про доступ до публічної інформації» просило надати перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС (затверджено наказ ДФС від 28.08.2014 №88) (арк.спр.11).
Листом від 20.10.2015 року за №5166/10/14-0210-09  ДПІ повідомила позивача про те, що його запит розцінено як звернення про надання індивідуальної податкової консультації, розяснила порядок надання податкових консультацій відповідно до Податкового кодексу України, а також зазначила про розміщення наказу ДФС України від 28.08.2014 р. №88 «Про затвердження Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС» на офіційному сайті ДФС.
Виходячи зі ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. При цьому, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ст. 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Разом з цим, відповідно до ст.22 Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
На переконання суду, відповідач зобовязаний був надати позивачу запитувану інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не відповідно до встановленого Податковим кодексом України порядку надання письмових податкових консультацій, розцінюючи за власним переконанням запит позивача як звернення про надання індивідуальної податкової інформації, адже за ч. 4 ст. 13 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Оскільки відповідь ДПІ містить в собі посилання на розміщення на сайті ДФС по суті запитуваної інформації (Перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС), а тому вважається неправомірною відмовою в наданні інформації, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. 
Таким чином, суд вважає за необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит ПП «Бая» від 09.10.2015 із зобовязанням надати запитувану інформацію.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області  щодо ненадання інформації на запит ПП "Бая" від 09.10.2015 року.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області  надати Приватному підприємству "Бая" інформацію за запитом від 09.10.2015 року, а саме перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС (затверджено наказ ДФС від 28.08.2014 №88).
4.Присудити на користь приватного підприємства "Бая" (код ЄДРПОУ 32283343)  за  рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області  судовий збір в сумі 2436,00 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень.
5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя                В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28.12.15
Суддя                                                                   В.В. Біоносенко


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15.04.2015р.                                                   м. Київ                              К/9991/26533/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів:
Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової служби України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2011
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012
у справі № 2а-13400/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_4
до Державної податкової служби України (ДПС)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо ненадання податкової консультації адвокату ОСОБА_4 на запит № 04-11/08 від 08.08.2011; зобов'язано Державну податкову службу України надати податкову консультацію адвокату ОСОБА_4 на запит № 04-11/08 від 08.08.2011.
В касаційній скарзі ДПС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що позивач листом від 08.08.2011 № 04-11/08 звернувся до ДПА України із проханням надати податкову консультацію щодо застосування пункту 157.1 ст. 157 Податкового кодексу України.
05.09.2011 позивач отримав лист ДПА України від 22.08.2011 № 7221/М/15-1414 про направлення запита від 08.08.2011 № 04-11/08 до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області для розгляду та надання відповіді заявнику згідно із чинним законодавством.
За визначенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Згідно із пунктом 52.4 статті 54 Податкового кодексу України консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню.
Податковий кодекс України не визначає  критеріїв (щодо складності запиту, суб'єкта звернення тощо), за якими розмежовується право платника податків на звернення до податкового органу тієї чи іншої ланки, рівно як і не встановлює певної черговості (послідовності), якої платник податків має дотриматись при зверненні до податкових органів різних рівнів.
Аналіз норми пункту 52.4 статті 54 Податкового кодексу України свідчить про те, що податкова консультація надається тим податковим/або митним органом, до якого звернувся платник податків.
Будь-яких обмежень щодо звернення платника податків безпосередньо до центрального органу державної податкової служби та отримання від останнього податкової консультації ця норма  не встановлює.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про визнання неправомірної бездіяльності ДПА України щодо ненадання податкової консультації на звернення позивача від 08.08.2011.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012  - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко   Судді:           О.А. Веденяпін    М.П. Зайцев

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року о/об  15 год. 13 хв.
Справа №  808/647/15
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Горобцової Я.В., суддів Батрак І.В., Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача-1 ОСОБА_2,
прдеставника відповідача-2 - ОСОБА_3
представника відповідача-3 не прибув
розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»
до Державної фіскальної служби України, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Міністерства фінансів України
про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

