В
фильмах иностранного производства часто в банковских ячейках хранят сокровища и
тайны. Граждане, поддавшись влиянию запада, все чаще стали хранить ценности в
банковских сейфах. Казалось бы, что может быть надежнее банковского хранилища? Но
не все так однозначно.
Действительно,
многие украинские банки предлагают услуги хранения в банковских сейфах. Заключается
обычно типичный «Договор хранения ценностей и документов в индивидуальном
банковском сейфе». И, как обычно, потребители не читают написанное мелким
шрифтом. Из-за чего попадают в пренеприятнейшие ситуации, связанные с
финансовыми потерями. О таких ситуациях свидетельствует Единый реестр судебных
решений.
Согласно
свидетельствам реестра суды в удовлетворении исков потерпевших отказывают.
Потому что вышеуказанный «Договор хранения ценностей и документов в индивидуальном
банковском сейфе» не является договором хранения ценностей (ст. 969 ГК Украины)
или договором о предоставлении сейфа, охраняемого банком (ст. 970 ГК Украины). Отечественные
банки предпочитают заключать договор о предоставлении индивидуального
банковского сейфа, не охраняемого банком (ст. 971 ГК Украины), именуя его «Договором
хранения ценностей и документов в индивидуальном банковском сейфе».
При
этом зачастую умалчивается то, что потребитель просто арендует у банка
индивидуальный банковский сейф, и обязанности банка ограничиваются
предоставлением ему такого сейфа «в аренду». На этом обязательства банка
заканчиваются. Безопасность хранимых в ячейке ценностей и, тем более,
компенсация похищенного банком не гарантируются.
Справа №
750/3651/17
Провадження
№ 2/750/1208/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29
серпня 2017 року м. Чернігів
Деснянський
районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого
судді Карапута Л.В.,
секретаря
Карацюба М.М.,
за
участі представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Полікомбанк" про
стягнення збитків,
третя
особа-Антонішин ОСОБА_5,
встановив:
10.04.2017
року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із ПАТ
«Полікомбанк» збитки в розмірі 1800000,00 грн. та 190000, 00 доларів США, що у
національній валюті України на день подання позову еквівалентно та складає
5158500, 00 грн., що разом складає 6958500,00 грн.
В
обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09.05.2016 року між
ним, ОСОБА_6 та ПАТ «Полікомбанк» укладено договір № 16/5 про надання в оренду
ячейки. Зазначив, що в ячейці були залишені на збереження грошові кошти в
розмірі 1800000,00 грн. та 190000, 00 доларів США. 14.07.2016 року ОСОБА_4
відвідав ячейку, проте кошти були відсутні. Вказав, що банком було неналежно
виконані взяті по договору зобовязання, в звязку з чим просить стягнути збитки.
У
судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов
задовольнити.
Представники
відповідача позовні вимоги у судовому засідані не визнали, пояснили, що жодними
документами не підтверджено факт того, що в скриньці була саме та сума, яку
просить стягнути позивач. Також зазначали, що даною скринькою згідно договору
користувалась також третя особа, яка згідно журналу відвідувань була того ж
дня, до появи позивача. Відповідачем також було подано письмові заперечення, у
яких останній просив відмовити у позовних вимогах як безпідставних.
Третя
особа у письмових поясненнях просив позовні вимоги задовольнити, провести
розгляд справи без його участі.
Дослідивши
письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм
правовідносини.
Із
матеріалів справи вбачається, що 09.05.2016 року між позивачем, ОСОБА_6 та ПАТ
«Полікомбанк» укладено договір № 16/5 про надання в оренду ячейки.
За
умовами вказаного правочину банк зобов'язується надати Клієнтам комплект ключів
від ячейки та можливість користуватися нею протягом встановленого строку за
умови виконання Клієнтами вимог п.3.1. цього договору; забезпечити цілісність
та охорону ячейки; у випадку пошкодження ячейки не з вини Клієнтів, усунути
таке пошкодження або замінити ячейку за згоди Клієнтів; увипадку
втрати/зіпсування ключа(ів), пошкодження/зіпсування замка від ячейки з вини
Клієнтів відкрити ячейку у присутності Клієнтів (або одного з Клієнтів),
Адміністратора та комісії про що складається акт. Акт підписується всіма
присутніми особами та Клієнтами (або одним з Клієнтів); повернути Клієнту
заставну вартість за умов, визначених п.3.3. цього договору.
