В
далеком декабре 2015 года истица обратилась в местный Центр по предоставлению
бесплатной вторичной правовой помощи (далее –ответчик по делу) о предоставлении
ей бесплатной вторичной правовой помощи для обжалования решения
квалификационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры области об отказе в
возбуждении дисциплинарного производства относительно адвоката.
Постановлением
окружного административного суда от 18 декабря 2015 г. в удовлетворении иска
отказано. При этом суд исходил из того, что ответчиком не было допущено
бездействие при предоставлении бесплатной вторичной правовой помощи, поскольку
Законом Украины «О бесплатной правовой помощи» от 02.06.2011 № 3460-VI не
определен срок, в течение которого ответчик обязан назначить заявителю
компетентного адвоката.
Апелляционный
административный суд 23 марта 2016 г. отменил это решение и принял новое,
которым иск удовлетворен частично - признал противоправной бездеятельность
местного центра по предоставлению бесплатной вторичной правовой помощи по
своевременному обеспечению бесплатной вторичной правовой помощи. С этим решение
согласился и суд кассационной инстанции.
ВАСУ
отметил, что в соответствии с ч. 8 ст. 50 Закона Украины «Об адвокатуре и
адвокатской деятельности» от 5 июля 2012 № 5076-VI решение
квалификационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры может быть обжаловано в
течении тридцати дней со дня его принятия. То есть, назначая адвоката после
истечения срока на обжалование решения квалификационно - дисциплинарной
комиссии адвокатов об отказе в возбуждении дисциплинарного производства,
центром по предоставлению бесплатной вторичной правовой помощи нарушены
разумные сроки для предоставления такой помощи.
Да,
Центр по предоставлению бесплатной вторичной правовой помощи пока не волшебник…
Но способ влияния и на Центр, и на адвокатов имеется. В отличие от так
называемых «специалистов в области права», которые неуправляемы аки хищники…
И
адвокаты предоставляют бесплатную правовую помощь. Законом Украины «О
бесплатной правовой помощи» от 02.06.2011 г. № 3460-VI определено понятие
правовой помощи, как предоставление правовых услуг, направленных на обеспечение
реализации прав и свобод человека и гражданина, защиты этих прав и свобод, их
восстановление в случае нарушения.
Право
на такую помощь имеют малообеспеченные лица, если их среднемесячный доход не
превышает двух размеров прожиточного минимума; инвалиды, получают пенсию или
пособие, назначаемое вместо пенсии, в размере менее двух прожиточных минимумов
для нетрудоспособных лиц; дети-сироты, дети, лишенные родительской опеки,
внутренне перемещенные лица; задержанные лица; ветераны войны, участники АТО.
Исчерпывающий перечень лиц, имеющих право на такую помощь, приведен в статьях
13, 14 Закона Украины «О бесплатной правовой помощи».
Правовые
услуги бесплатной вторичной правовой помощи оказывают адвокаты, отобранные по
результатам конкурса. Обращение о предоставлении правовых услуг подаются
лицами, достигшими совершеннолетия, в Центр по предоставлению бесплатной
вторичной правовой помощи или в территориальный орган юстиции по месту
фактического проживания независимо от регистрации места жительства или места
пребывания.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06
липня 2017 року м.
Київ К/800/11028/16
Вищий
адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака
Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Загороднього А.Ф.,розглянувши у
письмовому провадженні адміністративну справу
за
позовом ОСОБА_4 до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги про зобов'язання
вчинити певні дії,
за
касаційною скаргою Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги на постанову Харківського апеляційного
адміністративного суду від 23 березня 2016 року,
в
с т а н о в и в:
У
грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом про
зобов'язання Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги забезпечити її безоплатною вторинною правовою
допомогою, визначивши при цьому спосіб захисту її порушеного права на
безоплатну допомогу від держави шляхом надання адвоката.
В
обґрунтування позову зазначила, що відповідач протиправно, після призначення їй
безоплатної вторинної правової допомоги, всупереч вимог Закону України «Про
безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011року № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI), вчасно не забезпечив її адвокатом,
який повинен надавати таку допомогу на постійній основі за контрактом.
Постановою
Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року у задоволенні позову
відмовлено.
Постановою
Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року
скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року та прийнято
нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною
бездіяльність Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги щодо своєчасного забезпечення ОСОБА_4 безоплатною
вторинною правовою допомогою.
У
касаційній скарзі Перший Полтавський місцевий центр з надання безоплатної
вторинної правової допомоги, посилаючись на порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського
апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року та залишити в силі
рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що Законом №3460-VI не
визначені строки призначення адвоката, за умови прийняття рішення про надання
безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначає, що Першим Полтавським
місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги постійно
проводилась робота щодо пошуку адвоката для представництва інтересів ОСОБА_4,
однак адвокати відмовлялися від надання позивачу правової допомоги.
Заперечення
на касаційну скаргу не надходили.