                                                  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі позивач або ТОВ «Технохімреагент») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач -1 або ДФС України), Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі відповідач -2 або СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі), Міністерства фінансів України (далі відповідач -3 або Мінфін України), в якому, з наступними уточненнями, просило визнати протиправним ненадання ДФС України податкової консультації у встановлений законом строк та зобовязати її надати податкову консультацію із визначенням конкретних податків та зборів, звітність щодо яких ґрунтується на даних податкового обліку; визнати протиправним ненадання СДПІ податкової консультації у встановлений законом строк та визнати недійсною консультацію СДПІ, яка викладена в листі №245/10/28-04-39-00 від 17.01.2015 повністю; зобовязати Міністерство фінансів України вчинити певні дії відкликати лист №31-08410-07-10/13557 від 26.04.2013.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державна фіскальна служба України безпідставно передоручила надання податкової консультації  Головному управлінню ДФС в Запорізькій області, а остання Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів. Такі дії, на думку позивача, призвели до порушення строків встановлених ст. 52.1 Податкового кодексу України. Також позивач зазначає, що ДФС України зобовязана надати консультацію незалежно від того, встановлено чи не встановлено законом порядок ведення «податкового обліку».
Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, зазначених в письмових запереченнях, Державна фіскальна служба України вказує на те, що позивачем не наведено у чому саме полягає невідповідність спірної податкової консультації нормам і змісту поняття  «податковий облік», оскільки вказане поняття не міститься у Податковому кодексі України.
Заперечуючи проти позову з підстав, передбачених у письмових запереченнях, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів вказує на те, що лист останньої від 17.01.2015 №245 не є податковою консультацією, оскільки не містить в собі відповіді щодо застосування конкретної норми з питань адміністрування податків чи зборів. Отже підстави для звернення до суду з позовом про скасування податкової консультації на підставі ст. 53 Податкового кодексу України, на думку відповідача, відсутні. 
Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях, Міністерство фінансів України вказує на те, що останнє не вчиняло стосовно позивача жодних неправомірних дій, позивачем не обґрунтовано у чому полягає неправомірність дій Мінфіну відносно ТОВ «Технохімреагент».
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача -1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у позові.
Представник відповідача-2  в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та просив суд відмовити у позові.
На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 21квітня березня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» 02.12.2014 звернулося до Держаної фіскальної служби України із запитом податкової консультації №1278/28-14 (отримано ДФС України 10.12.2014 вх.№26381/6), в якому зазначило «Після скасування статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» залишився не визначеним предмет і метод ведення «податкового обліку», не відомо поняття цього терміну. Стаття 14 Податкового кодексу України визначає поняття, які вживаються та в такому значенні. Окрім поняття «податкового обліку». Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає предмет і метод ведення тільки бухгалтерського обліку. Також визначає, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.». З урахуванням наведеного позивач просив надати податкову консультацію: яким законом визначено поняття «податкового обліку»; який закон визначає предмет і метод ведення «податкового обліку»; які види звітності ґрунтуються на даних податкового обліку.
31.12.2014 ДФС України листом за вих. №17644/7/99-99-19-02-0217 направила для розгляду та надання відповіді заявнику згідно з чинним законодавством копію листа ТОВ «Технохімреагент» від 02.12.2014 №1278/28-14 щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України до Головного управління ДФС у Запорізькій області.
05.01.2015 Головне управління ДФС у Запорізькій області листом №22/7/08-01-15-02-06 скерувало лист ТОВ «Технохімреагент» №1278/28-14 від 02.12.2014 за належністю до СДПІ з обслуговування великих платників податків  м.Запоріжжі МГУ Міндоходів для надання відповіді.
17.01.2015 листом №245/10/28-04-39-00 «Про надання відповіді» СДПІ з обслуговування великих платників податків  м.Запоріжжя повідомила позивача про те, що  відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова консультація це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Крім того, відповідач 2 у відповіді зазначив, що стосовно предмету запиту позивача є не зрозумілим за допомогою стосовно використання якої конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів останній звернувся. Також у листі зазначено, що в разі, якщо питання стосується відповідальності, передбаченої ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення порядку ведення податкового обліку то при проведенні позапланових документальних перевірок ТОВ «Технохімреагент» за період 2014 року були встановлені порушення пп. 44.1 ст.44, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, які призвели до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток в перевіряємих періодах, що, в свою чергу, обумовило накладення штрафу у відповідних розмірах (як це і передбачено ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
За приписами п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України  за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються контролюючими органами.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами (інспекторами-ревізорами) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів протягом 2014 року неодноразово проводилися перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами.
За результатами перевірки складалися акти (а.с. 95, 99, 102, 104) та протоколи (а.с.69-74), стосовно посадових осіб позивача. В подальшому адміністративні матеріали стосовно посадових осіб позивача розглядалися Запорізьким районним судом м.Запоріжжя (а.с. 27-28, 94, 96-98, 100-101, 103, 105-106). Згідно протоколів про адміністративне правопорушення посадовими особами позивача допущено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що є підставою для відповідальності згідно ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У звязку з тим, що після скасування статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відомо поняття терміну «податкового обліку», а стаття 14 Податкового кодексу України не містить визначення вказаного поняття,  ТОВ «Технохімреагент» звернулося до ДФС України за консультацією щодо практичного використання норм податкового законодавства.
Разом з тим, Державна фіскальна служба України не надала консультацію за вказаним запитом, а скерувала запит до Головного управління ДФС України у Запорізькій області, яке в подальшому надіслало запит до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів.
