18 июля 2017

Вам с шашечками..?

Пока весь цивилизованный мир спорит о том, являются ли водители Uber исполнителями по договору или сотрудниками сервиса, Единый государственный реестр ̶с̶в̶и̶д̶е̶т̶е̶л̶ь̶с̶т̶в̶ ̶̶̶п̶о̶с̶т̶а̶п̶о̶к̶а̶л̶и̶п̶с̶и̶с̶а̶ судебных решений однозначно установил - сам Uber является исполнителем услуги перевозки, а таксисты работают «на посаді водія».
Таким образом, вся ответственность за качество услуг перед потребителем возлагается именно на него. Сам же Uber предпочитает настаивать на том, что он не является транспортной компанией, а транспортные услуги оказываются независимыми сторонними подрядчиками. Поэтому и всю ответственность Uber предлагает возлагать на последних.


А последние попадаются разнообразные. Осторожно - на Вас могут накричать, разбудив соседей (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67514371).
Или водитель может быть маньяк (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63792487) или пьян (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67513717).
Казалось бы, вопрос о том, являются ли таксисты, привлекаемые онлайн-сервисами, работниками самих сервисов, или независимыми подрядчиками, не должен волновать потребителя. Но не все так однозначно.
Если на водителей Uber распространяется трудовое законодательство, ответственность за вред, причиненный ими при исполнении трудовых обязанностей (выполнении поездок по заказам через приложение), будет возлагаться на работодателя, то есть на Uber (ст. 1172 ГК Украины).

№755/17420/16-п
3/755/8043/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федюк О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді водія в таксі «Uber», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 13 листопада 2016 року о 22 годині 05 хвилин, керуючи автомобілем «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Ентузіастів, 9-В в м. Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме кут буд. 9-В по вул. Ентузіастів, що призвело до пошкодження транспортного засобу та матеріальних збитків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.3 ПДР України.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 з'явився, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вина ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП 2 №042284, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 33, 124, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38012871, банк ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31216206700005, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 275 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя:

                               Справа № 367/3436/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді                              Шестопалової Я.В.,
при секретарі                                   Герасімчук Ю.О.,
за участі особи, що притягається
до адміністративної відповідальності               ОСОБА_1
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм «Uber», проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
30.04.2017 року приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Ірпінь в дворі будинку № 5 по вул. П. Комуни виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні визнав в повному обсязі, просив суд суворо не карати.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Провина ОСОБА_1, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується наявними документами в матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 839668 від 18.05.2017 року, рапортом чергового Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області, письмовими поясненнями потерпілого та свідка.
У звязку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненою нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 173, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 38, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів, що становить 51 (пятдесят одна) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави на р/р 31119106700007, одержувач УК у м. Ірпені/м. Ірпінь/21081100, код ЄДРПОУ 37911135, Банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок, який необхідно сплатити на р/р 31213206700007, одержувач - УДКСУ м. Ірпінь (м. Ірпінь) 22030101, код ЄДРПОУ 37911135, банк: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_3


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 червня 2017 року                                                                                       м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката ДеканьМ.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови, водій ОСОБА_2 23.02.2017 року о 01 год. 02 хв., в    м. Києві по вул. Д. Щербаківського, 45, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Декань М.В., діючи в  інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді від 24.04.2017 року, а провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також просить викликати та опитати свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, інспектора патрульної поліції УПП в м. Києві ОСОБА_6 та зобов'язати Управління патрульної поліції в м. Києві надати відеозапис з нагрудного відео реєстратора щодо обставин, які мали місце під час складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції, неповністю з'ясував фактичні обставини справи, належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази, внаслідок чого виніс незаконне судове рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу проводився з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», оскільки після зупинки водія ОСОБА_2, маючи підозру, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння,  працівники поліції, не запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою тест-смужок «ІХА - 4. Мульти-фактор» та «ІХА - 6. Мульти-фактор», а відразу висунули водію вимогу про проведення його огляду в закладі охорони здоров'я.     
Крім цього зазначає, що письмові пояснення свідків, які вказували, що водій ОСОБА_2 відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер», не відповідають дійсності, оскільки прилад «Драгер» не може застосовуватись при виявленні ознак наркотичного сп'яніння, а огляд водія на стан наркотичного сп'яніння в даному випадку має проводитись за допомогою тест-смужок «ІХА - 4. Мульти-фактор» та «ІХА - 6. Мульти-фактор».
Таким чином захисник вважає, що огляд водія ОСОБА_2 було проведено з порушенням процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, оскільки при проведенні огляду на стан сп'яніння останньому не було запропоновано пройти тест на виявлення наркотичного сп'яніння у законний спосіб, на місці зупинки транспортного засобу, а тому такий огляд вважається недійсним, відповідно до частини 5 статті 266 КУпАП.
За клопотанням ОСОБА_2 розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання його захисника - адвоката Декань М.В., який належним чином повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Оскільки у відповідності з вимогами ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи та враховуючи присутність ОСОБА_2, який в судовому засіданні 22.06.2017 року не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі його захисника - адвоката Декань М.В., апеляційний суд  вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.
Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Декань М.В., подана в інтересах ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з  вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення  і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Для перевірки доводів апеляційної скарги адвоката Декань М.В., апеляційним судом до Управління патрульної поліції м. Києва було направлено запит про надання відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_7, який 23.02.2017 року складав протокол про адміністративне правопорушення та судові повістки про виклик в судове засідання інспектора поліції ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 для дачі пояснень щодо обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, однак зазначені свідки та інспектор поліції в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 пояснив, що працює в службі таксі «Uber» на службовому автомобілі і не має права його залишати без нагляду, а тому він, щоб не залишати автомобіль, відмовився поїхати до лікаря-нарколога для проведення огляду на стан сп'яніння, після чого працівники поліції одразу склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, не запропонувавши  йому пройти огляд стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому наголошував, що під час його відмови пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, свідки були відсутні на місці події.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 своєї вини, висновок суду про його винуватість у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №120211 від 23.02.2017 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови та координації рухів, зіниці не реагують на світло, який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків (а.с. 1); поясненнями цих свідків, які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 2), розпискою про залишення на зберіганні транспортного засобу (а.с. 3), на підтвердження факту відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.
Крім цього, вина ОСОБА_2 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується даними відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції (а.с. 40), що 08.06.2017 року надійшов на запит суду з Управління патрульної поліції в місті Києві, які повністю підтверджують обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують твердження ОСОБА_2 про відсутність свідків під час його відмови пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення інспектором патрульної служби вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», який після зупинки водія ОСОБА_2, маючи підозру, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння, не запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою тест-смужок «ІХА - 4. Мульти-фактор» та «ІХА - 6. Мульти-фактор», а відразу висунув вимогу про проведення його огляду в закладі охорони здоров'я, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки згідно пункту 1 розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів проводиться поліцейським лише за наявності у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, в той час, як пунктом 12 цього розділу передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в закладі охорони здоров'я і не може бути проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги адвоката Декань М.В. щодо проведення огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп'яніння з порушенням процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП.
За наведеного, вважаю постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
П О С Т А Н О В И Л А:
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Декань М.В., подану в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя:                                              І.М. Сілкова     
Справа№ 33/796/1355/2017 Категорія КУпАП: ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.


Отправить комментарий