19 января 2017

Позовна заява про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

Солом'янський районний суд м. Києва
03680, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 

ПОЗИВАЧ:

ВІДПОВІДАЧ:

Ціна позову: 34 643 грн. 83 коп.


Позовна заява
про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення
середнього заробітку, компенсації за час затримки розрахунку
та відшкодування моральної шкоди


02 червня 2009 року мене прийняли на роботу на посаду інженера – електрика 2-ї категорії у Приватне підприємство “Імперія М”.
26 липня 2010 року я звільнилась з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
На день звільнення з роботи Приватне підприємство “Імперія М” нарахувало мені заробітну плату за період з 1 серпня 2009 року по 31 липня 2010 року в сумі 15 140 грн. 03 коп., але виплатити її внаслідок відсутності грошових коштів відмовилося.
Згідно з ч.5 ст. 97 КЗпП України та ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Стаття 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 117 КЗпП України, вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, оскільки в порушення вимог ст. 116 КЗпП України Відповідач не провів розрахунок у встановлений законом строк в день звільнення або на наступний день і не розрахувався по заробітній платі на день звернення із цим позовом (незважаючи на числені звернення), з Відповідача має бути стягнено середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Законодавством не встановлено обмежень щодо часу, за який стягується середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Середній заробіток може бути стягнений саме за весь час затримки розрахунку. Строки позовної давності щодо порушення законодавства про оплату праці необмежені (ч. 2 ст. 233 КЗпП), отже, працівник може стягнути заборгованість по зарплаті та середній заробіток за кілька років, навіть якщо роботодавець і гадки не має про порушення ним вимог про оплату праці.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.99 року - установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
На день пред’явлення позову до суду сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на мою користь за час затримки розрахунку складає 12 950 грн. 70 коп. ( 1233, 40 грн. / : 30 днів = 41,11 грн. / розмір середньоденної заробітної плати / х 315 днів / кількість днів затримки / ). Свої позовні вимоги у зазначеній частині я збільшу на день розгляду справи в суді.

для получения полного текста документа свяжитесь с адвокатом

решение по данному иску тут http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18093270


Комментариев нет:

Отправить комментарий