Согласно
ч. 3 ст. 441 Гражданского процессуального кодекса Украины (в новой редакции) суд
может вынести постановление о временном ограничении в праве выезда за пределы
Украины физического лица, которое является должником по неисполненным им
судебным решениям на срок до полного исполнения такого судебного решения.
Процедура
временного ограничения выезда за пределы Украины предусмотрена теперь и в Хозяйственном
процессуальном кодексе. Согласно ч. 3 ст. 337 ХПК Украины суд может вынести
постановление о временном ограничении в праве выезда за пределы Украины
физического лица, которое является должником по неисполненным им судебным
решениям на срок до полного исполнения такого судебного решения.
Таким
образом, решение вопроса о временном ограничении в праве выезда за границу
разделено на гражданскую и хозяйственную юрисдикции в зависимости от того, в
порядке какого судопроизводства принималось судебное решение, которое должно
быть исполнено.
Кроме
того, новыми процессуальными кодексами изменен субъектный состав лиц, которых
можно ограничить в праве выезда. «Должник - физическое лицо или руководитель
должника - юридического лица" (ст. 377-1 ГПК в старой редакции) превратился
в "физическое лицо, которое является должником по неисполненным им
судебным решениям" (ст. 441 ГПК, ст. 337 ХПК).
Ограничить
выезд руководителя юридического лица должника по новым процессуальным правилам
невозможно? Судебная практика по правилам, установленным новыми процессуальными
кодексами, пока не значительна.
Часто
суды гражданской юрисдикции отказывают удовлетворять заявления исполнителей об
временном ограничении в праве выезда за границу относительно руководителей
юрлиц по исполнительным документам, выданным хозяйственными судами. Однако
ссылаются при этом на любые другие основания, но не на подведомственность.
Возможно баг, а может, и фича.
Иногда
суды на момент вынесения решения уже изучили новые процессуальные кодексы и
отказывают удовлетворять заявления исполнителей об временном ограничении в
праве выезда за границу на том основании, что руководитель юридического лица не
является должником в исполнительном производстве по выполнению исполнительного
документа, выданного относительно юридического лица.
Суд
гражданской юрисдикции может и переадресовать в суд хозяйственный.
Не
все успели ознакомиться с новыми кодексами.
Справа
№ 161/1111/18
Провадження
№ 6/161/65/18
У Х В А Л А
26
січня 2018 року місто
Луцьк
Луцький
міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого
судді Черняка В.В.,
при
секретарі Заболотько Д.М.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Другого
відділу державної виконавчої служби міста Луцьк ОСОБА_1 про тимчасове обмеження
у праві виїзду за межі України боржника керівника ПП «Логістична компанія
«Оптіма» ОСОБА_2, -
ВСТАНОВИВ:
Старший
державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним поданням, посилаючись на те, що на
виконанні Другого відділу ДВС міста Луцьк знаходиться виконавче провадження №
54307108, відкрите за наказом Господарського суду Волинської області №
903/403/17-1, виданим 27.06.2017 року про стягнення з ПП «Логістична компанія
Оптіма» на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 39000, 00 грн., 1394, 91 грн.
річних, 6201, 00 грн. інфляційних, 1600, 00 грн. судового збору. 17.07.2017
року державним виконавцем Шпіруком В.Ю. винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, копії яких
надіслані сторонам виконавчого провадження. Державним виконавцем подано запити
в органи та установи, що реєструють право власності та інші установи щодо
надання інформації стосовно майна та грошових коштів, на які можна звернути
стягнення. Згідно інформації, наданої на запити, за боржником не зареєстровано
земельних ділянок, транспортних засобів та нерухомого майна. В ПАТ КБ
«Приватбанк» за боржником відкрито розрахункові рахунки, однак, кошти для
виконання постанови відсутні. За адресою, вказаною у виконавчому документі,
знаходиться житловий будинок, в якому проживає ОСОБА_4, про що складено Акт
державного виконавця.
Державний
виконавець просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - директора ПП
«Логістична компанія Оптіма», як особу, відповідальну за зобовязаннями
юридичної особи, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного
документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання
зобовязань за наказом Господарського суду Волинської області № 903/403/17-1,
виданим 27.06.2017 року.
В
судове засідання державний виконавець не зявився, подав заяву про розгляд
подання у його відсутностіпро час та місце його проведення повідомлявся
належним чином.
