История
многим знакомая. В суд обратился истец, которому был возвращен исполнительный
лист по причине отсутствия имущества у должника. При исполнении решения орган
государственной исполнительной службы, наложив арест на имущество должника
(транспортные средства), не совершил действия по изъятию такого имущества.
После имущество исчезло, что стало основанием для возвращения исполнительного
листа.
Суд
первой инстанции, удовлетворяя иск, отметил факт неправомерных действий
государственного исполнителя. Суд апелляционной инстанции решение отменил и отметил,
что возвращение исполнительного листа не лишает взыскателя права повторно
обратиться в орган ГИС.
Однако
ВС не согласился с позицией апелляции отметив, что незаконными действиями
органа ГИС взыскателю наносится вред. Иное свидетельствовало бы об иллюзорности
"права на суд", составной частью которого является обеспечение
выполнения судебного решения, ведь в таком случае взыскателю предлагается
повторно обращаться в орган, незаконные действия которого привели к утрате
эффективности первого обращения.
Верховный
Суд 3 сентября 2018 принял постановление по делу № 926/3837/17 о взыскании
ущерба, причиненного неправомерными действиями государственной исполнительной
службы.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2018 року
м. Київ
Справа № 926/3837/17
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого
- Пількова К. М., суддів: Дроботової Т.
Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув
у письмовому провадженні касаційну скаргу Кредитної спілки "Буковина"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018
(головуючий суддя - Кравчук Н. М., судді
Малех І. Б., Плотніцький Б. Д.) за позовом Кредитної спілки
"Буковина" до Новоселицького районного відділу державної виконавчої
служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області та
Головного управління державної казначейської служби України в Чернівецькій
області про стягнення 126 918, 14 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
1.
27.11.2018 Кредитна спілка "Буковина" (далі - Позивач, Стягувач)
звернулась до Новоселицького районного відділу державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області (далі -
Відповідач-1) та Головного управління державної казначейської служби України в
Чернівецькій області (далі - Відповідач-2) з позовом про стягнення з Державного
бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України
у Чернівецькій області на користь Позивача 126
918,14 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), які завдані
незаконними діями, бездіяльністю органу державної влади - Новоселицьким
районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального
управління юстиції у Чернівецькій області (далі - Державна виконавча служба).
Позовні
вимоги обґрунтовані тим, що Державна виконавча служба вчинила незаконні дії при
виконанні рішення суду, а саме: складання акту опису й арешту від 25.12.2015, який
скасований вищестоящим органом та фактичному поверненні майна боржнику, яке на
даний час неможливо виявити, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму
126918,14 грн., яка складається з розміру заборгованості, визначеної рішенням
Першотравневого районного суду міста Чернівці від 03.02.2015, так як вартість
зниклих автомобілів згідно з висновком експерта покривала цю суму.
Короткий зміст рішення суду першої
інстанції
2.
29.01.2018 Господарський суд Чернівецької області (суддя Бутирський А. А.) вирішив позов задовольнити; стягнути з
Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської
служби України у Чернівецькій області на користь Кредитної спілки
"Буковина" 126918,14 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), які
завдані незаконними діями, бездіяльністю органу державної влади - Новоселицьким
районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального
управління юстиції в Чернівецькій області.
Судом
встановлено, що заочним рішенням Першотравнового районного суду м. Чернівці від 03.02.2015 у справі №
725/6828/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
заборгованість за кредитним договором № 001/2574 від 19.08.2013 станом на
24.11.2014 на загальну суму 126918,14 грн. на користь Кредитної спілки "Буковина".
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 001/2574 від
19.08.2013 на загальну суму 126918,14 грн. звернуто стягнення на предмет
застави, а саме: автомобіль марки Renault Magnum 480, 2005 року випуску, тип -
сідловий тягач - Е, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер
НОМЕР_1, напівпричіп н/пр. - бортовий - Е - марки SCHMITZ SFG 24, 2001 року
випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5 (далі -
Транспортні засоби, Заставне майно). Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1269,18 грн. на користь Позивача.
