О том, как возместить ущерб, причиненный автомобилю дорожной ямой мы уже писали тут:
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2018/03/blog-post_12.html
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2017/08/blog-post_29.html
http://legal-protection-ua.blogspot.com/2018/05/3.html
https://legal-protection-ua.blogspot.com/2019/09/4.html
Верховный
суд Украины постановил, что ущерб, нанесенный транспортному средству, должна
возместить структура, на балансе которой находится разбитая дорога. Решение
было принято в ходе рассмотрения дела № 373/1281/16-ц в котором владелец
Renault Lodgy требовал компенсацию в 38,4 тыс. грн. от Переяслав-Хмельницкого
городского совета.
И
вот еще одно дело о возмещении ущерба, причиненного автомобилю дорожной ямой.
Логичное продолжение судебной практики взыскания ущерба пострадавшими с
владельцев дорог. Именно с владельцев, не смотря на их попытки переложить
ответственность на обслуживающие и прочие компании.
В
Запорожье фура провалилась под только что отремонтированный асфальт. Во время
проведения проверки по данному факту, работниками патрульной полиции было
установлено, что повреждения дорожного покрытия (обвал проезжей части) произошли
в результате аварии на канализационном коллекторе КП «Водоканал». Владелец
пострадавшего авто обратился к Запорожскому городскому совету и КП
"Водоканал" с иском о возмещении материального и морального вреда. Суд
первой инстанции отказал в удовлетворении иска в полном объеме. Запорожский
апелляционный суд отменил решение Орджоникидзевского районного суда Запорожья и
принял новое, которым признал Запорожский городской совет, как орган местного
самоуправления, который отвечает за состояние дорог в городе, надлежащим
ответчиком по данному делу и взыскал в пользу истца материальный и моральный
вред.
Впрочем,
как бы не радовали суды подобными решениями… как будут исполняться эти решения?
Ведь в бюджете нет денег и не предусмотрено…
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2020 року
м. Запоріжжя
Запорізький
апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних
справ:
головуючого
судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів
Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,
за
участі секретаря Путій Д.В.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Районної
адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району на
рішенняОрджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжя від11лютого 2020року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Комунального
підприємства «Водоканал», треті особи: ОСОБА_2 , Районна адміністрація
Запорізької міської ради по Комунарському району про відшкодування матеріальної
та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
У
червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя
із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-8), в якому просив стягнути з
Запорізької міської ради та КП «Водоканал» на користь позивача суму
матеріальної шкоди у розмірі 192678,98 грн.; суму моральної шкоди у розмірі
10000,00 грн., а також витрати на судовий збір у розмірі 2027,00 грн.
В
обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 04.12.2018 року приблизно о 18
год. 20 хв. на ділянці проїзної частини вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі, біля
б.61, внаслідок провалювання дорожнього покриття, сталася ДТП за участю
автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н. НОМЕР_1 із бортовим причепом «KRONE AZP 18» р.н.
НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП було пошкоджено
причеп«KRONEAZP18»р.н. НОМЕР_3 , який належить позивачу на праві приватної
власності, та була спричинена велика матеріальна шкода. 04.12.2018 працівники
патрульної поліції оглянули місце пригоди, було складено схему місця ДТП та
відібрано пояснення у водія ОСОБА_2 . Під час проведення перевірки за даним
фактом, працівниками патрульної поліції було встановлено, що пошкодження
дорожньогопокриття (обвалпроїзної частини) вказана дорожня - транспортна
пригода сталася в результатіаварії насамопливному каналізаційномуколекторі
КП«Водоканал» повул.О.Говорухивід КНС№ 6до вул.Степової. Даний факт
підтверджується інформаційним листом заступника голови районної адміністрації
Запорізької міської ради по Комунарському району від 17.12.2018 року, актом
обстеження технічного стану самопливного каналізаційного колектору від КНС №6,
що проходить по вул. О.Говорухи до вул. Степової від 20.12.2018, та іншими
документами. 19.04.2019 року співробітником патрульної поліції, на підставі
зібраних по справі матеріалів, було складено протокол про адміністративне
правопорушення серії БД № 299039 відносно ОСОБА_3 за те, що він, будучи
посадовою особою КП «Водоканал», а саме начальником дільниці №1, відповідальним
за утримання самопливного каналізаційного колектору, інвентарний номер 33590
від камери гасіння (вул. О. Говорухи, 63 по вул. О. Говорухи, до вул.