Аналізуючи
матеріали справи, суд прийшов до висновку, що подання не підлягає до
задоволення, виходячи з наступного.
Згідно
з ч.1 ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна
стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень
інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у
цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і
проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені
Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які
відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно
до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на
території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця
проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які
встановлюються законом.
Відповідно
до ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод (ратифікований ЗУ 11 вересня 1997 року) та ст. 17 ЗУ «Про виконання
рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», заходи щодо
обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдувальні суспільним
інтересам в демократичному суспільстві.
Виконання
будь-якого рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має
відповідати вимогам ст. 6 Конституції про захист прав людини та основних
свобод, якою гарантовано право на справедливий суд, що включає в себе
обов'язкове виконання судового рішення.
Статтею
18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення
виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання
зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав
виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду
боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі
України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за
рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно
п.5 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»
громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або
громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у
виїзді за кордон, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання
зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу
(посадової особи), - до виконання зобов'язань.
При
цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням
слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають
у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.
Пункт
19 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 6 Закону України
«Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» передбачає
можливість обмеження виїзду боржників за межі України до виконання зобовязань,
покладених на них судовим рішенням.
За
змістом цього Закону такі заходи примусового впливу вживаються до тих
боржників, відносно яких мається інформація про їхній постійний чи періодичний
виїзд за кордон, без мети чи з метою ухилення від виконання судового рішення.
Як
вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Другому відділі ДВС міста Луцьк
перебуває виконавче провадження № 54307108, відкрите за наказом Господарського
суду Волинської області № 903/403/17-1, виданим 27.06.2017 року про стягнення з
ПП «Логістична компанія Оптіма» на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 39
000, 00 грн., 1 394, 91 грн. річних, 6 201, 00 грн. інфляційних, 1 600, 00 грн.
судового збору.
17.07.2017
року державним виконавцем Шпіруком В.Ю. винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника, копії яких
надіслані сторонам виконавчого провадження.
Згідно
інформації, наданої на запити державного виконавця з метою виявлення майна та
грошових коштів, на які можна звернути стягнення, за боржником не зареєстровано
земельних ділянок, транспортних засобів та нерухомого майна. В ПАТ КБ
«Приватбанк» за боржником відкрито розрахункові рахунки, однак, кошти для
виконання постанови відсутні. За адресою, вказаною у виконавчому документі,
знаходиться житловий будинок, в якому проживає ОСОБА_4, про що складено Акт
державного виконавця.
Оцінюючі
надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що в матеріалах подання
відсутні докази на підтвердження викладених у ньому обставин, а саме: державним
виконавцем не надано доказів умисного ухилення боржника від виконання
зобовязання.
На
противагу його доводів в матеріалах справи наявне письмове пояснення керівника
ПП «Логістична компанія Оптіма» ОСОБА_2 від 20.11.2017 року з якого вбачається,
що вказаний у виконавчому документі борг вона визнає та намагається сплатити.
Однак, виникнення даного боргу повязане з шахрайськими діями іншої юридичної
особи - ТОВ «Гарантвнешторг» стосовно якої на даний час ведеться досудове
розслідування за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
в якому ПП «Оптіма» визнано потерпілим.
Оскільки,
звертаючись до суду, в порядку ст. 441 ЦПК України, із поданням про тимчасове
обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець зобов'язаний
довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження
необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому
провадженні, чого ним зроблено не було, зважаючи на те, що на момент звернення
до суду із таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань,
покладених на нього судовим рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно
наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, що також судом не
встановлено, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що
подання необґрунтоване та задоволенню не підлягає.
На
підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини і
основоположних свобод, ст.33 Конституції України, ст.441 ЦПК України, ч.2 ст.6
Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян
України», суд,
УХВАЛИВ:
У
задоволенні подання старшого державного виконавця Другого відділу державної
виконавчої служби міста Луцьк ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за
межі України боржника керівника ПП «Логістична компанія «Оптіма» ОСОБА_2 -
відмовити.
Ухвала
суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала
може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через суд першої
інстанції протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя
Луцького міськрайонного суду В.В.
Черняк
Справа №597/56/18
Провадження №6/597/1/2018
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16"
січня 2018 р. Заліщицький районний суд
Тернопільської області
в
складі головуючого Дудяка С.В.
