Питання до дієвих процесуальних механізмів

Із словами посадових осіб МВС про створення дієвих процесуальних механізмів, які можуть гарантувати встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні, я погодитися не можу. В мене виникли питання саме до дієвих процесуальних механізмів як гарантії встановлення істини.

КПК регламентує дії працівників МВС стосовно кримінального судочинства, але виникають питання щодо такої короткої та важливої деталі процесу, як момент прийняття заяви про злочин та прийняття по ній рішення, внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Фактично, як показує практика, це і є самий важливий момент між прийняттям заяви та внесенням до реєстру. Саме на цьому етапі вирішується, що злочин, а що просто скарга. Як говорив генерал МВС, не всі заяви вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань а тільки ті, де є злочин. Виникає питання - яким чином КПК регулює в якому повідомленні чи заяві є ознаки злочину, а де цих ознак немає.

Новий КПК детально та чітко (наприклад як у кримінальному кодексі Франції та Італії) не дає ознак злочину, кримінального проступку (кодекс кримінальних проступків буде можливо прийнятий в 2014 р.) та звичайної скарги на кшталт – «Вася з другом можливо крадуть шапки», не визначає. Чи є злочин у повідомленні (заяві), чи нема вирішується не на підставі КПК, а на підставі внутрішніх інструкцій та волі керівника підрозділу, який таким чином регулює статистику правопорушень в сторону збільшення чи зменшення. Я випадково став свідком наступної ситуації в районному відділі міліції Київської області - звичайна жіночка з загальної канцелярії тасувала листи та заяви (які прийшли поштою) таким чином: одну заяву (як ій вбачається склад кримінального правопорушення вона реєструє в ЖРЗПКП (журнал реєстрації заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення). інші заяви (як вона вважає, що в них відсутні такі ознаки) вона реєструвала в ЖОІ (журнал обліку інформації).

Відповідно до КПК дії працівників ОВС на початку досудового розслідування мають такий алгоритм:

Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Отримавши по телефону повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, інспектор чергової частини повинен негайно направляти на місце події чергову слідчо-оперативну групу (СОГ) у повному складі для перевірки факту вчинення кримінального правопорушення. В разі підтвердження отриманої інформації, черговий повинен вжити заходи щодо своєчасного надання відповідної інформації до органу досудового розслідування для початку досудового розслідування. А на практиці, я був свідком коли на місце, де було виявлено труп чоловіка і є всі підстави вважати, що це вбивство, замість СОГ (в склад якої повинен входити слідчій та експерт-криміналіст) прибуває патрульна служба. Сержант! складає протокол огляду місця події та ще з граматичними помилками. Експерта немає і рядом. І які потім докази будуть надані експерту на дослідження? Мабуть такі, як по справі Павліченків - у вигляді відбитків пальців десь знятих, при якихось «понятих» на звичайному скотчі? Чи може відразу буде зроблений висновок, що це самогубство чи трагічний випадок? Як по вбивству правозахисника Віталія Білика?

Після такого «огляду» я гадаю, однозначно буде вирішено, що це нещасний випадок. Навіщо створювати собі статистику нерозкритих вбивств. Наприклад, як було у Київський області, коли маніяк на прозвисько «Елвіс» вбив півтора десятка жінок, які були найдені з явними ознаками насильницької смерті, а по статистиці пройшли як самогубці та нещасні випадки. Дивує те, що навіть самогубством рахувалося те, що труп жінки був оголений на річці, головою в ополонці, а слідчий робить висновок - самогубство. Поймали «Елвіса», доречи, випадково.

Якщо особа безпосередньо звертається до чергової частини, до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення (визначається додатково відомчим наказом МВС України) – приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий.

Так, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК України).

Навіщо так докладно описувати все? Наведу ще один приклад фактичних подій, які мають місце із довірителькою, а хронологія така.

13.08.2012 року довірителька та її чоловік повернулися з відпочинку. Увійшовши до будинку вони виявили, що в домі не має багато речей. А саме золотих прикрас та грошей. Ці речі належали довірительці на праві приватної власності. Речі дуже коштовні і на них є квитанції про придбання, валюта відповідно була придбана згідно квитанції від 13.04.2011 року.

Окрім вищезазначеного зникли також особисті речі, літній та зимовий одяг, побутова техніка та інше. 14.08.2012 року чоловік довірительки помер. Настали сумні клопоти, які фактично забирали весь час жінки.

16.08.2012 року вдова поїхала до будинку щоб забрати свої особисті речі, але колишня дружина померлого чоловіка до будинку її не впустила та особисті речі не повернула, влаштувала сварку та намагалася її вдарити. Довірителька викликала міліцію, приїхали працівники міліції, щось питали, щось зробили, проявили зацікавленість стосовно майна, що зникло…і все!

Наступного дня довірителька подала ще раз заяву до міліції, виклавши всі обставини крадіжки. Заява була передана на розгляд дільничному інспектору. Однак незважаючи на дійсні обставини справи старший дільничний інспектор Києво-Святошинського РВ майор міліції О.І. Андрущенко виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (обставини, що виключають провадження в кримінальній справі) за відсутністю складу злочину.

09.11.2012 року суддя Києво-Святошинського районного суду, скасувала вищезазначену постанову та направила матеріали для додаткової перевірки. Довірителька звернулася на початку листопада 2012 р. до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України із заявою про надання інформації по справі, однак відповіді до сього часу немає.

14.12.2012 року довірителька звернулася до Прокурора Києво-Святошинського р-ну зі скаргою на бездіяльність працівників міліції. Відповіді до цього часу також немає.

Довірителька повторно направила поштою заяву про вчинений злочин вже під час дії нового КПК. 03.01.2013 року Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України було отримано цю заяву, про що свідчить зворотне повідомлення.