Степової), не вжив заходів щодо своєчасної заборони обмеження руху при
виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що призвело до обвалу проїзної
частини вулиці та спричинило пошкодження транспортного засобу KRONE, А2Р18,
державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим завдано матеріальних збитків та
порушено п.1.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 140
КУпАП. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2019
року, адміністративна справа №333/1478/19 у відношенні ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 140
КУпАП закрита, відповідно до ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із
закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно із висновку
експертного автотоварознавчого дослідження № 954 від 18.01.2019 року, внаслідок
ДТП позивачу була спричинена матеріальна шкода у розмірі 192678,98 грн.
Відповідно до генерального плану розвитку м. Запоріжжя, затвердженого рішенням
Запорізької міської ради м. Запоріжжя № 4 від 15.09.2004, вказана ділянка
проїзної частини дороги розташовано у Комунарському районі м. Запоріжжя. Таким
чином, як зазначено позивачем, відсутність на даному відрізку дороги ремонтних
робіт, не утримання її в належному стані, невідповідність вимогам безпеки руху,
відсутність огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому
причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, в результаті
якої вказаний причеп потрапив у яму і зазнав механічних пошкоджень, що призвело
до спричинення позивачу майнової шкоди, яка становить 192678,98 грн. та моральної
шкоди у розмірі 10000,00 грн. Крім цього, бездіяльність службових осіб КП
«Водоканал», відповідальних за стан каналізаційної системи, яка призвела до
руйнування колектору і пошкодженню проїзної частини також є причиною даної
пригоди. Отже, з вини відповідачів в особах Запорізької міської ради та КП
«Водоканал», майну позивача була заподіяна шкода, а також була спричинена
моральна шкода.
В
автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої
інстанції Піх Ю.Р.(т.с. 1 а.с. 34).
Ухвалою
Комунарськогорайонного судум.Запоріжжя від18червня 2019року (т.с. 1 а.с. 39)
дану справу передано на розгляд за територіальною підсудністю до
Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
В
автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої
інстанції Проценко А.М.(т.с. 1 а.с. 40).
Ухвалою
Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя (т.с. 1 а.с. 41) провадження цій у
справі відкрито.
Ухвалою
Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від05вересня 2019року (т.с. 1 а.с.
92) до участі у цій справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог щодо предмета спору, Району адміністрацію Запорізької міської
ради по Комунарському району.
Рішенням
Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2020 року
(т.с.1а.с.181-183) позов ОСОБА_1 у цій справі залишено без задоволення.
Не
погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, учасники цієї
справи подали апеляційні скарги.
Позивач
ОСОБА_1 у своїйапеляційній скарзі(т.с.1а.с.192-196)просив рішення суду першої
інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити
у повному обсязі, стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у розмірі
5067,50 грн., а саме судовий збір за позов у розмірі 2027,00 грн. та судовий
збір за апеляційне оскарження у розмірі 3040,50 грн.
Третя
особа-Районна адміністраціяЗапорізької міськоїради поКомунарському району
усвоїй апеляційнійскарзі (т.с.1а.с.192-196)просила рішення суду першої
інстанції змінити в частині правового обґрунтування, виключивши з мотивувальної
частини рішення положення абзаців 47, 48, 49 з підстав наведених в апеляційній
скарзі.
В
автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів
Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар
М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с. 199).
Ухвалою
апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою
позивача ОСОБА_1 у цій справі відкрито 06березня 2020року (т.с. 1 а.с. 200),
дану справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 1 а.с. 201), з
урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому
апеляційному суді фактично працює 18 суддів замість 40 суддів за штатом).
Ухвалою
апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою
третьої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському
району у цій справі відкрито 16березня 2020року (т.с. 1 а.с. 221), дану справу
призначено до апеляційного розгляду (т.с. 1 а.с. 222).
Відповідач
КП «Водоканал» подало відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача
ОСОБА_1 у цій справі (т.с. 2 а.с. 1-20).
Третя
особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району
подала апеляційному суду відповідь на вищезазначений відзив КП «Водоканал» у
цій справі (т.с. 2 а.с. 22-27).
Інші
учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу апеляційному суду
відзивів на вищезазначені апеляційні скарги учасників цієї справи у цій справі.
Проте,
в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу
не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Розгляд
цієї справи, призначений апеляційним судом на 22 квітня 2020 року, не відбувся
та був відкладений через першу неявку позивача ОСОБА_1 (т.с. 2 а.с. 31),
відносно якого в апеляційного суду відсутні відомості про вручення йому судової
повістки, оскільки конверт із судовою повісткою повернувся на адресу
апеляційного суду без вручення із відміткою поштового відділення «адресат
відсутній» (т.с. 1 а.с. 240-246), мобільний зв`язок з ОСОБА_1 також відсутній
(т.с. 2 а.с. 28).