з
участю секретаря
Богдана В.М.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики подання старшого
державного виконавця Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ПП «Се-Фора»
ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа,
в
с т а н о в и в:
Старший
державний виконавець Заліщицького районного відділу державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1
звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі
України керівника ПП Се-Фора ОСОБА_2, зазначивши, що у відділі на виконанні
знаходиться виконавче провадження 48873783 з виконання судового наказу
№911/4681/14 виданого 14.04.2015 року про стягнення з ПП Се-Фора в користь ФОП
ОСОБА_3 заборгованості в сумі 24378,82 гривні. Вказане рішення суду на
сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію ним не надано, будь-яких
дій спрямованих на його виконання не здійснено. Виконавцем встановлено, що
згідно інформації наданої на запити із реєструючих установ майно належне
боржнику на праві власності відсутнє. Виконавцем на адресу боржника надсилались
виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень, однак керівник ПП Се-Фора
ОСОБА_2 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця. За
таких обставин відділ ДВС просить обмежити керівника боржника у праві виїзду за
кордон без вилучення паспорта громадянина України.
В
судове засідання заявниця - старший державний виконавець Заліщицького районного
відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління
юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 не з'явилась в супровідному листі до
подання просить розглядати його без її участі.
Суд,
дослідивши матеріали подання, приходить до висновку, що подання не підлягає до
задоволення з наступних мотивів.
В
поданні старший державний виконавець Заліщицького районного відділу державної
виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській
області ОСОБА_1 посилається на ст.377-1 Цивільного процесуального кодексу
України, як на таку, що регулює питання тимчасового обмеження у праві виїзду
керівника боржника за межі України.
Цивільний
процесуальний кодекс України в новій редакції, відповідно до Закону України Про
внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного
процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України
та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року не містить статті
377-1.
Відповідно
до ст.441 ЦПК України (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України)
тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути
застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове
обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в
порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями,
визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у
праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею
судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала
про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути
постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито
відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без
повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного
(приватного) виконавця.
Як
вбачається із положень вищевказаної статті ЦПК України, нею регламентовано
виключно порядок тимчасового обмеження фізичної особи, яка є боржником у праві
виїзду за межі України.
Відповідно
до судового наказу Господарського суду Київської області №911/4681/14 від
14.04.2015 року боржником являється приватне підприємство Се-Фора. Фізична
особа - керівник вищевказаного підприємства ОСОБА_2 не є боржником у
виконавчому провадженні 48873783 з виконання судового наказу №911/4681/14
виданого 14.04.2015 року про стягнення з ПП Се-Фора в користь ФОП ОСОБА_3
заборгованості в сумі 24378,82 гривні.
Звернення
до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника за
межі України Цивільним процесуальним кодексом України в новій редакції,
відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу
адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII
від 03.10.2017 року не передбачено.
Таким
чином, суд приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав
для задоволення даного подання з мотивів вказаних вище.
Керуючись
ст.ст.261, 353, 446 ЦПК України,
у
х в а л и в:
Відмовити
в задоволенні подання старшого державного виконавця Заліщицького районного
відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління
юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду
за межі України керівника ПП «Се-Фора» ОСОБА_2 без вилучення паспортного
документа.
Ухвала
набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_4
№
201/974/18
провадження
6/201/42/2017
УХВАЛА
02
лютого 2018 року
м. Дніпро
Суддя
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами
подання Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного
територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стягувач:
публічне акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат
"Запоріжсталь", боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю
"Дніпропромпоставка", про тимчасове обмеження керівника боржника у
праві виїзду за межі України, –
ВСТАНОВИВ:
Соборний
ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 01 лютого 2018 року звернувся
до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за
межі України.
Зі
змісту подання та доданих до нього документів витікає, що заявник звернувся до
суду з ним згідно норм (ст. ст. ЦПК України) і просить суд тимчасово обмежити
керівника боржника у праві виїзду за межі України, оскільки на виконанні у
відділі перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого документу –
наказ, виданий Господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з
боржника боргу, тобто зазначене процесуальне питання виникло та пов’язано з
виконанням судового рішення у господарській справі, а тому його вирішення
підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а не цивільного
судочинства та не відносяться до цивільної юрисдикції.
Частиною
1 статті 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення
здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав
справу як суд першої інстанції.
Відповідно
до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду
за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання
судового рішення.
