Кристаллы замерзшей воды

         Кристаллы замерзшей воды, а именно лед, покрывающий тротуары и падающий с крыш в виде сосулек, все чаще становится предметом судебных разбирательств. Суды исками не завалены, но тенденция имеется.

Большинство граждан скептически относится к судебным искам, останавливаются на полдороги. Действительно судебное разбирательство может длиться более года. Радует, что судьи в таких ситуациях, как правило, на стороне потерпевшего.

Итак, если Вы получили травму в результате гололеда или падения сосульки и готовы судиться:

1. Найдите свидетелей. Ими могут быть Ваши спутники. Если же спутников не было, попросите прохожих оставить свои контакты.

2. Вызовите скорую. Обязательно возьмите и сохраните справку скорой, в которой будут зафиксированы обстоятельства происшествия.

3. Сохраните справки, рентгеновские снимки. Если кроме врачей скорой помощи вас осматривали и другие врачи или вы делали обследования, обязательно сохраните справки и результаты обследований. Все это пригодится при обосновании материального и морального ущерба в суде.

4. Сохраните все чеки и квитанции. Для того, чтобы возместить материальные затраты необходимо собирать все чеки и квитанции из больницы, аптеки, службы такси, связанные с лечением и другими последствиями события.

5. Сфотографируйте место происшествия – тротуар, который не был должным образом обработан противогололедными смесями или крышу с сосульками. Для этого попросите родственников или друзей как можно быстрее сделать фотографии состояния тротуара/крыши.

Если же травма уже получена, а Вы вовремя не сориентировались, расстраиваться не стоит. Можно поискать свидетелей, которые подтвердят, что участок, где получена травма, систематически не убирается. Ими могут стать, например, жители соседних домов.

После выписки из больницы выясните, по чьей вине тротуар/крыша оказались неочищенными, подавайте претензию или обращайтесь в суд. Виновник обязан компенсировать затраты на лечение и возместить причиненный моральный вред.

«Жертвами» льда часто становятся автомобили. Падение сосульки на автомобиль зачастую – не страховой случай, и если посмотреть договор страхования, то в некоторых страховых компаниях он не подпадает под действие полиса. Если Вы готовы судиться с целью компенсации ущерба:

1. Вызывайте милицию. Если в момент падения сосульки авто двигалось, случай оформляют сотрудники ДПС. Они составят протокол о происшествии, опишут повреждения и место, где все случилось. Оставьте себе копию протокола.

2. Не отгоняйте авто с места происшествия.

3. Постарайтесь зафиксировать в протоколе как можно больше деталей происшествия. Укажите дату происшествия, адрес дома, откуда сосулька упала на машину, причины повреждения, отметьте те элементы у авто, которые были повреждены, запишите координаты свидетелей и милиционеров, не забудьте подписи и т.д.

4. Сфотографируйте место происшествия. На фотографиях должен быть запечатлен сам поврежденный автомобиль, нанесенные ему упавшими сосульками повреждения, место вокруг машины, сосульки или куски льда, карниз дома и общая панорама. Дом, с которого сосулька упала на машину, должен быть сфотографирован так, чтобы был виден его номер и название улицы.

5. Обеспечьте свидетелей.

6. Проведите независимую экспертизу полученных повреждений.

Дальше необходимо выяснить, кто следит за состоянием крыши – собственник здания или организация, ответственная за обслуживание данного дома. Виновник обязан компенсировать затраты на ремонт и возместить причиненный моральный вред.

Кстати, заверения некоторых «специалистов» о том, что для суда не имеет значения, что машина, возможно, была припаркована в неположенном месте или здание было обклеено предупредительными объявлениями о сосульках, не подтверждаются судебной практикой.

Став жертвой стихии и халатности, не становитесь «жертвой» «специалистов». Действительно хороший адвокат разъяснит нюансы судебной перспективы Вашего дела. Возможно, знакомые могут посоветовать хорошего адвоката, который специализируется именно на ведении судебных дел и имеет успешный опыт возмещения материального и морального ущерба в суде. Кстати, затраты на правовую помощь можно также взыскать с ответчика.

Хороший адвокат может понадобиться и на стадии исполнения решения. Так, жертве гололеда 2009 года в результате длительной судебной тяжбы получившей решение в октябре 2012 г. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27240720), исполнительная служба в январе 2013 г. вернула без исполнения исполнительный лист о взыскании с Киевской городской государственной администрации морального и материального ущерба. Не смотря на обещания КГГА возместить ущерб и наличие постановления КМУ от 3 августа 2011 N 845 «Об утверждении Порядка выполнения решений о взыскании средств государственного и местных бюджетов или бюджетных учреждений».

Даже если у Вас отсутствует желание или возможности обратиться к адвокату, не оставляйте это происшествие без реагирования. Если каждый пострадавший будет добиваться справедливости, в судах будут рассматриваться тысячи исков, права, здоровье и имущество граждан будут иметь бОльшую ценность в этой стране.

В связи с тем, что Единый государственный реестр судебных решений часто перегружен запросами, некоторые решения приводятся ниже. Ознакомившись с ними, можете самостоятельно оценить судебную перспективу Вашего случая.

Справа № 2607/962/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

          05 червня 2012 року року     Подільський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого - судді -                     Неганової Н.В

при секретарі -                                      Заславець О.А., Романченко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що  03.03.2010 року о 7 годині 10 хвилин на зупинці громадського транспорту по вул. Сошенка навпроти будинку №10 в м. Києві ОСОБА_1, підсковзнувшись на обледенілому асфальті, не втримав рівновагу та впав на ліву ногу, після чого, відчувши сильний біль, не зміг підвестись та викликав швидку медичну допомогу. Після медичного обстеження позивачу встановлено діагноз - перелом кісток лівої гомілки зі зміщенням. Внаслідок травми ОСОБА_1 вимушений був проходити тривалий лікувальний процес, йому зроблено три операції на пошкодженій нозі, в зв»язку з чим він неодноразово перебував на лікарняному. Позивач вважає, що отримав травму внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який був відповідальний за утримання в належному стані зупинки міського пасажирського транспорту по вулиці Сошенка навпроти будинку №10 в м. Києві. За час лікування позивачем було витрачено на придбання ліків 894 гривні 20 копійок. Також позивачу завдана моральна шкода, оскільки він в зв»язку з травмою відчував фізичний біль, тривалий час лікувався та проходив процес реабілітації, був порушений звичайний ритм життя, погіршився стан психічного здоров»я, оскільки позивач довгий час перебував в стресовому стані, не міг приділяти увагу сім»ї та працювати. Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює у 30 000 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 894 гривні 20 копійок та моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої позовні вимоги за тих же підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що  позивачем не доведено отримання травми саме на зупинці, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 03.03.2010 року о 7 годині 10 хвилин на зупинці громадського транспорту по вул. Сошенка навпроти будинку №10 в м. Києві позивач, підсковзнувшись на обледенілому асфальті, не втримав рівновагу та впав на ліву ногу, після чого, відчувши сильний біль, не зміг підвестись та викликав швидку медичну допомогу.

