17 августа 2015

Как установить и доказать подброс наркотиков

Часто от обвиняемых можно услышать о том, что наркотики были подброшены. Однако доказать это стороне защиты крайне сложно. В таких ситуациях адвокату необходимо более тщательно проверять материалы дела относительно обстоятельств самого события, правомерность участия понятых, а, главное, подвернуть тщательному анализу и проверке действия самих оперативных сотрудников.

Данное уголовное дело, по которому был вынесен оправдательный приговор, наглядно показало, как сторона защиты должна доказывать подброс наркотиков обвиняемому. Результат такой работы адвоката нашего объединения - в нижеизложенном приговоре.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4214/15-к
провадження № 1-кп/753/292/15
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" липня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді:     Рудюк О.Ю.,
при секретарі:          Жигун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів:     Гончаренка А.О., Чуйкова В.С., Чемериса П.С., Бурої В.О., Ткаченка Д.В.,
захисника:               ОСОБА_3,
в с т а н о в и в:
органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням день, час, місці та спосіб у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який почав зберігати з метою збуту.
Так, 29 листопада 2014 року близько 15 год. 45 хв., знаходячись біля будинку по АДРЕСА_2 за 300 грн. незаконно збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_4 одноразовий медичний шприц об'ємом 5 мл. з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою у перерахунку на суху речовину, 0, 441г.
Також 2 грудня 2014 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 за 300 грн. повторно збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_4 одноразовий медичний шприц об'ємом 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою у перерахунку на суху речовину, 0, 20г.
За аналогічних обставин 3 грудня 2014 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 за 260 грн. повторно збув особі з вигаданими анкетними даними ОСОБА_4 одноразовий медичний шприц об'ємом 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою у перерахунку на суху речовину, 0,19г.
Крім того, 3 грудня 2014 року з 18 год. 00 хв. по 18 год. 25 хв. у ОСОБА_2 під час проведення поверхневого огляду було виявлено та вилучено два медичних шприца з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою у перерахунку на суху речовину 0,016 г. та 0,002г., а також пластикова пляшка з особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, масою у перерахунку на суху речовину 0,049г., а всього 0,067г., який останній зберігав без мети збуту.
Крім того, 3 грудня 2014 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 у період часу з 19 год. 00 хв. по 20 год. 26 хв. у кімнаті ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два одноразових медичних шприца та куртку останнього, в яких виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який останній зберігав для власного вживання без мети збуту. При цьому в шприцах виявлено наркотичний засіб у слідовій (незначній) кількості, а на куртці виявлено наркотичний засіб масою, у перерахунку на суху речовину, 0,030г.
Також, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 3 грудня 2014 року за місцем його проживання в АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено два споряджених магазина по 30 патронів в кожному, 19 патронів, а всього 79 бойових припасів калібром 5.45 мм, що належать до автомата «Калашникова», які останній зберігав без передбаченого законом дозволу.
Вказані дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно; за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України; за ч. 1 ст. 263 КК України як зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав та пояснив, що справа відносно нього сфабрикована, оскільки він наркотичні засоби нікому не збував, та взагалі не був присутнім у автомобілі під час першої оперативної закупки та в під'їзді під час другої оперативної закупки. Стосовно третьої оперативної закупки, то останній зазначив, що в той день він разом з іншими особами знаходився в квартирі у знайомого. Коли вони почали розходитися, то двоє інших поїхали на машині, а він пішов додому. В цей час до нього раптово підбігло двоє осіб із зброєю та почали засовувати йому в кишеню куртки пляшку 0,5 л. з-під мінеральної води, в якій була якась рідина. Коли він намагався відштовхувати цю пляшку, то вона почала розливатися на нього, землю та людей. Після сутички на нього одягли наручники та поклали в гаманець якісь гроші, після чого посадили в машину. Через деякий час вони пішли до нього додому, де було проведено обшук, під час якого було вилучено його мобільний телефон, патрони та два шприца, на які він сам вказав. Проте вказує, що шприци були пусті та лежали в медичній аптечці, оскільки він ними користувався для вживання ліків. Особисто він під час обшуку в кімнаті не був приступнім, а йому пізніше показали, що знайшли. При цьому зазначає, що по кімнаті ходило дуже багато людей, не менше дев'яти. Щодо боєприпасів, то ОСОБА_2 зазначив, що не знає звідки вони з'явилися.
