Энергопоставщикам
иногда недостаточно получения регулярных платежей за предоставленные услуги от
добросовестных потребителей. Они пытаются получить больше, ссылаясь на
вмешательство потребителя в работу счетчика электроэнергии.
Безосновательные
обвинения, доначисления и отключения вызывают негодование потребителей. Радует
справедливость, торжествующая в судах.
Так,
Верховный суд (постановление от 11.07.2018 г. по делу № 336/6535/16-ц,
производство № 61-19355св18) постановил, что факт вмешательства потребителя в
работу приборов учета электроэнергии в случае непризнания этого потребителем
обязательно должен быть подтвержден экспертизой. Энергопоставщик не предоставил
суду надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение факта вмешательства
потребителя в работу электросчетчика, а, следовательно, не доказал своих
исковых требований.
Из
собственной судебной практики:
судебный
приказ о взыскании задолженности за электроэнергию отменен
признано
незаконным отключение от сети электроснабжения и начисление долга
Образец
заявления об отмене судебного приказа о взыскании задолженности за
электроэнергию ниже по тексту
Постанова
Іменем України
11 липня 2018 року
м. Київ
справа
№ 336/6535/16-ц
провадження
№ 61-19355св18
Верховний
Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого
- Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів:
Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники
справи:
позивач
- відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго,
представник
позивача - Орлов Михайло Володимирович,
відповідачі:
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув
у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення
Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року у складі колегії
суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
У
пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України
№ 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського
процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України,
Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних
справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією
редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються
спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У
листопаді 2016 року відкрите акціонере товариство «Запоріжжяобленерго» в особі
Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів (далі - ВАТ
«Запоріжжяобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про
стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позовна
заява мотивована тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та
користуються електроенергією. Енергопостачальником є ВАТ «Запоріжжяобленерго».
06
вересня 2016 року контролерами рейдової бригади товариства за вказаною адресою проведена
перевірки дотримання Правил користування електричною енергією для населення
(далі - ПКЕЕ). Перевіркою було встановлено, що споживач здійснив дії, що
призвели до споживання необлікованої електроенергії, а саме виявлено магніт,
встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий
механізм зупинено, лічильник не враховував спожиту електроенергію. По даному
факту був складений акт від 06 вересня 2016 року, який відповідачі підписувати
відмовилися, але його підписали три представники енергопостачальника.
Обсяг
та вартість необлікованої електричної енергії на суму 6 915,66 грн розраховано
відповідно до ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної
енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування
електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).
Ураховуючи
наведене, ВАТ «Запоріжжяобленерго» просило суд стягнути з відповідачів
солідарно на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 6
915,66 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн.
Рішенням
Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року у складі
судді Суркової В. П. у задоволенні позову ВАТ «Запоріжжяобленерго» відмовлено.
Рішення
суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факт порушення
відповідачами ПКЕЕ, оскільки відповідно до Методики таке порушення, а саме
встановлення на прилад обліку магніту, що призвело до зміни його показів, у
разі незгоди споживача, в обов'язковому порядку повинно бути підтверджено
висновком експертизи, яка проведена не була.
Рішенням
Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу
ВАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м.
Запоріжжя від 12 січня 2017 року скасовано та задоволено позов ВАТ
«Запоріжжяобленерго».
Стягнуто
з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі
Північної групи по обслуговуванню побутових споживачів вартість необлікованої
електроенергії у розмірі 6 915,66 грн.
Вирішено
питання розподілу судових витрат.
Рішення
апеляційного суду мотивоване тим, що факт порушення відповідачами ПКЕЕ
зафіксовано в акті від 06 вересня 2016 року та ними не спростовано.
Апеляційний
суд вказав, що законодавством не передбачено обов'язку енергопостачальника
проводити експертизу приладу обліку за умови встановлення зовнішнього силового
магніту. Доказів щодо механічного втручання у роботу приладу обліку матеріали
справи не містять.
У
касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на
неправильнезастосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення
норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та
залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна
скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те,
що проведення експертизи лічильника є необов'язковим, у разі коли споживач
заперечує факт втручання у його роботу, при тому порушенні, про яке зазначає
енергопостачальник, а саме встановлення на прилад обліку магніту, що призвело до
зміни його показів. Такий обов'язок прямо передбачено пунктом 3.1 Методики, на
що безпідставно не звернув уваги суд апеляційної інстанції та помилково
скасував законне й обґрунтоване рішення місцевого суду.
Відзив
на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Відповідно
до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є
Верховний Суд.
У
травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Касаційна
скарга підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду
першої інстанції, яка відповідає закону.
Частиною
третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах
здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих
процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно
з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного
оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи
порушення норм процесуального права.
Згідно
з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду
справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм
матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним,
вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.
Суд
касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних
вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно
до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга
розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку
спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з
урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У
частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове
рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і
обґрунтованим.
Законним
є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням
норм процесуального права.
Обґрунтованим
є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним
вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом
установлено, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються
електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1.
Згідно
з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 січня 2006 року, власником будинку
АДРЕСА_1 є ОСОБА_3
06
вересня 2016 року рейдовою бригадою ВАТ «Запоріжжяобленерго» була здійснена
перевірка дотримання споживачами ПКЕЕ за адресою: АДРЕСА_1, яка проводилась у
присутності споживача ОСОБА_2 За результатами перевірки складено акт №
00140259, в якому зафіксоване порушення Правил, а саме: «споживач здійснив дії,
що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявлено магніт,
встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий
механізм зупинено, лічильник не враховує спожиту електроенергію».