В
силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої
інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення
ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Проте,
за змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України
в редакції Закону № 540-IX, якій був чинним з 02.04.2020 року по 16.07.2020
року включно, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України
з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки,
визначені ст. …. 371… цього Кодексу.. , а також строк…розгляду апеляційної
скарги … продовжуються на строк дії такого карантину.
В
Україні на час розгляду цієї справи апеляційним судом карантин діє з 12 березня
2020 року по 31 жовтня 2020 року включно, що є загальновідомою інформацією.
28
квітня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання третьої особи
- Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району із
додатками (т.с. 2 а.с. 35-68), в якому остання просила долучити до матеріалів
цієї справи лист Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської
ради від 12.03.2020 року із додатками.
У
судовому засіданні 17червня 2020року апеляційним судом розпочато розгляд цієї
справи по суті за відсутності позивача ОСОБА_1 , який подав апеляційному суду
заяву (т.с. 2 а.с. 79-80), в якій просив розглядати дану справу апеляційним
судом за його відсутності, та належним чином повідомленої третьої особи -
ОСОБА_2 за присутністю представника останнього: заслухано доповідь судді-доповідача,
пояснення всіхучасників цієїсправи,що з`явились,зокрема:представника
відповідачаКП «Водоканал»-Голіздра М.В.(т.с.2а.с.84),представника
відповідачаЗапорізької міськоїради Король С.Ю.(т.с.1а.с.157),представників
третіхосіб:Районної адміністраціїЗапорізької міськоїради поШевченківському
району АбрамянА.Л.(т.с.1а.с.215)та ОСОБА_2 адвокатаЦелінського
А.В.(т.с.2а.с.29-30), урозгляді цієїсправи оголошеноперерву, з урахуванням
відпустки судді-доповідача у період з 06.07.2020 року по 07.08.2020 року включно
(т.с. 2 а.с. а.с. 121).
05
серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційному суду додаткові пояснення у
цій справі (т.с. 2 а.с. 99-109).
У
судове засідання 30вересня 2020року повідомлені апеляційним судом з дотриманням
вимог ЦПК України про дату, час і місце розгляду цієї справи сторони у цій
справі позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 не з`явились, про причини своєї
неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї
справи апеляційному суду не подавали.
Навпаки,
позивач ОСОБА_1 раніше подав апеляційному суду заяву (т.с. 2 а.с. 80), в якій
просив розглядати дану справу апеляційним судом за його відсутності.
За
змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи,
належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не
перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При
вищевикладенихобставинах,на підставіст.372ч.2ЦПК Україниапеляційний
судухвалив:заяву позивача ОСОБА_1 задовольнити,розглядати данусправу
апеляційнимсудом уданому судовомузасіданні завідсутністю останньогота
третьоїособи ОСОБА_4 за присутністю представника відповідача КП «Водоканал» -
Голіздра М.В. (т.с. 2 а.с. 111), представника відповідача Запорізької міської
ради Король С.Ю. (т.с. 1 а.с. 157), представників третіх осіб: Районної
адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району Абрамян А.Л.
(т.с. 1 а.с. 215) та ОСОБА_2 адвоката Целінського А.В. (т.с. 2 а.с. 29-30),
Відводів
у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши
доповідь судді-доповідача, додаткові пояснення всіх учасників цієї справи, що
з`явились, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої
інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, апеляційний
суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та третьої
особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району
у цій справі підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
В
силувимог ст.367ч.1ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними
вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення
судупершої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно
із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами
розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове
рішення.
В
силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та
ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для
справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої
інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні
суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права
або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно
із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За
змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами
розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9
розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено,
що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі
у повному обсязі, керувався ст.ст. 12 - 13, 76-78, 81, 259, 261, 265, 273, 354
ЦПК України та виходив із неналежності обох відповідачів у цій справі
Запорізької міської ради та КП «Водоканал», оскільки, судом першої інстанції
було встановлено таке.
Щодо
відповідача Запорізької міської ради
Відповідно
до рішення Запорізької міської ради №188/54 від 21.04.2011 «Про передачу майна
комунальної власності в оперативне управління районній адміністрації
Запорізької міської ради по Комунарському району» асфальтовий шлях по вул.