Заявляючи
вимогу про відшкодування матеріальних збитків позивач посилається на наявність
у банківській ячейці грошових коштів у розмірі 1800000,00 грн. та 190000, 00
доларів США.
Вирішуючи
даний спір по суті необхідно визначитися з характером спірних правовідносин та
нормами права, якими вони врегульовані.
Зберігання
цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського
сейфу є одним з видів діяльності, які можуть здійснюватися банком, окрім
надання фінансових послуг (п. 4 ч. 6ст. 47 Закону «Про банки і банківську
діяльність»).
У
параграфі 3 «Спеціальні види зберігання» гл. 66 «Зберігання»ЦКзакріплено 3
конструкції договорів з надання послуг зберігання банком: 1. Договір зберігання
цінностей у банку (ст. 969 ЦК); 2. Договір про надання індивідуального
банківського сейфа, що охороняється банком (ст. 970 ЦК); 3. Договір про надання
індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком (ст. 971 ЦК).
Основна
відмінність між договором зберігання цінностей у банку та договорами про
надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, полягає у
способі розміщення цінностей - у загальному сховищі, розміщення цінностей в
якому здійснює представник банку або в індивідуальному сейфі. Укладення
договору зберігання цінностей у банку засвідчується видачею банком
поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для
повернення цінностей поклажодавцеві.
На
відміну від договору зберігання цінностей у банку (ст. 969 ЦК), договори
зберігання, зазначені у ст.970та ст.971 ЦК, об'єднує те, що умовою зберігання є
розміщення цінностей в індивідуальному банківському сейфі.
Згідно
ч.3 ст. 970 ЦК Українибанк приймає від поклажодавця цінності, контролює їх
поміщення у сейф та одержання їх із сейфа.
Згідно
зі ст. 971 ЦК Українидо договору про надання особі банківського сейфа без
відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цьогоКодексупро
майновий найм (оренду) та нормиглави 58 ЦК України.
Згідно
вимог Положення про надання в оренду індивідуальних сейфів фізичним та
юридичним особам в Полікомбанку, затвердженого Рішенням Правління Полікомбанку
від 24.11.2014 року протоколом № 26 адміністратор не складає опису майна, що
вкладається клієнтом до індивідуального сейфа, забезпечує виключення доступу до
нього сторонніх осіб, не обумовлених укладеним договором між клієнтом і банком.
Тобто
положення вказують на природу договору про надання особі банківського сейфа без
відповідальності банку за вміст сейфа, то згідно зіст. 971 ЦК, до таких
відносин застосовуються положення цьогоКодексупро майновий найм (оренду).
Із
матеріалів справи достовірно встановлено, що між сторонами по даній справі
укладено договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не
охороняється банком, передбаченийст. 971 ЦК України, тобто без відповідальності
банку за вміст сейфа, а тому згідно зіст. 971 ЦК, до таких відносин застосовуються
положенняЦивільного Кодексупро майновий найм (оренду). За умовами правочину
укладеного між сторонами банк не приймав від позивача документи та цінності на
зберігання за описом.
До
підписання договору ПАТ «Полікомбанк» ознайомило позивача із Правилами користування
ячейкою Полікомбанку.
За
фактом зникнення коштів 14.07.2016 року було внесено відомості до ЄРДР за №
120161000200007836 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5
ст. 185 КК України.
Наявність
кримінального провадження про зникнення цінностей саме по собі не свідчить про
наявність порушень банком умов договору щодо гарантування банком цілісності та
охорони ячейки, оскільки кримінальним провадженням не встановлено винної особи
та механізму викрадення цінностей, порушень щодо якості переданого у оренду
ячейким, що дало б змогу зробити висновок про те чи повинен банк як
орендодавець нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачу.