Акт
підписано трьома представниками енергопостачальника, оскільки ОСОБА_2 від його
підпису відмовився, що передбачено пунктом 53 ПКЕЕ (а.с. 6).
05
жовтня 2016 року відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення
ПКЕЕ у присутності споживача, за результатами якого складено протокол № 590,
прийняте рішення про причетність споживача до порушення та затверджено
розрахунок в обсязі 5 742 кВт/год на суму 6 915,66 грн.
Протокол
та розрахунок до акту вручено ОСОБА_2 під підпис 05 жовтня 2016 року. При цьому
ОСОБА_2 підписав акт з зауваженням, зазначивши, що магніт на електролічильник
встановив контролер ОСОБА_5 та зробив зйомку на фотокамеру. Факт порушення та
акти сфальсифіковані співробітниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»: ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 5).
Відносини
з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею
714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», а також
нормативно-правовими актами в сфері електропостачання.
Відповідно
до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику»
споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Споживач
енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником
та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів
державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної
та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування
електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом
Міністрів України.
Згідно
з положенням частини другої статті 27 зазначеного Закону України відповідальність
за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що
правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії.
Відповідно
до положень пункту 3.1 Методики вона застосовується на підставі акта про
порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких
порушень ПКЕЕН, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження
цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів
приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного
або електричного полів, використання фазозсувного трансформатору тощо (у разі
підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику
або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).
Факт
втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або
приладів обліку має бути підтверджений експертизою.
У
разі визнання споживачем факту втручання в роботу приладів обліку, факту
зумисного пошкодження пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи тавр про
повірку приладів обліку (у разі встановлення таких пломб та зазначення їх в
акті про збереження пломб), складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, який
підтверджує факт установлення і передачу на збереження приладів обліку і
пломб), факту зумисного пошкодження приладів обліку, про що окремо зазначається
в акті про порушення, підтвердження експертизою зазначених порушень ПКЕЕН
необов'язкове.
До
отримання енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою
випадках) ця Методика не застосовується.
У
статті 212 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи
судами, визначено, щосуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви
їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.
Частиною
першою статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що
обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають
значення для вирішення справи.
Обставини
справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не
можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 59
ЦПК України 2004 року).
Відповідно
до положень частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України
2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,
встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи
у задоволенні позову, суд першої інстанції, встановивши, що відповідачі
заперечували факт втручання у роботу приладу обліку електричної енергії, шляхом
встановлення на лічильник магніту, що призвело до зміни його показів, та
позивачем експертиза для підтвердження цього факту не проводилася, дійшов
правильного висновку, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів
на підтвердження факту втручання відповідачами у роботу електролічильника, а
відтак не довів своїх позовних вимог.
Скасовуючи
рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ВАТ «Запоріжжяобленерго»,
апеляційний суд вказав, що факт порушення відповідачами ПКЕЕ зафіксовано в акті
від 06 вересня 2016 року та ними не спростовано. Законодавством не передбачено
обов'язку енергопостачальника проводити експертизу приладу обліку за умови
встановлення зовнішнього силового магніту. Доказів щодо механічного втручання у
роботу приладу обліку матеріали справи не містять.
Розрахунок
позивачем правомірно проведено відповідно до пункту 3.3 Методики.
Проте
з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд невірно
застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Аналіз
положень пункту 3.1 Методики вказує на те, що факт втручання споживача у роботу
приладів обліку, у тому числі й дій споживача, які призвели до зміни показів
приладів обліку, зокрема і шляхом впливу магнітного поля, у разі невизнання ним
такого факту, в обов'язковому порядку має бути підтверджений експертизою.
Та
обставина, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» правильно провело розрахунок обсягу
необлікованої електрично енергії відповідно до пункту 3.3 Методики, не
позбавляє його обов'язку довести сам факт порушення з боку споживача та
причинно-наслідкового зв'язку між порушенням і споживанням необлікованої
електричної енергії (крадіжка електричної енергії).
Крім
того, у пункті 3.1 Методики також визначено, що до отримання
енергопостачальником результатів експертизи (у зазначених цією Методикою
випадках) ця Методика не застосовується.
Зазначене
підтверджується й листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з яким на звернення ОСОБА_2
була надана відповідь про те, що факт втручання у роботу приладу обліку має
бути підтверджено експертизою, до отримання результатів якої Методика не
застосовується, а відтак ВАТ «Запоріжжяобленерго» було здійснено розрахунок по
акту порушення ПКЕЕ від 06 вересня 2016 року з порушенням вимог Методики (а. с.
40-41).
Таким
чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 212-215
ЦПК України2004 року, правильно встановив правовідносини, що склалися між
сторонами, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов
обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ВАТ
«Запоріжжяобленерго», оскільки енергопостачальник не довів у встановленому
порядку факт порушення відповідачами, як споживачами послуг з постачання електроенергії,
правил ПКЕЕ, які призвели до використання необлікованої електричної енергії, а
суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення,яке відповідає
закону.
Відповідно
до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує
постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі
судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що
судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись
статтями 400, 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії
суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення
Апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2017 року скасувати.
Рішення
Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2017 року залишити в
силі.
Постанова
суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є
остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді:
Б.
І. Гулько
Є.
В. Синельников
С.
Ф. Хопта
Ю.
В. Черняк
Провадження
№2-с/359/38/2016
Справа
№359/2864/16-ц
УХВАЛА
Іменем України
14
червня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого
судді Журавського В.В.,
при
секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль Київської області заяву ОСОБА_1
про скасування судового наказу №2-н/359/276/2016, виданого Бориспільським
міськрайонним судом Київської області 18 квітня 2016 року за заявою публічного
акціонерного товариства «Київобленерго» про видачу судового наказу про
стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електроенергію,-
В
С Т А Н О В И В :
02
червня 2016 року до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить
скасувати судовий наказ, виданий Бориспільським міськрайонним судом 18 квітня
2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київобленерго» 55232 гривень
28 копійок заборгованості за постачання електричної енергії, а також судового
збору у розмірі 689 гривень.