О.Говоруха передано в оперативне управління районній адміністрації Запорізької
міської ради по Комунарському району.
П
4.17 Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по
Комунарському району визначено, що до повноважень районної адміністрації
входить здійснення контролю та догляду за утриманням та капітальним ремонтом
об`єктів та споруд благоустрою, малих архітектурних форм, доріг, тротуарів та
пішохідних доріжок та надання пропозицій з цих питань.
Щодо
відповідача КП «Водоканал»
Позивач
у своєму позові посилався на бездіяльність службових осіб КП «Водоканал»,
відповідальних за стан каналізаційної системи, яка призвела до руйнування
колектору і пошкодженню проїзної частини, яка, на думку позивача, є причиною
даної пригоди та з вини яких була заподіяна шкода.
Однак,
позивачем не доведено належними та достатніми доказами наявність протиправної
поведінки та вини КП «Водоканал», яка призвела до настання відповідних
наслідків.
Посилання
позивача на акт обстеження технічного стану самопливного каналізаційного
колектору, що проходить по вул. Олександра Говорухи (Радгоспна) від КНС № 6 до
вул. Степової м. Запоріжжя, б/н від 20.12.2018, є неспроможними та не може
беззаперечно свідчити про встановленняфакту протиправноїповедінки тавини
відповіднихосіб КП«Водоканал»,які повиннінести відповідальністьсаме
запошкодження транспортногозасобу, у даному випадку, оскільки вказаним актом
встановлено руйнування колектору та провалювання з ґрунтом над колектором, що
може привести до техногенної аварійної ситуації, але не свідчить про факт
винності особи, внаслідок дії чи бездіяльності якої повинна бути стягнена
шкода, у даному випадку.
Не
свідчить про встановлення вини та протиправної поведінки посадової особи КП
«Водоканал» і досліджена у судовому засіданні постанова Комунарського районного
суду м. Запоріжжя від 03.05.2019, якою адміністративну справу за ч.4 ст.140
КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного
стягнення, оскільки вказаним судовим рішенням не встановлено порушень, які б
могли достеменно вказувати на дії чи бездіяльність особи, наслідком яких стався
обвал вказаної ділянки дороги, на якій сталася ДТП.
Інших
належних та достатніх доказів протиправної поведінки, вини КП «Водоканал» або
його працівників та причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача
та шкодою, що підлягає доказуванню, позивачем суду не надано.
Крім
того, суд першої інстанції прийняв до уваги, що відповідно до п. 12.2.2 Правил
технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених
пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 05.07.95 №
30, якими встановлено, що зовнішній огляд мереж виконується не рідше одного
разу на місяць шляхом обходу трас ліній мереж і огляду зовнішнього стану
пристроїв і споруд мережі, КП «Водоканал»проводився оглядсамопливного
каналізаційногоколектору 20.11.2018, та будь-яких пошкоджень вказаного
колектору не зафіксовано, про що зроблений відповідний запис у журналі
виконаних робіт, копія якого долучена до матеріалів справи та досліджена у
судовому засіданні.
Також,
суд першої інстанції прийняв до уваги, що при обставинах які сталися
04.12.2018, взагалі не встановлювалося та не досліджувалося фактична вага
вантажу, який перевозив транспортний засіб на момент скоєння ДТП та стан
дорожнього покриття на цій ділянці дороги.
З
документів, які досліджені у судовому засідання, наданими районною
адміністрацією ЗМР по Комунарському району щодо здійснення поточного ремонту
вказаної ділянки дороги у 2018 році, не можливо встановити у якому стані
знаходилось дорожнє покриття цієї ділянки, у цей період часу.
Інших
достатніх доказів, на підтвердження вказаних обставин, суду першої інстанції
надано не було.
Отже,
виходячи з вищевикладеного, враховуючи норми законодавства, які регулюють
вказані правовідносини, суд першої інстанції вважав, що підстав для
застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування
збитків з КП «Водоканал» не встановлено, оскільки не доведено наявність усіх
елементів складу правопорушення (протиправна поведінка, причинний зв`язок між
протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вина).
Проте
із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з
таких підстав.
Ст.
263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового
рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення
рішення суду.
Рішення
суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не
відповідає.
Суд
першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та
всебічному з`ясуванню обставин цієї справи, має місце неповне з`ясування судом
першої інстанції фактичних обставин цієї справи, що мають значення для
правильного вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для
справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідність
висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам
цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування
норм матеріального права, висновки суду першої інстанції у цій справі
ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
Навпаки,
апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та
всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду
першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційних скарг позивача та
третьої особи.
