З
системного аналізу норм ПКУ випливає, що проведення, зокрема, виїзної перевірки
як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення
підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про
проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; вивчення
наданих платником податків документів та інших матеріалів; оформлення
результатів перевірки.
Реалізація
зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту,
на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про
наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.
Платник
податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової
перевірки щодо нього, може захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб
контролюючого органу до такої перевірки.
Позивач
скористався наданим йому правом на відмову у допуску посадових осіб
контролюючого органу до проведення перевірки з підстав оскарження наказу про
проведення перевірки до суду.
Висновки
судів про те, що посадові особи ДПІ при проведенні перевірки діяли з порушенням
чинних норм законодавства України, є обґрунтованим, оскільки судами
встановлено, що перевірка позивача проведена не за місцем провадження
господарської діяльності, як це прямо передбачено для документальної виїзної
перевірки нормами ПКУ, а в приміщенні контролюючого органу, а висновки про
порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено на підставі інформаційних
даних, які наявні у контролюючого органу в базах даних, без фактичного
дослідження первинних документів, регістрів податкового та бухгалтерського
обліку, ведення яких передбачено законом, та які використовуються в
бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою
податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства.
ДЖЕРЕЛО:
http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100014649-platnik-podatku-mozhe-zakhischati-svoyi-prava-shlyakhom-nedopusku-posadovikh-osib-kontrolyuyuchogo-organu-do-perevirki-1
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2019 року
Київ
справа
№821/3719/15-а
адміністративне
провадження №К/9901/31632/18
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача
- Олендера І.Я.,
суддів:
Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши
в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської об`єднаної
державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2016
(суддя Кисельова О. Й.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду
від 22.12.2016 (судді: Єщенка О.В. (головуючий), Димерлія О.О., Шеметенко Л.П.)
у справі № 821/3719/15-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до
Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС
у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових
повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, зобов`язання
утриматися від вчинення певних дій,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом
до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління
ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання
протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014
№0001651702 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі
1025710,30 грн, № 0001641702 про збільшення позивачу суми грошового
зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 895517,41 грн та
рішення від 24.03.2014 № 7 про застосування штрафних санкцій у розмірі
153201,23 грн, а також про зобов`язання відповідача утриматися від виконання
спірних рішень.
2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимогам податкового
законодавства, а саме приписам статей 75, 77 ,81 Податкового кодексу України
провели перевірку за відсутності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , без
належного вручення йому наказу та повідомлення про проведення перевірки, без
надання акту перевірки для ознайомлення та його підпису. Крім того зазначено,
що перевірка проведена у приміщенні податкового органу, а не за
місцезнаходження позивача, що є незаконним, оскільки відповідачем не були
досліджені всі первинні бухгалтерські документи, чим порушено права позивача,
як платника податків.
Короткий зміст рішень судів першої та
апеляційної інстанцій
3.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2016,
залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
22.12.2016, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та
скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2014 № 0001651702 про
збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у
розмірі 1025710,30 грн. Визнано протиправними та скасовано податкове
повідомлення-рішення від 24.03.2014 №
0001641702 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи
фізичних осіб у розмірі 895517,41 грн. Визнано протиправними та скасовано
рішення від 24.03.2014 № 7 про застосування штрафних санкцій у розмірі
153201,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновки про наявність
з боку позивача порушень вимог податкового та іншого законодавства зроблено на
підставі акту за результатами перевірки, яка здійснена з порушенням порядку
проведення документальних планових виїзних перевірок, ці висновки не можуть
бути підставою прийняття оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим рішення
контролюючого органу підлягають скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної
скарги
5.
Не погодившись із рішенням суду першої та
апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись
на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати
постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2016, ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 та прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
6.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні,
відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ,
ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 29.11.2013 по 12.12.2013
контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка
ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати
податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору,
оформлення трудових відносин із працівниками, правильності нарахування,
обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне
страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з
01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 19.12.2013
№1820/21-03-17-02/2730101054.
Зазначеною
перевіркою встановлено порушення позивачем статті 13 Декрету Кабінету Міністрів
України «Про прибутковий податок з громадян», з урахуванням п.22.10 ст. 22
Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 177.1 статті 177
Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи
фізичних осіб за 2010 рік у сумі 100 381,56 грн, за 2011 рік - 278 865,84 грн,
за 2012 рік - 357 242,00 грн; пп. 7.2.1,
7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про
податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на
додану вартість за 2010 рік на суму 142 730 грн; п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6
ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження
податку на додану вартість за 2011 рік у сумі 332 395,00 грн; п. 2 ч. 1 статті 7 Закону України
«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне
страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску з чистого
оподаткованого доходу на суму 145 905,93
грн.