05.06.2015 на виконання рішення виданий виконавчий лист №725/6828/14-ц.
16.06.2015
старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського
районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого
провадження ВП №47865372 з виконання вказаного виконавчого листа.
У
рамках виконавчого провадження ВП №47865372 державним виконавцем відділу
державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції винесено
постанову від 13.07.2015 про розшук майна Боржника, постанову від 13.07.2015
про арешт майна Боржника та оголошення заборони на його відчуження.
11.08.2015
державним виконавцем складений акт опису й арешту майна, а саме: автомобіль
марки Renault Magnum 480 2005 року випуску, тип сідловий тягач - Е, номер шассі
(кузова рами) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_1., напівпричіп н/пр. бортовий
- Е - марки SCHMITZ SFG 24, 2001 року випуску, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_4
реєстраційний номер НОМЕР_5. Описане майно прийняв на відповідальне зберігання
боржник - ОСОБА_1.
28.10.2015
державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного
управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з
примусового виконання виконавчого листа №725/6828/14-ц від 03.02.2015, а
матеріали справи надіслані до відділу державної виконавчої служби
Новоселицького районного управління юстиції.
29.10.2016
державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоселицького
районного управління юстиції Чорним Р. В.винесено постанову про відкриття
виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа
№725/6828/14-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі
126918,14 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави. Цього ж дня
складений акт державного виконавця про те, що виїздом на місце, встановлено
місцезнаходження транспортних засобів, що належать боржнику, знаходяться на АЗС
Владєв. Ключі від транспортних засобів та технічний паспорт знаходяться в
боржника. Вантажний автомобіль опечатано.
У
подальшому на замовлення Позивача суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6
виготовлено Звіт про оцінку транспортних засобів боржника. Вартість вантажного
автомобіля марки Renault Magnum 480. 2005 року випуску складає 311995 грн., а
напівпричепа бортового Е - марки SCHMITZ SFG 24, 2001 року випуску - 92268 грн.
Вартість виконаної роботи оцінювачем в сумі 1200,00 грн. сплачено Позивачем.
25.12.2015
державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новоселицького
районного управління юстиції Чорним Р. В.складено акт опису й арешту майна, яке
передано на зберігання боржнику - ОСОБА_1.
05.01.2016
державним виконавцем Чорним Р.В. винесено постанову про розшук транспортного
засобу, а 19.01.2016 прийнято постанову про припинення розшуку з мотивів
знаходження Транспортних засобів на пункті пропуску "Порубне".
За
скаргою Позивача на бездіяльність державного виконавця Чорного Р.В., 28.01.2016
заступником начальника відділу державної виконавчої служби Новоселицького
районного управління юстиції прийнято постанову, якою скасовано акт опису й
арешту майна від 25.12.2015, зобов'язано державного виконавця Чорного Р.В.
вжити всіх заходів щодо направлення арештованого та описаного майна на
реалізацію.
Як
вбачається з листа державного підприємства СЕТАМ від 09.02.2016 як організатора
торгів, Транспортні засоби не передавалися державним виконавцем на зберігання
ДП СЕТАМ.
Ухвалою
Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14.04.2016 скаргу Позивача
задоволено частково; визнано незаконною бездіяльність державного виконавця щодо
не передачі транспортних засобів організатору торгів; зобов'язано державного
виконавця відділу державної виконавчої служби Новоселицького районного
управління юстиції Чорного Р. В. вчинити дії з вилучення та передачі на
зберігання організатору торгів (аукціону) транспортних засобів; у задоволені
решти вимог відмовлено. При цьому суд вказав, що законодавством передбачено
випадки призначення саме боржника зберігачем майна, проте такі випадки
стосуються виключно нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та
іншого майна, яке не може бути передано на зберігання організатору з
об'єктивних причин без пошкодження його властивостей, конструкції,
функціональності чи зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми,
устаткування тощо). Разом з тим, заставне майно - вантажний автомобіль Renault
Magnum 480, 2005 року випуску, напівпричіп н/пр. бортовий Е марки SCHMITZ SFG
24, 2001 року випуску не належить до такого майна, а тому державний виконавець
безпідставно залишив вказане майно на зберігання боржнику.
