Специфічність
рис одного з об'єктів авторського права — фотографічного твору, перш за все
зумовлюється його важливістю в сучасному суспільстві та трансформацією з однієї
форми відтворення (звичайне фото) в іншу форму (цифрове фото). Ці зміни
продиктували і особливості правового захисту та охорони цифрових фотографічних
творів.
«Фотография
— теория и методы получения видимого изображения объектов на
сверхчувствительных фотографических материалах (галогенно-серебрянных и без
серебрянных); различают фотографию черно-белую и цветную, художественную и
научно-техническую (аэрофотография, микрофотография, рентгеновская,
инфракрасная и др.)» (Большой Энциклопедический словарь, 1998 г.)
«Фотография
— получение изображений (фотографий) объектов съемки на фотографических
материалах; отрасль науки, техники и искусства (фотоискусство), основывается на
способности света образовывать в светочувствительном слое фотоматериала
(например, фотопленки), помещенного в фотографический аппарат, скрытое
фотографическое изображение, которое после обработки (проявления
фотографического, фиксирования фотографического и др.) превращается в видимое
(вначале негатив, а затем позитив и одноступенный диффузный фотографический
процесс — одновременное очень быстрое получение негативного и позитивного
изображений в самом фотоаппарате) ».{Украинский Советский Энциклопедический
Словарь в 3-х томах (3 том), 1989 г.)
«Фотоискусство
— разновидность художественного творчества, в основе которого лежит
использование выразительных средств фотографии. Делится на документальное,
художественное и прикладные (используются в плакате, оформлении книг, рекламе).
(Украинский Советский Энциклопедический Словарь в 3-х томах (3 том), 1989 г.)
І
цілком доречне запитання: що робити і як протидіяти незаконному використанню
такого об'єкта авторського права, як фотографічний твір, наприклад, під час
реклами будь-якого товару чи послуги в ринкових відносинах? Згідно із
законодавством України, ми можемо посилатися на такі статті та пункти
нормативно-правових актів:
•
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право та суміжні
права»: за відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа,
зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
•
Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське
право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
•
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про рекламу»: використання у рекламі
об'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до
вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.
•
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про рекламу»: основними принципами
реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів,
які не завдають споживачеві реклами шкоди.
•
Відповідно до ч. З ст. 15 Закону виключним правом автора (чи особи, яка має
авторське право) є право на дозвіл чи заборону використання твору (в тому числі
шляхом розповсюдження та переробки)
Цікавий
факт
Відповідно
до Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на
фотографію виникає з моменту її створення і діє протягом всього життя автора і
70 років після його смерті
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ЦИФРОВОЇ ФОТОГРАФІЇ
Фотографічний
процес у більшості випадків, безсумнівно, має творчий характер. Поряд із
застосуванням особливих світлових ефектів і вживанням різних матеріалів,
фотографами широко використовуються можливості, пов'язані з різного роду
втручанням у «чистий» фотографічний процес (маніпуляції при зйомці, проявленні,
фотодруку, ретуш, колаж, розфарбовування тощо). Фотографія фіксує поверхні, але
не може при цьому відбивати «внутрішній» стан цих «поверхонь», так і самого
фотохудожника. Створення фотозображень дозволяє не тільки ввічнювати видиме у
зовнішньому світі, але й виражати думки та почуття фотографа.
Автор
звичайної фотографії завжди може довести своє авторство, продемонструвавши
оригінальний негатив або слайд, свідомо знаючи, що копія, що перебуває у
порушника його прав, відрізняється і виглядає саме як копія. Цифрове фото дуже
легко копіювати і поширювати поза авторським контролем. А якщо ще й врахувати,
що при копіюванні цифрових зображень (як, втім, і цифрового звуку) якість копії
не погіршується у порівнянні з оригіналом (як це буває у випадку каналового
запису), то очевидно, що зникає остання перешкода на шляху фотопіратства.
Права
фотохудожник може використати не тільки для одержання доходу, але й для
заборони невідповідного його намірам і поглядам використання свого добутку.
Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права»
авторське право на фотографію виникає з моменту її створення і діє протягом
всього життя автора і 70 років після його смерті. Фотохудожник визнається
власником всіх передбачених законодавством особистих немайнових прав (прав
авторства, права на ім'я, права на оприлюднення, право на захист репутації
автора). За ним закріплюється цілий комплекс майнових авторських прав стосовно
створеного ним твору, які надають змогу дозволяти (з отриманням за це винагороди)
або не дозволяти:
•
відтворення фотороботи в газетах, журналах, книгах, плакатах, листівках, на
промислових виробах;
•
поширення примірників фотографій, їхній імпорт (ввіз на територію України, у
тому числі при використанні на обкладинках книг, як журнальні ілюстрації);
•
публічний показ фотографії (на виставках, у вітринах), показ фотографічного
твору по телебаченню;
•
переробку фотографії (використання при створенні колажів і т.д.)