Вищевказане підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_2, яка пояснила, що 03.03.2010 року вона приблизно о 8 годині на зупинці громадського транспорту по вул. Сошенка навпроти будинку №10 в м. Києві побачила ОСОБА_1, якого забрала швидка медична допомога, а люди на зупинці повідомили їй, що позивач, підсковзнувшись на обледенілому асфальті, впав на зупинці і отримав травму. Свідок підтвердила, що на зупинці дійсно був обледенілий, сніг не прибрано.

З довідки №1147 від 03.05.2012 року Київської міської станції швидкої медичної допомоги (а. с. 45) вбачається, що 03.03.2010 року о 7 годині 30 хвилин був здійснений виїзд бригади швидкої медичної допомоги за адресою - м. Київ, вул. Сошенка, зупинка тролейбусу №18 - і зафіксовано, що ОСОБА_1 отримав перелом кісток лівої гомілки - травма вулична як наслідок ожеледиці.

Вказані вище обставини підтверджуються також актом розслідування нещасного випадку від 24.06.2010 року УГБ ГУМВС України в м. Києві (а. с. 5-7), актом №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 25.06.2010 року  УГБ ГУМВС України в м. Києві (а. с. 8-9), висновком службової перевірки по факту травмування інспектора відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки капітана міліції ОСОБА_1 від 23.06.2010 року (а.с. 10-11).

Факт неодноразового перебування позивача в лікарнях в зв»язку з переломом лівої гомілкової кістки зі зміщенням уламків підтверджується епікризами №№ 2213, 2526, 5174 Центрального госпіталю МВС України (а. с. 12-14), довідкою №2213 від 10.03.2010 року Центрального госпіталю МВС України (а.с. 15), довідками про тимчасову непрацездатність (а.с. 16-21).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача,  відповідальним за належне санітарне і технічне утримання зупинок міського пасажирського транспорту є комунальне підприємство «Київпастранс».

Так, відповідно до п. 8.1.8 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року, КП "Київпастранс" забезпечує належне санітарне і технічне утримання зупинок міського пасажирського транспорту.

Доказів на підтвердження того, що 03.03.2010 року відповідачем прибиралась від снігу та льоду зупинка громадського транспорту по вул. Сошенка в м. Києві представник відповідача суду не надав.

Позивач просить стягнути на його користь витрати на придбання ліків в сумі 894 гривні 20 копійок.

Суд вважає, що стягненню на користь відповідача підлягає лише 29 гривень 50 копійок за придбання за власний рахунок Ліотону, який ОСОБА_1 отримував під час лікування, що підтверджується фіскальним чеком від 01.06.2010 року та довідкою Центрального госпіталю МВС України.

Щодо придбання інших ліків, на які позивачем надані фіскальні чеки, то зазначені в них ліки позивачу або не призначались, або придбані в період, коли ці ліки надавались йому з госпітальної аптеки за рахунок держави. Тому витрати на ці ліки стягненню з відповідача не підлягають.  

Позивач також вважає, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що в зв»язку з травмою ОСОБА_1 відчував фізичний біль, тривалий час лікувався та проходив процес реабілітації, був порушений звичайний ритм його життя, погіршився стан психічного здоров»я, оскільки позивач довгий час перебував в стресовому стані, він не міг приділяти увагу сім»ї та працювати. На відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути 30 000 гривень.

Суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню частково, а саме відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 7 000 гривень, оскільки позивач дійсно в зв»язку з травмою переніс три операції, тривалий час лікувався та проходив реабілітацію, що підтверджується вищевказаними медичними документами. Також був порушений звичайний ритм життя позивача, він не міг працювати, перебував на лікарняному, не мав змоги приділяти увагу сім»ї як зазвичай, погіршився стан психічного здоров»я, оскільки позивач переніс тривалий стрес, що його пригнічувало.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а отже підлягає частковому задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати.

На підставі наведеного, ст.ст. 1168, 1195 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218  ЦПК України ,

суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 29 гривень 50 копійок, моральну шкоду в сумі 7 000 тисяч гривень,а всього стягнути 7 029 гривень 50 копійок (сім тисяч двадцять дев»ять гривень п»ятдесят копійок).

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Неганова  Н.  В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24653639

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА                                                  

Справа № 22-ц/2690/11771/2012                                      

Головуючий у 1 інстанції - Неганова Н.В.

Суддя-доповідач - Соколова В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 жовтня  2012 року                                  м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого:               Соколової В.В.,

суддів:                                     Усика Г.І., Нежури В.А.,

при секретарі:                               Соколюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського  районного суду м. Києва від 05.06.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського  районного суду м. Києва від 05.06.2012 позовну заяву  ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення майнової та моральної шкоди - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 29 гривень 50 копійок, моральну шкоду в сумі 7 000 тисяч гривень,а всього стягнуто 7 029 гривень 50 копійок (сім тисяч двадцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Подільського  районного суду м. Києва від 26.06.2012 - стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь держави  судовий збір в сумі 321 гривня 90 копійок (триста п'ятдесят одна гривня дев'яносто копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про необґрунтованість рішення суду у зв'язку із неповним дослідженням обставин справи. На думку апелянта, суд, підчас оцінки доказів по справі, прийшов до хибного висновку щодо заподіяння шкоди позивачу саме відповідачем, прийнявши до уваги лише покази свідків, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що КП належним чином не утримує зупинку громадського транспорту, про притягнення до відповідності (адміністративної  або кримінальної) працівників КП. Вважаючи рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.  

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем факту прибирання ним 03.03.2010 зупинки громадського транспорту по вул. Сошенка в м. Києві від снігу та льоду, що стало причиною травмування позивача, і як наслідок завдання  остатньому матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що такі висновки  суду першої інстанції  зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають  вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що 03.03.2010 на зупинці громадського транспорту по вул.  Сошенка навпроти будинку №10 в м. Києві позивач отримав травму: перелом н/з кісток лівої гомілки, внаслідок ожеледиці. Вказана обставина підтверджується, зокрема, листом Київської міської станції швидкої медичної допомоги № 1147 від 03.05.2012 наданим на запит суду /а.с.45/, актом розслідування нещасного випадку від 24.06.2010 УГБ ГУМВС України в м. Києві /а.с.5-7/, актом №1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 25.06.2010 УГБ ГУМВС України в м. Києві /а.с.8-9/, висновком службової перевірки по факту травмування інспектора відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки капітана міліції ОСОБА_1 від 23.06.2010 /а.с.10-11/ та показами свідка ОСОБА_2.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження факту отримання позивачем травми саме на зупинці по вул. Сошенка в м. Києві є безпідставними.

Згідно п. 8.1.8 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008, КП «Київпастранс» забезпечує належне санітарне і технічне утримання зупинок міського пасажирського транспорту.

А отже, обов'язок по утриманню зупинок міського пасажирського транспорту в належному стані покладається саме на відповідача і, відповідно, невиконання цього обов'язку має наслідком відповідальність передбачену нормами чинного законодавства.

Посилання представника відповідача на лист заступника начальника КП «Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» від 14.05.2012 № 582 /а.с.51/, з якого вбачається, що прибирання вказаної зупинки здійснюється цим підприємством, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки  між відповідачем та вказаним підприємством відповідний договір не був укладений.

