Свершилось!
До недавнего времени суды считали, что наличие акта проверки является
достаточным основанием для налоговых доначислений. И не важно, что отменен приказ
о проверке, в результате которой составлен этот акт.
Верховный
Суд в постановлении от 12.06.2018 г. по делу № 821/597/17 (кассационное
производство № К/9901/48710/18), пришел к выводу, что принятое на основании
незаконной проверки налоговое уведомление-решение не может считаться
правомерным и подлежит отмене.
Верховный
Суд отметил, что акт проверки, полученный в результате документальной
невыездной проверки, исходя из положений о допустимости доказательств,
закрепленных частью второй ст. 74 КАС Украины, не может признаваться допустимым
доказательством по делу, если он получен с нарушением порядка, установленного
законом. Налоговые уведомления-решения, решения-требования, принятые по
результатам незаконной проверки, не могут считаться правомерным и подлежат
отмене.
Нарушения
при проведении проверки свидетельствуют о ненадлежащем исполнении контрольной
функции налоговым органом и делают невозможным принятие любых решений по результатам
такой проверки.
Аналогичная
позиция ранее высказывалась Верховным Судом в постановлениях от 16 января 2018 г.
по делу № 826/442/13-а, от 20 марта 2018 г. по делу № 810/1438/17.
ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
12 червня 2018 року
справа
№821/597/17
адміністративне
провадження №К/9901/48710/18
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого
- Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів:
Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши
у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального
округу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від
21 березня 2018 року у складі суддів Крусян А.В., Градовський Ю.М., Романішин
В.Л. у справі №821/597/17 за адміністративним позовом приватного нотаріуса
Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Херсонської об'єднаної державної податкової
інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській
області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про
застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого
єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки),
У
С Т А Н О В И В :
14
квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом
до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління
Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - податковий орган,
відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових
повідомлень-рішень від 27 березня 2017 року №0005071305, яким визначений
податок на доходи фізичних осіб за податковими зобов'язаннями у сумі 5383 грн.
79 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі у сумі 1345 грн. 95 коп.,
№0005081305, яким визначений військовий збір на суму 323,78 грн., у тому числі
за податковим зобов'язанням на суму 259 грн. 02 коп., за штрафними
(фінансовими) санкціями на суму 64 грн. 76 коп., рішення про застосування
штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником
своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27 березня 2017 року №0005101305,
яким до позивача застосований штраф у сумі 7080,65 грн, рішення про
застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за
встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27
березня 2017 року №0005111305, яким до позивача застосований штраф у сумі 170
грн, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 27 березня 2017 року №Ф-0005091305
на суму 39801,26 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.
09
жовтня 2017 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду позов задоволено, внаслідок чого визнані
протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу
від 27 березня 2017 року №0005071305, №0005081305 та визнані протиправними та
скасовані рішення про застосування штрафних санкцій від 27 березня 2017 року
№0005101305 та №0005111305, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату
боргу (недоїмки) №Ф-0005091305.
Ухвалюючи
постанову суд першої інстанції висновувався на недоведеності відповідачем факту
повідомлення позивача про проведення невиїзної перевірки, що вказує на
протиправність її проведення і, як наслідок, доводить протиправність прийнятих
за її результатами рішень та податкових повідомлень-рішень.
21
березня 2018 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду
скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня
2017 року, прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволенні
позову, з мотивів правомірності прийнятих відповідачем актів індивідуальної
дії, які є предметом цього спору.
Суд
апеляційної інстанції висновувався на тому, що позивачем первинні документи,
які підтверджують задекларовані валові витрати, не надані відповідачу у
встановленому порядку при здійсненні перевірки, внаслідок чого вони є
неприйнятними, як доказ на спростування встановлених актом перевірки податкових
правопорушень.
23
квітня 2018 року, позивачем подана касаційна скарга до Верховного Суду, ухвалою
якого 25 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу
№821/597/17 із Херсонського окружного адміністративного суду.
В
касаційній скарзі (пунктом 10) представник позивача доводить, що при ухвалені
судового рішення у справі судом апеляційної інстанції неповно з'ясовано
обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального
права, порушено норми процесуального права, що в сукупності призвело до
неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Одеського
апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, постанову
Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року залишити
в силі.
10
травня 2018 року справа №821/597/17 надійшла на адресу Верховного Суду.
18
травня 2018 року відповідачем наданий відзив на касаційну скаргу до Верховного
Суду, в якому податковий орган просить у задоволенні касаційної скарги
відмовити у повному обсязі, а постанову Одеського апеляційного
адміністративного суду від 21 березня 2018 року по справі №821/597/17 залишити
без змін.
Касаційний
розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до статті
345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно
з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України
провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону,
чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та
на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної
скарги.
Відповідно
до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного
судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства
права, бути законним і обґрунтованим.
Законним
є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням
норм процесуального права.
Обґрунтованим
є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням
оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним
вимогам закону судове рішення не відповідає.