Перевіривши
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами
встановлено, що 10 листопада 2015 року
позивач звернулась до Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної
правової допомоги про надання їй
безоплатної вторинної правової допомоги для оскарження рішення
Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 23 жовтня 2015 року.
20
листопада 2015 відповідачем прийнятий наказ
№82 «Про надання ОСОБА_4
безоплатної вторинної правової допомоги», в
пункті 2 зазначено про призначення ОСОБА_4 адвоката, без зазначення
прізвища останнього.
Станом
на час звернення до суду, Першим Полтавським місцевим центром з надання
безоплатної вторинної правової допомоги не призначено адвоката для захисту прав
позивача за наказом від 20 листопада 2015 року, лише 12 березня 2016 року відповідачем видано доручення про
надання ОСОБА_4 правової допомоги адвокатом Куликом Р.О.
Вважаючи,
що центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги вчасно не призначив
адвоката на підставі наказу про надання ОСОБА_4 безоплатної вторинної правової
допомоги від 20 листопада 2015 року, позивач звернулась до суду з даним
позовом.
Відмовляючи
у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не
було допущено бездіяльності при наданні ОСОБА_4 безоплатної вторинної правової
допомоги, оскільки Законом №3460-VI не визначено строк, протягом якого
відповідач зобов'язаний призначити заявнику компетентного адвоката.
Скасовуючи
рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням
приписів частини статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі
- КАС України), дійшов висновку про необхідність захисту порушеного права
шляхом визнання протиправною бездіяльності Першого Полтавського місцевого
центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо своєчасного
забезпечення позивача вторинною правовою допомогою. При цьому зазначив про
відсутність підстав для задоволення позову із забезпечення її безоплатною
вторинною правовою допомогою шляхом надання адвоката, з посиланням на те, що на
час прийняття рішення судом апеляційної інстанції, 12 березня 2016 року
відповідачем видано доручення про надання такої допомоги ОСОБА_4 адвокатом
Куликом Р.О.
З
таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується суд касаційної
інстанції на підставі наступного.
Відповідно
до частини першої статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу.
У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Відповідно
до статті 13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид
державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб
до правосуддя.
Безоплатна
вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення
представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову
допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування,
перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
У
статті 19 Закону №3460-VI визначено, що у разі звернення особи про надання
одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання
безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня
надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної
правової допомоги.
Відповідно
до частин першої та другої статті 21 Закону №3460-VI після прийняття рішення
про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної
вторинної правової допомоги призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну
правову допомогу на постійній основі за контрактом. Під час призначення
адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження,
складність справ, у яких адвокат бере участь.
За
приписами частини першої статті 22 Закону № 3460-VI у разі неможливості надання
безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну
вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр з надання
безоплатної вторинної правової допомоги укладає договір з адвокатом, включеним
до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Як
вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача до Першого
Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
стало питання про намір оскарження рішення кваліфікаційно - дисциплінарної
комісії адвокатів про відмову у порушенні дисциплінарного провадження від 23
жовтня 2015 року.
За
відомостями обліку прийнятих відмов адвокатів від одержання доручення для
надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_4 зафіксовані відмови певних адвокатів від надання
безоплатної правової вторинної допомоги позивачу щодо оскарження рішення
кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів про відмову у порушенні
дисциплінарного провадження від 23 жовтня 2015 року.
Відповідно
до частини восьмої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI рішення
кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом
тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної
комісії адвокатури або до суду.
Отже,
призначаючи адвоката лише 12 березня 2016 року, на підставі наказу № 82 від 20
листопада 2015 року, тобто після спливу строку на оскарження рішення
кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатів про відмову у порушенні
дисциплінарного провадження від 23 жовтня 2015 року, Полтавським місцевим центром
з надання безоплатної вторинної правової допомоги порушені розумні строки для надання такої допомоги, не
здійснено всіх можливих дій щодо пошуку адвоката, включеного до Реєстру
адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, та укладання відповідного
договору, для повного захисту позивача.
З
огляду на встановлені обставини та відповідні норми матеріального права, суд
касаційної інстанцій погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо
бездіяльності відповідача, оскільки відповідно до законодавства України
Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
зобов'язаний своєчасно вирішувати питання щодо призначення адвоката для
забезпечення суб'єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, що гарантована
Конституцією України.
У
зв'язку з викладеним, доводи касаційної скарги з приводу не порушення
відповідачем строків для призначення адвоката через відсутність законодавчо
встановленого порядку та наявність відмов адвокатів від надання позивачу
правової допомоги є необґрунтованими.
Відповідно
до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних
дій.
Зважаючи
на те, що ухвалена у справі постанова Харківського апеляційного
адміністративного суду від 23 березня 2016 року відповідає наведеним критеріям,
її необхідно залишити без змін.
Керуючись
статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд
ухвалив:
Касаційну
скаргу Першого Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної
правової допомоги залишити без задоволення, а постанову Харківського
апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року - без змін.
Ухвала
набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які
беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді Черпак
Ю.К.
Головчук
С.В.
Загородній А.Ф.
Отправить комментарий