11 июня 2018

Приведет ли предоставление платных услуг к потере статуса?


В индивидуальной налоговой консультации от 13.04.2018 г. №1553/6/ 99-99-15-02-02-15/ИПК налоговая рассмотрела вопрос о возможности предоставления платных услуг Обществом Красного Креста и сделала следующий вывод: «В соответствии с положениями Закона № 330 Общество, в статусе неприбыльной организации, может осуществлять свою деятельность исключительно бескорыстно (без цели получения прибыли или иной выгоды) для достижения уставных целей».
Однако консультация касается именно Красного Креста. Другие неприбыльные организации могут исходить из следующего: если уставом некоммерческой организации и соответствующим законом, которым регулируется деятельность этой организации, не установлен запрет получать плату за свои услуги, то это не приведет к потере статуса неприбыльности. Об этом налоговая сообщала в своем письме от 03.04.2017 г. №6856/6/99-99-15-02-02-15.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
13.04.2018
N 1553/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності здійснення структурним підрозділом тренінгів на платні основі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр).
Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).
Відносини, пов'язані з діяльністю "...", визначення його правового статусу та правових засад діяльності регулюються Законом України від 28 листопада 2002 року N 330-IV "Про Товариство Червоного Хреста України" (далі - Закон N 330).
Відповідно до ст. 1 "..." (далі - Товариство) є всеукраїнською добровільною громадською гуманітарною організацією. Товариство допомагає державі у наданні медичної і гуманітарної допомоги під час збройних конфліктів та в мирний час, бере участь у наданні міжнародної допомоги у разі катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечує медико-соціальну допомогу найменш соціально захищеним верствам населення.
Статтею 11 Закону N 330 передбачено, що товариство бере участь у міжнародній доброчинній, благодійній діяльності, в інших міжнародних акціях гуманітарного характеру, що здійснюються відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
При цьому під доброчинною, благодійною діяльністю, відповідно до абз. 5 ст. 3 Закону N 330, слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням допомоги та підтримки тим, хто її потребує, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги, яка здійснюється виключно безкорисливо (без мети одержання прибутку чи іншої вигоди).
Відповідно до ст. 12 Закону N 330 для досягнення цілей, передбачених Статутом Товариства, та виконання завдань відповідно до принципів Міжнародного червонохресного руху і цього Закону Товариство має право зокрема створювати організації, фонди, а також засновувати підприємства з метою фінансового забезпечення виконання статутних завдань Товариства згідно з законодавством і міжнародними зобов'язаннями України.
Крім цього, ст. 23 Закону N 330 встановлено, що з метою виконання своїх статутних завдань Товариство, його органи та місцеві організації можуть здійснювати необхідну господарську діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій із статусом юридичної особи, а також заснування підприємств у порядку, встановленому законодавством. Прибутки, одержані підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у власності Товариства, його органів та місцевих організацій, використовуються виключно на виконання статутних завдань Товариства, враховуючи адміністративно-господарські витрати, пов'язані з діяльністю Товариства, його органів та місцевих організацій.
Таким чином, відповідно до положень Закону N 330 Товариство, в статусі неприбуткової організації, може здійснювати свою діяльність виключно безкорисливо (без мети одержання прибутку чи іншої вигоди) для досягнення статутних цілей.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Лист
03.04.2017
№ 6856/6/99-99-15-02-02-15
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення в податковому обліку операцій з надання послуг неприбутковими організаціями та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440, ознака 0039 присвоюється асоціаціям та іншим об’єднанням юридичних осіб.
Таким чином, внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (у т.ч. від надання платних послуг), отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами та не розподіляється серед засновників (учасників), членів такої організації.
Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з надання платних послуг неприбутковими організаціями, повідомляємо таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).
Отже, операція платника податку (у тому числі і неприбуткової організації) з постачання послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
Водночас порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180-183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу І та п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі і неприбуткова організація.
Статтями 181 та 182 розділу V Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розділу V Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. гривень (без урахування ПДВ).
До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ.
Згідно з пп. 183.1 та 183.2 ст. 183 розділу V Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі - Заява).
Враховуючи викладене, якщо особа (у тому числі неприбуткова організація) здійснює операції з постачання послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. гривень, то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і відповідно зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.
Також інформуємо, що особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.


Отправить комментарий