Крім того, надаючи відповіді на запитання обвинувачений стверджував, що під час його безпосереднього затримання, коли оділи наручники, то ніхто йому права не роз'яснював, протокол затримання не складав, та дозвіл на поверхневий огляд чи обшук він також не давав.
Стосовно наявної рідини на його куртці, то останній пояснив це тим, що вона могла там опинитися, коли він відбивався від пляшки з рідиною, яку йому намагалися покласти в кишеню, як він потім вже дізнався, працівники міліції.
Щодо виявлених у нього при затриманні двох шприців, то ОСОБА_2 пояснив, що вони були порожні, так як він ще раніше вжив наркотичний засіб, який там знаходився, оскільки має залежність від наркотичних засобів та раніше неодноразово лікувався від цього.
Також ОСОБА_2 пояснив, що на його думку, таке переслідування пов'язано з тим, що він неодноразово відмовлявся співпрацювати з працівниками ВБНОН, які знаючи, що він вживає наркотичні засоби, бажали щоб він здавав осіб, які збувають наркотичні засоби.
З приводу аудіо та відео фіксації проведення оперативних закупок, то обвинувачений наполягав, що голос на плівці йому не належить, сам він присутній при закупівлях не був, про нього там не йдеться, ім'я його не називають, а також не видно обличчя особи, в якої нібито купували наркотичний засіб.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка є матір'ю обвинуваченого, пояснила, що 3 грудня 2014 року по місцю проживання: АДРЕСА_1 було проведено обшук квартири в присутності, як вона зрозуміла, 2 понятих та ще 6-7 чоловік. Що саме вилучали вона не бачила так як сиділа з онукою. Крім того остання зазначила, що ухвалу про обшук їй ніхто не оголошував.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснила, що наприкінці листопада 2014 року працівники міліції запропонували їй бути понятою. Коли вона прийшла за адресою: АДРЕСА_5, то побачила жінку, яка назвалася ОСОБА_4. Працівники міліції її обшукали та нічого не виявили. Після цього ОСОБА_4 було надано гроші в сумі 300 грн., які скопіювали, а вона разом з іншим понятим поставила підписи на цих фотокопіях. Також ОСОБА_4 видали чорну сумку, в якій знаходилася камера. Після цього вони сіли в машину та поїхали на вул. Вербицького, де ОСОБА_4 кудись пішла. Через 10-15 хв. вона повернулася зі шприцом, в якому була коричнева рідина заповнена приблизно наполовину. Потім вони повернулися до районного відділу, де слідча у їх присутності вилучила у ОСОБА_4 вказаний шприц, який поклала в кульок, опечатавши, а вони поставили свої підписи. Також свідок пояснила, що були ще дві оперативні закупки, а саме: 2 грудня 2014 року біля ОСОБА_7, де іншій особі ОСОБА_4 було видано 300 грн., яка також повернулася зі шприцом, та 3 грудня 2014 року біля шиномонтажу особі ОСОБА_4, який приймав участь в першій оперативній закупці, було надано 260 грн., яка повернулася зі шприцом, в якому була речовина. Проте безпосереднім свідком проведення закупівель вона була. Крім того додала, що відео зйомка закупівель проводилася лише перший та другий раз. Також остання пояснила, що вона часто буває понятою, оскільки до неї звертаються працівники міліції.