ПРО СИСТЕМУ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
ЦИФРОВИХ ФОТО ТА її ОСОБЛИВОСТІ
Законодавство
рекомендує для оповіщення про свої авторські права поміщати на фотографію знак
копірайту. Особливість цифрової фотографії полягає у тому, що у цифрової
фотографії немає копій, а є тільки «примірники твору». Коли переноситься фото з
карти пам'яті на інший носій, то технологічна сутність цього процесу полягає у
тому, що оригінал просто стирається з карти, а на «іншому носієві» виникає
точна його копія-оригінал, якщо можна застосувати такий термін. Хоча
законодавством України охороняються і копії об'єктів авторською права.
Не
дивлячись па поширену думку, що копія електронної фотографії не має
відмінностей від оригіналу, можна довести і декілька іншу думку. Самі
зображення дійсно не мають відмінностей. Але файли, які їх містять, цілком
помітні. Будь-який файл містить не тільки саме зображення, але й так звану
технічну інформацію. Зокрема, цифрова камера при записі файлу поміщає туди
інформацію про режими зйомки, про настройки самої камери, а також відомості про
виробника і модель. При будь-якій зміні файлу ця інформація зникає і
заміщується технічною інформацією програми, яка заміщала цей файл. Таким чином,
завжди є можливість визначити, яким чином був створений той або інший файл. І
чи зображення, збережене у ньому, і результатом зйомки цифровою камерою або результатом
роботи комп'ютерної програми.
Якщо
ж фото розміщується в мережі Інтернет, то і тут можна довести своє авторство на
твір. Відомо, що в Інтернеті є так звані «пошукові машини», які регулярно
переглядають зміст сайтів в Інтернеті і заносять його у величезну базу даних, у
якій потім кожен бажаючий може відшукати потрібну йому інформацію і довідатися
адресу сайту, де вона розташована. Є спеціальні пошукові машини, які індексують
зображення і зберігають їх у своїй базі як іконки. Інформація з цих баз даних
пошукових машин може бути пред'явлена як доказ у суперечках про пріоритет.
Таким чином, можна довести, що об'єкт спору був зафіксований пошуковими
машинами на багатьох сайтах, але на вашому він з'явився раніше, ніж в інших
місцях. Це описані деякі основні способи охорони прав на цифрову фотографію.
В
українському законодавстві прямо не передбачена наявність такого об'єкта
авторського права, як цифрова фотографія. Хоча у Законі є достатня кількість
загальних формулювань, що дозволяють застосувати законодавство і до цифрової
фотографії.
Що
ж таке є цифрове фото: Несумлінний користувач у своє виправдання часто мотивує
свою неправомірну поведінку тим, що на його думку, цифрова фотографія — це послідовність
цифрових даних, записаних на диск. Він наполягає на тому, що ці дані не
украдені (привласнені), вони залишаються на місці, що ці дані не скопійовані,
тобто не переписані на інший носій, бо у нього немає копії цих даних. Це
зображення — результат роботи його комп'ютерної програми, що законно придбана,
і на основі цих даних вираховується й будується зображення. Виходить, що
результат роботи цієї програми — його власність. У цьому випадку має місце
підміна понять, на яких будується обґрунтування. Зрозуміло, що файл це не саме
зображення, а лише його носій. Авторське право на твори такого роду взагалі
ніяк не залежить від виду матеріального носія, на якому вони розташовані. І
хоча в Законі немає слів «цифрова фотографія», очевидно, що це є «фотографічний
твір».
Цифрову
фотографію можна розглядати і як аудіовізуальний твір, відеофільм, діафільм,
слайд-фільм, що складається з одного кадру. Обмежень на довжину відеофільму не
існує, і він у кожному разі є об'єктом авторського права, незалежно від того, з
якої кількості кадрів він складається і незалежно від того, у файлі якого виду
він зберігається і на якому матеріальному носії розташований цей файл: на диску
комп'ютера, на відеокасеті, на компакт-диску або на карті пам'яті.
Цифрова
фотографія — це саме фотографія, «аудіовізуальний твір». Несумлінний користувач
може стверджувати, що цифрове фото це не «аудіовізуальний твір», а
«аудіовізуальне відображення», яке породжується комп'ютерною програмою, яка
належить йому. А значить і права на це «відображення» теж належать йому. Але,
породжуване — значить зроблене, комп"ютерна програма не робить зображення,
воно вже зроблене і записане на носій.
Програма тільки «показує» те, що записане у файлі.
