Обращаются
иногда ̶п̶о̶т̶е̶н̶ц̶и̶а̶л̶ь̶н̶ы̶е̶ ̶к̶л̶и̶е̶н̶т̶ы̶ ̶ с требованием поставить
оплату услуг, применения многолетнего опыта, затраченных времени и сил в
зависимость от ̶п̶о̶г̶о̶д̶ы̶ «результатов рассмотрения»…
И
вот почему согласие на такие условия обычно не предоставляется…
П о с т а н о в а
Іменем України
25 січня 2018 року
м. Київ
справа
№ 401/1466/15-ц
провадження
№ 61-522 св 18
Верховний
Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого
- Луспеника Д. Д.,
суддів:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники
справи:
позивач
- товариство з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна
адвокатська компанія «Ліга Справедливості»,
відповідач
- ОСОБА_4,
представник
відповідача - ОСОБА_5,
розглянув
у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна адвокатська компанія
«Ліга Справедливості» на рішення Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області від 28 квітня 2016 року у складі судді Гонтаренко Т. М.
та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року у складі колегії
суддів: Кривохижі В. І., Мурашка С. І., Сукач Т. О.,
ВСТАНОВИВ
:
Відповідно
до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону
України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського
процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України,
Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і
розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу,
передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за
правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У
квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська
незалежна адвокатська компанія «Ліга Справедливості» (далі - ТОВ «Ліга
Справедливості») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення
заборгованості за договором про надання юридичних послуг.
Позовна
заява мотивована тим, що 10 квітня 2014 року між ТОВ «Ліга Справедливості» та
ОСОБА_4 укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого
товариство зобов'язалося надати відповідачу юридичні послуги, а саме
представляти його інтереси щодо написання позовної заяви про стягнення грошових
коштів, які знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_4, відкритих у публічному
акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі
Банк»), а відповідач згідно з додатковою угодою № 1 до вказаного договору
зобов'язався сплатити товариству за надані юридичні послуги, а саме сплатити за
поточні послуги та винагороду за позитивний результат - 3 % від реально
стягнутої суми.
27
травня 2014 року заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» у частині стягнення грошових коштів
з його рахунків, відкритих у банку, задоволені. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на
його користь грошові кошти у розмірі 57
206 доларів 43 центи США та 6 727 євро 08 центів. З цих коштів ПАТ «ВіЕйБі
Банк» повернуло відповідачу 32 026 доларів 69 центів США та 451 євро 06 центів.
Отже, товариством виконано взяті на себе зобов'язання за договором про надання
юридичних послуг, що підтверджується вищевказаним позитивним результатом для
відповідача.
Проте
16 січня 2015 року ОСОБА_4 направив товариству заяву про розірвання договору
про надання юридичних послуг, у зв'язку з неналежним виконанням товариством
взятих на себе зобов'язань за цим договором. Позивач вважав, що зазначена заява
подана відповідачем з метою ухилення від сплати товариству винагороди за
реально отримані юридичні послуги.
Додатком
№ 1 до договору про надання юридичних послуг визначено, що винагорода повинна
бути сплачена на рахунок товариства протягом двох днів. Оскільки відповідач 16
січня 2015 року направив товариству заяву про розірвання договору про надання
юридичних послуг, то до 19 січня 2015 року ОСОБА_4 повинен був сплатити вказану
винагороду за отримані юридичні послуги у розмірі 755 доларів 39 центів США та
188 євро 28 центів. Крім того, зазначеним додатком до договору передбачено, що
у разі прострочення виплати товариству винагороди за позитивний результат,
відповідач сплачує пеню у розмірі 1 % від суми винагороди за кожен день
прострочення.
З
урахуванням викладеного та заяв про збільшення позовних вимог ТОВ «Ліга
Справедливості» просило суд стягнути з ОСОБА_4заборгованість за договором про
надання юридичних послуг від 10 квітня 2014 року у розмірі 755 доларів 39
центів США, що еквівалентно 17 517 грн 95 коп., та 188 євро 28 центів, що
еквівалентно 4 661 грн 92 коп., пеню за період з 19 січня 2015 року по 15
вересня 2015 року у розмірі 53 231 грн 69 коп. Також просило відповідно до
положень частини другою статті 625 ЦК України стягнути з відповідача інфляційні
втрати за період з 19 січня 2015 року по
15 вересня 2015 року у розмірі 7 547 грн 98 коп., 3 % річних за період з 19
січня 2015 року по 15 вересня 2015 року у розмірі 437 грн 52 коп.
Рішенням
Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2016
року у задоволенні позову ТОВ «Ліга Справедливості» відмовлено.