Статтею
446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням
судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як
суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно
ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі
наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною
1 статті 337 ГПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи -
боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як
виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Стаття
338 ЦПК України передбачає, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням
судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої
інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
На
підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження
у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким
чином, вважаю за необхідне заявнику відмовити у відкритті провадження по цій
справі та рекомендувати звернутися до Господарського суду Дніпропетровської
області у передбаченому законом порядку.
На
підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, –
УХВАЛИВ:
Соборному
відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального
управління юстиції у Дніпропетровській області відмовити у відкритті
провадження у справі за подання Соборного відділу державної виконавчої служби
м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській
області, стягувач: публічне акціонерного товариства "Запорізький
металургійний комбінат "Запоріжсталь", боржник: Товариство з
обмеженою відповідальністю "Дніпропромпоставка", про тимчасове
обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України та рекомендувати
заявнику звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області у
передбаченому законом порядку.
Ухвалу
може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання
апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали
Суддя
–
Справа №
521/1076/18
Провадження № 6/521/117/18
У Х В А Л А
24
січня 2018 року м. Одеса
Суддя
Малиновського районного суду м. Одеси Гуревський В.К., дослідивши подання
головного державного виконавця Другого Малиновського відділу державної
виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в
Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території
України боржника керівника юридичної особи ПАТ «ОСОБА_2 Сі Сервіс» ОСОБА_3, -
в
с т а н о в и в :
Головний
державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби
м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області
ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасову заборону на виїзд за межі
території України боржника керівника юридичної особи ПАТ «ОСОБА_2 Сі Сервіс»
ОСОБА_3.
Суд
вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження щодо розгляду подання з
таких підстав.
На
примусовому виконанні у Другому Малиновському відділі державної виконавчої
служби м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перебувають декілька виконавчих
проваджень:
-
наказ №916/730/17 виданий від 27 червня 2017 року, виданий Господарським судом
Одеської області, про стягнення грошової суми з ТОВ «ТІ ЕЛ СІ Сервіс», ЄДРОПУ
03563465 на користь ОСОБА_4 у розмірі 1600,0 грн.;
-
наказ № 916/2872/17 виданий від 27 листопада 2017 року, виданий Господарським
судом Одеської області, про стягнення грошової суми з ТОВ «ТІ ЕЛ СІ Сервіс»,
ЄДРОПУ 03563465 на користь ОСОБА_4 у розмірі 689,0 грн.
15
грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до
Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального
кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших
законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України
викладено в новій редакції.
У
відповідності до п. п. 9 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в
новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у
яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за
правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно
до ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження
фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване
судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві
виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для
забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове
обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за
невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового
рішення. Ухвала про тимчасове обмеження
фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за
поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне
виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення
сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного)
виконавця.
Тому,
дане питання має розглядатися Господарським судом Одеської області.
Керуючись
ст. ст. 18, 441 ЦПК України, ст. 337 ГПК України, СУД
У Х В А Л И В :
У
відкритті провадження щодо розгляду подання головного державного виконавця
Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного
територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову
заборону на виїзд за межі території України боржника керівника юридичної особи
ПАТ «ОСОБА_2 Сі Сервіс» ОСОБА_3 - відмовити.
Копію
ухвали направити державному виконавцю Другого Малиновського відділу державної
виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в
Одеській області.
Ухвала
може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської
області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний
строк з моменту проголошення ухвали, особам, які не були присутні в судовому
засіданні в той же строк з часу вручення копії цієї ухвали.
Суддя Гуревський
В.К.
Справа
№ 755/317/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04"
січня 2018 р. Дніпровський районний
суд міста Києва в складі:
головуючої
судді Яровенко Н.О.,
при
секретарі Грінкевич А.І.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання старшого державного
виконавця Дніпровського районного відділу державного виконавчої служби міста
Київ Терещук Тетяни Іванівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі
України боржника без вилучення паспортного документа,
в
с т а н о в и в:
Державний
виконавець Терещук Т.І. звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з
поданням про тимчасове обмеження права виїзду боржника за межі України, а саме
керівника юридичної особи ТОВ «Т.Е.М.А.» ОСОБА_2, посилаючись на те, що на
виконанні у відділі державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження
№ 48011807 з примусового наказу №910/17642/13 виданого 25.10.2013 року Господарським
судом м. Києва про стягнення заборгованості з ТОВ «Т.Е.М.А.» на користь
Українського наукового-дослідного інституту спеціальної технічки та судових
експертиз СБУ боргу в сумі 1162168, 00 грн.. Боржник рішення суду не виконує,
декларацію не надає. Тому наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених
на неї судовим рішенням є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі
України.