Аналогічні показання в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_8, яка разом з ОСОБА_6 була запрошена понятою, та бачила як працівники міліції обшукували ОСОБА_4, надавали їй гроші в сумі 300 грн., копіювали їх. Також здійснювалося відео фіксація при першій та другій закупці. Перший раз з ОСОБА_4 вони приїхали на вул. Вербицького, де ОСОБА_4 вийшла, а через 10 хв. повернулася зі шприцом, в якому була рідина коричневого кольору. Після цього поїхали до районного відділу, де у ОСОБА_4 вилучили цей шприц, про що вони розписалися в протоколі. Було ще дві оперативні закупки 2 грудня 2014 року біля Універмагу Україна та 3 грудня 2014 року, проте безпосередньої участі при закупівлі вона не приймала та нічого не бачила.
Свідок ОСОБА_9 в суді пояснила, що вона є слідчим Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та проводила огляд місця події, а саме службового приміщення - кабінету в Дарницькому районному управлінні, де у ОСОБА_4 за її згодою було виявлено та вилучено шприц, заповнений рідиною коричневого кольору повністю, який вона придбала у громадянина при закупівлі. Після цього було складено протокол, який підписали поняті. Надаючи відповіді на запитання, остання зазначила, що дану слідчу дію вона проводила відповідно до вимог КПК України.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що вона є слідчим Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та 3 грудня 2014 року по вказівці керівництва провела огляд місця події, під час якого у ОСОБА_4 за добровільною згодою було вилучено наркотичний засіб, який знаходився у шприці. Надаючи відповіді на запитання свідок зазначила, що вона самостійно не має право себе вносити у реєстр, це мав зробити керівник підрозділу.
Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що вона є слідчим Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та 2 грудня 2014 року, діючи за вказівкою, провела огляд місця події, а саме службового кабінету № 324, де при поверхневому огляді у ОСОБА_4 було вилучено шприц з правої руки, в якому знаходилася рідина коричневого кольору.
Свідок ОСОБА_12 у суді пояснив, що він є оперуповноваженим ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та приймав участь при затриманні ОСОБА_2 і обшуку його квартири. Зазначив, що наприкінці 2014 року після третього етапу оперативної закупки було затримано ОСОБА_2, який намагався щось викинути. Йому наділи наручники. Після чого слідчий, провівши його огляд, вилучив пляшку. Потім на підставі рішення суду, вони поїхали до місця проживання останнього, де в кімнаті ОСОБА_2 було вилучено 2 магазини з патронами, та наркотичні засоби, але кількості не пам'ятає. При цьому зазначає, що ухвалу про обшук було оголошено ОСОБА_2 та усім присутнім. Крім того, останній зазначив, що у кімнаті під час обшуку було приблизно 7-10 осіб.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він працює заступником начальника ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, та 3 грудня 2014 року після проведення третього етапу оперативної закупівлі на АДРЕСА_3 було затримано ОСОБА_2, якому надягли наручники. Після цього викликали слідчо-оперативну групу. Приїхав слідчий, який оглянув ОСОБА_2 Потім вони поїхали за місце проживання останнього, де під час обшуку знайшли набої, магазини до зброї та шприц з опієм ацетильованим. Але сам свідок постійно був у коридорі. Де саме та що вилучалося, він не бачив, а про знайдене знає зі слів слідчого. Також зазначив, що деякі особи періодично заходили до кімнати та виходили під час обшуку, а сам ОСОБА_2 стояв на вході.
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він працює начальником ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві. На підставі отриманої інформації було встановлено факт збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів. Після чого про таке було сповіщено слідчих та внесені відомості в ЄРДР. На підставі доручення слідчого було проведено заходи з контролю за вчиненням ОСОБА_2 злочину відповідно до ст. 271 КПК України. Восени 2014 року було проведено перший етап оперативної закупки залегендованою особою у ОСОБА_2 опію ацетильованого. Взагалі було 3 етапи оперативної закупівлі, останній 3 грудня 2014 року, після якої ОСОБА_2 було затримано на вул. Харківське шосе та на підставі ухвали суду проведено обшук його житла, під час якого було виявлено 2 шприца з залишками коричневого кольору, гроші, які передавав ОСОБА_4, боєприпаси до Калашникова, макет гранати та куртку, на яку ОСОБА_2 вилив наркотичний засіб при затриманні. Надаючи відповіді на запитання свідок зазначив, що під час затримання ОСОБА_2 він присутній не був, а приїхав уже, коли слідчий оголошував ухвалу про обшук. У кімнаті ОСОБА_2 крім нього при обшуку було ще приблизно 7 осіб. Стосовно аудіо та відео фіксації, то останній пояснив, що на 3 етапі закупки було прийнято рішення не застосовувати такі технічні засоби, однак пояснити причину такого рішення, останній не зміг.