Так,
суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які
учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст.
367 ч. 2 ЦПК України).
В
силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої
інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи
надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що
об`єктивно не залежали від нього.
Проте,
не може бути доказом, передбаченим ст. 367 ч. 3 ЦПК України, для перегляду
апеляційним судом законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції
від 11.02.2020року наданий третьою особою Районною адміністрацією Запорізької
міської ради по Комунарському районі у цій справі апеляційному суду лист
Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради від
12.03.2020 року.
Так,хоча
судомпершої інстанціїправильно буловстановлено,що 04.12.2018 приблизно о 18
год. 20 хв. на ділянці проїзної частини вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі, біля
б.№61, внаслідок провалювання дорожнього покриття, сталася ДТП за участю
автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н. НОМЕР_1 із бортовим причепом «KRONE AZP 18» р.н.
НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної ДТП було пошкоджено
причеп «KRONE AZP 18» р.н. НОМЕР_3 , що який належить позивачу на праві
приватної власності, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію
транспортного засобу НОМЕР_4 виданого Запорізьким ВРЕР №1 УДАІ ГУМВС України в
Запорізькій області (т.с. 1 а.с.12)
Згідно
із висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 954 від 18.01.2019 з
визначення матеріального збитку внаслідок ДТП позивачу була спричинена
матеріальна шкода у розмірі 192678,98 грн. (т.с. 1 а.с.16-28)
Відповідно
до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 299039 складеного
19.04.2019, начальник дільниці №1 КП «Водоканал» ОСОБА_3 04.12.2018 будучи
посадовою особою КП «Водоканал» відповідальний за утримання самопливного
каналізаційного колектору інв.№ 33590 від камери гасіння (вул. О.Говорухи, 63
по вул. О Говорухи до вул. Степанова) не вжив заходів щодо своєчасної заборони
або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, що
призвело до обвалу проїзної частини вулиці, та спричинилопошкодження транспортномузасобу
«KRONE AZP 18» р.н. НОМЕР_3 , чим завдано матеріальних збитків, чим порушив
п.1.5 ПДД України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.140 КУпАП
(копія т.с. 1 а.с.32)
Постановою
Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.05.2019, адміністративну
справу у відношенні ОСОБА_3 за ч.4 ст.140 КУпАП, відповідно до ст.38, п. 7 ч.1
ст. 247 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення
адміністративного стягнення, яка набрала законної сили 14.05.2019 (т.с. 1
а.с.33).
Згідно
із генеральним планом розвитку м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької
міської ради м. Запоріжжя № 4 від 15.09.2004, вказана ділянка проїзної частини
дороги розташована у Комунарському районі м. Запоріжжя.
Відповідно
до акту обстеження комісією технічного стану самопливного каналізаційного
колектору KП «Водоканал», що проходить по вул. Олександра Говорухи (Радгоспна)
від КНС № 6 до вул. Степової м. Запоріжжя, б/н від 20.12.2018 за результатами
обстеження технічного стану ділянки самопливного каналізаційного колектору по
вул. О. Говорухи встановлено, що каналізаційний колекторексплуатується
50років.На залізобетоннійділянці колекторув результатігазової корозіїта
довготривалоїексплуатації (50років)верхнє склепінняколектору руйнуєтьсята
провалюєтьсяз ґрунтомнад колектором,що можепривести дотехногенної
аварійноїситуації.Висновком комісіївизнано залізобетоннуділянку
самопливногоканалізаційного колекторупо вул.О.Говорухи аварійнонебезпечною,яка
представляєтехногенну загрозу (т.с. 1 а.с.30-31).
Відповідно
до рішення Запорізької міської ради № 188/54 від 21.04.2011 «Про передачу майна
комунальної власності в оперативне управління районній адміністрації
Запорізької міської ради по Комунарському району» асфальтовий шлях по вул.
О.Говоруха передано в оперативне управління районній адміністрації Запорізької
міської ради по Комунарському району.
Пунктом
4.17 Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по
Комунарському району визначено, що до повноважень районної адміністрації
входить здійснення контролю та догляду за утриманням та капітальним ремонтом
об`єктів та споруд благоустрою, малих архітектурних форм, доріг, тротуарів та
пішохідних доріжок та надання пропозицій з цих питань.