Суди
першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом у грудні 2016
року проведено документальну планову невиїзна перевірку діяльності позивача, як
самозайнятої особи, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати податків та зборів за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015
року, дотримання трудового законодавства щодо укладення трудового договору,
оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування,
обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01
січня 2011 року по 31 грудня 2015 року, результати якого викладені в акті
перевірки від 29 грудня 2016 року №910/21-03-13-05/НОМЕР_1 (далі - акт
перевірки).
На
підставі акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54
Податкового кодексу України керівником податкового органу 27 березня 2017 року
прийняті податкові повідомлення - рішення. Спірні рішення та вимога прийняті на
підставі акту перевірки та положень Закону України «Про збір та облік єдиного
внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд
апеляційної інстанції не встановлюючи обставин щодо проведення податковим
органом перевірки та не спростовуючи висновків суду першої інстанції вказав
на проведення перевірки у повній
відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі підпункту 20.1.4
пункту 20.1 статті 20, пункту 77,4 статті 77 Податкового кодексу України,
Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування», наказу Херсонської об'єднаної державної
податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у
Херсонській області від 05 грудня 2016 року №950 та плану графіку проведення
документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016
року.
Суд
першої інстанції встановлюючи обставини проведення перевірки, як способу
реалізації податковим органом владних управлінських функцій, здійснив системний
аналіз положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75,
підпункту 75.1.2 пункту 75.1 цієї статті, пункту 77.1 статті 77, пункту 72.1
статті 72, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, приписів Порядку
формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників
податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня
2015 року № 524, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015
року за № 751/27196.
Абзацом
другим пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України встановлено, що право
на проведення документальної планової перевірки платника податків надається
лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня
проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано
рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення
документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати
початку проведення такої перевірки.
Застосовуючи
викладені норми Податкового кодексу України до спірних відносин суд першої
інстанції, аналізуючи наказ податкового органу від 05 грудня 2016 року №950
«Про проведення документальної виїзної перевірки само зайнятої особи (позивача
у справі)», дійшов правильного висновку про призначення «виїзної» перевірки та
про те, що повідомлення від 05 грудня 2016 року №736/21-03-13-05 про проведення
саме документальної планової виїзної перевірки, отримані позивачем 05 грудня
2016 року під підпис, видані 16 грудня 2016 року посадовій особі направлення
№486/21-03-13-05 на проведення документальної планової виїзної перевірки, не
зважаючи на звернення позивача від 12 грудня 2016 року на проведення перевірки
в приміщенні податкового органу.
Відтак,
податковий орган прийняв рішення та скерував усі дії на проведення виїзної
перевірки, натомість провів невиїзну перевірку.
Відповідно
до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна
перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення
про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної
перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна
перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1
статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у
визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений
законом.
З
огляду на буквальний аналіз вказаних норм, Суд погоджується з висновком суду
першої інстанції про те, що саме виконання умов цієї статті надає посадовим
особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної
перевірки, невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту
79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки
незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Дані
перевірок результатів діяльності платника податків є необхідною передумовою для
прийняття податкових повідомлень-рішень, рішень у разі встановлення
контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання
якого контролюється контролюючими органами, про що безпосередньо зазначено в
нормах згідно яких прийняті акти індивідуальної дії, що є предметом позову у
цій справі.
Верховний
Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної невиїзної
перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною
другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може
визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням
порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, рішення, вимога
прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є
недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Неприйнятним
є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення стосовно витрат
сформованих позивачем, без перевірки документів, адже у будь-якому випадку
документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких
встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить
неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює
прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки.
Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як
предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове
правопорушення по факту відсутності документів можливій виключно у випадку їх
ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної
перевірки.
Верховний
Суд у постанові від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справа №810/1438/17
вже висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове
повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може
вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
Підсумовуючи
наведене, Суд вважає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських
функцій податковим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний
діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений
Конституцією України та законами України. Лише дотримання умов та порядку
прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, в тому числі,
документальних позапланових невиїзних, є належною умовою для прийняття наказу
про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її
початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений
законом спосіб та строк до її початку.
Суд
визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм
матеріального права та порушення норм процесуального права при ухваленні
судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача, подана його
представником підлягає задоволенню.
Суд
вважає, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає
закону, внаслідок чого за положеннями частини першої статті 352 Кодексу
адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції скасовує
постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишає в силі судове рішення
(постанову) суду першої інстанції.
Керуючись
статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного
судочинства України, Суд
П
О С Т А Н О В И В :
Касаційну
скаргу Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_1
задовольнити.
Постанову
Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі №821/597/17 скасувати.
Постанову
Херсонського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі
№821/597/17 залишити в силі
Постанова
суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є
остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер
Обращаем
Ваше внимание на то, что данный пост не является консультацией и размещен с
информационной целью. В конкретных ситуациях рекомендуется обращение за
профессиональной помощью.
С
уважением,
АО
«Лига правовой защиты»
Отправить комментарий