Комплект
документов, требуемых при проверке по вопросам соблюдения законодательства о
труде:
1.
Учредительные документы предприятия.
2.
Документы, подтверждающие полномочия руководителя.
Трудовой
договор (контракт), приказ или распоряжение о назначении на должность.
3.
Коллективный договор и приложения к нему.
Если
колдоговор есть. Если нет — ну и ладно. Гоструда не может заставить заключить
колдоговор. Колдоговор — дело добровольное.
4.
Трудовые договоры, если заключены в письменной форме.
Когда
нужен письменный договор? Перечень случаев – в ст. 24 КЗоТ.
5.
Уведомления о приеме на работу.
Должны
быть на всех работников, трудоустроенных с 03.07.2015 г.
Но
есть исключения. С 05.03.2020 г. Уведомление не нужно подавать при приеме на
работу (1) руководителя предприятия, (2) члена исполнительного органа хозяйственного
общества (если сведения о нем включены в ЕГР).
6.
Приказы по личному составу.
Ими
оформляют прием на работу, перевод на другую работу, увольнение работников,
предоставление отпусков, командирование и т. п. Такие приказы регистрируют и их
учет ведут отдельно от приказов по основной деятельности.
Отдельно
из группы приказов по личному составу выделяют и регистрируют приказы о
командировании работников предприятия.
Для
регистрации приказов по личному составу обычно используют журнал (книгу)
регистрации. Форму такого журнала (книги) предложило Минтруда в письме от
19.10.2005 г. № 09-487.
Важно!
Трудовое законодательство не обязывает вести журнал (книгу). Тут можно говорить
про косяки в делопроизводстве. Но это не нарушение трудового законодательства.
7.
Правила внутреннего трудового распорядка
Нужны
ли Правила ФЛП?
Минсоцполитики
в письме от 21.05.2019 г. № 34/0/23-19/133 говорит о возможности их составления
предпринимателями.
А
Гоструда? Она традиционно хочет Правил. Хотя, на мой взгляд, Правила для ФЛП
слишком глобальны и все вопросы, которые они регулируют, в большинстве случаев
уже улажены в трудовом договоре.
Но
если не хотите радовать инспекторов труда отсутствием Правил, учтите, что
утверждает Правила не работодатель, а трудовой коллектив.
Каждый
вновь принятый работник должен быть ознакомлен с Правилами под подпись.
8.
Положение об оплате труда и Положение о премировании.
Но
их может и не быть, если оплатно-премиальные вопросы утрясены в других
внутренних документах работодателя.
Обычно
эти Положения оформляют как приложения к колдоговору.
Но
можно составить самостоятельные документы, например, если колдоговора нет.
Тогда их утверждает руководитель предприятия после согласования с профкомом
(уполномоченным представителем трудового коллектива).
9.
Должностные (рабочие) инструкции работников.
Нормативно-правовыми
актами прямо не установлена обязанность работодателя разрабатывать эти
инструкции.
НО!
Минсоцполитки и Гоструда настаивают на обязательности должностных (рабочих)
инструкций.
Иначе
— нарушение трудового законодательства — штрафы. Ведь работодатель обязан
разъяснить работнику его права и обязанности и проинформировать под подпись об
условиях труда (ст. 29 КЗоТ).
Не
хотите с ними спорить? Разработайте должностные (рабочие) инструкции.
Не
знаете, с чего начать? Начните со Справочника квалификационных характеристик
профессий работников.
Смотрите
Справочник и понимаете, что он не совсем подходит? Без проблем. Работодатель
вправе отступать от него, разрабатывая инструкцию «под себя». Так, задачи и
обязанности, включенные Справочником в типовую квалификационную характеристику
той или иной должности, можно распределить между отдельными работниками.
Возможна
и обратная ситуация, когда круг задач и обязанностей отдельных работников можно
расширить поручением им работ, предусмотренных для разных групп должностей
(профессий), равных по сложности (или меньшей сложности), выполнение которых не
требует другой специальности, квалификации. Например, в должностную инструкцию
бухгалтера «догрузить» обязанности кассира.
10.
«Расценочные» документы.