Разом
із тим, суд першої інстанції при вищевикладених встановлених судом фактичних
обставинах, дійшов до помилкового висновку про те, що Запорізька міська рада є
неналежним відповідачем у цій справі.
Оскільки,
позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду у цій справі посилався на те, що йому як
власнику бортового причепа «KRONE AZP 18» р.н. НОМЕР_3 до автомобіля «КАМАЗ
5320» р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , в результаті дорожньо-транспортної
пригоди спричинено майнову шкоду у розмірі 192678,98 грн. (висновок експертного
автотоварознавчого дослідження № 954 від 18.01.2019 року) та спричинено
моральну шкоду на суму 10000,00 грн., оскільки він пережив душевні переживання,
пов`язані із пошкодженням його майна, яку з посиланням на положення ст. 22 ч.
3, ст. 23 ч. 3, ст. 386, ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України просив
стягнути з Запорізької міської ради, як органу місцевого самоврядування, який є
власником дороги на якій сталася ДТП, управляє функціонуванням та розвитком
вулиць і доріг міста, відповідає за стан вулиць і доріг міста, у тому числі
щодо безпеки руху транспортних засобів.
Відповідно
до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у
разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на
захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного
законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема,
відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2
ст. 16 ЦК України).
За
приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення
її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких
особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати,
які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права
(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно
з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала
шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не
з її вини.
За
змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду
настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність
шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та
протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з
елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для
покладення відповідальності за заподіяні збитки.
Відповідно
до ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги" вулиці і дороги
міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого
самоврядування і є комунальною власністю, а згідно ст. 17 цього Закону
управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених
пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні
яких вони знаходяться.
Згідно
із генеральним плану розвитку м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької
міської ради м. Запоріжжя № 4 від 15.09.2004 року, вказана ділянка проїзної
частини дороги розташована у Комунарському районі м. Запоріжжя.
Відповідно
до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право
комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені
відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.
Згідно
із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські
ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні
територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і
повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та
іншими законами.
За
приписами пп. 1, 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про автомобільні
дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та
розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан
вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у
тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування
збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли
через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
В
ч. 1 ст. 6 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що до
компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних
державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація
будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць,
залізничних переїздів.
Згідно
із ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" визначено до компетенції
власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або
уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху віднесено:
-
розробку програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та
утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних
переїздів, зон відчуження;
-
компенсацію витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні
пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання
автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових
органів;
-
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
-
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності
та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
-
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних
переїздів у надзвичайних ситуаціях;
-
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних
переїздах;
-
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі
неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і
направляючими засобами;
-
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього
руху.
Положеннями
ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено,
що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на
відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних
доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на
відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних
доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Відповідно
до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" автомобільна дорога,
вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті,
призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на
ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць
та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність
за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах,
що знаходяться у їх віданні.
В
п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць,
залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, встановлено,
що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи,
дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно та якісно виконувати
експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і
стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх
елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші
перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно
позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими
пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух;
вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних
ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та
пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і
виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими
службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією
оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати
в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів,
якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання
доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Згідно
з Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету
Міністрів України, власник транспортного засобу має право на відшкодування
збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць,
залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.
Відповідно
до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Районна
адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району є
виконавчиморганом Запорізькоїміської ради,та неє органоммісцевого
самоврядування, перелік яких передбачено ст. 10 цього закону.
Наявність
рішення Запорізької міської ради №188/54 від 21.04.2011 про передачу майна
комунальної власності в оперативне управління та перебування на балансі
Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, -
структурному підрозділу Запорізької міської ради, не змінює власника дороги,
яким є Запорізька міська Рада, та не скасовує встановлену Законами України
юридичну відповідальність органу місцевого самоврядування щодо утримання
дороги, та обов`язку відшкодувати збитків користувачу дороги, що виникли через
її незадовільний стан.
Згідно
із ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.
За
приписами ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу
влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх
повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого
самоврядування незалежно від вини цих органів.
Суд
першої інстанції зазначивши, що позов заявлено не до тієї особи з чиєї вини
була завдана шкода не врахував, що приписи ст. 1173 ЦК України допускають
обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто
за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної
поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної
влади, збитків та їх розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та
збитками).
При
цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок
довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки
органу місцевого самоврядування та причинний зв`язок такої поведінки із
заподіяною шкодою.