Заяву
обґрунтовано тим, що 31 травня 2016 року заявник отримав судовий наказ
№2-н/359/276/2016, виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області
18 квітня 2016 року за заявою ПАТ «Київобленерго» про видачу судового наказу та
стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електроенергію в сумі 55232 гривень 28
копійок. З даним судовим рішення він не погоджується, посилаючись на те, що у
квитанції за січень 2016 року зазначено переплату у розмірі 3166 гривень 92
копійок. Проте, 25 квітня 2016 року працівники стягувача своїми незаконними діями
припинили енергопостачання будинку, мотивуючи це тим, що в заявника існує
непогашена заборгованість. Заявнику невідомо звідки зявилася сума так званого
боргу у розмірі 55232 гривень 28 копійок, оскільки в квитанції зазначена
переплата. Крім того, заявник зазначає, що в судовому наказі вказано боржником
ОСОБА_1, хоча договір про постачання електричної енергії №200362518 від 03
серпня 2011 року укладав з ПАТ «Київобленерго» - ОСОБА_1, який і є споживачем
послуг електропостачання.
У
судове засідання сторони не зявились, про дату, час та місце розгляду справи
повідомлені належним чином.
Дослідивши
матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про скасування судового
наказу обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом
встановлено, що 30 березня 2016 року від ПАТ «Київобленерго» до Бориспільського
міськрайонного суду Київської області надійшла заява про видачу судового наказу
та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з енергопостачання
(а.с.1-2).
18
квітня 2016 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було
видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київобленерго»
заборгованості по оплаті послуг з постачання електричної енергії в розмірі
55232 гривень 28 копійок та судовий збір в розмірі 689 гривень (а.с.19-20).
Відповідно
до п.2 ч.8 ст.1051 ЦПК України за результатом розгляду заяви про скасування
судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та розяснити, що заявлені
стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням
загальних правил щодо предявлення позову.
Суд
скасовує судовий наказ у разі, якщо із заяви про його скасування та поданих
документів вбачається спір про право.
Зі
змісту заяви (а.с.1), довідки по особовому рахунку №200362518 (а.с.13) та рахунку
за електроенергію №8128098939 за лютий 2016 року вбачається, що заборгованість
в розмірі 55232 гривень 28 копійок нарахована по акту про порушення ПКЕЕ
(а.с.11).
Крім
того, заявник стверджує, що у квитанції за січень 2016 року зазначено переплату
у розмірі 3166 гривень 92 копійок. Проте, електропостачання будинку було
припинено (а.с.39).
Враховуючи
вище викладене, суд прийшов до висновку, що судовий наказ Бориспільського
міськрайонного суду від 18 квітня 2016 року слід скасувати.
На
підставі викладеного та керуючись .6 та п.2 ч.8 ст.1051, п.1 ч.1, ч.2 ст.208,
ч.4-6 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд, -
У
Х В А Л И В:
Заяву
ОСОБА_2 про скасування судового наказу №2-н/359/276/2016, виданого
Бориспільським міськрайонним судом Київської області 18 квітня 2016 року за
заявою публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про видачу судового
наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за електроенергію, задовольнити.
Скасувати
судовий наказ, виданий Бориспільським міськрайонним судом Київської області 18
квітня 2016 року за заявою публічного акціонерного товариства «Київобленерго»
про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті
послуг з постачання електричної енергії в розмірі 55232 гривень 28 копійок та
судового збору в розмірі 689 гривень.
Розяснити,
що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадження з
додержанням загальних правил щодо предявлення позову.
Ухвала
судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
З
оригіналом згідно:
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський
Справа
№ 359/4096/16-ц
Провадження
№ 22-ц/780/2263/17
УХВАЛА
Іменем України
18
травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Київської області в складі:
Головуючого Волохова Л.А.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
за
участю секретаря Якимчук Ю.С.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2
акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Бориспільського
міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року у справі за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання
незаконним відключення від мережі електропостачання та нарахування боргу, -
встановила:
16.05.2016
позивач ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської
області із вказаним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії ОСОБА_2
акціонерного товариства «Київобленерго» в особі Бориспільського районного
підрозділу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» по нарахуванню боргу
в сумі 53698 гривень 16 копійок та відключенню 25 квітня 2016 року позивача як
споживача послуг з електропостачання домоволодіння від електричної мережі за
адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Павлівська, буд.__
(а.с.1-5,25-29).
Свої
вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно з договором про постачання
електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 року він є споживачем послуг
електропостачання. 25 квітня 2016 р. відповідач направив на його адресу бригаду
працівників, які своїми незаконними діями припинили енергопостачання будинку,
мотивуючи свої дії тим, що в нього існує непогашена заборгованість, в той час,
як у квитанції за січень 2016 року було зазначено переплату у розмірі 3166,92
гривень, а зазначена в наряді сума боргу у розмірі 53698,16 гривень, можливо,
пояснюється тим, що 25 травня 2015 року працівники відповідача, оглядаючи
лічильник, без його відома склали акт про відсутність пломбування лічильника.
Позивач
зазначає, що до зазначеного огляду він був впевнений, що лічильник відповідає
встановленим вимогам, адже у ст. 4 договору про постачання електричної енергії
№ 00362518 від 03 серпня 2011 р. зазначено, що пломбу № АЕС КОЕ встановлено.