В
судове засідання державний виконавець не з'явився.
Суд,
дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як
вбачається з матеріалів справи, 03 липня 2015 року Головним державним
виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано
строк для добровільного виконання. (а.с. 67-68) 03 вересня 2015 року винесено
постанову про арешт коштів боржника та була направлена ТОВ «Т.Е.М.А.»
(а.с.70-72) 11 вересня 2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження. (а.с. 83) Вищевказані постанови
направлялись боржнику, однак жодної отримано не було, а кореспонденція
поверталась з відміткою - «За закінченням встановленого терміну зберігання».
Неодноразові
виклики державного виконавця боржника було проігноровано.
11
березня 2016 року Головним державним виконавцем було здійснено вихід за
адресою: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 2 ТОВ «Т.Е.М.А.» відібрати пояснення у
відповідальних осіб не вдалось можливим. (а.с.111)
Згідно
відповіді Державної служби України з питань Геодезії Картографії та Кадастру ГУ
Держгеокадастру у Житомирській області від 19.01.2016 року
№11-6-7777.17-512/2-16 вбачається, що у відповідності до інформацій, наданих
територіальними органами Держгеокадастру, Держземагенства у районах
Житомирської області, відсутні відомості про зареєстровані земельні ділянки на
території області за ТОВ «Т.Е.М.А.», код ЄДРПОУ 37652537. (а.с. 104)
Згідно
до відповіді ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ Головного управління Держегеокадастру у м. Києві
вих. 06.01.2016 року № 8-26-7777.2-249/2-16 документи, що посвідчують право
власності/користування земельними ділянками на території м. Києва за ТОВ
«Т.Е.М.А.» (КОД ЄДРПОУ 37652537), у порядку встановленому постановою Кабінету
Міністрів України від 09.09.2009 № 1021, територіальним органом центрального
органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин
у м. Києві не реєструвались. (а.с. 106)
Згідно
відповіді Державної прикордонної служби Головного центру обробки спеціальної
інформації, ОСОБА_2 у період з 2013 по 2015 роки кілька разів перетинав
державний кордон України. (а.с.7), що може свідчити про намір боржника
здійснити виїзд за межі України з метою уникнення виконання рішення суду.
Відповідно
до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний
виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань,
покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового
обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника
боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за
рішенням.
Згідно
ст. 441 ЦПК України передбачено, тимчасове обмеження фізичної особи у праві
виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення
виконання судового рішення; тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду
за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для
забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею; суд може
постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України
фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк
до повного виконання такого судового рішення; ухвала про тимчасове обмеження
фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за
поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне
виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення
сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного)
виконавця.
Положенням
статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну
громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено
у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути
тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють
неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до
виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у
передбачених законом порядках, якщо інше не передбачено міжнародним договором
України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього
судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Отже,
приписи наведених норм вказують на те, що наявність в особи невиконаних
зобов'язань, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.
Відповідно
до ч. 1 ст. 11 Закону, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів
(посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у
разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про
виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати
заходів примусового виконання рішень неупереджено, своєчасно, повно вчиняти
виконавчі дії.
З
подання вбачається, що боржником в добровільному порядку не виконується рішення
суду.
Враховуючи
викладене, суд вважає, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На
підставі викладеного, керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче
провадження»,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в
Україну громадян України», ст.ст. 260-261, 441 ЦПК України, суд,
у
х в а л и в:
Подання
старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державного виконавчої
служби міста Київ Терещук Тетяни Іванівни про тимчасове обмеження у праві
виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа
задовольнити.
Встановити
тимчасове обмеження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві виїзду за межі
України до виконання ним зобов'язань,покладених на нього згідно наказу №
910/17642/13 виданого 25.10.2013 року Господарським судом м. Києва про
стягнення заборгованості з ТОВ «Т.Е.М.А.» на користь Українського
науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ боргу
у сумі 1162168, 00 грн..
Виконання
ухвали доручити Державній прикордонній службі України, яка розташована за
адресою: 01601, вул. Володимирська, 26.
Апеляційна
скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з
дня отримання копії ухвали.
Суддя
Н.О. Яровенко
Отправить комментарий