При
тарифной системе оплаты труда (повременной и сдельной) могут попросить:
—
схемы должностных окладов, тарифные сетки и схемы тарифных (должностных)
разрядов;
—
штатное расписание. Опять-таки трудовое законодательство не требует наличия
штатного расписания. И опять-таки Гоструда традиционно настаивает на
обязательном наличии штатного расписания у всех субъектов хозяйствования, в том
числе и у ФЛП. Не готовы спорить с инспекторами труда? Ну, вы поняли…
11.
Табели учета использования рабочего времени.
Типовая
форма Табеля № П-5 носит рекомендательный характер. А значит, ее можно
дополнить нужными вам показателями.
Но,
предупреждаю, на практике попадаются такие инспекторы труда, которые свято
уверены, что эта форма обязательна для всех и изменять ей нельзя. Если к вам
пришли именно такие проверяющие, прочтите вместе с ними примечание 2 к форме №
П-5.
12.
Личные карточки работников и личные дела.
Личные
карточки заводят на каждое лицо, принятое на постоянную, временную или сезонную
работу, в том числе по совместительству. Типовая форма этого документа № П-2
для обычных работников утверждена приказом № 495.
Нужно
ли ФЛП вести личные карточки? Минсоцполитики настаивает, что да (письмо от
21.11.2016 г. № 5907/0/10-16/06).
Представители
Гоструда также зачастую требуют, чтобы ФЛП вели личные карточки работников.
Есть судебная практика, когда суды в этом вопросе поддерживают проверяющих (см.
постановление Третьего апелляционного админсуда от 13.11.2018 г. по делу №
804/1854/17).
С
каждой записью, вносимой в трудовую книжку (вкладыш), работника ознакомляют под
подпись в личной карточке. Уточните этот момент перед проверкой. Иначе проверит
Гоструда. Нет подписей — штраф. И суд не поможет (см. постановление Верховного
Суда от 18.06.2020 г. № 808/1083/17).
13.
Трудовые книжки, вкладыши к ним и Книга учета движения трудовых книжек и
вкладышей к ним.
Не
касается ФЛП и физлиц, которые используют наемный труд. Они трудовые книжки
наемных работников у себя не хранят и Книгу не ведут.
14.
Разрешение на трудоустройство иностранцев.
Если
работают иностранцы.
15.
Графики отпусков и Уведомления о начале отпуска.
Обязательны
для всех работодателей (ст. 79 КЗоТ). Унифицированных форм Графика отпусков и
Уведомления нет. Здесь все в ваших руках.
Совет:
не пытайтесь скрестить График с Уведомлением. Верховный Суд считает, что
письменное Уведомление за две недели до начала отпуска не равнозначно
ознакомлению с Графиком отпусков (см. постановление Верховного Суда от
18.06.2020 г. № 808/1083/17).
16.
Графики выхода на работу (графики сменности).
Если
по работникам ведется суммированный учет рабочего времени или работник трудится
по индивидуальному графику выхода на работу, то Гоструда попросит предоставить
соответствующие графики.
17.
Нормы продолжительности рабочего времени на соответствующий год.
Их
работодатель определяет самостоятельно с соблюдением требований ст. 50 — 53, 67
и 73 КЗоТ. Но если 5-дневка с двумя выходными в субботу и воскресенье с
одинаковой продолжительностью времени работы за день на протяжении рабочей
недели, то Нормы можно позаимствовать из писем Минсоцполитики.
Однако
если режим работы другой – рассчитайте и утвердите Нормы!
18.
Документы по начислению/выплате зарплаты и командировочных.
19.
Документы на отчисления из зарплаты.
Это
могут быть заявления работников, исполнительные документы, приказы об
отчислении, с которыми ознакомлен работник, и т. д.
20.
Графики погашения задолженности по выплате зарплаты.
При
наличии задолженности по выплате заработной платы.
21.
Заявления работников.
22.
Пояснения/объяснительные записки работников.
Если
были нарушения трудовой дисциплины. Приложите акты, докладные записки,
связанные с такими нарушениями.
23.
Письменные согласия работников.
В
тех случаях, когда они нужны (на перевод, на ночную работу льготных категорий
работников, на сверхурочные). Отказы от продолжения работы в изменившихся
условиях труда.