Рішення
суду першої інстанції мотивовано тим, що настанням позитивного результату слід
вважати стягнення на користь відповідача грошових коштів за заочним рішенням
Шевченківського районного суду м. Києва 27 травня 2014 року, яке у повному обсязі не виконано.
Крім того, рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 7 жовтня 2015 року у справі № 401/1464/15-ц у задоволенні позову ТОВ «Ліга
Справедливості» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про
надання юридичних послуг відмовлено. Таким чином, у даній справі спір між
сторонами виник щодо виконаних робіт на досягнення позитивного результату, який
вже був предметом судового розгляду по справі № 401/1464/15-ц.
Ухвалою
апеляційного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року апеляційна
скарга ТОВ «Ліга Справедливості» відхилена, а рішення суду першої інстанції
залишено без змін.
Судове
рішення апеляційного суду мотивоване тим, що преюдиційним рішенням
Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 7 жовтня 2015
року у справі № 401/1464/15-ц у задоволенні позову ТОВ «Ліга Справедливості» до
ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг
відмовлено. Отже, обставини встановлені вказаним судовим рішенням доказуванню
не підлягають, та підтверджують відсутність доведеності позивачем факту
виконання зобов'язання належним чином, наявності доказів реально стягнутих
коштів з банку на користь відповідача. Тобто, неналежне виконання позивачем
зобов'язань та відсутність реально стягнутих сум коштів з банку на користь
ОСОБА_4, розірвання укладеного між сторонами договору, зобов'язання по якому
припинилися, не свідчить про отримання позитивного результату за спірним
договором про надання юридичних послуг.
У
касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Ліга Справедливості»
просить скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким його
позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна
скарга мотивована тим, що ТОВ «Ліга Справедливості» належним чином виконало
взяті на себе зобов'язання за спірним договором про надання юридичних послуг,
що підтверджується заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 27 травня 2014 року, яким позовні
вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» у частині стягнення грошових коштів з його
рахунків, відкритих у банку, задоволені. 16 січня 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк»
сплатило на користь ОСОБА_4 основну суму грошових коштів, розміщених на
рахунках банку, що свідчить про отримання відповідачем позитивного результату
за вказаним договором. 16 січня 2015 року
ОСОБА_4 звернувся до товариства з заявою про розірвання договору про
надання юридичних послуг у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Ліга
Справедливості» взятих на себе зобов'язань за договором. Проте такі обставини
спростовуються вищевказаним судовим рішенням та сплатою банком на користь
відповідача відповідних сум за цим судовим рішенням.
Крім
того, різними є предмети позову у справи № 401/1464/15-ц та в даній справі,
оскільки умови договору між сторонами передбачають сплату замовником сум за
різні юридичні та фактичні дії, вчинені товариством.
Касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно
зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є
Верховний Суд.
У
січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно
до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах
здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих
процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною
першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції
скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в
порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з
урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно
з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є
неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм
процесуального права.
Відповідно
до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно
ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним
є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням
норм процесуального права.
Обґрунтованим
є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким
вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судом
установлено, 10 квітня 2014 року між ТОВ «Ліга Справедливості» та ОСОБА_4
укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого товариство
зобов'язалося надати відповідачу юридичні послуги, а саме представляти його
інтереси щодо написання позовної заяви про стягнення грошових коштів, які
знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_4 відкритих у ПАТ «ВіЕйБі Банк», а
відповідач згідно з додатковою угодою № 1 до вказаного договору зобов'язався
сплатити товариству за надані юридичні послуги, а саме сплатити за поточні
послуги та винагороду за позитивний результат - 3 % від реально стягнутої суми.
27
травня 2014 року заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва
позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» у частині стягнення грошових коштів
з його рахунків, відкритих у банку, задоволені. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на
користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі
57 206 доларів 43 центи США та 6 727 євро 08 центів.
16
січня 2015 року ОСОБА_4 направив товариству заяву про розірвання договору про
надання юридичних послуг з посиланням на неналежне виконання ТОВ «Ліга
Справедливості» зобов'язань за цим договором. Позивач вважав, що зазначена
заява подана відповідачем з метою ухилення останнім від сплати товариству
винагороди за отримані юридичні послуги.
Відповідно
до довідки ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 31 березня 2016 року залишок коштів на
рахунках ОСОБА_4, відкритих у ПАТ «ВіЕйБі Банк» станом на 16 січня 2015 року,
становить: 10 євро 59 центів, 27 доларів 23 центи США, 39 доларів 49 центів
США; а станом на 16 березня 2016 року відсутній
(а.с. 81 т. 2).
У
статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору
допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Договір
може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у
разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,
встановлених договором або законом.
У
разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо
право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно
розірваним або зміненим.