З
урахуванням встановлених судом обставин справи та вищенаведених законодавчих
приписів, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, який
пред`явлений позивачем до Запорізької міської ради, як органу місцевого
самоврядування, якому на праві комунальної власності належить нерухоме майно -
дорога по вул. О. Говорухи у м. Запоріжжі, на якій сталася дорожньо-транспортна
пригода не взяв до уваги те, що обов`язок по забезпеченню безпечних умов руху
транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст
(селищ, сіл)покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному
випадку на Запорізьку міську раду,у зв`язку з чим відповідальність за
відшкодування збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля з бортовим
причепом в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04.12.2018 року
по вул. О.Говорухи в м. Запоріжжя внаслідок невідповідності стану автомобільної
дороги вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач, який не забезпечив
ремонт та утримання дороги по вул. О.Говорухи в м. Запоріжжі за встановленими
для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.
Таким
чином, відсутність на даному відрізку дороги відповідних ремонтних робіт, не
утримання її в належному стані вимогам безпеки руху, відсутність
огороджувальних пристроїв знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з
дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої автомобіль з бортовим
причепом позивача провалився у дорожнє покриття і причеп зазнав механічних
пошкоджень, що призвело до спричинення позивачу шкоди, яка становить 192678,98
грн.
При
цьому, судом апеляційної інстанції береться до уваги, що в діях водія
автомобіля «КАМАЗ 5320» р.н. НОМЕР_1 із бортовим причепом «KRONE AZP 18» р.н.
НОМЕР_2 ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення будь-яких Правил дорожнього руху
України (перевищення ваги автомобілю з причепом тощо) та ознаки
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (належні,
допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні).
За
таких обставин, встановлено наявність у діях відповідача Запорізької міської
ради усіх елементів складу цивільного правопорушення і, зокрема, протиправної
поведінки, яка виразилась у бездіяльності відповідача як уповноваженого органу
щодо утримання в належному стані автомобільної дороги, шкідливий результат
такої поведінки як то шкода завдана майну позивача у вигляді причепу до
автомобілю (т.с. 1 а.с. 12, 18), причинно-наслідковий зв`язок між протиправною
поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у
тому, що через неналежне утримання відповідачем дороги по вул. О.Говорухи у м.
Запоріжжі в безпечному для дорожнього руху стані, 04.12.2018 року автомобіль
позивача із причепом провалився у дорожнє покриття і причеп зазнав механічних
пошкоджень, внаслідок чого позивач зазнав шкоди в результаті
дорожньо-транспортної пригоди; при цьому, вина відповідача презюмується,
оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини щодо невиконання
обов`язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього
руху.
Відповідно
до вимог ст.56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок
держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди,
завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади,
органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при
здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно
із п. 9 ч. 2 ст.16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів може
бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Ч.
3 ст.23 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода полягає у душевних
стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням
її майна ; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового
відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності
і справедливості.
Ч.
1 ст.1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода завдана фізичній або
юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2
цієї статті.
Згідно
з роз`ясненнями, наданимиПленумом Верховного Суду України у п. 9 постанови від
31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової)
шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,
душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх
тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин,
зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу
і ділової репутації позивача. При цьому суд має виходити із засад розумності,
виваженості та справедливості.
За
таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального
права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення позову позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 5000,00 грн.,
що виявилась у душевних стражданнях, які зазнав позивач у зв`язку з
пошкодженням його майна у вигляді вказаного причепу, тривалого процесу
відшкодування спричиненої йому майнової шкоди, пошуку нового причепу, який
необхідно придбати для виконання робочих функцій, майнові втрати призвели до
психологічної напруги та негативних змін в його житті.
З
урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої
інстанції дійшов помилкового висновку, відмовивши в задоволенні позову до
Запорізької міської ради про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої в
результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце внаслідок невиконання
відповідачем обов`язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для
дорожнього руху.
В
іншій частині позовні вимоги позивача у цій справі не ґрунтуються на законі та
доказах, наявних у матеріалах цієї справи.
Так,
апеляційним судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у цій справі у своєму позові
у суді першої інстанції не просив стягувати завдану йому майнову та моральну
шкоду з відповідачів Запорізької міської ради та КП «Водоканал» солідарно (т.с.
1 а.с. 8).
При
цьому, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 вже просить апеляційний суд
стягнути завдану йому майнову та моральну шкоду з відповідачів Запорізької
міської ради та КП «Водканал» солідарно (т.с. 1 а.с. 196).