З матеріалів справи вбачається, що отримання позивачем такої травми спричинило тривалий розлад його здоровя та непрацездатність з 03.03.2010 по 18.06.2010, що підтверджується епікризами №№ 2213, 2526, 5174 Центрального госпіталю МВС, довідкою №2213 від 10.03.2010 Центрального госпіталю МВС України, довідками про тимчасову непрацездатність /а.с. 12-21/. Таким чином, слід погодитись з висновками суду першої інстанції про порушення  звичайного ритму життя позивача та наявністю у зв'язку з цим моральних страждань.

Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має  виходити  із  засад  розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що оцінюючи моральну шкода в сумі 7 000 гривень, судом першої інстанції дотримані вказані вимоги.

В порядку відшкодування матеріальної шкоди судом першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 29,50 грн., які були понесені останнім під час лікування та підтверджуються фіскальним чеком від 01.06.2010 і довідкою Центрального госпіталю МВС України.

Додаткове рішення Подільського  районного суду м. Києва від 26.06.2012 сторонами не оскаржується, а отже, в порядку ст. 303 ЦПК України, перегляду не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05.06.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення майнової та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.  

Головуючий:                           Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26524624

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 року                                       м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 09 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричинених внаслідок отримання травми.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва  від 09 жовтня 2012 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 29 грн 50 коп. матеріальної шкоди та 7 тис. грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі комунальне підприємство «Київпастранс» просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Комунальному підприємству «Київпастранс» у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ                                           В.М. Колодійчук

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27362699

Справа № 2-4949/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"23" січня 2012 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:Піхур О.В.

при секретарі:Мірзабалаєвій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В подальшому за заявою позивача проведено заміну відповідача з Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»на Службу безпеки України.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2010 року вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 направлялася по вулиці Московській до станції метро Арсенальна повз будинок №5/2а. Коли проходили повз цей будинок з його даху на них впала величезна крижана брила. Позивачка отримала численні важкі каліцтва крига розпанахала їй голову та розтрощила хребет, деякий час була без свідомості, після великої втрати крові, втративши слух, прийшла до тями лише в Київській міській клінічній лікарні №17, до якої з місця трагедії її доставила карета швидкої медичної допомоги, що підтверджується випискою з історії хвороби №184 від 17.03.2010р. Відповідач не виконав свої обовязки балансоутримувача, не ліквідував загрозливу життю та здоровю людей звисаючу з даху кригу. На лікування позивач витратила 21573,01 грн., які просила стягнути з відповідача. Крім того своїми діями відповідач завдав позивачу моральну шкоду, яку позивач оцінює в 50000,00 грн.. Тому позивач просила суд стягнути з відповідача 21573,01 грн. завданої матеріальної шкоди, 50000,00 грн. завданої моральної шкоди, витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., державне мито у розмірі 215,73 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

В судовому засіданні позивач, представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. Суду пояснила, що утримання будівлі №5/2 по вул..Московській в м.Києві здійснювалось експлуатаційною службою із дотриманням вимог законодавства України щодо обєктів благоустрою. Зважаючи на природно кліматичні умови до 19.02.2010р. було вжито застережних заходів заборони (попередження) проходу пішоходів повз (вздовж) будівлі. Зокрема була натягнута біло-червона стрічка, що забороняла (попереджувала) пішохода про небезпечне місце на тротуарі. Наявність стрічки вздовж будівлі по вул..Московській 2/5 підтверджується поясненнями відповідальних працівників, а також фото, які здійснені 19.02.2010р. та відеозаписами засобів масової інформації, що було викладено на їх сайтах в інтернеті. Відповідальними працівниками періодично збивалися бурульки з даху будівлі, біло-червона стрічка була натягнута на відстані 3-5 метрів від будівлі, що унеможливлювало падіння криги з даху за її межі. Також суду пояснила, що в той день була велика кількість людей біля будівлі Вищого адміністративного суду України і позивачка ймовірніше за все знехтувала застереженням у вигляді біло червоної стрічки та пройшла по території, що була цією стрічкою огороджена.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що коли він разом з позивачкою проходив по вул..Московській в бік вул..Суворова, там був натовп, позивачка йшла попереду, та не дійшовши до паркану, почув як сніг опускається з даху, обернувся, побіг, його відкинуло в бік та накрило снігом, внаслідок чого він отримав забої. За огорожу вони не заходили. Як падав сніг на позивачку свідок не бачив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виписки з історії хвороби, виданої Київською міською клінічною лікарнею №17 позивачка отримала травму 19.02.2010р. внаслідок падіння на голову крижаної брили.

З 29.06.2010р. позивачка має третю групу інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.07.2011р.

19.02.2010р. комісією в складі головного спеціаліста контролю за благоустроєм Печерської РДА ОСОБА_3, заступника директора з експлуатації житлового фонду КП «Липкижитлосервіс»ОСОБА_4, майстра дільниці ОСОБА_5, перехожих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складено акт на предмет обстеження прибудинкової території адміністративної будівлі СБУ за адресою вул.. Московська 5б щодо випадку травмування невідомої особи (жіночої статі) льодовим покровом з даху адміністративної будівлі за адресою вул..Московська, 5б, 19.02.2010р. між 14 та 15 годинами. Небезпечні місця з головного фасаду будинку, а саме тротуар були огороджені сигнальною стрічкою на відстані 4-5 метрів від будівлі, але потерпіла під час пересування по зоні відокремленою сигнальною стрічкою не звернула увагу на небезпечність пересування, що призвело до її травмування.

Згідно рапортів працівників СБУ Кравченка, Лисенко С., Ющенко О.М., Белінського В., Луцик О., за період 08-19.02.2010р. за адресою вул.. Московська, 5/2 по периметру будинку з центрального входу була натягнута біло-червона стрічка, що попереджувала та забороняла прохід пішоходів вздовж будівлі, бурульки неодноразово знищувались.

Постановою Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві в порушенні кримінальної справи за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України відмовлено.

Експлуатація та утримання будівлі по вул..Московській 5/2 в м.Києві здійснюється СБУ.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Згідно до п.2.15.3 Правил благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період»очищення дахів від снігу та льодових бурульок проводиться своєчасно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та льодові бурульки скинуті з дахів, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати: відшкодування завданої шкоди. Шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу (ст.ст.1164, 1165 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, 2 ст.1166 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження своїх вимог, при цьому судом встановлено, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів безпеки, встановлених чинним законодавством України для забезпечення належного утримання будівлі та прибудинкової території в зимовий період, відсутня вина відповідача в завданні шкоди позивачу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 88 ЦПК України, судові витрати стягуються стороні на користь якої ухвалено рішення або позов задоволено частково.

Таким чином, доводи позивача щодо стягнення на його користь судових витрат є необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1164, 1165, 1166, 1167 ЦК України; ст. ст. 3, 57, 58, 60,61, 79, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами благоустрою міста Києва суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби безпеки України про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21140273

Справа №  2607/4013/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          

          12 липня 2012 року року     Подільський районний  суд  м. Києва,              

у складі: головуючого – судді Трегубенко  Л.О.,

при секретарі    Лемішко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-експлуатаційне підприємство «ВД-Побут» про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, ОСОБА_1, пред"явила до суду позов до ТОВ «ВЕП «ВД-Побут» про відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн..

Зазначила, що 19.02.2012 р. о 11 год. на тротуарі по вул. Хорива у м. Києві була травмована осколками льоду, що впали із даху  будинку 39/41, доставлена машиною швидкої допомоги до лікарні № 12, де поставлений  діагноз - "забиття підборіддя", отримала медичну допомогу, були  накладені  шви на рану.