Крім
того, позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 1800000,00 грн.
та 190000, 00 доларів США, які були у ячейці, проте згідно постанови про
створення групи слідчих від 31.08.2017 року, досудовим розслідуванням було
встановлено про викрадення з ячейки, орендованої ОСОБА_4 лише 190000, 00
доларів США.
Таким
чином, виходячи з положеньст. 971 ЦК України, беручи до уваги відсутність
доказів вкладення в орендовану ячейку грошових коштів та прийняття їх банком на
зберігання, підстави для задоволення вимоги про стягнення матеріальних збитків
відсутні.
Згідност.
4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси
фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси
у спосіб, визначений законами України.
В
судовому засіданні представник позивача не надав згоду про заміну третьої особи
ОСОБА_6 на співвідповідача. Від позивача письмової згоди суду також не було
надано.
Згідно
ст. ст.10,11,60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає
цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим
відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів
сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи
наведені обставини, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не
підлягають задоволенню.
Керуючись
ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, суд
вирішив:
в
задоволенні позову ОСОБА_4, відмовити.
Рішення
суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна
скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя
Л.В. Карапута
Справа
№ 372/4948/15-ц
№2-682/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13
липня 2017 року
Обухівський районний суд Київської області в складі :
Головуючого
судді Потабенко Л.В.,
при
секретарі Падалці А.В.,
за
участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду
Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного
товариства «Банк Січ» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди
завданої у зв»язку із неналежним виконанням умов договору на користування
індивідуальним сейфом,
в с т а н о в и в :
Позивач
звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «Банк Січ», в якій просить стягнути
з відповідача вартість матеріальних збитків у розмірі 1190640 грн. 50 коп., та
стягнути вартість моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Обгрунтовуючи заявлені
вимоги позивач зазначив, що 13.05.2015 року між ним та ПАТ «Банк Січ» було
укладено договір на користування індивідуальним сейфом №6, відповідно до даного
договору, банк надає, а наймач орендує індивідуальний сейф в депозитному
сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 13.05.2015
року до 12.06.2015 року. В подальшому позивачем було поміщено кошти у розмірі
46650 доларів США та 3250 євро до банківського сейфу ПАТ «Банк Січ» № 6.
22.07.2015 року позивач виявив, що невстановлена особа таємно заволоділа
належними йому грошовими коштами, після чого з місця скоєння злочину зникла. У
зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача вартість
матеріальних збитків та моральну шкоду.
Представник
позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити
з підстав вказаних в позовній заяві.
Представник
відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, та
подав до суду письмові заперечення, в яких вважає заявлені позивачем вимоги не
обгрунтованими, не доведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.
Будучи
допитаним в судовому засіданні позивач ОСОБА_3, суду показав, що він поклав
грошові кошти у сейф ПАТ «Банк Січ» в сумі 46650 доларів США та 3250 євро. Коли
він клав гроші у сейф нікого з присутніх не було. Поклавши грошові кошти він
закрив сейф своїм ключем. Сейф відмикається за допомогою двох ключів, один
зберігається у працівника банку, а інший у нього. 22.07.2015 року, відкривши
сейф він виявив відсутність в ньому грошових коштів. Йому відомо, що в цей
період інші клієнти в цьому банку виявили в сейфах відсутність грошей.
Свідок
ОСОБА_4 суду показала, що 22.05.2015 року в приміщенні "Банку Січ"
передала ОСОБА_3 гроші, в сумі 10 000 доларів США. Ці гроші її попросили
передати позивачу його мати. Вони знаходились в окремому приміщенні разом із
ОСОБА_3, та ОСОБА_5, і її чоловіком. Після перерахунку грошей в кімнаті,
перевірці грошей у касі банку позивач направився до депозитарію щоб покласти
гроші у сейф. Зі слів свідка, окрім тих грошей, які передала безпосередньо
вона, у позивача були 30 000 доларів США, які йому передала ОСОБА_5.