Свідок ОСОБА_15 в суді пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві. У 2014 році надійшла інформація від ОСОБА_14, що ОСОБА_2 займається збутом опію ацетильованого. В результаті цього було проведено 3 етапи закупки. Після третьої закупки ОСОБА_2 було затримано, під час якого останній вилив на себе, на думку свідка, наркотичний засіб. Потім було проведено обшук житла останнього, де у присутності понятих та матері обвинуваченого в його дивані було знайдено патрони, гранату та шприци з залишками опію. Куртка обвинуваченого вилучалася вже після проведення обшуку, однак процес її вилучення останній не бачив. Також свідок зазначив, що ОСОБА_2 затримували декілька осіб, але особисто він з'явився приблизно через 5 хвилин після проведення 3-ї оперативної закупівлі. Огляд ОСОБА_2 проводився після того як приїхали поняті та оперативно-слідча група. Також, надаючи відповіді свідок зазначив, що особисто він не роз'яснював ОСОБА_2 права та не чув, щоб хтось інший йому їх роз'яснював після затримання.
Свідок ОСОБА_16 в суді пояснив, що працює слідчим Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві. На початку грудня він разом із ОСОБА_17 приймав участь при огляді ОСОБА_2 після затримання та обшуку квартири. Також свідок зазначив, що після третьої оперативної закупівлі їм зателефонували працівники ВОБНОН, які затримували ОСОБА_2 Під'їхавши, побачили ОСОБА_2 з мокрою курткою, вилучену пляшку з рідиною темного кольору та 2 шприца з залишками рідини. Після цього поїхали за місцем проживання ОСОБА_2, де було виявлено патрони, магазини та два шприца з рідиною темного кольору. Також останній зазначив, що ОСОБА_2 давав дозвіл на його огляд. Момент вилучення куртки не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_17 у суді пояснив, що він є слідчим СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та йому було доручено займатися даним кримінальним провадженням. У зв'язку з тим, що поступила інформація про збут ОСОБА_2 наркотичних засобів, було проведено 3 оперативні закупки. Після проведення третьої оперативної закупки, поступив дзвінок про затримання ОСОБА_2 Коли він приїхав, то працівники міліції повідомили йому, що, коли вони почали бігти до ОСОБА_2, то останній з метою уникнення кримінальної відповідальності, вилив на себе наркотичний засіб. Потім у ОСОБА_2 було вилучено грошові кошти. Через погодні умови так як було холодно, вирішили не вилучати куртку. Після цього направилися за місцем проживання останнього, де під час обшуку ОСОБА_2 добровільно видав два шприца з залишками наркотичної речовини, а також було виявлено ріжки до автомата Калашникова та патрони. Після цього було прийнято рішення вилучити куртку також. Надаючи відповіді на запитання, останній зазначив, що ОСОБА_2 давав згоду на свій огляд, про що мало бути зазначено у протоколі огляду місця події.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що був присутній у якості понятого, коли в кімнаті обвинуваченого, а саме в дивані, знайшли патрони до автомата Калашникова у кількості приблизно 60 шт., запали до гранат, шприц за телевізором та ще щось, але вже не пам'ятає. Після цього всі вилучені речі були опечатані, скріплені підписами про що було складено протокол, який останній не читав. При цьому свідок стверджував, що обшук проводився у присутності іншого понятого, приблизно 5 працівників міліції, затриманого та його матері. Надаючи відповіді на питання свідок зазначив, що коли саме проводився обшук, та як саме вилучали шприц не пам'ятає.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_19, який, будучи запрошеним у якості понятого, бачив як у кімнаті ОСОБА_2 знайшли шприц з коричневою рідиною, два ріжки з патронами, боєприпаси у кількості приблизно 40 шт. Зазначивши, що ухвала про обшук оголошувалася слідчим у присутності матері. Також, надаючи відповіді на питання, останній зазначив, що був понятим лише при обшуку квартири та вилучення у ОСОБА_2 куртки.