За
українськими законами право на авторство належить авторові вже в силу його
створення і автор не зобов'язаний його ні реєструвати, ні фіксувати якимось
іншим способом.
Сайт
в Інтернеті дійсно є місцем, відкритим для вільного доступу і передача
інформації в Інтернет — це дійсно «повідомлення по кабелю». Але, якщо в результаті
такого «повідомлення» об'єкт авторського права поширюється, то це вже не
підпадає під визначення «повідомлення». Повідомляти — показувати, виконувати,
передавати в ефір або робити іншу дію (за винятком поширення примірників твору
або фонограми). Розміщення на сайті — це завжди поширення, кожен може забрати
звідти фотографію.
Цікавий
факт
Цифрова
камера при записі файлу поміщає туди інформацію про режими зйомки, про
настройки самої камери, а також відомості про виробника і модель. При будь-якій
зміні файлу ця інформація зникає і заміщується технічною інформацією програми,
яка заміщала цей файл
ПРО ЗАХИСТ ФОТОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ ЗА
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИМИ НОРМАМИ, ЯКІ Є ЧАСТИНОЮ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
УКРАЇНИ
Бернська
КОНВЄНЦІЯ про охорону літературних і художніх творів від 1979 року (Україна
приєдналася у 1995 році):
•
Фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом аналогічним
фотографії (ст. 2 п. 1);
•
Твори, зазначені у цій Статті, користуються охороною в усіх країнах Союзу. Ця
охорона здійснюється на користь автора або його правонаступників (ст. 2 п. 6).
•
Користування правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких
формальностей; таке користування і здійснення не залежить від існування охорони
в країні походження твору (ст. 5 п. 2).
•
Автори літературних та художніх творів, що охороняються цією Конвенцією,
користуються винятковим правом дозволяти відтворення цих творів будь-яким чином
і в будь якій формі (ст. 9 п. І).
•
Дня того, щоб автор літературних та художніх творів, що охороняються цією
Конвенцією, розглядався, за відсутності доказів протилежного, як такий,
відповідно до цього допускався в країнах Союзу до порушення судового
переслідування проти контрафакторів, достатньо, якщо ім'я автора буде позначено
на творі звичайним чином (ст. 15 п. 1).
Договір
ВОІВ про Авторське право (Україна приєдналася у 2002 році):
Стаття
9: тривалість охорони фотографічних творів, де стосовно фотографічних творів
Договірні Сторони не застосовують положення ст. 7 (4) Бернської Конвенції
(термін охорони не 25 років, а 70 років).
ПРО ЗАКОННИЙ СПОСІБ ОТРИМАННЯ
ДОЗВОЛУ НА ВИКОРИСТАННЯ ФОТОГРАФІЧНОГО ТВОРУ В РЕКЛАМНИХ ЦІЛЯХ
Дизайнер
рекламного продукту отримав замовлення. А коли замовлення є, то необхідне
зображення, щоб його виконати. Яке треба зображення визначає звичайно тема
роботи або сам замовник. Вимагається, наприклад, зображення екзотичної рослини
або певного виду інтер'єру. Спробуйте хоча б просто знайти його зображення, щоб
знати як саме воно виглядає. Законних способів придбання зображення не так вже
і багато: намалювати самому, виконати зйомку під замовлення бажаного сюжету або
придбати готове. Із придбанням зображень, ви одержуєте певний дозвіл на
використання зображення в комерційних цілях, тобто ліцензію. Виключна ліцензія
означає, що тільки одна особа може використовувати дане зображення — зрозуміло
що протягом певного терміну. Поряд із цим невиключна ліцензія означає, що
виробник вправі дозволити використати це зображення й іншій особі. Як правило,
такий вид ліцензії використовується для компакт-дисків з готовими зображеннями.
Текст ліцензійної угоди зазвичай надрукований на такому диску. Якщо є якісь
сумніви щодо якості і належності такої інформації краще завчасно поставити
запитання до виробників, щоб уникнути надалі непорозумінь та порушень прав
третіх осіб. При комерційному використанні зображення повинні бути дотримані
права всіх правовласників, обумовлених законодавством про авторське право. Для
будь-якого використання фотографії (крім нечисленних винятків, що існують в
основному в «освітніх» та «інформаційних» цілях) повинна бути отримана згода
власника авторських прав та сплачена в установленому порядку авторська
винагорода.
ИСТОЧНИК:
http://advocat-cons.info/index.php?newsid=5411
ЕЩЕ
ТУТ:
http://law.nau.edu.ua/images/Nauka/Naukovij_jurnal/2012/statji_n4_25_2012/Omelchenko_Vitkovska_80.pdf
Отправить комментарий