Свідок
ОСОБА_5 показала, що вона подруга родини ОСОБА_3. Мати позивача звернулись до
неї із проханням позичити гроші на бізнес, і вона погодилась передати 30 000
доларів США. Разом із позивачем вони перевірили гроші в сумі 30 000 доларів США
у касі банку та уклали між собою договір позики.
Свідок
ОСОБА_6 суду показав, що працював начальником відділення ПАТ "Банк
Січ", і бачив, що позивач перевіряв та перераховував певну суму грошей в
касі банку, після чого свідок провів його до депозитарію банку, де і залишив
останнього на певний час. Також зазначив, що відкрити банківський сейф без
клієнта банку - неможливо, оскільки існує два ключі один у працівника банку, а
другий у клієнта. Позивачу було передано два ключі, більше таких ключів в тому
числі і працівникам банку не передавалось. Як позивач клав гроші, не перевіряв
та не бачив.
Суд,
заслухавши думку представників, дослідивши матеріали цивільної справи,
встановив наступне.
Судом
встановлено, що 13.05.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «БАНК СІЧ» було укладено
договір на користування індивідуальним сейфом № 6, відповідно до п. 1.1. якого,
банк надав, а позивач орендував індивідуальний сейф № 6 в депозитному сховищі
банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 13.05.2015 року
до 12.06.2015 року.
Відповідно
до п. 2.4.4 договору банк зобов'язаний забезпечити неможливість відкриття сейфа
без участі наймача, крім випадків, передбачених в п. 2.3.4 договору.
Відповідно
до п. 5.2 договору зазначено, що банк не несе відповідальності за вміст сейфа
наймача, а також по зобов'язаннях наймача перед третіми особами.
З
договору на користування індивідуальним сейфом від 13.05.2015 року, укладеного
між сторонами, вбачається, що наймач ознайомився з усіма положеннями Загальних
Умов, Правилами користування, Тарифами, повністю розуміє їхній зміст та
беззастережно погоджується з ними.
Пунктом
3.8 Положення про порядок надання в тимчасове користування індивідуальних
сейфів фізичним та юридичним особам для зберігання цінностей та документів у
ПАТ «Банк Січ» передбачено, що працівник зобов'язаний перевірити, строк
користування індивідуальним сейфом згідно з договором і сплату вартості послуг
за користування індивідуальним сейфом; перевірити номер індивідуального сейфа
та номер ключів з номерами, зазначеними у договорі; зробити запис про
відвідування користувачем, довіреною особою користувача (за її наявності)
сховища для індивідуальних сейфів у Картці реєстрації відкриття користувачем
індивідуальних сейфів з відміткою про дату відвідування та підписом
користувача.
Уповноважений
працівник супроводжує користувача, довірену особу користувача (за її
наявності), користувача та користувача 2 (за його наявності) до сховища та
разом з користувачем, довіреною особою користувача (за її наявності),
користувачем та користвачем 2 (за його наявності), відкриває і закриває замки
індивідуального сейфу.
У
зв'язку з анонімністю зберігання цінностей і документів Уповноважений працівник
не може бути безпосередньо
присутнім при вкладенні
або вилученні цінностей користувачем, довіреною особою
користувача (за її наявності) або користувачем разом користувачем 2 (за його
наявності) з індивідуального сейфу, а перебуває у сховищі депозитарію.
Згідно
з п. 4.1 відповідальність за збереження ключів від індивідуальних сейфів несе
уповноважений працівник.
Відповідно
до Правил користування індивідуальним сейфом у ПАТ «Банк Січ» перший ключ (у
кількості 2 шт.) передасться клієнту на весь період оренди.
Другий
ключ - майстер-ключ, який
знаходиться виключно у
уповноваженої особи банку (особа, яка відповідає за роботу депозитарію) та
використовується спільно із ключем клієнта для відкриття індивідуального сейфу.
