Береги устав с момента его создания

Совсем недавно налоговая разъясняла, что само по себе осуществление некоммерческой организацией деятельности, приносящей доход, не всегда является препятствием для получения или сохранения некоммерческого статуса.

В разъяснении от 02.10.2017 г. № 2092/6/99-99-15-02-02-15/ІПК налоговая уже считает, что одним из оснований для исключения юрлица из Реестра неприбыльных является само наличие в уставе двух противоположных положений, согласно которым:

- организация является некоммерческой организацией и не осуществляет деятельности, направленной на получение прибыли;

- она осуществляет хозяйственную и другую коммерческую деятельность.

Для обоснования своего решения об исключении организации из Реестра неприбыльных налоговая отсылает к п. 2 ст. 3 ХКУ. Согласно этой норме хозяйственная деятельность, которая осуществляется для достижения экономических и социальных результатов и с целью получения прибыли, является предпринимательством, а субъекты предпринимательства - предпринимателями. То есть наличие в уставе такого положения даже без его практического осуществления, по мнению налоговиков, противоречит сущности понятия неприбыльной организации.

Также налоговая отметила, что при решении вопроса соответствия учредительных документов некоммерческой организации требованиям п. 133.4 НКУ исследуются учредительные документы в целом (а не отдельные пункты учредительных документов) и учитывается принцип преобладания содержания над формой.

Рассматриваемая консультация является только ответом на запрос одной организации. Возможно, на Ваше обращение за индивидуальной консультацией к налоговикам будет получен другой ответ. И действовать можно будет уже согласно собственной индивидуальной консультации.

Исключение неправомерных положений из устава приведет к возвращению в Реестр. Но не «задним числом». Налоговая отметила, что организация может быть включена в Реестр в случае приведения ее учредительных документов в соответствие с требованиями п. 133.4 НКУ.

Щодо здійснення неприбутковою організацією підприємницької діяльності

<...>

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об’єднання" <...> (далі - Закон N 4572) громадське об’єднання - це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

За організаційно-правовою формою громадське об’єднання утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Якщо засновниками та членами (учасниками) громадського об’єднання є фізичні особи, то таке громадське об’єднання вважається громадською організацією. У разі коли засновниками громадського об’єднання є юридичні особи приватного права, членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи, то таке громадське об’єднання є громадською спілкою.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону N 4572 для здійснення своєї мети (цілей) громадське об’єднання має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Одним із принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу: члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (п. 6 ст. 3 Закону N 4572).

Тобто громадська організація має право вести підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками та членами громадської організації і має бути спрямований виключно на досягнення мети громадської організації.

Отже, якщо непідприємницька організація є громадським об’єднанням, утвореним з урахуванням вимог Закону N 4572, така організація може скористатися правом для отримання статусу неприбуткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за умови, що метою її діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток:

1) бюджетні установи;

2) громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр всіх установ та організацій, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту.

Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

<...>

Законом від 17.07.2015 р. N 652 встановлено, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення та виключення неприбуткових підприємств, установ та організацій з Реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

При цьому до затвердження Кабінетом Міністрів України такого Порядку діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 р. N 37 <...>

Голова Р. НАСІРОВ

http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/8724

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

02.10.2017

N 2092/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відповідності статуту організації вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє таке.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток підприємств.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Обов’язковою умовою для неприбуткової організації є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої організації (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру у разі її відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру, включення неприбуткових організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року N 440 (далі - Порядок).

Неприбуткові організації, які у строк, установлений п. 35 підрозд. 4 розд. XX "Перехідні положення" Кодексу (тобто до 01.07.2017 р.), не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 133 Кодексу та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пп. 16 і 17 Порядку.

Рішенням ДПІ організацію "….." виключено з Реєстру з 01.07.2017 р. (підстава виключення: "невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Кодексу").

Звертаємо увагу, що при вирішенні питання відповідності установчих документів неприбуткової організації вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу досліджуються установчі документи в цілому, а не окремі пункти установчих документів та враховується принцип переважання змісту над формою.

Відповідно до наданої копії Статуту (далі - Статут) встановлено.

Пунктом 1.2 розд. 1 Статуту передбачено, що "організація є неприбутковою організацією та не здійснює діяльності, спрямованої на отримання прибутку".

При цьому у пп. 3.2.8 п. 3.2 розд. 3 Статуту зазначено, що організація "здійснює господарську та іншу комерційну діяльність…".

Основні засади господарювання в Україні, регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, визначаються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (п. 1 ст. 3 ГКУ).

Пунктом 2 ст. 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва - підприємцями.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки комерційна діяльність має на меті отримання прибутку, здійснення організацією іншої комерційної діяльності, передбаченої пп. 3.2.8 п. 3.2 розд. 3 Статуту, суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

Також організацією не було дотримано вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такої організації.

Зокрема, пп. 3.2.11 п. 3.2 розд. 3 Статуту передбачено що організація "надає допомогу, у тому числі фінансову поворотну/безповоротну, членам організації у нагальних та критичних випадках".

Оскільки доходи (прибутки) організації формуються за рахунок "коштів, переданих їй у власність членами організації; набутих у вигляді вступних і членських внесків; пожертвувань громадян, підприємств і організацій; доходів, отриманих від підприємств, створених за участі організації", надання організацією допомоги своїм членам прирівнюється до розподілу отриманих доходів серед учасників такої організації.

Крім того, у п. 13.6 розд. 13 Статуту організації зазначено, що передача активів іншій неприбутковій організації відповідного виду або зарахування до доходу бюджету здійснюється при ліквідації організації, але при цьому не передбачено порядок передачі активів за умови припинення юридичної особи у результаті її злиття, поділу, приєднання або перетворення.

Таким чином організацією не було дотримано вимог пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу в частині передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

З урахуванням викладеного, організація може бути включена до Реєстру у разі приведення її установчих документів у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.