Позивач стверджує, що доказів його втручання в експлуатацію лічильника
відповідач не має і не може мати, позаоблікової електроенергії він не
одержував. Позивач стверджує, що з моменту укладення договору про постачання
електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. відповідач отримував
платежі згідно виставлених квитанцій та показань лічильника і не мав жодних
претензій щодо умов виконання договору. Після складення акту від 25 травня 2015
року він був змушений подати заяву про реструктуризацію боргу, через те, що у
будинку проживають неповнолітні діти, які потребують гарячої їжі, теплої води
для догляду, світла для читання книжок тощо. Разом з тим договір про
реструктуризацію боргу укладений не був, відповідачем жодних вимог щодо боргу
не виставлялося, а у квитанції за січень 2016 р. зазначено переплату у розмірі
3166,92 гривень.
Позивач
стверджує, що його втручання в опломбування лічильника фактично не встановлено,
прилад обліку електроенергії та пломби на ньому пошкоджені позивачем не були, а
викладені у акті відповідача обставини, є припущенням і об'єктивно не
встановлені, розрахунок кількості та вартості не облікованої електроенергії
проведено з порушенням затвердженої ОСОБА_4, яка застосовується у випадку
порушення цілісності пломб. Він звертає увагу, що відповідно до п. 2.1.
Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом
пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється
експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання
енергопостачальною компанією результатів експертизи ОСОБА_4 не застосовується.
Позивач вважає, що відповідач порушив умови укладеного договору, так як не
поставив йому електроенергію чим порушив ЗУ «Про захист прав споживачів».
Позивач стверджує, що не було жодної з підстав для його відключення від
електропостачання.
Рішенням
Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року
позов задоволено повністю.
Визнано
незаконними дії ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» в особі
Бориспільського районного підрозділу ОСОБА_2 акціонерного товариства
«Київобленерго» по нарахуванню боргу в сумі 53698 гривень 16 копійок та відключенню
25 квітня 2016 року ОСОБА_3 як споживача послуг з електропостачання
домоволодіння від електричної мережі за адресою: Київська область, м.
Бориспіль, вул. Павлівська, буд. __.
Також
стягнуто з ПАТ «Київобленерго» в особі Бориспільського районного підрозділу ПАТ
«Київобленерго» судові витрати по сплаті судового збору на користь держави.
Не
погоджуючись з даним судовим рішенням, представник ПАТ «Київобленерго» подав
апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та
матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши
доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що брали участь у розгляді справи
апеляційним судом, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої
інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,
виходячи з наступних підстав.
Відповідно
до статей 213, 214 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і
обґрунтованим.
Рішення
є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства
відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК
України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим
визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на
які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених
доказами, які було досліджено в судовому засіданні і які відповідають вимогам
закону про їхню належність та допустимість, або обставин, що не підлягають
доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що
відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають
значення для вирішення справи.
Колегія
суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам
виходячи з наступного.
Судом
встановлено, що між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 акціонерним
товариством «Київобленерго» в особі Бориспільського районного підрозділу
ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» було укладено договір на
користування електричною енергією №200362518 від 03.08.2011 року, відповідно до
якого позивачем є споживачем послуг з постачання електричної енергії за адресою
належного йому на праві власності домоволодіння в м. Борисполі по вул.
Павлівська, __ (а.с.1-13, 52-54).
Факт
укладення договору визнаний сторонами та ними не оспорюється.
За
змістом п.п.1,2,4,5 договору встановлено, що за цим договором
енергопостачальник бере на себе зобовязання надійно постачати споживачеві
еклектичну енергію у необхідних обсягах відповідно до дозволеної потужності
3(три) кВК, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач
зобовязується оплачувати одержану електричну енергію за встановленими тарифами
(цінами) у терміни, передбачені цим договором (п.1).
Категорія
надійності струймопримачів споживача ІІІ(п.2).
Облік
електричної енергії: вид обліку трифазний, кількість зон 1, лічильник- тип НІК
2301 №0576933, дата повірки 2011, встановлено пломб державної повірки шт,
встановлено пломб Енергопостачальника № АЕС КОЕ в кількості шт (п.4).
Показання
приладу обліку на момент укладання договору 000000 кВт*год. (п.5).
Відповідно
до п.10 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 з наступними
змінами і доповненнями, в тому числі в редакції, яка була чинною на момент
укладенні договору про користування електричною енергією між сторонами,
встановлено, що засоби обліку встановлюються відповідно до вимог правил
улаштування електроустановок. Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком
повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з
відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У разі встановлення засобу
обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживача
енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з
яких залишається у побутового споживача.
Будь-яких
належних доказів того, що такий акт про збереження пломб був складений
сторонами, суду надано не було, а наявна в договорі на користування електричною
енергією №200362518 від 03.08.2011 року інформація (п.4 договору) свідчить про
те, що в порушення вищенаведеного п.10 «Правил користування електричною
енергією для населення», на встановленому позивачу електролічильнику була
відсутня пломба органу Держспоживстандарту, а також не зазначено номери та
кількість пломб енергопостачальника.