24.
Договоры о полной материальной ответственности (при наличии).
Договоры
такого рода можно заключать не со всеми наемными работниками, а лишь с теми,
кто соответствует определенным параметрам. Это работники, которые (1) достигли
18 лет + (2) занимают должности или выполняют работы, непосредственно связанные
с хранением, обработкой, продажей (отпуском), перевозкой или применением в
процессе производства переданных им ценностей.
25.
Протоколы комиссии социального страхования, больничные листы.
26.
Карты условий труда при проведении аттестации рабочих мест.
27.
Копии «трудовых» статотчетов (если подаются).
Вы
в тихом восторге от количества документов?
Единственное,
чем могу обрадовать, что все эти документы могут запросить инспекторы труда
только в ходе плановой проверки. А на плановые проверки пока табу.
Сегодня
инспекторы труда могут рыскать только в поисках неоформленных трудовых
отношений. Соответственно набор документов, которые они могут попросить
предоставить, будет гораздо скромнее. Здесь их будут интересовать трудовые
договоры, приказы о приеме на работу, уведомления о приеме на работу.
Кроме
того, могут прийти с внеплановой проверкой на основании жалобы работника или
лица, которое считает себя работником, а вы его не оформили. В этом случае
набор документов будет зависеть от того, на что жаловался жаловальщик.
Еще
один момент. Довольно часто встречается ситуация: нагрянуло Гоструда, не нашло
какой-либо документ (например, штатное расписание) и выписало предписание
«Сделать». Если вы не согласны с Гоструда, считаете, что не обязаны иметь этот
документ и собираетесь защищать свою позицию в суде, не нужно выполнять
предписание! Суды расценивают такие действия работодателя как признание своей
вины. И тут не поспоришь. Если уверен, что штатное расписание тебе не нужно,
так зачем же его сделал?!
Какой
штраф ждать за отсутствие интересующего Гоструда документа? В первый раз —
штраф в 1 минималку и админштраф от 510 до 1700 грн. А если работник, чьи права
были нарушены отсутствием документа, еще и несовершеннолетний, беременный или
одинокий с ребенком до 14 лет, то админштраф уже будет от 1700 до 5100 грн.
Не
вредите себе сами. И пусть трудовые проверки обходят вас стороной.
ИСТОЧНИК:
ТРЕТІЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О
С Т А Н О В А
і м
е н е м У к р а їн и
13
листопада 2018 року
м.
Дніпро
справа
№ 804/1854/17
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова
А.В., Дурасової Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті
Дніпрі справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у
Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного
адміністративного суду від 21 червня 2017 року (суддя Царікова О. В.) за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у
Дніпропетровській області про визнання протиправною і скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в
якому просив визнати протиправною та
скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління
Держпраці у Дніпропетровській області Тимченко Л. В. від 27.02.2017 року №
14/4.4-4/142 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою
накладено штраф на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 3200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на момент проведення
перевірки відсутній нормативно-правовий акт, який би закріплював обов'язок
фізичної особи - підприємця вести особисті картки (форми П-2) за умовами,
визначеними Інструкцією № 58. Стосовно
попереднього медичного огляду працівників, то відповідно до вимог чинного
законодавства машиніст-тракторист, тракторист-машиніст, водій повинні проходити
періодичні медичні огляди, на підтвердження проходження яких перевіряючому
надані відповідні медичні довідки. За викладених обставин, позивачем не
допущено порушень вимог чинного законодавства, тому постанова від 27.02.2017
№14/4.4-4/142 є необгрунтованою та підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 21.06.2017 року позов
задоволено. Визнано протиправною та скасувати постанову Головного управління
Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці
від 27.02.2017 №14/4.4-4/142 про накладення штрафу уповноваженими посадовими
особами, за якою накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі
3200,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело
до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої
інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що
наказ Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України
від 25.12.2009 року №
495/656 «Про затвердження Інструкції з організації ведення
військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних
закладах» є обов'язковим до виконання органами державної влади та їх
територіальними підрозділами, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадянами.