На
час розгляду позову у даній справі заставне майно відсутнє, хоча формально
здійснюється реалізація ДП СЕТАМ шляхом проведення електронних торгів, проте
торги не відбуваються оскільки жоден бажаючий не може зареєструватись як
учасник торгів за відсутності телефонного зв'язку, вказаного в інформації про
транспортні засоби, та фактично відсутні і самі транспортні засоби для огляду.
Рішенням
Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2016 у справі № 926/2688/16 частково задоволено позов
Кредитної спілки "Буковина" до Новоселицького районного відділу
державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій
області м. Новоселиця та Головного управління державної казначейської служби
України в Чернівецькій області і стягнуто 126918,14 грн. шкоди та судових
витрат. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2017
вказане рішення скасовано у зв'язку з тим, що виконавче провадження не
закінчено.
Відповідно
до постанови Відповідача-1 від 22.06.2017 виконавчий лист № 725/6828/14-ц, виданий 05.06.2015 про
стягнення грошових коштів з гр. ОСОБА_1 повернуто Стягувачу, оскільки транспортний
засіб, який є предметом застави, не виявлено протягом року з моменту оголошення
його у розшук. Аналогічні постанови винесено щодо стягнення грошових коштів з
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Враховуючи
наведені обставини, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ухвалою
Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14.04.2016 у справі № 725/581/16-ц, яка набрала законної сили,
визнано незаконною бездіяльність державного виконавця щодо не передачі транспортних
засобів організатору торгів, зобов'язано державного виконавця відділу державної
виконавчої служби Новоселицького районного управління юстиції Чорного Р. В.
вчинити дії з вилучення та передачі на зберігання організатору торгів
(аукціону) транспортних засобів, тобто встановлено неправомірність дій
Відповідача-1. Наявність вини відділу державної виконавчої служби
Новоселицького районного управління юстиції у вказаних діях під час виконавчого
провадження з примусового виконання виконавчого листа №725/68289/14-ц не
спростовано, а тому відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу
України (далі - ЦК України) вина Відповідача-1 презюмується. На час вирішення
спору виконати рішення Першотравнового районного суду міста Чернівці від
03.02.2015 у справі №725/6828/14-ц неможливо, оскільки відсутнє заставне майно.
Зникнення майна відбулось у результаті неправомірних дій Відповідача-1, що
підтверджено ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від
14.04.2016. Неправомірні дії державного виконавця полягають в його
бездіяльності, внаслідок якої заставне майно (вищезгадані транспортні засоби)
не передано у встановлений законом строк для подальшої реалізації та погашення
заборгованості боржника перед Кредитною спілкою "Буковина" в сумі 126
918,14 грн., згідно з виконавчим листом №725/68289/14-ц, виданим Першотравневим
районним судом міста Чернівці 05.06.2015. На підставі наведеного Позивачу має
бути відшкодована у повному обсязі шкода, завдана неправомірними діями
Відповідача-1.
Короткий зміст рішення суду
апеляційної інстанції
3.
18.04.2018 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційні скарги
задовольнити; рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2018
скасувати; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити
повністю.
Постанова
апеляційного господарського суду мотивована тим, що повернення виконавчого
документа Стягувачу не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження,
не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не
позбавляє Стягувача права повторно звернутися до державної виконавчої служби за
виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків. У матеріалах
справи відсутні докази припинення розшуку майна та закриття виконавчого
провадження, а відтак виконавчою службою продовжують вчинятися відповідні
виконавчі дії з виконання рішення суду, про що свідчить довідка начальника ТСЦ
7343 РСЦ МВС в Чернівецькій області від 24.02.2018 згідно з якою спірні
транспортні засоби, власником яких є ОСОБА_1, значаться в арешті та розшуку з
13.07.2015, а також підтверджуються даними автоматизованої системи виконавчого
провадження 49165965. Відсутні докази того, що арештовані транспортні засоби є
знищеними чи перебувають за межами України, також відсутні докази про
притягнення боржника до кримінальної відповідальності за статтею 388
Кримінального кодексу України (далі - КК України). В матеріалах справи відсутні
докази звернення Позивача з заявою про зміну способу чи порядку виконання
рішення суду, якщо він вважає, що існують обставини, які ускладнюють виконання
рішення суду. Позивачем не доведено факту виникнення шкоди на момент подання
позову до суду, коли виконавче провадження не закінчено.
