ВСУ в постановлении от 02.10.2012 по делу № 3-42гс12 пришел к следующим
выводам.
Частью четвертой статьи 882 Гражданского кодекса
Украины установлено, что передача работ подрядчиком и приемка их заказчиком
оформляется актом, подписанным обеими сторонами. В случае отказа одной из
сторон от подписания акта об этом указывается в акте и он подписывается второй
стороной. Акт, подписанный одной стороной, может быть признан судом
недействительным лишь в случае, если мотивы отказа другой стороны от подписания
акта признаны судом обоснованными.
Таким образом, передача и принятие работ на
основании подписанного в одностороннем порядке акта и возникновения по такому
акту прав и обязанностей возможны при наличии реального выполнения работ по
договору в случае неполучения обоснованного отказа о причинах непринятия работ
в срок, определенный договором.
При обращении с иском в суд за защитой своих прав
подрядчику необходимо выбирать правильный способ их защиты. В случае
безосновательного уклонения заказчика от принятия выполненных работ и их оплаты
правильным будет обращение в суд о взыскании стоимости выполненных работ,
поскольку требования обязать заказчика акты приема-передачи выполненных работ
судами рассматриваются как не соответствующие установленным законодательством
способам защиты нарушенных прав, следовательно, такие исковые требования не
подлежат удовлетворению.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2012 року м.
КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари
В.П.,
суддів: Балюка
М.І., Берднік І.С., Гуля В.С.,
Ємця А.А., Потильчака О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - ТОВ
"Епіцентр К" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого
господарського суду України від 28 лютого 2012 року в справі № 23/236 за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна
компанія "Просто" (далі - ТОВ "Проектно-будівельна компанія
"Просто" до ТОВ "Епіцентр К", третя особа - товариство з
обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія
"Легіон" (далі - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія
"Легіон" ), про стягнення суми,
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України звернулося ТОВ
"Епіцентр К" із заявою про перегляд постанови Вищого господарського
суду України від 28 лютого 2012 року в справі № 23/236. Заяву мотивовано тим,
що в справах № 14/128, № 13/600, № 7/562, № 27/336 за тих самих обставин, на
думку заявника, застосувавши ті самі положення закону, суд касаційної інстанції
дійшов протилежних висновків щодо підстав для стягнення заборгованості за
виконані роботи за договором підряду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
сторін та перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у
господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено
судами, між ТОВ "Епіцентр К" та товариством з обмеженою
відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" (далі
- ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус" 1 лютого 2008
року було укладено договір підряду № 71/ГП (далі - Договір), за умовами якого
підрядник (ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус"
зобов'язався виконати на свій ризик, власними та залученими силами, своїми
матеріально-технічними засобами та з матеріалів замовника комплекс
будівельно-монтажних робіт із будівництва будівлі торгівельного центру
будівельних матеріалів за адресою: пр-кт 250-річчя Визволення Донбасу, м.
Макіївка, Донецька обл., а замовник (ТОВ "Епіцентр К" -
прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Умовами Договору, зокрема п. 6.3.6, передбачено, що
замовник зобов'язаний прийняти належним чином виконані підрядником роботи
протягом п'яти робочих днів із моменту отримання від підрядника повідомлення
про готовність робіт до приймання-передачі та підписати акт приймання-передачі
або надати вмотивовану відповідь.
Оплата виконаних робіт, згідно з п. 12.3 Договору,
здійснюється замовником поетапно протягом десяти банківських днів після
підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 13.2 Договору у випадку, якщо
замовник не підписує акт виконаних робіт, він повинен протягом п'яти днів із
моменту його отримання надати підряднику вмотивовану відмову.
У випадку непідписання замовником акта виконаних робіт
без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченні строку, вказаного у п.
13.1.1 Договору, акт вважається підписаним, а роботи - прийнятими та підлягають
оплаті (п. 13.3 Договору).
Натомість, частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що
передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом,
підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта
про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний
однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви
відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі
підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та
обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі
неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк,
визначений договором.
Водночас судами попередніх інстанцій установлено, що
акти виконаних робіт, надіслані ТОВ "Виробничо-будівельна компанія
"Максімус", відповідач не підписав, однак листом від 14 липня 2009
року повідомив підрядника, що акти отримано та буде розглянуто у триваліші
строки, а в подальшому заперечив факт виконання, вказаних у акті робіт
підрядником.
Також судами встановлено, що 10 лютого 2011 року між
правонаступником ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус - ТОВ
"Виробничо-будівельна компанія "Легіон" (первісний кредитор) та
ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Просто" (новий кредитор)
укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого позивач набув
права вимоги за Договором. На підтвердження існування права вимоги до боржника
первісний кредитор передав новому кредитору, зокрема, підписані в
односторонньому порядку акти виконаних робіт.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі
внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення
права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного
кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу
цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства
відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що
існувала на момент переходу цих прав.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов
помилкового висновку про можливість передачі первісним кредитором права
грошової вимоги за договором про відступлення права вимоги від 10 лютого 2011
року.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду
України від 28 лютого 2012 року підлягає скасуванню як незаконна та
необґрунтована, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної
інстанції.
Керуючись статтями 11123- 11125 Господарського процесуального кодексу України,
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю
"Епіцентр К" задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 28
лютого 2012 року в справі № 23/236 скасувати, справу направити на новий розгляд
до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на
підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий В.П.
Барбара
Судді:
М.І. Балюк І.С. Берднік
В.С. Гуль А.А. Ємець О.І. Потильчак
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Отправить комментарий