Отримала травму внаслідок  неналежного виконанням відповідачем своїх обов'язків по забезпеченню утримання будинку по вул. Хорива 39/41 у м. Києві, не був прибраний дах від снігу, небезпечні місця в зимовий період не огороджувались сигнальною стрічкою.

Відповідно до п.п.  3.5.12, 4. 5. 17 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій сніг, що накопичується на дахах, повинен скидатися на землю і переміщатися в прилоткову смугу; не допускається нагромадження його до товщини 30 см., при заледенінні звисаючих і водовідвідних пристроїв у відлигу сніг скидають і при меншій товщині.

Виконавець відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в зимовий період.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Подільського району м. Києва, у присутності начальника відділу контролю за благоустроєм, провів обстеження місця події та склав відповідний  акт № 5 від 19.02.2012 р..

Ушкодженням здоров"я відповідач завдав моральну шкоду, залишився рубець на обличчі, внаслідок душевних переживань погіршився загальний стан  здоров"я, став підвищуватися тиск, болить голова, розмір морального відшкодування оцінює в 3000 грн..

Позивачка просила у порядку ст. 1168 ЦК України стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 3000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 214 грн. 60 коп..

Відповідач, ТОВ «ВЕП «ВД-Побут», позовні вимоги не визнав, у задоволенні просив відмовити,  у письмових запереченнях навів наступні підстави.

Зокрема, що 17.02.2012 р. комісією працівників підприємства  біля будинку №39/41, під літерою - «Б», секцій 4, 5 що належать  Національному олімпійському комітету ( секція 4) та  ОСОБА_6 (секція 5), на покрівлі  були виявлені бурульки льоду,  пішохідну зону  біля фасаду будинку та секцій огороджено сигнальною стрічкою для попередження пішоходів, а представників власників цих секцій  поінформовано про вжиття заходів по усуненню недоліків, оскільки самі приміщення цих секцій підприємством не обслуговуються, а  лише прибудинкова територія.

Пішохідна доріжка біля фасаду будинку та секцій 4, 5 була непошкодженою і наступного дня, у суботу, що підтверджується доповідною  чергового працівника комплексного прибирання.

У акті №5 обстеження надзвичайної події від 19.02.2012 р. не зазначено  місце подій, де позивачка травмована осколками льоду, враховуючи, що будинок №39/41 по вул. Хорива у м. Києві відноситься до житлового комплексу, має окремі під'їзди та секції, розподілений по літерам, і різних власників (балансоутримувачів).

Відповідно до записів у журналі обліку заявок та звіту виконаних робіт, що ведуть диспетчери підприємства під час цілодобового чергування, станом на 19.02.2012 р. не зазначено подію, що трапилась з позивачкою, інших заявок і скарг від мешканців будинку не надходило.

Позивачка у позовній заяві не зазначила, у чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяна, і з яких міркувань виходила, визначаючи розмір відшкодування.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала із підстав, наведених у заяві, просить задовольнити.

Представник відповідача, ТОВ «ВЕП «ВД-Побут», на підставі довіреності, Чижов Д.А., позовні вимоги не визнав із підстав, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні просить відмовити, додатково пояснив, що позивачка жодного разу до підприємства з приводу отриманої травми не зверталась, ніхто про подію 19.02.2012 р. не повідомляв, представник  не залучався до участі в обстеженні місця події,  ніяких заходів  не вживалося, довідались лише з позовної заяви.

Опитані свідки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, показали,  що 17.02.2012 р. при обстеженні обслуговуваних будинків та прибудинкової території по вул. Хорива, №39/41, під літерою - «Б»  на покрівлях приміщень секцій 4, 5, що належать іншим власникам, які підприємством не обслуговуються,  були виявлені бурульки льоду, пішохідну доріжку біля секцій 4, 5 огородили сигнальною стрічкою для попередження пішоходів, яка була і наступного  дня  в суботу.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, показання свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  не підтверджені і задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини … .

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я , у порядку ст. 1168 цього Кодексу, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд установив, що 19.02.2012 р. приблизно о 11 год. позивачка на тротуарі по вул. Хорива у м. Києві отримала травму підборіддя від осколків льоду, що впали з  даху прилеглого будинку 39/41, доставлена до лікарні № 12 , де  їй   надали медичну допомогу, наклали на рану шви ( а. с.4).

Відповідно до акту №5  обстеження місця надзвичайної події, складеного начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Подільського району м. Києва, у присутності начальника відділу контролю за благоустроєм, директорів КП "Центральний" та "Введенське", 19.02.2012 р. близько 11.00 год. ОСОБА_1  була травмована осколками наліді з даху будинку ТОВ «ВД-Побут» (директор ОСОБА_5, небезпечне місце не огороджене сигнальною стрічкою.

За результатами прийняті заходи: постраждалій надано медичну допомогу в лікарні №12, нанесено травму обличчя (забиття підборіддя з накладанням швів), доручено відділу контролю за благоустроєм району скласти протокол про порушення на балансоутримувача будинку (а.с.5).

Проте, комісією при обстеженні 19.02.2012 р. не з"ясовоно місце події, з урахуванням того, що будинок №39/41 по вул. Хорива у м. Києві відноситься до житлового комплексу, має окремі під'їзди та секції,  розподілений по літерам, і різних власників (балансоутримувачів), не повідомлено і не залучено до участі в обстеженні представника підприємства, не вжито заходів до встановлення винних  осіб.

Відповідно до акту від 17.02.2012 р.,  комісія у складі начальника служби експлуатації, майстра технічної дільниці, працівника з комплексного прибирання, біля будинку №39/41, під літерою - «Б», секцій 4, 5 на покрівлі  виявила бурульки льоду.

Враховуючи, що будинок під літерою -"Б" секції 4, 5 належать  Національному олімпійському комітету ( секція 4) та  ОСОБА_6. (секція 5), пішохідну зону  біля фасаду будинку та секцій було огороджено сигнальною стрічкою для попередження пішоходів, а представників власників цих секцій  поінформовано про вжиття заходів по усуненню недоліків ( а. с. 24).

Сигнальна стрічка для попередження пішоходів була  непошкодженою і наступного дня у суботу, що підтверджується  доповідною  працівника комплексного прибирання від 18.02.2012 р. та показаннями свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5Відповідно до даних журналу № 20 обліку заявок та звіту виконаних робіт у житлових будинках ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", що ведеться диспетчерами цілодобово, станом  на 19.02.2012 р. відсутні записи про подію від 19.02.2012 р., що трапилась з позивачкою,  інших заявок і скарг від мешканців будинків не надходило ( а. с. 23).

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування иморальної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. №4 ( із наступними змінами) обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та  з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відповідно до ст.  10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до  ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 58-59 ЦПК України.

Позивачка у обґрунтування позовних вимог  не надала суду належні та допустимі докази, і не довела, що моральна шкода заподіяна протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача, з його вини.

Відповідач довів, що позивачці заподіяна моральна шкода не з його вини, оскільки не являється (власником) балансоутримувачем частини будинку №39/41 (секцій 4, 5) в житловому комплексі, прилеглих до тротуару по вул. Хорива у м. Києві, і не обслуговує ці будівлі, а лише прибудинкову територію.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки про відшкодування з відповідача моральної шкоди у сумі 3000 грн. не доведені і не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, ст. ст. 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58- 60, 208, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Трегубенко  Л.  О.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25272243

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-13261                             Головуючий у1-й інстанції -   Трегубенко Л.О.