Короткий зміст вимог касаційної
скарги
4.
16.05.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018, рішення
Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2018 залишити без змін.
5. Відзиви на касаційну скаргу у встановлений
строк не надійшли.
Доводи Скаржника, викладені в
касаційній скарзі
6. Судом апеляційної інстанції неправильно
застосовано норми статті 1166 ЦК України, оскільки внаслідок неправомірної
бездіяльності державного виконавця заставлене майно не передано у встановлений
законом строк для подальшої реалізації та не здійснено погашення заборгованості
боржника перед Стягувачем.
7. Враховуючи обставини неможливості виконати
рішення суду працівниками органу виконавчої служби протягом стількох років,
зазначена судом апеляційної інстанції можливість звернути стягнення на заставне
майно є не більш ніж припущенням.
8.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини про те, що рішення
Першотравневого районного суду міста Чернівці про зобов'язання державного
виконавця вчинити дії з вилучення та передачі майна на зберігання організатору
торгів було виконано, не відповідають дійсності.
9.
Виконавчий документ повернутий Стягувачу та на цей час державним виконавцем
жодних виконавчих дій не проводиться, державному виконавцю невідомо ні про
існування, ні про місцезнаходження транспортних засобів, контактів з Боржником
у нього вже немає, родичі місцеперебування Боржника не знають.
Позиція Верховного Суду
10.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана
неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої
міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність усіх
елементів складу правопорушення, а саме: протиправність поведінки особи;
наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною
шкодою; вина. За відсутності хоча б одного з вказаних елементів
цивільно-правова відповідальність не настає. Разом з цим згідно зі статтею 1173
ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,
дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх
повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом
місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
11.
Судами у справі встановлено, що ухвалою Першотравневого районного суду міста
Чернівці від 14.04.2016 у справі №
725/581/16-ц, яка набрала законної сили, визнано незаконною
бездіяльність державного виконавця щодо не передачі транспортних засобів
організатору торгів, зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої
служби Новоселицького районного управління юстиції Чорного Р. В. вчинити дії з
вилучення та передачі на зберігання організатору торгів (аукціону) транспортні
засоби. Тобто встановлено факт неправомірних дій державного виконавця,
бездіяльності, внаслідок якої заставне майно (транспортні засоби) не передано у
встановлений строк для подальшої реалізації та погашення заборгованості
боржника перед Стягувачем в сумі 126 918,14 грн. згідно з виконавчим листом
№ 725/68289/14-ц, виданим Першотравневим
районним судом м. Чернівців 05.06.2015, внаслідок чого рішення суду не
виконане, присуджені кошти Стягувачем не отримані. При цьому станом на час
вирішення справи місцезнаходження Заставного майна невідоме. Про наведені
обставини також свідчить постанова державного виконавця від 22.06.2017, якою
виконавчий документ повернуто Стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті
37 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на
час винесення постанови про повернення виконавчого документа), відповідно до
якого виконавчий документ повертається
стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню
підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди,
завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою
годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні
засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з
дня оголошення розшуку. Враховуючи, що неправомірність дій державної виконавчої
служби встановлена та доведена, її наслідком стало невиконання рішення суду, за
яким Позивачу присуджено грошові кошти у сумі 126 918,14 грн., висновок
місцевого господарського суду про підставність заявлених позовних вимог про
стягнення шкоди є обґрунтованим.
12.