Відповідно до п. 8 Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій (Додаток до Листа Державної податкової адміністрації України від 21.01.2011 №1600/7/10-1017/220) консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби.
Згідно п. 2 Методичних рекомендацій консультація повинна відповідати таким вимогам, зокрема,  надаватися згідно з цими Рекомендаціями виходячи з положень Податкового кодексу України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати; містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається.
Суд зазначає, що вказаний лист не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, разом з тим, вказаними рекомендаціями користуються контролюючі органи у своїй внутрішній діяльності. З огляду на викладене, слід зазначити, що вказані Методичні рекомендації передбачають можливість надати податкову консультацію як органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, так і центральним органом державної податкової служби. Приписи ст. 52 Податкового кодексу України не містять критеріїв диференціації обставин за яких податкова консультація надається, зокрема, центральним органом державної податкової служби, а за яких - органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку. В судовому засіданні представник відповідача (ДФС України) також повідомив про відсутність вимог до такого  розподілу. Разом з тим, суд зазначає, що приписи ст. 52 ПК України та положення Методичних рекомендацій містять вимоги щодо строків надання податкових консультацій та щодо обґрунтованості податкових консультацій.
З огляду на викладене слід зазначити також, що положення ч. 1 ст. 52 ПК України містять  імперативну вимогу щодо  строку надання податкової консультації, а саме 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Однак, вказана стаття не передбачає можливість продовження вказаного терміну у звязку з перенаправленням консультації для надання відповіді до податного органу нижчого рівня.
Таким чином, з огляду на те, що звернення позивача до Державної фіскальної служби України надійшло 10.12.2014 за вх.№26381/6 (а.с. 55), а консультація СДПІ з ОВПП у м.Запоріжжі міжрегіонального ГУ Міндоходів надана лише 17.01.2015 за вих. № 245/10/28-04-39-00 (а.с.7), суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним ненадання ДФС України та Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкової консультації у встановлений законом строк, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Стосовно змісту податкової консультації суд зазначає, що остання не відповідає вимогам ст. 52 ПК України та Методичних рекомендацій щодо надання органами ДПС України письмових податкових консультацій, оскільки в оскаржуваній консультації вказано, що «…є не зрозумілим за допомогою стосовно використання якої конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів…» звернувся позивач. При цьому у  цій же податковій консультації відповідач посилається на ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка містить словосполучення «податковий облік» за розясненням якого і звернувся позивач.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління МІндоходів  викладеної в листі №245/10/28-04-39-00 від 17.01.2015. 
Водночас, суд звертає увагу, що за приписами п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
При цьому слід зазначити, що Державною фіскальною службою України податкову консультацію не надано взагалі, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобовязання ДФС України визначити конкретні податки і збори, звітність щодо яких ґрунтується на даних податкового обліку в податковій консультації, оскільки в межах даної справи не встановлено суперечність консультації нормам або змісту відповідного податку чи збору. Водночас, суд зазначає, що позивач не позбавлений права оскаржити податкову консультацію, надану по суті запиту позивача в разі, якщо останній вважатиме що консультація суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 86 КАС України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому слід зазначити, що за правилами ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Водночас, згідно приписів ст. 244-2 лише висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги докази та обґрунтування правової позиції ДФС України та СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі шляхом подання рішень  Вищого адміністративного суду України та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду до матеріалів справи, оскільки вказані рішення не містять обставин, встановлених щодо позивача та не містять обовязкові для суду висновки.
Стосовно вимоги ТОВ «Технохімреагент» до Міністерства фінансів України про зобовязання вчинити певні дії відкликати лист №31-08410-07-10/13557 від 26.04.2013, суд зазначає, що вказаний лист за своєю правою природою не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії стосовно позивача, він має розяснювальний, інформаційний характер та не має правових наслідків для позивача.
Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України надає право кожній особі, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду.
Суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, та, виходячи із специфіки завдання адміністративного судочинства, особа має право звернутись за судовим захистом до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Відтак, статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право особи на судовий захист, відповідно до якого кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є субєктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно на думку особи спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обовязків особи (тобто є юридично значимими), особа може поставити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відноси, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі обєктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюються або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин.
Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень.
Таким чином, у даній адміністративній справі, насамперед, підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача з боку Відповідачів.
Аналогічна позиція вбачається з окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України.
Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» - задовольнити частково.
Визнати протиправним ненадання ДФС України податкової консультації у встановлений законом строк та зобовязати її надати податкову консультацію на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» №1278/28-14 від 02.12.2014.
Визнати протиправним ненадання Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкової консультації у встановлений законом строк.
Визнати недійсною податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів  викладеної в листі №245/10/28-04-39-00 від 17.01.2015.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» 48,72 грн. (сорок вісім гривень 72 копійок ) судового збору.   
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя                               Я.В. Горобцова
Судді                                                     І.В. Батрак


Комментариев нет:

Отправить комментарий