08 июля 2013

У денег глаз нет. Все полученное – выручка.



Удовлетворяя требования истца к налоговой инспекции, суды исходили из того, что ГНИ безосновательно квалифицировала как выручку денежные средства, полученные истцом от контрагентов по договору комиссии, поскольку они носили транзитный характер и не были собственностью истца.
ВАСУ отменил решения судов, а в удовлетворении иска отказал, поскольку налоговое законодательство не предусматривает возможности квалификации фактически полученных плательщиком средств как его выручки в зависимости от вида сделки, на основании которой получены такие средства, и от их дальнейшего направления. Поэтому невыполнение истцом обязанности по регистрации плательщиком НДС повлекло наступление предусмотренных законом последствий.


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.05.2013 р.
N К/9991/16353/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя - Костенко М. І. - головуючий, судді: Бухтіярова І. О., Приходько І. В., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ) на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі N 2а-3335/10/16/0170 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України встановив:
Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень:
від 24.02.2010 N 0000511701/0 про донарахування позивачеві 4897,50 грн. податку з доходів фізичних осіб;
від 24.02.2010 N 0000511701/0, за яким СПД ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2938863,50 грн. (у тому числі 1959227 грн. - за основним платежем та 979636,50 грн. - за штрафними санкціями).
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2010, залишеною без змін Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011, позов задоволено повністю.
Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних вимог ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом за наслідками проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання СПД ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.05.2008 по 30.09.2009, оформленої актом від 16.02.2010 N 218/17-1-20-2279721141.
Підставою для донарахування позивачеві оспорюваних зобов'язань з ПДВ та з податку з доходів фізичних осіб став висновок ДПІ про перевищення позивачем у перевіреному періоді законодавчо встановленого граничного обсягу виручки як умови перебування на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим суму такого перевищення, а також доходи, отримані позивачем починаючи з 01.07.2008, було оподатковано за правилами загальної системи оподаткування.
Приймаючи рішення про задоволення позову, обидві попередні судові інстанції виходили з того, що ДПІ безпідставно кваліфікувала як виручку суб'єкта малого підприємництва грошові кошти, отримані позивачем від контрагентів (товариства з обмеженою відповідальністю "Нуржеан", приватного підприємства "ЕДК", приватного підприємства "Експоимпортгруп", товариства з обмеженою відповідальністю "Дайсан") за договорами комісії, позаяк вказані кошти мали транзитний характер та не були власністю позивача.
Однак такий висновок не відповідає правильному правозастосуванню виходячи з такого.
Так, положеннями статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання таким суб'єктом установлених Указом вимог.
При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог цього Указу, зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до пункту 1 Указу виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Наведеним приписом не передбачено можливості кваліфікації фактично отриманих платником коштів від реалізації товарів (послуг) як його виручку в залежності від виду правочину, на підставі якого отримані такі кошти, та від їх подальшого спрямування. А відтак спірні кошти, отримані позивачем в рамках виконання комісійних угод, є виручкою СПД ОСОБА_1 у розумінні пункту 1 Указу.
Згідно зі статтею 5 Указу в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
У той же час зазначений Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.
А відтак оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.
У зв'язку з цим ДПІ цілком об'єктивно донарахувала позивачеві оспорювану суму податку з доходів фізичних осіб, застосовуючи правила, визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" для оподаткування доходів, отриманих від підприємницької діяльності.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
При цьому згідно з пунктом 12.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу, зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Реєстраційна заява платника податку на додану вартість має бути подана (надіслана) податковому органу фізичною особою - підприємцем - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту перевищення.
Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Отже, чинне податкове законодавство, встановлюючи обов'язок особи зареєструватися платником ПДВ за умови перевищення обсягу оподатковуваних операцій, не містить будь-яких особливостей або застережень в залежності від режиму оподаткування, на якому перебуває така особа. Невиконання ж такого обов'язку особою у визначений законом строк тягне застосування передбачених законом наслідків, що обумовлює правомірність донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з ПДВ.
Оскільки обставини даної справи з достатньою повнотою були встановлені попередніми інстанціями, однак цим обставинам надано невірну юридичну оцінку, то Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, яким відмовити у позові.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України постановив:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим - задовольнити.
2. Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 у справі N 2а-3335/10/16/0170 - скасувати.
3. У позові - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя
М. І. Костенко
Судді:
І. О. Бухтіярова

І. В. Приходько


Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62   (096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru

Отправить комментарий