Судами
попередніх інстанцій встановлено, що наказ про проведення планової виїзної
перевірки позивач одержав засобами поштового зв`язку 21.11.2013. Позивач не
допустив посадову особу податкового органу до проведення перевірки 29.11.2013.
Підставою для не допуску контролюючого органу до проведення перевірки стала
незгода платника із проведенням перевірки та оскарження до суду у зв`язку із цим
наказу про проведення такої перевірки.
Перевірку
проведено в приміщенні контролюючого органу.
На
підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані
податкові повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та
процесуального права, вказує на те, що позивачу вручено рекомендованим листом
письмове повідомлення та копія наказу про проведення планової перевірки та
станом на день складення акту перевірки документи платником надані не були.
Відповідач вважає що посадовими особами контролюючого органу в повній мірі
дотримані положення податкового законодавства в частині порядку проведення
документальної планової виїзної перевірки.
9.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, в якому просить
залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної
інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10.
Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1.
Пункт 75.1 статті 75
Контролюючі
органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або
позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні
та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх
повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а
фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за
дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
10.2
Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті75
Документальною
перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність,
повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та
зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем
законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з
працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових
декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності,
регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено
законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та
податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів,
виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку
контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за
результатами перевірок інших платників податків.
Документальною
виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням
платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно
якого проводиться така перевірка.
10.3
Пункт 77.1 статті 77
Документальна
планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових
документальних перевірок.
10.4
Пункт 77.4 статті 77
Про
проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або
уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке
оформлюється наказом.
Право
на проведення документальної планової перевірки платника податків надається
лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня
проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано
рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення
документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати
початку проведення такої перевірки.
10.5
Пункт 77.6 статті 77
Допуск
посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової
виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
10.6
Підпункт 81.2 статті 81
У
разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника
податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові
операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до
проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
10.7
Підпункт 81.3 статті 81
Під
час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби
повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
10.8
Підпункт 82.4 статті 82
Проведення
документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника
податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що
оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається
платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з
подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11.
З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України випливає, що
проведення, зокрема, виїзної перевірки як контрольного заходу передбачає такі
етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття
контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом
керівника цього органу; вивчення наданих платником податків документів та інших
матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація
зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту,
на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про
наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.
Платник
податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової
перевірки щодо нього, може захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб
контролюючого органу до такої перевірки.
Позивач
скористався наданим йому правом на відмову у допуску посадових осіб
контролюючого органу до проведення перевірки з підстав оскарження наказу про
проведення перевірки до суду.
Оцінка доводів учасників справи і
висновків судів першої та апеляційної інстанції
12.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог
касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу
адміністративного судочинства України).
13.
Судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено фактичні обставини
справи, що мають значення для правильного її вирішення.
14.
Висновки судів першої та апеляційної інстанції, про те що посадові особи
Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС
у Херсонській області при проведенні перевірки діяли з порушенням чинних норм
законодавства України є обґрунтованим, оскільки судами встановлено, що
перевірка позивача проведена не за місцем провадження господарської діяльності,
як це прямо передбачено для документальної виїзної перевірки нормами
Податкового кодексу України, а в приміщенні контролюючого органу, а висновки
про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблено на підставі
інформаційних даних, які наявні у контролюючого органу в базах даних, без
фактичного дослідження первинних документів, регістрів податкового та
бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, та які
використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з
нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого
законодавства.
15.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в касаційній скарзі контролюючим органом
не наведено доводів (обґрунтувань) в чому саме полягає порушення (неправильне
застосування) судами норм матеріального права, доводи касаційної скарги є
аналогічними тим, які були висловлені в запереченні на позовну заяву та
апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій
вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в
касаційній скарзі наведено не було.
Висновки за результатами розгляду
касаційної скарги
16.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту
встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними
норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд
у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми
статей 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при
ухваленні оскаржуваних судових рішень, суд першої та апеляційної інстанцій не
допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм
процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень,
а тому касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції
Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського
окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та ухвалу Одеського
апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 слід залишити без
задоволення.
17.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного
судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної
скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної
інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не
допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій
(частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись
статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну
скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного
управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову
Херсонського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та ухвалу
Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №
821/3719/15-а залишити без змін.
Постанова
набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не
підлягає.
І.Я.Олендер
І.А.
Гончарова
Р.Ф.
Ханова ,
Судді
Верховного Суду
Отправить комментарий