Проте,
в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не
приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були
предметом розгляду у суді першої інстанції.
КП
«Водоканал» не може бути відповідачем разом із Запорізькою міською радою при
вищевикладених обставинах за позовом позивача у цій справі.
Оскільки,
транспортний засіб позивача пошкоджено саме у зв`язку із
провалюваннямдорожнього покриття(обваломпроїзної частини) по вул. О.Говорухи у
м. Запоріжжі (протокол, копія т.с. 1 а.с. 32), власником якої є Запорізька
міська рада, як орган місцевого самоврядування, а не у зв`язку із аварією на
самоплавному каналізаційному колекторі КП «Водоканал» по вул. О.Говорухи від
КНС № 6 до вул. Степової у м. Запоріжжі.
Закриття
Комунарським районним судом м. Запоріжжя постановою від 03.05.2019 року
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно
відповідального працівника КП «Водоканал» ОСОБА_3 за ст. 140 ч. 4 КпАП України
у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.
69), тобто з нереабілітуючих підстав,не свідчитьпро відсутністьскладу
адміністративногоправопорушення тавини останньогосаме в аварії на самоплавному
каналізаційному колекторі по вул. О.Говорухи від КНС № 6 до вул. Степової у м.
Запоріжжя.
Пошкодження
дорожньогопокриття (обвалпроїзної частини) по вул. Говорухи у м. Запоріжжі при
вищевикладених обставинах у тому числі є наслідком аварії на самоплавному
каналізаційному колекторі КП «Водоканал», а тому Запорізька міська рада не
позбавлена права у подальшому вирішувати питання з КП «Водоканал» в порядку
регресу.
А,
враховуючи те, що Запорізька міська рада взагалі є власником КП «Водоканал» та
фінансує придбання матеріалів на заміну вказаних аварійних каналізаційних
колекторів КП «Водоканал» по вул. О.Говорухи у м. Запоріжжі, роботи по заміні
яких лише КП «Водоканал» виконує своїми силами (інформація т.с. 2 а.с. 111-114,
яка знаходиться в загальному доступі і Інтернет ст. 82 ч. 3 ЦПК України), то саме
стягнення вищезазначеного шкоди лише зЗапорізької міськоїради єефективним
способомзахисту правпозивача ОСОБА_1 у ційсправі,що узгоджуєтьсяіз
вимогамист.5ч.2ЦПК України.
При
вищевикладених обставинах, доводи апеляційних скарг позивача ОСОБА_1 та третьої
особи - Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району
лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї
справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та
обґрунтованості.
За
таких обставин, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Районної адміністрації Запорізької
міської ради по Комунарському району слід задовольнити частково, рішення
Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 лютого 2020 року у цій
справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1
задовольнити частково, стягнути з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1
суму матеріальної шкоди у розмірі 192678,98 грн., суму моральної шкоди у
розмірі 5000,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Крім
того, в силу вимог ст. 141 ч.ч. 1,13 ЦПК України:
-
у разі задоволення апеляційної скарги третьої особи Районної адміністрації
Запорізької міської ради по Комунарському району лише частково при
вищевикладених обставинах, остання не має права на компенсацію за рахунок
позивача ОСОБА_1 у цій справі будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом
цієї справи судами і апеляційної інстанцій;
-
і, навпаки, у разі задоволення апеляційної скарги та позову ОСОБА_1 частково
при вищевикладених обставинах, з відповідача Запорізької міської ради на
користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, пов`язані із розглядом
цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у
розмірі 5067,50 грн. (розрахунок: судовий збір за подачу позову до суду першої
інстанції 2027,00 грн. (т.с. 1 а.с. 1) + судовий збір за подачу апеляційної
скарги 3040,00 грн. (т.с. 1 а.с. 191).
Керуючись
ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 141, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України,
апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні
скарги ОСОБА_1 та Районноїадміністрації Запорізькоїміської радипо
Комунарськомурайону задовольнити частково.
Рішення
Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від11лютого 2020року у цій справі
скасувати.
Ухвалити
нове судове рішення.
Позов
ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути
з Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5
) суму матеріальної шкоди у розмірі 192678,98 грн., суму моральної шкоди у
розмірі 5000,00 грн.
В
іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути
з Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5
) судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судами першої та
апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 5067,50грн.
Постанова
суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте,
може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду
протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний
текст постанови апеляційним судом складений 07.10.2020 року.
Головуючий
суддя Суддя Суддя Гончар М.С. Маловічко С.В. Подліянова Г.С.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/92057608
Отправить комментарий