Облікові документи, зокрема особова картка форми П-2 (П-2ДС) та особова справа
є найважливішими та необхідними документами для визначення стажу роботи щодо
призначення пенсій, при оформленні дубліката трудової книжки в разі її втрати,
в інших випадках. Тому твердження, що наказ № 495/656 від 25.12.2009 року в
розумінні статті 4 КЗпП України не є частиною трудового законодавства, є
безпідставним.
Також позивачем не надано будь-якого підтвердження
ведення спрощеного обліку та звітності, при цьому до матеріалів справи долучені
копії особових карток працівників, заведених та не заповнених належним чином.
Вказане спростовує твердження про спрощену систему ведення документообігу
позивачем.
Крім того, згідно з пунктом 1.3 Порядку № 246,
обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом
трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на
важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких,
де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.
Пунктом 2.14 Порядку № 246 встановлено, що працівники транспортних засобів
проходять попередні (періодичні) медичні огляди, як працівники, зайняті на
важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, з
урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого
середовища і трудового процесу. Отже, законодавством встановлено обов'язкове проведення
попереднього, під час прийняття на роботу, медичного огляду для працівників
транспортних засобів, тому висновок про необхідність проходження працівниками
транспортних засобів лише періодичних медичних оглядів такої категорії
працівників, є необґрунтованим.
Оскільки Державна служби України з питань праці діє,
зокрема і через Управління Держпраці у Дніпропетровській області, тому
відповідно до пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»,
відповідач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав
доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і
місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної
скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства,
дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням
Держпраці у Дніпропетровській області згідно направлення на проведення
перевірки від 06.02.2017 №13-4.4-4 у період з 07.02.2017 по 08.02.2017
проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про працю
фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, під час якої здійснено перевірку
додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі листа Управління Пенсійного
фонду України в Царичанському районі Дніпропетровської області від 21.11.2016
№5459/04/07.
Результати перевірки оформлені актом перевірки додержання
суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від 08.02.2017 №14/4.4-4.
Як зазначено в акті від 08.02.2017 №14/4.4-4 в ході
позапланової перевірки встановлено наступні порушення:
- вимог п.2.5. Інструкції про порядок ведення трудових
книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від
29.07.1993 №58, а саме: в особових картках працівників (форми №П-2) ОСОБА_3.,
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не зазначені підстави - номер наказу про прийняття на
роботу, одночасно відсутні підписи вказаних осіб в особових картках (форми П-2)
про ознайомлення з записом про прийом на роботу. В особовій картці звільненого
працівника ОСОБА_7 не зазначено підставу - номер наказу про прийняття на
роботу, відсутній підпис в особовій картці (форми П-2) про ознайомлення з
записом про прийом на роботу та відсутній запис про дату і причину звільнення;
- вимог ст. 169
КЗпП України - не проведено попередній
(при прийнятті на роботу) медичний огляд працівників, яких прийнято на
виконання робіт: ОСОБА_6 - машиніста-тракториста з 01.09.2016, ОСОБА_5 -
тракториста-машиніста з 03.10.2016, ОСОБА_3 - водія з 03.10.2016.
На підставі акта перевірки від 08.02.2017 №14/4.4-4
першим заступником начальника Головного управління Держпраці у
Дніпропетровській області Тимченко Л.В. 27.02.2017 прийнято постанову
№14/4.4-4/142 якою накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у
розмірі 3200 гривень.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини
всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості
роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій
основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової
дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу
життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов
праці, всемірну охорону трудових прав працівників. (стаття 1 Кодексу законів
про працю України)
Законодавство про працю регулює трудові відносини
працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм
власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють
за трудовим договором з фізичними особами. (стаття 3 Кодексу законів про працю
України)
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про
працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до
нього. (стаття 4 Кодексу законів про працю України)
За приписами частини1, 2, 5 статті 48 Кодексу законів про
працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність
працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на
підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів.