25.05.2015
працівниками Бориспільського районного підрозділу ОСОБА_2 акціонерного
товариства «Київобленерго» інженером ОСОБА_4, майстром ОСОБА_5 та
електромонтером ОСОБА_6 було складено Акт про порушення №К 030009, відповідно
до якого перевіркою встановлено, що споживач ОСОБА_3 при користуванні
електричною енергією за адресою: вул. Павлівська, __ в м. Бориспіль Київської
області, порушив п.3.1.5- самовільне підключення електроустановок,
струмоприймачів або електропроводок до власної електричної мережі ПАТ
«Київобленерго» поза засобами обліку. Також наведена схема електропостачання
споживача, в якій, зокрема, зазначено: п.2 Самовільне підключення до відхідних
клем автоматичного вимикача поза засобами обліку; п.4.Відсутні пломби енергопостачальної
організації. Також зазначено відомості про прилади електричної енергії
споживача на дату складання акту: тип приладу НІК 2301АП1, заводський номер
0576933, покази лічильника 17213. Кількість і тавро/номер установлених пломб
(індикаторів) згідно з актом про збереження пломб та/або актом про
опломбування, їх стан: постачальника електричної енергії відсутні (а.с.67-69).
Крім
того, в акті зазначено результати проведення вимірів параметрів схеми
електропостачання споживача на дату складання акту порушень: ділянка схеми
самовільне підключення, матеріал проводу Аl, переріз проводу 4х16мм2, струм
споживання , чи інші результати вимірів заміри провести неможливо. При цьому
також зазначено, що зразок проводу/кабелю вилучити неможливо, а також
зазначено, що до акту про порушення додається фото (а.с.69).
Як
зазначено в Акті, та як підтвердили допитані в судовому засіданні свідки
ОСОБА_4, ОСОБА_6, при його складанні власник ОСОБА_3 був відсутній. Водночас з
пояснень третьої особи ОСОБА_7 дружини позивача, а також згідно з показаннями
свідків, вона знаходилась в будинку, в момент проведення працівниками
відповідача огляду електролічильника.
Порядок
складання акту про порушення, визначений ст.(розділом) 4 «ОСОБА_4 визначення
обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення
споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою
Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від
04.05.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року
за №782/12656.
Так,
відповідно до п.4.4 ст.4 ОСОБА_4 передбачено, що факт виявлених представниками
енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі -
енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом
про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача
представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою
інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними
службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від
підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про
порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три
представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника
під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та
відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про
порушення.
Пунктом
4.5 ст.4 ОСОБА_4 також визначено, що акт про порушення складається у двох
примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в
разі виявлення порушень ПКЕЕ. Працівники енергопостачальника перед складанням
акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження
та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або
підписати його без зауважень та пропозицій. До акта про порушення сторонами
можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності)
зазначається в цьому акті.
В
акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами
цієї ОСОБА_4 параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему
підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із
зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів
(кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату
оформлення акта про порушення (п.4.6 ст.4 ОСОБА_4).
За
змістом п.4.8 ст.4 ОСОБА_4 згода або незгода споживача із зафіксованим в акті
про порушення фактом пошкодження пломб або розрахункових приладів обліку
фіксується в акті про порушення.
Як
визнано сторонами, що також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки,
Акт про порушення №К030009 складався працівниками Бориспільського районного
підрозділу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» за відсутності
споживача.
З
показань допитаного свідка ОСОБА_4, яким безпосередньо складався акт,
встановлено, що здійснювалось фотографування на мобільний телефон, проте як
вбачається зі змісту Протоколу №0248 від 06.07.2015 засідання комісії по
розгляду акту №К030009 від 25.05.2015 (а.с.55) серед розглянутих комісією
документів, матеріалів до акту, такі фотознімки відсутні. Не були надані
фотознімки і суду.
Доказів
того, що відображена в Акті інформація щодо матеріал проводу Аl та перерізу
проводу 4х16мм2, відповідає дійсні, суду надано не було.
Встановлено,
що на підставі зазначеного Акту про порушення №К030009 25.05.2015 року та за
рішенням комісії по нарахуванню збитків постачальнику по протоколу №0248 від
06.07.2015 (а.с.55,68) з урахуванням вказаних в акті параметрами за період 365
днів з26.05.2014 року по 25.05.2015 на підставі п.3.1.5 ОСОБА_4 розраховано
суму збитків 58466,27грн. 48721,89 кВт.
Так,
відповідно до підпункту 3.1.5 п.3.1 ст.3 ОСОБА_4, ця ОСОБА_4 застосовується на
підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі
виявлення таких порушень ПКЕЕН, зокрема: самовільного підключення
електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі
енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми
обліку.
Як
визначено підпунктом «б» п.3.3. ст.3 ОСОБА_4 розрахунок вартості необлікованої
електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання
електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за
якийрозраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за
кількістю днів: у разі самовільного підключення споживачем електроустановок,
струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня
набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування
електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки
електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не
більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували
дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Суд
звертає увагу, що відповідно до п.15 «Правил користування електричною енергією
для населення» (ПКЕЕН), затверджених Постановою № НОМЕР_1 України від
26.07.1999 в редакції, чинній на момент складання Акту про порушення №030009
від 25.05.2015, пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними
або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у
складі представників енергопостачальника та територіальних органів
Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які
мають право на проведення відповідної перевірки, із
Експертиза
приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає,
здійснюється у присутності споживача.
За
результатами експертизи складається акт.
Проте,
не зважаючи на викладені в Акті про порушення №030009 від 25.05.2015 відомості
про те, що на електролічильнику НІК 2301АП1 №0576933, встановленому за адресою
позивача по вул. Павлівська, 11 в м. Бориспіль, відсутні пломби
електропостачальника, встановлену на момент укладання договору про користування
електричною енергією №200362518 від 03.08.2011 року (а.с.52-53), така
експертиза приладу обліку, який належить позивачу проведена не була.