Посилання апеляційного господарського суду на ту обставину, що ухвала
Першотравневого районного суду міста Чернівці від 14.04.2016 у справі № 725/581/16-ц, якою визнано незаконною
бездіяльність державного виконавця щодо непередачі транспортних засобів організатору
торгів, зобов'язано державного виконавця відділу державної виконавчої служби
Новоселицького районного управління юстиції Чорного Р. В. вчинити дії з
вилучення та передачі на зберігання організатору торгів (аукціону) транспортних
засобів, виконана державним виконавцем, безпідставні, враховуючи, що відповідні
обставини щодо вилучення заставного майна та передачі його на зберігання
організатору торгів (аукціону) судами попередніх інстанцій не встановлено.
13.
Суд також звертає увагу на те, що посилання суду апеляційної інстанції на те,
що у зв'язку з поверненням виконавчого документа Стягувач не позбавлений права
повторно звернутися до органу виконавчої служби протягом строків, встановлених
законом, не спростовує тієї обставини, що внаслідок неправомірних дій
Відповідача-1 рішення суду на користь Стягувача на час розгляду цієї справи не
виконано у встановленому порядку, а судом апеляційної інстанції не враховано
таке.
14.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим
до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному
законом порядку.
15.
У рішенні "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини
наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6
Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом
стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття
проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ,
тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див.
рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27
серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б
ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне
судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із
сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні
гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і
швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо
вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на
судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу
верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи
Конвенцію (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти
Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975
року, серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6
Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як
складова частина "судового розгляду". До того ж ЄСПЛ уже прийняв цей
принцип у справах щодо тривалості судового провадження (див. останні рішення у
справах "Ді Педе проти Італії" (Di Pede v. Italy) та "Заппія
проти Італії" (Zappia v. Italy) від 26 вересня 1996 року, Reports of
Judgments and Decisions 1996-IV, c. 1383 - 1384, п. 20 - 24 та с. 1410 - 1411,
п. 16 - 20 відповідно).
У
рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява
№ 18966/02) ЄСПЛ нагадує свою практику,
що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного
на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном,
що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1 (994_535)
(див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" (980_045), заява №
59498/00, параграф 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява
№ 41510/98, параграф 45, 6 березня 2003 року).
У
справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу
покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для
того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити
ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає
вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює,
що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у
справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A.
v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п.
23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia,
захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали
верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у
виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19
березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.
Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти
Росії" (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та
рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви"
("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати
систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так
і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти
України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).
Таким
чином, пред'являючи виконавчий документ до виконання, стягувач має законні та
обґрунтовані очікування, що судове рішення, яке набрало законної сили та є
обов'язковим до виконання, буде виконано відповідно до вимог та в порядку,
встановленому законом, у розумний строк, необхідний для вчинення таких дій, що
також не потребуватиме вчинення стягувачем додаткових дій, яких можна було б
уникнути у разі дотримання вимог Закону.
Твердження
апеляційного суду про те, що "повернення виконавчого документа стягувачу
не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою
наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача
права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням
судового рішення", не може бути покладене в основу висновку про те, що
незаконними діями органу державної виконавчої служби стягувачу не завдається
шкода. Прийняття такого твердження свідчило б про ілюзорність "права на
суд", складовою якого є забезпечення виконання судового рішення, адже у
такому випадку стягувачу пропонується повторно звертатися до органу, незаконні
дії якого призвели до втрати ефективності першого звернення.
16.
З огляду на викладене Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для
задоволення позовної вимоги про стягнення 126 918,14 грн. шкоди, завданої
неправомірними діями державної виконавчої служби.
17.
Враховуючи наведене постанова апеляційного господарського суду підлягає
скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає
залишенню в силі.
Керуючись
статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального
кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.
Касаційну скаргу Кредитної спілки "Буковина" задовольнити.
2.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2018
у справі № 926/3837/17.
3.
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2018 залишити в
силі.
Постанова
набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не
підлягає.
Головуючий
суддя К. М.
Пільков
Судді
Т. Б. Дроботова
Ю.
Я. Чумак
Отправить комментарий