Згідно
з частиною першою статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути
розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах,
встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Аналіз
вищевказаних положень закону свідчить про те, що розірвання договору в
односторонньому порядку можливе лише за домовленістю сторін, оскільки інше не
було передбачено договором.
Згідно
з частинами другою та третьою статті 653 ЦК України у разі розірвання договору
зобов'язання сторін припиняються.
У
разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з
моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не
встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір
змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або
припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору
законної сили.
Відповідно
до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій
формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено
договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судом
установлено, що пунктом 9.2. договору про надання юридичних послуг передбачено,
що цей договір може бути розірваний до моменту закінчення його дії за згодою
сторін у випадку, передбаченому в пунктах 4.2., 4.3. даного договору та інших
випадках, передбачених законодавством України.
Пунктами
10.1. та 10.2. договору встановлено, що зміни та доповнення до цього договору
вносяться за взаємною згодою сторін.
Зміни
та доповнення оформляються окремим письмовим документом, що є невід'ємною
частиною договору, або викладенням цього договору у новій редакції.
Згідно
зі статтею 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за
домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими
нормативно-правовими актами.
Пунктом
9.1. договору про надання юридичних послуг встановлено, що цей договір вступає
у силу з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання
сторонами своїх зобов'язань, але не довше ніж один рік з дати підписання. У
випадку, якщо жодна із сторін не заперечила проти продовження договору менш як
за 10 днів до його закінчення, договір вважається пролонгованим на той же
термін та на тих же умовах.
Ураховуючи
викладене, суди у порушення вищевказаних положень закону та вимог статей
212-214, 303, 315 ЦПК України 2004 рокуналежним чином не дослідили умови
укладеного договору про надання юридичних послуг, не врахували те, що цим
договором не передбачено право на його розірвання в односторонньому порядку,
унаслідок чого суди не перевірили, чи розірвано спірний договір, у разі якщо
письмова угода сторін щодо його розірвання відсутня, відповідно до положень
частини другої статті 651 ЦК Українирішення суду про розірвання вказаного
договору не ухвалювалося, будь-які зміни до договору щодо цього питання не
вносились.
Суди
у порушення зазначених вище положень закону не звернули увагу на те, що відмова
відповідача від виконання зобов'язання в односторонньому порядку за договором
про надання юридичних послуг, а саме відмова сплатити винагороду товариству, на
яку при укладенні цього договору розраховував позивач, є істотним порушенням
його умов. Отже, існує істотна різниця між тим, на що розраховував позивач,
укладаючи цей договір, і тим, що в дійсності він отримав.
Зазначені
правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 18
вересня 2013 року № 6-75 цс 13.
Крім
того, суди, вказуючи про те, що у даній справі між сторонами виник спір щодо виконаних
робіт на досягнення позитивного результату, який вже був предметом судового
розгляду у справі № 401/1464/15-ц, не звернули увагу на те, що предметом позову
ТОВ «Ліга Справедливості» до ОСОБА_4 у справі № 401/1464/15-ц було стягнення з
відповідача заборгованості по виплаті винагороди за частину коштів, яка була
отримана 19 серпня 2014 року ОСОБА_4 від банку до набрання законної сили
заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 27 травня 2014 року, а
предметом даного позову у справі є стягнення винагороди у розмірі 3 % від
частини коштів, які відповідачем фактично отримані після набрання законної сили
вказаним вище заочним рішенням суду, а не відмова ОСОБА_4 від юридичних послуг
позивача та настання позитивного результату за рішенням суду.
Також,
судами застосовано положення статті 10 Закону України «Про захист прав
споживачів», яка не підлягає застосуванню у даних правовідносинах, оскільки
відповідач звертався до позивача з заявою про розірвання договору про надання
юридичних послуг, а не про відмову від цього договору. При цьому відмова від
договору можлива у разі, якщо виконавець своєчасно не приступив до його
виконання. Умовами спірного договору не передбачено строк виконання робіт, а
лише строк дії цього договору. При цьому наявним є судове рішення, що набрало
законної сили, винесене на користь відповідача та ним отримані грошові кошти на
його підставі.
Відповідно
до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування
судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм
процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які
мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані
у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування,
дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо
встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись
статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів
Першої судової палати Касаційного цивільного суду
П
О С Т А Н О В И В :
Касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Перша всеукраїнська незалежна
адвокатська компанія «Ліга Справедливості» задовольнити частково.
Рішення
Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2016 року та ухвалу
апеляційного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року скасувати,
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова
суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є
остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді Б. І.
Гулько
Є.В.
Синельников
С.Ф.
Хопта
Ю.В. Черняк
Отправить комментарий