02 сентября 2021

Первые пошли. Приговоры за незаконное получение карантинной государственной помощи

Получение карантинной помощи в размере 8 тысяч гривен лицом, которое не имело на нее права, даже при условии согласования выплаты со стороны ПФУ, может привести к уголовной ответственности. Так решил суд (приговор Нетишинского городского суда Хмельницкой области от 06.08.2021 г. по делу № 679/977/21).

 

Законом «О предоставлении помощи застрахованным лицам на период осуществления ограничительных противоэпидемических мероприятий, введенных с целью предотвращения распространения острыми респираторными болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» (Закон №1358), предусмотрена выплата денежной помощи застрахованным лицам из Государственного бюджета Украины, в связи с введением дополнительных ограничительных противоэпидемических мероприятий, связанных с распространением коронавирусной болезни COVID-19.

 

Физлицо было трудоустроено у работодателя, который подпадал под КВЭДы для выплаты государственной карантинной помощи. Оно подало заявку через портал «Дия» и при этом продолжало получать заработную плату. ПФУ после перечисления помощи получило информацию о том, что работник, получивший карантинную помощь, на самом деле имел заработную плату, и обратился в правоохранительные органы.

 

В данном деле работник, понимая, что ему грозит реальный срок (от 3 до 8 лет), заключил соглашение о признании виновности, суть которого - признание работником своей вины в совершении им уголовного преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 190 УК (мошенничество). Таким образом, работник не только вернул полученные средства, но и был привлечен к уголовной ответственности.

 

Но имело ли здесь место мошенничество? Ведь право получить государственную помощь рекламировалось широко, а уровень знания законов низок. Да и ПФУ должен проверять представленную информацию для того, чтобы убедиться, что лицо имеет право на помощь.

 

Музейный работник продолжил и далее не разбираться с правовыми вопросами и предпочел заключить соглашение о признании вины, получив три года условно за 8 тысяч гривен.

Тем, кто получил карантинную помощь аналогичным способом, есть о чем подумать.

 

Приговоры за незаконное получение карантинной государственной помощи / фото https://pixabay.com

Провадження № 1-кп/679/97/2021

Справа № 679/977/21

 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

06 серпня 2021 року                                           м.Нетішин

 

Нетішинський міський суд Хмельницької області 

у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі секретаря судових засідань Плазій Н.В.,

прокурора Семенюка Р.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021242250000022 за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Піщів Новоград-Волинського району, Житомирської області, громадянина України, українця, не одруженого, працюючого, з вищою освітою, зареєстрований та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України,-

 

В С Т А Н О В И В:

 

За результатами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що згідно наказу директора Нетішинського міського краєзнавчого музею №42-К від 29.10.2012 ОСОБА_1 працює на посаді молодшого наукового співробітника Нетішинського міського краєзнавчого музею.

 

В квітні 2021 року із засобів масової інформації ОСОБА_1 , стало відомо про можливість отримання грошової допомоги застрахованим особам в сумі 8000 грн. з Державного бюджету України, у зв`язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб`єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році, починаючи з лютого, обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19).

 

В цей же час ОСОБА_1 стало відомо, що надання допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі заяви, поданої в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія».

 

В середині квітня 2021 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, ОСОБА_1 , з метою незаконного отримання грошових коштів у вигляді грошової допомоги застрахованим особам в сумі 8000 грн. з Державного бюджету України, у зв`язку із введенням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, усвідомлюючи, що він перебуває на посаді молодшого наукового співробітника Нетішинського краєзнавчого музею отримував заробітну плату в повному обсязі згідно встановленої тарифної ставки, в тому числі і в період встановлення з 00:00 год. 09.04.2021 на території м.Нетішин «червоного» рівня епідемічної небезпеки пов`язаної із поширення COVID-19, вирішив за допомогою персонального комп`ютера під`єднаного до мережі Інтернет зареєструватися на веб-сторінці Порталу Дія - https://diia.gov.ua/.