                                                                                                  Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

                   головуючого                                   Пікуль А.А.

                   суддів                                              Невідомої Т.О.

                                                                           ГавриловоїМ.В.

                  при секретарі                                   Дем'яненко В.І.

                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" про відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" (далі: ТОВ "ВЕП "ВД-Побут") про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. (а.с.44-46).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача (а.с.50-54).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника позивачки, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

19 лютого 2012 року приблизно о 11 год. позивачка на тротуарі по вул. Хорива у м. Києві отримала травму підборіддя від осколків льоду, що впали з даху прилеглого будинку 39/41, доставлена до лікарні №12, де їй надали медичну допомогу, наклали шви на рану (а.с.4).

Відповідно до акту №5 обстеження місця надзвичайної події, складеного начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Подільського району м. Києва, у присутності начальника відділу контролю за благоустроєм, директорів КП "Центральний" та "Введенське", 19 лютого 2012 року близько 11 год. ОСОБА_4 була травмована осколками наліді з даху будинку ТОВ "ВД-Побут" (директор ОСОБА_5), небезпечне місце не огороджене сигнальною стрічкою.

За результатами прийняті заходи: постраждалій надано медичну допомогу у лікарні №12, нанесено травму обличчя (забиття підборіддя з накладенням швів), доручено відділу контролю за благоустроєм району скласти протокол про порушення на балансоутримувача будинку (а.с.5).

Комісією  при обстеженні 19 лютого 2012 не з'ясовано  місця події, з урахуванням того, що будинок №39/41 по вул. Хорива у м. Києві відноситься до житлового комплексу, має окремі під'їзди та секції, розподілений по літерам, і різних власників (балансоутримувачів), не повідомлено і не залучено до участі в обстеженні представника підприємства, не вжито заходів до встановлення винних осіб.

Відповідно до акту від 17 лютого 2012 року, комісія у складі начальника служби експлуатації, майстра технічної дільниці, працівника з комплексного прибирання, біля будинку №39/41, під літерою "Б", секцій 4, 5 на покрівлі виявила бурульки льоду.

Враховуючи, що будинок під літерою "Б" секції 4, 5 належать Національному олімпійському комітету (секція 4) та ОСОБА_6 (секція 5), пішохідну зону біля фасаду будинку та секцій було огороджено сигнальною стрічкою для попередження пішоходів, а представників власників цих секцій поінформовано про вжиття заходів по усуненню недоліків (а.с.24).

Сигнальна стрічка для попередження пішоходів була непошкодженою і наступного дня у суботу, що підтверджується доповідною працівника комплексного прибирання від 18 лютого 2012 року та показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Відповідно до даних журналу №20 обліку заявок та звіту виконаних робіт у житлових будинках ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", що ведеться диспетчерами цілодобово, станом на 19 лютого 2012 року відсутні записи про подію від 19 лютого 2012 року, що трапилася з позивачкою, інших заявок і скарг від мешканців будинку не надходило (а.с.23).

         За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені. Однак при цьому, висновки суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Указані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.

Та обставина, що 19 лютого 2012 року приблизно о 11 год. ОСОБА_4 на тротуарі по вул. Хорива у м. Києві отримала травму підборіддя від осколків льоду, що впали з даху прилеглого будинку 39/41, та була доставлена до лікарні №12, де їй надали медичну допомогу - наклали шви на рану, відповідачем не оспорюється.

Відповідно до положень цивільного законодавства особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (ч.1, п.1, ч.2 ст.23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 ЦК).

За правилом ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В даному конкретному випадку відповідач - ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", заперечує той факт, що ОСОБА_4 зазнала тілесних ушкоджень внаслідок бездіяльності працівників ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", яка виразилась у неналежному утриманні даху будинку 39/41 по вул. Хорива у м. Києві.

У своїх запереченнях, які були прийняті судом першої інстанції, відповідач посилається на те, що 17 лютого 2012 року, комісія у складі начальника служби експлуатації, майстра технічної дільниці, працівника з комплексного прибирання, біля будинку №39/41, під літерою "Б", секцій 4, 5 на покрівлі виявила бурульки льоду. Про це був складений відповідний акт.

Враховуючи, що будинок під літерою "Б" секції 4, 5 належать Національному олімпійському комітету (секція 4) та ОСОБА_6 (секція 5), пішохідну зону біля фасаду будинку та секцій було огороджено сигнальною стрічкою для попередження пішоходів, а представників власників цих секцій поінформовано про вжиття заходів по усуненню недоліків (а.с. 24). Сигнальна стрічка для попередження пішоходів була непошкодженою і наступного дня у суботу, що підтверджується доповідною працівника комплексного прибирання від 18 лютого 2012 року та показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Водночас, відповідно до акту №5 обстеження місця надзвичайної події, складеного начальником управління з питань надзвичайних ситуацій Подільського району м. Києва у присутності начальника відділу контролю за благоустроєм, директорів КП "Центральний" та "Введенське", 19 лютого 2012 року близько 11 год. ОСОБА_4 була травмована осколками наліді з даху будинку ТОВ "ВД-Побут" небезпечне місце не огороджене сигнальною стрічкою. За наслідками цієї події директор ТОВ "ВЕП "ВД-Побут" ОСОБА_8 був притягнутий до адміністративної відповідальності. У своїх  поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2012 року №66 ОСОБА_8 вказав, що бурулька (зі слів консьєржа) впала з козирка балкону. Заперечень про те, що балкон, з якого впала бурулька, не перебуває на обслуговуванні ТОВ "ВЕП "ВД-Побут",  ОСОБА_8 не висловив (а.с 5, 55-56).

При співставленні указаних письмових доказів вбачається, що ОСОБА_4 була травмована осколками наліді з даху будинку №39/41 у місці, не огородженому сигнальною стрічкою, а тому, враховуючи дані: акту від 17 лютого 2012 року; доповідної записки від 18 лютого 2012 року та пояснення ОСОБА_8 у протоколі про адміністративне правопорушення від 23 лютого 2012 року №66 (а.с.24, 27, 55), у суду є всі підстави вважати, що падіння наліді відбулося саме з тієї секції будинку, яка перебувала на обслуговуванні ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", що зафіксовано також у акті №5 обстеження місця надзвичайної події від 19 лютого 2012 року ( а.с. 5, 56).

Той факт, що ОСОБА_4 при отриманні травми не подавала відповідної заявки до диспетчерської служби ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", а одразу звернулася до Управління з питань надзвичайних ситуацій, жодним чином не впливає на наявність або відсутність правопорушення.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 була травмована внаслідок бездіяльності саме ТОВ "ВЕП "ВД-Побут", а тому на відповідача покладається обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачці моральної шкоди.

Згідно з роз'ясненнями п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна  шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Суд має з'ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий.

В даному випадку внаслідок бездіяльності відповідача позивачка була травмована - отримала забійну рану підборіддя, яка потребувала накладення швів (а.с. 58). Внаслідок цього ОСОБА_4 зазнала фізичних страждань (фізичний біль, пов'язаний із отриманою раною) та моральних переживань (для жінки мати рану на обличчі, безумовно, є тяжким переживанням).