В
звязку з цим суд вважає, що, оскільки Акт про порушення №030009 від 25.05.2015
був складений працівниками відповідача за відсутності позивача з порушенням
вимог п.п.4.4, 4.5, 4.6 ст.4 «ОСОБА_4 визначення обсягу та вартості електричної
енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування
електричною енергією», затвердженої Постановою Національної комісії регулювання
електроенергетики України №562 від 04.05.2006р, за відсутності споживача, із
внесення необхідних для розрахунку збитків відомостей, обєктивно не
підтверджених, а також враховуючи, що в порушення вимог п.15 «Правил
користування електричною енергією для населення» (ПКЕЕН), затверджених
Постановою № НОМЕР_1 України від 26.07.1999, не була проведена експертиза
приладу обліку електроенергії, дії відповідача по нарахуванню боргу в сумі
53698,16 грн. суд вважає незаконними.
Сторонами
визнано, що 25.04.2016 працівниками Бориспільського районного підрозділу ОСОБА_2
акціонерного товариства «Київобленерго» було відключено позивача від
електропостачання за вищевказаною адресою його домоволодіння по вул.
Павлівська, 11 в м. Бориспіль Київської області.
Будь-яких
належних і допустимих доказів того, що зазначене відповідачем попередження про
відключення №8321585260 про прострочену заборгованість в розмірі 55232,28грн.
було отримано 24.03.2016 року споживачем, позивачем у справі, або уповноваженою
ним особою, як стверджує відповідач, суду надано не було.
В
наданому відповідачем попередженні №8321585260 відмітка (дата вручення,
прізвище, імя та підпис особи) про отримання (вручення) попередження відсутні
(а.с.51).
Як
стверджує представник відповідача, відключення позивача від електропостачання
було здійснено на підставі п.27 «Правил користування електричною енергією для
населення» (ПКЕЕН), затверджених Постановою № НОМЕР_1 України від 26.07.1999 зі
змінами та доповненнями.
Так,
за змістом п.27 Правил (ПКЕЕН), у разі несплати за спожиту електричну енергію
протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі,
та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день
споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
У
разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання
споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від
електричної мережі.
Забороняється
відключення споживачів перед вихідними та святковими днями.
Пунктом
35 Правил (ПКЕЕН) також встановлено, енергопостачальник має право відключити
споживача у разі:
-самовільного
підключення до електричної мережі;
-
розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву
пломби;
-
порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеномупунктом
27цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості;
-
неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно допункту 17або інших
платежів згідно з цими Правилами;
-
невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами
споживання електричної енергії;
-
зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Представником
відповідача було визнано, відключення позивача від електромережі у звязку з
виявленим працівниками відповідача самовільним підключенням до електромережі
поза засобами обліку не застосовувалось.
Водночас,
як стверджує відповідач відключення від мереж електропостачання позивача
здійснено у звязку з несплатою за спожиту електричну енергію, що також
підтверджується врученим позивачу корінцем наряду ПАТ «Київобленерго» на
відключення №9002865528 від 35.04.2016 (а.с.8).
Проте,
з долучених до матеріалів справи рахунків за е/е ПАТ «Київобленерго» за грудень
2015 року та за січень 2016 року встановлено, що відповідач зазначав про наявну
у позивача переплату, відомості про прострочену заборгованість в розмірі
55232,28грн. в рахунках відсутні (а.с.6,9).
В
звязку з цим суд вважає, що, оскільки позивач не був згодний рішенням комісії
про нарахування збитків від 06.07.2015 року в сумі 58466,27грн., про що
свідчить його підпис в протоколі засідання комісії №0248 від 06.07.2015
(а.с.55), а також, що відповідач не попереджав позивача про необхідність оплати
такої суми та наслідки, передбачені ст.ст.27,35 Правил (ПКЕЕН), дії відповідача
по відключенню позивача 25 квітня 2016 року від електричної мережі не
відповідають вимогам чинного законодавства, є незаконними.
При
цьому суд враховує, що відповідно до вимог п.22 Правил (ПКЕЕН) оплата спожитої
електричної енергії може здійснюватися: за розрахунковими книжками; за
платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; за карткою
попередньої оплати.
Як
визнано сторонами, позивач здійснював оплату спожитою енергії за рахунками, які
виписував відповідач.
Той
факт, що позивач в порушення умов п.16 Договору про користування електричною
енергією №200362518 від 03.08.2011 (а.с.54), а також в порушення вимог п.21
Правил (ПКЕЕН) позивач не здійснював знімання показань приладів обліку
провадиться споживачем щомісяця, не позбавляла відповідача в силу вимог п.21
Правил права контролювати правильність знімання показань приладів обліку та
оформлення платіжних документів споживачем.
Будь-яких
належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач не допускав
працівників відповідача для огляду електроприладів, а також знімання показників
електролічильника, суду надано не було.
В
цьому звязку суд вертає увагу, що відповідно до вимог п.30 Правил користування
електричною енергією для населення (ПКЕЕН), якщо доступ до приладу обліку
неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на
підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній
період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача.
Якщо
протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав
доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці
повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання
приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей
про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через
30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання
електричної енергії споживачу.
Проте,
доказів того, що такі заходи вживались відповідачем, суду надано не було. А той
лише факт, що у рахунках ПАТ «Київобленерго» було зазначено фактичні показники
лічильника на 09.06.2015 (а.с.6,9) не доводять факту відсутності доступу у
відповідача до приладу обліку позивача.
Та
обставина, що від імені позивача на імя заступника начальника Бориспільського
РП ПАТ «Київобленерго» була подана заява за вх. №981 від 29.04.2016 року про
розстрочку оплати заборгованості в розмірі 54071,96 грн., а також, що позивачем
06.05.2016 була здійснена часткова оплата в розмірі 16230,00 гривень, не
спростовує вищенаведених висновків суду і не доводить факт визнання позивачем
правомірності дій позивача, який згідно з його поясненнями, а також поясненнями
третьої особи був вимушений до вказаних дій у звязку з його незаконним відключенням
від електропостачання.