13.07.2015
року ОСОБА_3 уклав договір № 250/02 про внесення змін до договору № 250 на
користування індивідуальним сейфом від 15.07.2015 року відповідно до умов якого
вказаний договір було пролонговано до 13.08.2015 року включно.
22.05.2015
року ОСОБА_3 уклав договір позики з ОСОБА_5, відповідно до якого остання
передала ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 30000 доларів США.
22.05.2015
року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_7, кошти у розмірі 16650 доларів США та 3250
євро, що підтверджується розпискою ОСОБА_3 про отримання грошових коштів.
22.05.2015
року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу земельної
ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1,
категорія земель - землі населених пунктів, згідно кадастровому паспорту
земельної ділянки НОМЕР_2 від 23 грудня
2014 року.
Установивши
втрату цінностей з індивідуального сейфу, що орендується, позивач звернувся із
відповідною заявою до Дніпровського районного управління Головного управління
Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, на підставі якої відкрито
кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
03.08.2015 року за № 42015100040000112, за ознаками злочину передбаченого ч. 5
ст. 185 КК України.
Постановою
слідчого відділу Дніпровського районного управління Головного управління
Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 28 липня 2015 року ОСОБА_3
визнано потерпілим у кримінальному провадженні за ознаками складу злочину,
передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Згідно
з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від
16.10.2015 року, наданим у рамках кримінального провадження, для вирішення
питання щодо відмикання замка сторонніми предметами, поверхні корпусу замка,
кришки корпусу замка та деталей замикаючого механізму, візуально оглядались при
штучному, різноспрямованому освітленні під мікроскопом «Konus #5424». При
візуальному огляді виявлено що на контактних ділянках деталей замка, які
контактують з ключем при штатній роботі чи можуть контактувати з сторонніми предметами
при кримінальному провадженні - є мілкі слабо видимі потертості, форма, розміри
та локалізація яких характерні для слідів, що залишають ключі. Також на п'яти
сувальдах верхньої групи, трьох сувальдах нижньої групи, проміжній пластині,
кришці корпусу та на нижньому і верхньому ригелях виявлені динамічні сліди у
вигляді подряпин, що розміщені за межами дії ключа, або в межах дії - розміри,
форма та напрямок виявлених яких характерні для слідів, що залишаються при
контакті з стороннім предметом.
Відповідно
до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків
серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.
За
положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно
зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання
з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно
до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та
моральної шкоди.
Статтею
971 ЦК України передбачено, що до договору про надання особі банківського сейфа
без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього
Кодексу про майновий найм (оренду).
Частиною
3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,
крім випадків, встановлених законом.
Відповідно
до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо
предмета доказування.
Доказування
не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).
Відповідно
до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що
ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні
наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого
значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу
окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Відповідно
до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в
порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх
порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною
1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно
до вимог ст. ст. 10-11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім
випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Сторони та інші особи, які
беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження
та доведення перед судом їх переконливості. Докази подаються сторонами та
іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,
які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших
осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може
ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).
За
положеннями ст. ст. 57-59,64 ЦПК України, за якими доказами є будь-які фактичні
дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що
обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають
значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо
предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а
письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості
про обставини, які мають значення для справи.
Таким
чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши
всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у ній докази, оцінив їх
належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у
сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на
підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного
судочинства є справедливий та неупереджений розгляд справи з метою захисту
порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов
висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі
у зв'язку з їх недоведеністю факту зберігання позивачем в індивідуальному сейфі
грошових коштів, та у зв»язку з відсутністю будь-яких підтверджуючих
документів, що б свідчили що позивач дійсно розмістив ці кошти в даному сейфі,
який орендував у відповідача.
На
підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,15,59,60,209,212-215,292,294 ЦПК
України, ст.22,971 ЦК України, суд,
В И Р
І Ш И В:
В
задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Січ» про
відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди завданої у зв»язку із
неналежним виконанням умов договору на користування індивідуальним сейфом,
відмовити повністю.
Рішення
може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської
області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти
денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі,
але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з
дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Отправить комментарий