Принимая решение об удовлетворении
иска об отмене налогового уведомления-решения о доначислении НДС, суды
сослались на отсутствие у налогоплательщика - покупателя обязанности проверять
наличие соответствующей регистрации.
ВАСУ решения отменил, в
удовлетворении иска отказал, сославшись на следующее. Обязательным условием
возникновения у налогоплательщика - покупателя права на налоговый кредит
является сам факт регистрации плательщиком налога - продавцом налоговой
накладной в Едином реестре налоговых накладных, независимо от проверки
покупателем этого обстоятельства.
В рассматриваемом случае истец не
воспользовался своим правом проверить соответствующие сведения, тем самым взяв
на себя риск негативных последствий своего бездействия, в частности, таких как
невозможность документально подтвердить право на налоговый кредит.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.08.2013 р. N К/9991/80168/12
Вищий адміністративний суд України у
складі: суддя Костенко М. І. - головуючий, судді: Бухтіярова І. О., Муравйов О.
В., розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової
інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -
ДПІ) на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі N
2а-11553/12/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арт -
Візаж" (далі - Товариство) до ДПІ про визнання протиправними та скасування
податкових повідомлень-рішень. За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
адміністративний суд України встановив:
Постановою окружного
адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012, залишеною без змін ухвалою
Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов
задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення
від 02.08.2012 N 00040122-7.
Посилаючись на невідповідність
висновків судів вимогам чинного законодавства (зокрема, підпункту 139.1.9
пункту 139.1 статті 139, підпункту 201.4 статті 204, пункту 201.6 статті 201,
підпункту 201.10 статті 201 та пунктам 198.3, 198.6 статті 198 Податкового
кодексу України), ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та
відмовити у позові.
Перевіривши повноту встановлення
судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної
скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити
касаційні вимоги ДПІ з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у розгляді
справи встановлено, що податковим органом було проведено документальну
позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового
законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з товариством з
обмеженою відповідальністю "Перший Український Правочин" в частині
встановлених розбіжностей при співставленні даних реєстру отриманих податкових
накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2012 по
31.01.2012.
За наслідками цієї перевірки
податковим органом було складено акт від 20.07.2012 N 5004/22-7/36346972 та
прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2012 N 00040122-7, згідно з
яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 113685 грн. (у тому
числі 90948 грн. за основним платежем та 22737 грн. за штрафними санкціями).
Підставою для цього донарахування
став факт включення позивачем до податкового кредиту у січні 2012 року суми ПДВ
за податковою накладною від 31.01.2012 N 156, яку не було зареєстровано
постачальником (товариством з обмеженою відповідальністю "Перший
Український Правочин") в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198
Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку,
сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не
підтверджені податковими накладними (Наказ N 1379) (або підтверджені
податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього
Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями (Наказ N 246), іншими
документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 цього
Кодексу передбачено, що податкова накладна (Наказ N 1379) видається платником
податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця,
та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового
кредиту.
При здійсненні операцій з постачання
товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати
покупцю податкову накладну (Наказ N 1379) після реєстрації в Єдиному реєстрі
податкових накладних.
Згідно з абзацом восьмим пункту
201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації
платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних (Наказ N
1379) в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення
податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану
вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення
суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми
податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Приймаючи рішення про задоволення
даного позову, суди послалися на відсутність у платника податку - покупця
обов'язку перевіряти наявність відповідної реєстрації.
Втім в силу наведених вимог закону
обов'язковою умовою виникнення у платника податку - покупця права на податковий
кредит є власне факт реєстрації платником податку - продавцем податкової
накладної (Наказ N 1379) в Єдиному реєстрі податкових накладних, незалежно від
перевірки покупцем цієї обставини.
У той же час згідно з пунктом 13
Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246, з метою отримання інформації,
що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого
програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до
стандарту), затвердженого Державною податковою службою, та надсилає його
засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.
На запит покупця стосовно надання
інформації, що міститься у Реєстрі, видається, зокрема про податкову накладну
(Наказ N 1379) та/або розрахунок коригування (Наказ N 1379), - витяг з Реєстру.
Отже, чинним законодавством
передбачена можливість перевірки покупцем наявності реєстрації податкової
накладної (Наказ N 1379) у Єдиному реєстрі податкових накладних.
У розглядуваному випадку позивач не
скористався своїм правом перевірити відповідні відомості, тим самим взявши на
себе ризик негативних наслідків своєї бездіяльності, зокрема, таких як
неможливість документально підтвердити право на податковий кредит.
А відтак оспорювану суму ПДВ було
цілком правомірно донараховано позивачеві, у зв'язку з чим у судів були
відсутні передбачені законом підстави для скасування оспорюваного податкового
повідомлення-рішення та задоволення даного позову.
З урахуванням викладеного, керуючись
статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,
Вищий адміністративний суд України постановив:
1. Касаційну скаргу державної
податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової
служби - задовольнити.
2. Постанову окружного
адміністративного суду м. Києва від 10.10.2012 та ухвалу Київського
апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі N 2а-11553/12/2670
- скасувати.
3. У позові - відмовити.
Постанова набирає законної сили через
п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і
може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236 - 238
Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, судя М. І. Костенко
Судді:
І. О. Бухтіярова
О. В. Муравйов
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Отправить комментарий