З урахуванням усіх наведених обставин суд приходить до висновку, що заявлений позивачкою розмір компенсації на відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000 грн. відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивачки а також вимогам розумності і справедливості.

Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 липня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-експлуатаційне підприємство "ВД-Побут" на користь ОСОБА_4 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 53 грн. 65 коп. на відшкодування судових витрат,  а всього: 3 053 грн. 65 коп. (Три тисячі п'ятдесят три грн. 65 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

           Головуючий:                        Пікуль А,А.                            

Судді:                                    Невідома Т.О.

                                               ГавриловаМ.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28596665

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Пшонки М.П.,

суддів: Гончара В.П., Мазур Л.М.,

Дербенцевої Т.П., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» (далі КП «Соснівська служба утримання будинків») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування своїх вимог вказувала, що 14 лютого 2010 року близько 11 години вона під'їхала до будинку АДРЕСА_1, в якому вона проживає, і припаркувала біля під'їзду автомобіль «Hyundai Getz», який належить їй на праві приватної власності. Вийшовши через декілька хвилин з будинку, вона побачила, що її автомобіль було пошкоджено льодовою бурулькою. На звернення до балансоутримувача будинку КП «Соснівська служба утримання будинків» вона отримала відповідь про те, що вона порушила Правила паркування транспортних засобів, а тому КП «Соснівська служба утримання будинків» не несе відповідальності за пошкодження її автомобіля.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 8 жовтня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» на користь ОСОБА_3 6226, 60 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання щодо судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок бездіяльності відповідача, яка полягала у невиконанні його обов`язків як балансоутримувача будинку, позивач зазнав матеріальних збитків та моральної шкоди.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд послався на те, що позивач припаркувала належний їй автомобіль у не відведеному для цього місці.

З таким висновком суду безспірно погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2010 року близько 11 години ОСОБА_3 під'їхала до будинку АДРЕСА_1, в якому вона проживає, і припаркувала біля під'їзду автомобіль «Hyundai Getz», який належить їй на праві приватної власності. Вийшовши через декілька хвилин з будинку, вона побачила, що її автомобіль було пошкоджено льодовою бурулькою. Зазначена обставина підтверджується постановою оперуповноваженого СКР Соснівського РВ ГУМВС України в Черкаській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 від 23 лютого 2010 року ( а.с.12 ).

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно п.п.6 п.2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Встановлено, це вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, що балансоутримувачем будинку є комунальне підприємство «Соснівська служба утримання будинків».

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2. 8 Правил благоустрою міста Черкаси передбачені обов'язки учасників правовідносин в сфері благоустрою. Відповідно до п. 2.8.10. керівники підприємств, організацій, установ, незалежно від їх відомчої належності і форм власності, підприємці, громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності або користуванні, зобов'язані забезпечувати своєчасне очищення дахів, водостічних труб, карнизів від льоду із забезпеченням заходів безпеки, виставленням огорож тротуарів і негайним подальшим прибиранням скинутого з дахів снігу і льоду.

Свої обов`язки щодо очищення дахів відповідач не виконував.

Крім того, відмовляючи в позові, апеляційний суд послався на Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою КМУ 3 грудня 2009 року, які набирають чинності 1 березня 2010 року, тобто застосував нормативний акт, який на момент виникнення правовідносин ще не вступив у законну силу.

Наведене свідчить, що апеляційним судом при постановленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Натомість рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 грудня 2010 року скасувати, рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 8 жовтня 2010 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Пшонка М.П. Судді:  Гончар В.П.  Дербенцева Т.П.  Мазур Л.М.  Умнова О.В.

Cправа № 6-4021св11

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16772662

Справа №2-2921/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          12 квітня 2012 року.          Солом'янський районний суд м. Києва

          у складі головуючого  судді                        Оксюти Т.Г.

          при секретарі                                           Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДМВ ГРУП», третя особа: ТОВ «Спорт-Актив»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з позовом до відповідача та просила стягнути на її користь матеріальну шкоду в сумі 12128,80 грн. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2012 року близько 10.20 години вона приїхала на тренування до фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на автомобілі «Інфініті EX35», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить їй на праві власності.

Вищевказаний автомобіль позивач припаркувала під керівництвом вартового-охоронця на внутрішній парковці фітнес клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр».

Через деякий час, після тренування, позивач повернулась до свого автомобіля та побачила, що лобове скло її автомобіля було розбито, внаслідок падіння величезного шматка льоду з даху будинку, біля якого було припарковано автомобіль, про що свідчили залишки (частини) льоду на капоті автомобіля та біля нього на асфальті. Салон автомобіля було вкрито дрібним склом та частинками льоду.

Даний факт було зафіксовано працівниками відділу ДАІ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві в протоколі огляду транспортного засобу, про що позивачу було надано довідку.

Матеріали справи по даному факту було передано до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яке 01.03.2012 року винесло постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю складу злочину.

Про пошкодження автомобіля позивача на парковочному майданчику фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр», ОСОБА_1 письмово, з доданою копією довідки ДАІ, було проінформовано адміністрацію клубу. Юрист фітнес-клубу роз'яснив позивачу, що фітнес-клуб «Спорт Лайф»Протасів Яр»орендує парковочний майданчик, а власником АДРЕСА_1 та парковочного майданчика є ТОВ «ДМВ ГРУП». Також він повідомив, що договором суборенди передбачено, що саме власник (ТОВ «ДМВ ГРУП») зобов'язаний забезпечувати належні експлуатацію та утримання майна, в тому числі й своєчасно проводити очищення даху від снігу та льодових бурульок з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів.

У результаті особистої зустрічі позивача з директором ТОВ «ДМВ ГРУП»ОСОБА_2 було досягнуто усної домовленості про мирне врегулювання спору й компенсування позивачу витрат, пов'язаних із заміною лобового скла, а також відшкодування моральної шкоди.

24.02.2012 року позивач звернулась до ТОВ «ДМВ ГРУП»та фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр»із письмовою заявою про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12128,80 грн. та моральної шкоди, яку позивач оцінила в 5000,00 грн.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що ТОВ «ДМВ ГРУП», у власності якого знаходиться будинок АДРЕСА_1, на яке покладено укладання договорів з підприємствами по обслуговуванню будинків та підприємством, яке відповідальне за благоустрій будинку, не підтримувало його в належному стані, зокрема, не прибирало своєчасно дах будинку від снігу та льоду, чим допустило його нагромадження великої товщини та у великій кількості. Небезпечна ділянка в порушення п. 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період», затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, не була огороджена й взагалі відвідувачі жодним чином не були повідомлені про існуючу реальну загрозу падіння з даху будинку льоду та снігу.

До листа були додані платіжні документи в підтвердження вартості матеріальної шкоди.

Проте, 02.03.2012 року позивач отримала відповідь ТОВ «ДМВ ГРУП»від 28.02.2012 року, в якій було зазначено, що ТОВ «ДМВ ГРУП»були дотримані всі необхідні норми безпеки, а тому твердження позивача про бездіяльність ТОВ «ДМВ ГРУП», як власника будинку №2/1, що призвели до завдання шкоди, є безпідставними, і не підлягають задоволенню.