Не маючи відомостей стосовно заяви, довірителька звернулася особисто до працівників міліції та була повідомлена про те, що її заява про злочин була отримана, зареєстрована в ЖОІ № 445 від 10.01.2013 р. і знаходиться на розгляді у дільничного!

Довірителька повторно вже особисто 11.02.2013 р. звернулася до Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області з заявою про скоєння злочину, а саме крадіжки її особистого майна. В заяві вказала не тільки вартість та кількість вкраденого, але й прямо вказала, кого підозрює та хто є свідком цього злочину. Цього ж числа вона отримала талон-повідомлення за № 2146 від 11.02.2013 р. Все…і тиша.

Потерпілим, згідно ст. 55 КПК України є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Потерпілому вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 55 КПК України)

Слід зазначити, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. При цьому необхідно врахувати, що потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Проте, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор повинен винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим. Така постанова може бути оскаржена слідчому судді.

Якщо ж особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути як усними, так і письмовими.

Усні заяви повинні бути оформлені протоколом, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення (ст. 383 КК України), про що відмічається в протоколі.

Письмова заява повинна бути підписана особою, якою вона подається. При цьому, необхідно пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення та на його вимогу надати відповідний документ (повідомлення про початок розслідування), що підтверджує її прийняття і реєстрацію .

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості (ч. 3 ст. 214 КПК України).

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Досудове розслідування здійснює слідчий, який визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Отримавши відповідні матеріали слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 6 ст. 214 КПК України).

Відповідно до діючого КПК алгоритм дій при додачі звернення до правоохоронного органу громадянина з заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення, виглядає таким чином:

1. В разі звернення до чергової частини правоохоронного органу заявника (ст. 60 КПК України) чи потерпілого (ст. 55 КПК України) із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення, посадова особа зобов’язана негайно прийняти таку заяву (повідомлення), або скласти протокол про прийняття заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення. При цьому, заявник (потерпілий) попереджається про кримінальну відповідальність,  передбачену ст. 383 КК України, а потерпілому, крім цього, згідно ч. 2 ст. 55 КПК України, ще має бути вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки потерпілого.

2. Отриману заяву, якщо в ній вбачається склад кримінального правопорушення черговий реєструє в ЖРЗПКП (журнал реєстрації заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення). За відсутності таких ознак реєструються в ЖОІ (журнал обліку інформації).

3. Чергова частина направляє на місце події слідчо-оперативну групу, яка проводить огляд та про результати якого старший СОГ доповідає рапортом для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

4. Рапорт з відомостями, необхідними для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань передається уповноваженій особі підрозділу інформаційно-аналітичного забезпечення, яка вносить їх до реєстру. Під час внесення інформації враховується зміст поданої раніше заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, а також результати отримані під час проведення огляду місця події.

5. Після цього керівник досудового розслідування визначає слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

6. Слідчий негайно розпочинає розслідування та направляє повідомлення прокурору про початок досудового розслідування (ч. 6 ст. 214 КПК України).

Все виглядає дуже гарно, та логічно…але звернемо увагу на п.2 алгоритму, на досить принциповий момент а саме - отриману заяву, якщо в ній вбачається склад кримінального правопорушення черговий реєструє в ЖРЗПКП (журнал реєстрації заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення). За відсутності таких ознак реєструються в ЖОІ (журнал обліку інформації). Так от, фраза - якщо в ній вбачається склад кримінального правопорушення, тобто черговий сам (чи може з установки начальника) вирішує (не керуючись КПК а на свій розсуд), чи є кримінальне правопорушення чи ні! Та реєструє заяву куди потрібно. Це є той регулятор, який дозволяє показувати статистику та рівень злочинності. Так трапилося і з нашою заявою про крадіжку, вона була тільки занесена в журнал обліку інформації. Скинута на дільничного, а там …а що там? Да ні чого! Чекайте відповіді.

Однак КПК відповідно до відповідно до ст.ст. 303, 304 КПК України дає нам шанс оскаржити дії до суду на бездіяльність органів досудового розслідування. Що ми і зробили.

Але навіть якщо заяву буде внесено в ЕРДР, це ще не гарантія, що по ньому буде проведено повноцінне розслідування. Я можу спрогнозувати, що кількість кримінальних проваджень, за якими, згідно з новим кодексом, будуть проводитися реальні слідчі дії, приблизно буде дорівнювати кількості кримінальних справ, у свій час порушуваних згідно зі старим кодексом. «Статистика залишиться колишньою», – запевнив у своєму виступі перед колективом Національної академії внутрішніх справ України начальник Головного слідчого управління МВС Василь Фаринник

Протягом останніх 5 років правоохоронні органи України щорічно реєстрували  десь 3 млн. заяв і повідомлень про злочини, і всі вони вносилися у спеціальний електронний реєстр (автоматизована інформаційно-пошукова система «Факт»), утримувачем якого було МВС. Однак тільки по 500 тис. з них порушувалися кримінальні справи, а по решті виносилися або відмовні, або аналогічні їм за змістом постанови. Тепер, крім «Факту», заяви та повідомлення будуть вноситися і в ЄРДР, але протягом 7 днів більша їх частина відсіється постановами про закриття кримінальних проваджень за відсутністю події або складу кримінального правопорушення.

Адвокат Свінціцький І.А.

Вдячні за увагу!

Адвокатське об'єднання «Ліга правового захисту» пропонує своїм клієнтам послуги адвоката в Києві та області для вирішення самих різних юридичних питань. Консультації адвоката допоможуть Вам зорієнтуватися для прийняття правильного рішення.