З
урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої
інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними і
підлягають задоволенню.
З
огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не
знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення
судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, яке призвело
або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Колегія
суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги жодним чином не
спростовують висновків суду першої інстанції. Районним судом було повно і
всебічно зясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам,
висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення
відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його
скасування відсутні.
Відповідно
до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без
змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм
матеріального і процесуального права.
Керуючись
ст.ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Київобленерго» відхилити.
Рішення
Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2017 року
залишити без змін.
Судове
рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до
суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної
сили.
Головуючий: Волохов Л.А.
Судді:
Мельник Я.С.
ОСОБА_8
Бориспільський
міськрайонний суд Київської області
08300,
Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72
БОРЖНИК:
М.
08300,
Київська область, м. Бориспіль, вул.
тел.
СТЯГУВАЧ:
Приватне
акціонерне товариство «Київобленерго»
02000
м. Київ, вул. Стеценко, 1а
код
ЄДРПОУ 23243188
р/р
26031304998482 МФО 322669 ПАТ «Державний ощадний банк України»
тел.
044 459 0740
ЗАЯВА
про скасування судового наказу
(справа № 359/2864/16-ц)
Бориспільським
міськрайонним судом Київської області 18 квітня 2016 року за заявою стягувача
ПАТ «Київобленерго» було видано судовий наказ про стягнення з мене 55232,28
грн. заборгованості за постачання електричної енергії, а також судових витрат.
Судовий наказ отриманий мною 31 травня 2016 року.
Вважаю,
що зазначений судовий наказ є повністю необґрунтованим та таким, що підлягає
скасуванню з наступних підстав.
Згідно
договору про постачання електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. я
є споживачем послуг електропостачання. Боржником у судовому наказі зазначений М.
Яким чином зазначена особа має відповідати за договором про постачання
електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. судом не встановлено.
Більш
того, відповідно до п. 1 зазначеного договору Енергопостачальник бере на себе
зобов’язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому
обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану електричну енергію за
встановленими тарифами.
25
квітня 2016 р. стягувач направив на мою адресу бригаду працівників, які своїми
незаконними діями припинили
енергопостачання будинку, мотивуючи свої дії тим, що в мене існує непогашена
заборгованість. Однак твердження стягувача є безпідставними, так як боргу по
оплаті послуг електропостачання в мене немає.
Так,
у квитанції за січень 2016 р. зазначено переплату у розмірі 3166,92 гривень.
Проте, електропостачання будинку було припинено.
Несподівана
сума так званого боргу у розмірі 53698,16 гривень, яку зазначено у наряді на
відключення, можливо, пояснюється тим, що 25 травня 2015 р. працівники
стягувача оглядаючи лічильник без мого відома склали акт про відсутність
пломбування лічильника. До зазначеного огляду я був впевнений, що лічильник
відповідає встановленим вимогам. Адже у п. 4 договору про постачання
електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. зазначено, що пломбу №
АЕС КОЕ встановлено. Як звичайний споживач я не маю спеціальних знань щодо
електроенергетики. Жодних доказів втручання в експлуатацію лічильника стягувач
не має і не може мати. Адже мною умови договору про постачання електричної
енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. виконуються належним чином.
Позаоблікової електроенергії я не одержував. Про це свідчить те, що з моменту
укладення договору про постачання електричної енергії № 200362518 від 03 серпня
2011 р. стягувач отримував платежі згідно виставлених квитанцій та показань
лічильника і не мав жодних претензій щодо умов виконання договору.
Додатково
нагошую, що мною регулярно проводилася оплата за послуги електропостачання в
спірний період, що підтверджується копіями квитанцій.
Відповідно
до п. 15 зазначеного договору Енергопостачальник здійснює планову повірку,
обслуговування та ремонт приладів обліку.
Відповідно
до статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у
період експлуатації прилади обліку повинні обов’язково проходити періодичну
повірку, тобто контроль метрологічних характеристик. Періодичність повірки
встановлюється під час державних приймальних випробувань та, як правило,
вказується в супровідній документації: паспорті, інструкції з експлуатації
тощо.
Згідно
з положеннями пунктів 38 та 40 Правил користування електричною енергією для
населення, на енергопостачальника покладені обов’язки щодо здійснення планової
повірки, обслуговування, ремонту і заміни приладів обліку, які проводяться в
терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором про
користування електроенергією.
Ані
до 25 травня 2015 р., ані до 25 квітня 2016 р. жодних вимог щодо приладу обліку
та сплати за надані послуги стягувач не мав. І не міг мати. Адже посилання на
реструктуризацію так званого боргу не мають підстав. Дійсно, мною було подано
заяву про реструктуризацію боргу після складення акту від 25 травня 2015 р. Був
змушений на такий відчайдушний вчинок через те, що у будинку проживають
неповнолітні діти. Діти, які потребують гарячої їжи, теплої води для догляду,
світла для читання книжок тощо.
Разом
з тим договір про реструктуризацію боргу укладений не був. Про це свідчить те,
що стягувачем жодних вимог щодо так званого реструктуризованого боргу не
виставлялося, а у квитанції за січень 2016 р. зазначено переплату у розмірі
3166,92 гривень. Від стягувача заяв про незадовільну роботу лічильника не
надходило. Також стягувачем не запропоновано жодних вимог та пропозицій щодо
реструктуризації та її умов, а постачання електроенергії було відновлено.