Позивач вважає вказану відмову ТОВ «ДМВ ГРУП»у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди необґрунтованою та незаконною.

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода, яка полягала у пошкодженні її автомобіля, вартість відновлювальних робіт якого складає 1111,45 грн. та заміна його частин становить 11017,35 грн., всього матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження автомобіля становить 12128,80 грн.

Крім матеріальної шкоди, позивачу також була завдана і моральна шкода, яка полягала в тому, що внаслідок падіння великого шматка льоду на лобове скло автомобіля позивача, остання зазнала стресу та душевних страждань. Побачивши свій автомобіль в такому стані позивач зазнала значного потрясіння, що негативно вплинуло на її самопочуття та сон.  

Після настання пригоди порушився нормальний спосіб життя позивача, вона була позбавлена можливості користуватися своїм автомобілем, як засобом пересування, витратила багато часу та зусиль на його ремонт.

Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 10000,00 грн.

На підставі вищевикладеного просила позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача ТОВ «ДМВ ГРУП».

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представник третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.02.2012 року автомобіль позивача ОСОБА_1 «Інфініті ЕХ 35», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який був залишений на паркувальному майданчику фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр», зазнав пошкодження в результаті падіння льоду з даху будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого було розбито лобове скло.

Даний факт було зафіксовано працівниками ДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України, що підтверджується довідкою виданою старшим інспектором СОМ ДТП Солом'янського ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.02.2012 року (а.с. 9).

01.03.2012 року по даному факту Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 194 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину (а.с. 11).

Встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 та парковочного майданчику за цією ж адресою є ТОВ «ДВМ ГРУП».

Між ТОВ «ДВМ ГРУП», в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Група Нова Основа», в собі директора ОСОБА_4 був укладений договір оренди нерухомого майна від 27.10.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №1831, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5, відповідно до умов якого орендар прийняв у користування нежитлове приміщення для розміщення в ньому фітнес-клубу «Спорт Лайф», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

16.09.2010 року між ТОВ «Група Нова Основа»та ТОВ «Спорт-Актив»було укладено договір суборенди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендар зобов'язався передати суборендареві, а суборендар зобов'язався прийняти в строкове платне суборендне користування (оренду) нерухоме майно, яким є нежилі приміщення, що розташовані в нежитловій будівлі (літ. «А») по АДРЕСА_1 та зобов'язався сплачувати орендареві суборендну плату.

24.02.2012 року позивач звернулась до ТОВ «ДМВ ГРУП»та фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр», з письмовою заявою про відшкодування їй матеріальної шкоди в сумі 12128,80 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.(а.с. 12-13).

Проте, листом ТОВ «ДМВ ГРУП»від 28.02.2012 року позивачу було відмовлено у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди з посиланням на те, що ТОВ «ДМВ ГРУП»були дотримані всі необхідні норми безпеки, а тому і підстав для відшкодування такої шкоди не вбачалося.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями ТОВ «ДМВ ГРУП» з огляду на наступне.

Згідно ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач має право: здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Балансоутримувач зобов'язаний: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;  забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Отже, на ТОВ «ДМВ ГРУП», як балансоутримувача, покладено обов'язок забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідач ТОВ «ДМВ ГРУП»у своїй відповіді підтвердив, що саме він є власником будинку АДРЕСА_1 та парковочного майданчика, на якому сталася дорожньо-транспортна пригода, а тому суд приходить до висновку, що саме на нього покладено обов'язок забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Пункт 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період», затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року, встановлює, що очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та льодові бурульки скинуті з дахів, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Згідно п.п. 3.1.4 цих Правил утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Встановлено, що 21.02.2012 року на паркувальному майданчику фітнес-клубу «Спорт Лайф»Протасів Яр»сталися аналогічні дорожньо-транспортні пригоди, які були зафіксовані працівниками ДАІ й постраждалі письмово зверталися до ТОВ «ДМВ ГРУП»з заявами щодо відшкодування заподіяної шкоди внаслідок падіння на їх автомобілі з даху будинку АДРЕСА_1, льоду, який своєчасно не прибирався від снігу та льодоутворення.

Вказане підтверджується заявами постраждалих осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та довідками виданими ДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 16-23).

Незважаючи на події, що сталися 21.02.2012 року ТОВ «ДМВ ГРУП»не вчинило жодних дій та не виконало свого прямого обов'язку щодо очищення даху та козирків будинку від снігу та бурульок, не вжило жодних попереджувальних заходів для відвідувачів парковочного майданчика про існуючу реальну загрозу падіння льоду з даху будинку на їх автомобілі.

Відповідачем ТОВ «ДМВ ГРУП»небезпечні ділянки не були огороджені біло-червоною стрічкою.

Вказані обставини були підтвердженні в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_10, а також фотознімками.

Оцінюючи покази свідка, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідок не заінтересована в справі і підстав для обмови відповідача у неї немає, її покази не суперечать іншим матеріалам справи.

Таким чином, обставини відносно того, що ТОВ «ДМВ ГРУП»не приймав жодних мір для збиття бурульок та льоду з даху будинку АДРЕСА_1 та не вживав застережливих заходів, передбачених пунктом 7.5.3 Правил благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період», затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивачу ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди, яка полягає у пошкодженні її автомобіля НОМЕР_2.

Позивач просила стягнути з відповідача ТОВ «ДМВ ГРУП»матеріальну шкоду в сумі 12128,80 грн., на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка її завдала.

З довідки старшого інспектора СОМ ДТП Солом'янського ВДАІ РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції вбачається, що внаслідок неправомірних дій відповідача, автомобіль ОСОБА_1 «Інфініті ЕХ 35»отримав механічні пошкодження, а саме було розбито лобове скло.

З акту виконаних робіт №АВ-К-000000000000889 від 23.02.2012 року складеної ПП «Авто-Актив»вбачається, що у автомобілі НОМЕР_3 були проведені такі роботи: заміна лобового скла, чистка салону після заміни лобового скла, технологічна мийка (для проведення ремонтних робіт), перевірено стан коліс (тиск у шинах).

Вартість виконаних робіт становить 1111,45 грн. та вартість запасних частин та матеріалів становить 11017,35 грн., а всього 12128,80 грн.

Проте, суд вважає за доцільне зменшити розмір матеріальних збитків, які підлягають стягненню з ТОВ «ДМВ ГРУП»на користь позивача до 12101,15 грн., оскільки перевірка стану коліс (тиску в шинах) вартістю 27,65 грн. не відноситься до заміни лобового скла.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди та вважає за доцільне стягнути з ТОВ «ДМВ ГРУП»на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 12101,15 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з ТОВ «ДМВ ГРУП»на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Як встановлено в судовому засіданні, в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_2, позивач зазнала значних моральних страждань, які полягали у значному погіршенні психологічного стану, порушенні нормального способу життя та вимушених змінах у ньому.

При цьому, виходячи з обставин справи, суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок пошкодження її автомобіля в сумі 10000,00 грн. значно завищений нею і з ТОВ «ДМВ ГРУП»на користь позивача підлягає стягненню сума 1000,00 грн.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з ТОВ «ДМВ ГРУП»на користь позивача суми сплаченого судового збору 321,90 грн. (214,60 грн. судовий збір за матеріальну шкоду та 107,30 грн. за моральну шкоду).