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення трудових книжок працівників,
регламентований Інструкцією, яка затверджена спільним наказом Міністерства
праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення
України від 29.07.1993 №58 (Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є
основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють
на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм
власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є
співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств,
сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови,
якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на
підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і
звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити
працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма N П-2,
затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277), в якій має
повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). (пункт 2.5
Інструкції № 58)
Трудові книжки працівників, які працюють на умовах
трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без
створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують
найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо),
зберігаються безпосередньо у працівників. (пункт 2.21-1 Інструкції № 58)
На момент здійснення перевірки єдиним документом, яким
затверджено типову форму первинного обліку працівника № П-2 «Особова картка
працівника» є наказ Державного комітету
статистики України та Міністерства оборони України від 25.12.2009 р №495/656
«Про затвердження Інструкції з організації ведення військового обліку
військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на
підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах».
Відповідно до вказаного
наказу Державного комітету статистики України та Міністерства оборони
України від 25.12.2009 №495/656 він прийнятий у відповідності до вимог
статтей 4, 14, 18
Закону України «Про державну статистику»
та статей 33, 34 Закону України «Про військовий обов'язок і
військову службу», враховуючи положення статей
80, 81, 95 Цивільного кодексу України, частини
восьмої статті 19 та статті
55 Господарського кодексу України
та пунктів 5, 10 Положення про військовий облік військовозобов'язаних і
призовників, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 09.06.1994 № 377.
Згідно з абз. 3 пункту 9 Положення про Державну службу
статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23
вересня 2014 р. N 481, накази Держстату, видані в межах повноважень, передбачених
законом, є обов'язковими до виконання органами державної влади, органами
місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами.
За викладених обставин,колегія суддів дійшла висновку, що
ведення облікової картки працівника є обов'язковим, в тому числі і для фізичних
осіб-підприємців, тому в акті перевірки вірно зазначено про порушення, допущені
відповідачем щодо не зазначення в
особових картках працівників (форми №П-2) ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підстави - номер наказу про прийняття на
роботу, одночасно відсутні підписи вказаних осіб в особових картках (форми
П-2).
За приписами пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу
України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий
механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих
податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на
сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з
одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
При цьому, вказана норма не звільняє позивача від
обов'язку ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча
форма N П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 р. N 277),
в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша), згідно
з приписами пункту 2.5 Інструкції № 58, яка не містить виключень з огляду на
спрощену систему оподаткування.
Щодо допущення позивачем порушення вимог статті 169 КЗпП
України, колегія суддів зазначає наступне.
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої
кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і
періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників,
зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці
або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового
медичного огляду осіб віком до 21 року.
Перелік професій, працівники яких підлягають медичному
оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони
здоров'я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони праці. (стаття 169 Кодексу
законів про працю України)
Пунктом 2.14 Порядку проведення медичних оглядів
працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113, встановлено, що працівники
транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як
працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними
умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних
факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають
оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 05.06.2000 N 124/345 «Про
затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв
транспортних засобів», зареєстрованого в Мін'юсті 18.07.2000 за N 435/4656.
За викладених обставин, обов'язкове проведення
попереднього (під час прийняття на роботу) медичного огляду для працівників
транспортних засобів визначено нормами чинного законодавства, тому колегія
суддів вважає вірним висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем
вимог статті 169 КЗпП України.
Відповідно до абз. 8 частини 2 статті 265 КЗпП України
юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю,
несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового
законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, у
розмірі мінімальної заробітної плати.
За викладених обставин, на підставі акту перевірки, у
зв'язку з порушенням позивачем пункту 2.5 Інструкції № 58 та статті 169 КЗпП
України, посадовою особою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській
області прийнято постанову № 14/4.4-4/142 від 27.02.2017 року про накладення на
фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб,
що визначені Конституцією та законами України, тому підстави для її скасування
відсутні.
Відповідно до
статті 317 КАС України підставами
для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та
ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне
з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність
обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав
встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої
інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права
або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів колегія суддів дійшла
висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають
значення для справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело
до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення суду
першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні
позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321,322, 327,
329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у
Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного
суду від 21 червня 2017 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною і скасування
постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили з 13.11.2018 року та може
бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення
повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 14.11.2018.
Головуючий - суддя
Т.І. Ясенова
суддя А.В.
Суховаров
суддя Ю.В.
Дурасова
Отправить комментарий