Стягувач
погодився із показниками лічильника, про що свідчить прийняття платежів за
виставленими рахунками, зокрема, квитанцією за січень 2016 р. Стягувач не має
жодних доказів на підтвердження безоблікового споживання електроенергії,
оскільки не зазначено та не підтверджено час, місце та спосіб вчинення
порушення, не виявлено будь-якого пристрою, за допомогою якого здійснювалося б
заниження показів лічильника. Втручання саме боржника в опломбування лічильника
фактично не встановлена, у акті не зазначена. Прилад обліку електроенергії та
пломби на ньому пошкоджені саме мною не були. Жодний нормативний акт не
зобов’язує мене щоденно перевіряти опломбування приладу обліку. Нормою ч. 4 ст.
26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач
електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил. Жодних
умов договору та Правил я не порушував.
У
зв'язку з наведеним, викладені у акті відповідача обставини, є припущенням і
об'єктивно не встановлені. Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може
ґрунтуватися на припущеннях.
Про
порушення стягувачем умов договору та Правил користування електричною енергією
для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99
N 1357, свідчить також сума так званого боргу у розмірі 53698,16 гривень. Адже
розрахунок кількості та вартості не облікованої електроенергії проведено з
порушенням визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок
порушення споживачем правил користування електричною енергією», затвердженої
постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від
04.05.2006 р.
Дійсно,
зазначена Методика застосовується у випадку порушення цілісності пломб. Але для початку розрахунку необхідно
встановити дату порушення цілісності пломби. Цього стягувачем зроблено не було.
Крім того, відповідно до п. 2.1. Методики у разі незгоди споживача із
зафіксованим в акті про порушення фактом
пошкодження пломб та/або приладів
обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до
законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи
Методика не застосовується. Мною неодноразово зазначалось про незгоду з діями
стягувача. Також мова може йти про намагання стягнути з мене кошти з порушенням
поза строками позовної давності. Однак це питання під час видання оспорюваного
судового наказу судом не розглядалося.
Вважаю,
що стягувач порушив умови укладеного між нами договору, так як не поставив мені
електроенергію та самовільно, незаконно, всупереч вищевказаним правилам та ЗУ
«Про захист прав споживачів».
Згідно
ч. 1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими
ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується
надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси,
передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість
прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її
використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого
обладнання.
Статтею
525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Відповідно
до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором
про постачання електричної енергії № 200362518 від 03 серпня 2011 р. не
визначений перелік підстав щодо припинення електропостачання. У встановленому законом
порядку даний договір не оспорювався і не був визнаний недійсним. З моменту
його укладення я належним чином його виконував та ніс витрати, пов'язані з його
виконанням.
Підстави
щодо припинення електропостачання встановлено Правилами користування електричною
енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України
від 26 липня 1999 р. № 1357.
Відповідно
до п. 35 зазначених Правил, енергопостачальник має право відключити споживача
від електропостачання у разі: самовільного підключення до електричної мережі;
розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву
пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку,
визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію
заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до
пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису
Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної
енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача. Жодна
із зазначених підстав відсутня.
Більш
того, про те, що стягувач неправомірно припинив енергопостачання свідчить те,
що сам стягувач не може визначити причину припинення енергопостачання. Якщо у
наряді на відключення зазначено як на підставу наявність боргу, то поновлено
енергопостачання не після слати боргу, а після опломбування (про що свідчить
акт).
Сума
грошових коштів, які на думку стягувача підлягає стягненню, не відповідає
дійсності. Адже переймаючись повноцінним життям неповнолітніх дітей у будинку,
що позбавлений електроенергії, частину так званого боргу я перерахував на
рахунок стягувача. Отже, вимоги стягувача і обставини, на яких вони ґрунтуються
не відповідають дійсності, тому наведений розрахунок суми заборгованості не
можна вважати законним і правильним.
При
цьому стягувач, виходячи з контексту заяви, вбачає в моїх діях порушення Закону
України «Про житлово-комунальні послуги», однак насправді саме дії стягувача
суперечать зазначеному нормативно-правовому акту. Так, відповідно до п.4 ч.2
статті 21 зазначеного Закону встановлено обов'язок виконавця надавати в
установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік
житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу,
структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних
послуг, їх споживчі властивості тощо. Всупереч цих вимог стягувачем за весь
період така інформація мені ніколи не надавалася.
Відповідно до ст. 24 закону "Про електроенергетику",
електропостачальна організація зобов'язана забезпечити доступ споживачів до
електромереж. Тобто, в першу чергу стягувач не виконав належним чином своїх
зобов'язань (навіть не вказав в заяві про облік енергії за лічильником) і тепер
свою провину намагається перекласти на мене.
Згідно
ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим
Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно
ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі
його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист
свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно
ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,
недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Відповідно
до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства
права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові
акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Конституція
України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав
і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції
гарантується.
Згідно
до ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей.
На
підставі викладеного та керуючись статтями 105-106 ЦПК України,
ПРОШУ:
1.
Прийняти дану заяву до свого розгляду.
2. Скасувати судовий наказ, виданий
Бориспільським міськрайонним судом Київської області 18 квітня 2016 року про
стягнення з М. на користь ПАТ «Київобленерго» 55232,28 грн. заборгованості за
постачання електричної енергії а також судових витрат.
Додаток:
1.
Копія договору № 200362518 від 03 серпня 2011 р.
2.
Квитанції про оплату послуг.
3.
Копія наряду на відключення від 25.04.2016 р.
4.
Копія паспорта.
5.
Копія акту про опломбування.
6.
Копія даної заяви та доданих до неї документів для стягувача.
„___” __________ 2016 року
______________
Материалы, предоставленные в блоге,
носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62 (096) 445-47-90
e-mail: nadiiafronia@gmail.com
Отправить комментарий