На підставі вищевикладеного та керуючись Правилами благоустрою міста Києва «Особливості прибирання міських територій у зимовий період», затверджених рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№6 від 27.03.92 року, ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 27-30, 57-58, 60, 74, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ДМВ ГРУП», третя особа: ТОВ «Спорт-Актив»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, юридична адреса: м. Київ, вул. Боженка, 86, фактична адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в сумі 12101,15 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

Стягнути з ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, юридична адреса: м. Київ, вул. Боженка, 86, фактична адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 321,90 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/23564647

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/8833/12                             Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г.

                                                                            Доповідач: Гаврилова М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

9 серпня 2012 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого                                            Гаврилової М.В.

                                                   суддів                                                        Пікуль А.А.

                                                                                             Невідомої Т.О.

                                                   при секретарі Дем'яненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМВ Груп» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМВ Груп», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт-Актив» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ДМВ Груп», третя особа: ТОВ «Спорт-Актив» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог вказувала, що 22 лютого 2012 року приблизно о 10 год. 20 хв. вона приїхала на своєму автомобилі «Іnfiniti EХ35»  на тренування до фітнес-клубу «Спорт-лайф» Протасів Яр» за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 2/1. Свій автомобіль вона припаркувала на внутрішній парковці фітнес-клубу. Після тренування вона повернулася до свого автомобіля та побачила, що лобове скло її автомобіля було розбито внаслідок падіння шматка льоду з даху будинку, біля якого було припарковано її автомобіль. Власником будинку є відповідач, з якого просила стягнути вартість ремонту автомобілю в сумі 12 128, 80 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,0 грн.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року позов задоволенний частково. Стягнуто з ТОВ «ДМВ Груп» матеріальну шкоду в сумі 12 101,15 грн. та моральну шкоду в суми 1000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ДМВ Груп» просить скасувати вказане рішення, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права.  Вказує, що  будівля № 2/1 по вул.Грінченка в м. Києві має паркувальний майданчик, який знаходиться у внутрішньому дворі, який повностю огорожений та має в'їзд із шлагбаумом для автомобілів відвідувачів фітнес-клубу «Спорт-лайф» Протасів Яр», тому відповідач не несе відповідальність за збереження транспортних засобів, розміщених на цій парковці. Крім того, з метою запобігання падінню снігу та льоду з даху будинку на автомобілі відвідувачів, при в'їзді на паркувальний майданчик та на самому майданчику на момент даної події, було встановлено знак  (оголошення), який попереджував про небезпеку. Тобто, позивачка була попереджена про ймовірність падіння снігу з даху будівлі, однак незважаючи на це, залишила свій автомобіль на парковці на тривалий час. Вважає, що вина відповідача у завданні матеріальної і моральної шкоди відсутня. Просив ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача  Іорданов К.І. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, та просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з вини відповідача в спричиненні матеріальної і моральної шкоди позивачу, оскількі він  як власник будинку не прийняв необхідних мір для утримання в належному стані будинку № 2/1 по вул. М.Грінченко в м. Києві та паркувального майданчика.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи в наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.02.2012 року автомобіль позивача ОСОБА_3 «Іnfiniti EХ35» державний номер НОМЕР_1 який був залишений на паркувальному майданчику фітнес-клубу «Спорт-лайф» Протасів Яр», зазнав пошкодження в результаті падіння льоду з даху будинку № 2/1 по вул.Грінченка в м. Києві, внаслідок чого було розбито скло.

Даний факт було зафіксовано працівниками ДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.9) та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст.194 КК України у звязку із відсутністю складу злочину (а.с.11).

Відповідно зі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується  особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За матеріалами справи, власником нежилого будинку, розташованого по вул. М.Грінченко, 2/1 в м. Києві є ТОВ «ДМВ Груп», яке на підставі договору оренди нерухомого майна від 27.10.2009 року передало приміщення в будівлі в оренду ТОВ «Група Нова Основа» для надання спортивно-оздоровчих послуг, у тому числі для організації та функціонування фітнес-центру, з правом суборенди. Згідно з пунктом 13.5.9 вказаного договору, орендодавець (ТОВ «ДМВ Груп») зобов'язується забезпечити належний стан прибудинкової території бізнес-центру по вул. Грінченка, 2/1 в м. Києві і прибирання від сміття, снігу тощо  (а.с.46).

Відповідно до п.2.3 Договору про надання комунальних та експлуатаційних послуг від 01.11.2009 року, укладеного між ТОВ «ДМВ Груп» та ТОВ «Група Нова Основа», комунальні та експлуатаційні послуги, в тому числі і утримання прилеглої території відповідно до вимог чинного законодавства надає саме власник ТОВ «ДМВ Груп». У п.2 Додатку № 1 та Договору про надання послуг закріплено, що саме відповідач як Орендодавець здійснює прибирання та вивезення снігу такими механізмами як екскаватори та самоскиди  (а.с.46-47).  

Згідно з договором суборенди нерухомого майна від 16 вересня 2010 року, орендар ТОВ «Група Нова Основа» передав вказане нежиле приміщення № 2/1 по вул. М.Грінченко в м. Києві в суборенду ТОВ «Спорт-актив» для тих же цілей - надання спортивно-оздоровчих послуг, у тому числі для організації та функціонування фітнес-центру (а.с. 43-44).

В даному приміщенні відповідач організував фітнес-клуб «Спорт-лайф» Протасів Яр»,  клієнткою якого була позивачка  ОСОБА_3

При вирішенні спору суд першої інстанції правильно виходив з положень  ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно до якої саме на відповідача як балансоутримувача та власника будинку покладено обов'язок забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до п.3.1.4 та п.7.5.3 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 року, передбачено, що утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організації та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання  та благоустрій прибудинкових територій. Очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та льодові бурульки, скинуті з дахів, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Відповідач не надав суду договору з іншим підприємством на утримання та благоустрій прибудинкових територій, тому саме він як власник будинку, зобов'язаний був прийняти міри з безпечного користування паркувальним майданчиком.

Відповідач не вчинив дій щодо очищення дахів та козирків від снігу та бурульок, та при існуючій реальній загрозі падіння льоду з даху будинку на автомобілі відвідувачів, не огородив небезпечну територію паркувального майданчика біля  фітнес-клубу.

Таким чином, відповідач не виконав всіх передбачених мір для безпечного користування відвідувачами паркувальним майданчиком, тому повинен нести відповідальність за шкоду, спричинену  майну позивача.

Вказані обставини були  підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, фотознімками.

Доказів, які б спростували висновки суду, відповідачем не надано.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 вартість ремонту по заміні лобового скла в розмірі 12101,15 грн., обґрунтовано зменшив суму стягнення на вартість робіт, які не віднесені к заміні лобового скла - перевірку стану коліс.

Суд дійшов також вірного висновку про завдану моральну шкоду позивачу бездіяльністю відповідача та обґрунтовано, з врахуванням вимог розумності і справедливості, глибини душевних страждань та ступені вини відповідача, стягнув з нього на її користь 1000 грн.  

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМВ Груп»  відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                                                                                                                М.В. Гаврилова

Судді:                                                                                                      А.А. Пікуль

                                                                                                                         Т.О. Невідома