 

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, ОСОБА_1 в середині квітня 2021 року, точної дати в ході досудового розслідування встановити не представилося можливим, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи електронно-обчислювальну техніку від свого імені здійснив реєстрацію користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі - ОСОБА_2 , яка включає в себе реєстр адміністративних послуг та електронний кабінет, чим здійснив електронну ідентифікацію та автентифікацію користувача.

 

Одразу ж після цього, використовуючи можливості програмних засобів Порталу Дія, ОСОБА_1 у власному електронному кабінеті використав інтегровану систему електронної ідентифікації, в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі Закон), згідно якої - «допомога надається особам, які втратили частину заробітної плати, у зв`язку із запровадженням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19...», усвідомлюючи, що він не має права на отримання такої допомоги, оскільки отримував заробітну плату в повному обсязі, в тому числі в період встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки пов`язаної із поширення COVID-19, створив електронну заяву, в якій зазначив номер власного банківського рахунку IBAN НОМЕР_1 для отримання коштів та здійснив підтвердження відповідності застрахованої особи вимогам вказаного Закону таким чином подав вказану заяву із використанням можливостей Єдиного державного веб-порталу електронних послуг для обробки та подальшого незаконного отримання коштів на вищевказаний банківський рахунок.

 

12.05.2021 на підставі поданої електронної заяви, ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_2 , незаконно отримав грошові кошти з Державного бюджету України в сумі 8000 грн., як допомогу застрахованим особам у зв`язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб`єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19, якими розпорядився на власний розсуд.

 

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою особистого збагачення, шляхом обману та незаконного здійснення операції в Єдиному державному веб-порталі електронних послуг за допомогою електронно-обчислювальної техніки, заволодів бюджетними коштами в сумі 8000 грн.

 

Таким чаном, ОСОБА_1 , вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману, шляхом незаконних операцій з використанням електро- обчислювальної техніки, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України

 

На підставі ч.1 ст. 474 КПК України, до суду разом із обвинувальним актом, надійшла угода про визнання винуватості, укладена 29 липня 2021 року між начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури Семенюком Р.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання ОСОБА_1 винуватості у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

 

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.190, КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні.

 

Також вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

 

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

 

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

 

2. Повідомляти уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

 

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

 

Під час судового засідання прокурор підтримав угоду з підозрюваним про визнання винуватості, просив суд її затвердити та пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним і він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

 

Обвинувачений ОСОБА_1 також підтримав угоду про визнання винуватості і просив її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди з його сторони є добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

 

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

 

Так, відповідно до ч. 2 і ч. 4 ст. 469 КПК України за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода  про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

 

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42021242250000022, дії обвинуваченого ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст.190 КК України. Дані діяння відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

 

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він беззастережно визнав себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угод, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

 

За таких обставин, суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

 

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості..

 

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

 

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

 

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.

 

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

 

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не лише тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. При цьому, за наявності сукупності вищевказаних обставин, що пом`якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання  за ч. 3 ст. 190 КК України, у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

 

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

 

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

 

2. Повідомляти уповноважений органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

 

Також при призначенні  покарання суд  враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

 

Згідно із ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

 

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

 

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

 

Керуючись ст.ст.368-371, 373-375, 474-475 КПК України, суд, -

 

УХВАЛИВ:

 

Затвердити укладену 29 липня 2021 року між начальником Нетішинського відділу Шепетівської окружної прокуратури Семенюком Романом Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

 

Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

 

1. Періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

 

2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

 

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення:

 

- обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

 

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

 

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення  рішення судом апеляційної інстанції.   

 

Суддя                                                                                        Стасюк Р.М.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/98830932

 

 

теги: COVID-19, помощь, коронавирус, ответственность, карантин, восемь, тысяч, мошенничество, пенсионный, получить, допомога, відповідальність, вісім, тисяч, шахрайство, пенсійний, отримати

 

Отправить комментарий