Свідок ОСОБА_4, будучи допитаним дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку, пояснив, що 29 листопада 2014 року він прийшов до Дарницького районного управління, де у присутності понятих його було оглянуто та надав дозвіл на проведення у ОСОБА_2 закупки наркотичного засобу. Для цього йому було надано працівниками міліції 300 грн. (200, 50, 50 грн.). Також дали сумку з відеокамерою та поїхали на АДРЕСА_2., де він придбав у ОСОБА_2 шприц об'ємом 6 мл. Коли він повернувся до працівників міліції в машину, то вони поїхали на вул. Кошиця, 3а, каб. № 324, де працівники міліції вилучили та опечатали вказаний шприц з рідиною. При цьому, надаючи відповіді, свідок зазначив, що шприц він придбав у ОСОБА_2 в машині, надавши йому гроші, а він - медичний шприц 5 куб, заповнений рідиною до 6 куб. При цьому, в автомобілі з ОСОБА_2 більше нікого не було, стверджуючи, що надавши 300 грн., ніхто їй ніякої здачі не давав. Також, свідок пояснив, що він покупав у ОСОБА_2 наркотичний засіб ще один раз 3 грудня 2014 року за 260 грн. 5 куб. шприц, який був заповнений рідиною на 3 куб. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що ініціатором домовленості з ОСОБА_2 були працівники міліції, і саме на їх прохання він дзвонив.
На обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів сторона обвинувачення також посилається на наступні письмові докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме: матеріали проведення оперативних закупівель наркотичного засобу у ОСОБА_2, протоколи огляду місця події, протокол обшуку житла ОСОБА_2, висновки експерта та диск аудіо відео запису контролю за вчиненням злочину.
При оцінці належності, допустимості та достатності вказаних доказів суд, здійснюючи системний аналіз чинного кримінально - процесуального законодавства, приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.
Так, з матеріалів кримінального провадження, а саме витягу з реєстру до кримінального провадження № 12014100020009713 вбачається, що підставою внесення даних до ЄРДР 04.11.2014 року стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. У фабулі правопорушення зазначено, що 3 грудня 2014 року співробітниками ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, в ході реалізації оперативної інформації після проведення оперативних закупівель у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два одноразових медичних шприца з залишками рідини темного кольору та пластикову пляшку з-під мінеральної води «Моршинська», в середині якої знаходилася рідина темного кольору та вказана правова кваліфікація за ч. 2 ст. 309 КК України. При цьому зазначено слідчих уповноважених на здійснення досудового розслідування, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_16
Проте, є незрозумілим, яким чином слідчий, вносячи такі дані лише 4 листопада 2014 року, міг знати про обставини, які ще не настали, що не можуть не викликати певні сумніви в законності вилучення вказаних шприців та пляшки в майбутньому. Наведене свідчить про те, що розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 було розпочато до вчинення дій, зазначених в обвинувальному акті, без достатніх на це підстав, тобто розслідування було розпочато ще по не вчинених на час внесення даних до ЄРДР злочинів.
Крім того, протокол огляду місця події від 3 грудня 2014 року, відповідно до якого слідчий ОСОБА_17 у присутності понятих провів огляд ділянки, де знаходиться громадянин ОСОБА_2, з внутрішньої кишені куртки якого виявлено та вилучено півлітрова пляшка з-під мінеральної води «Моршинська» з рідиною темно-коричневого кольору, два шприца з залишками темного кольору, грошові кошти на загальну суму 820 грн. та мобільний телефон Нокіа, які поміщено до пакету, слід визнати недопустимим доказом по справі, так як їх отримано не у порядку встановленому КПК України, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 237 КПК України огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Проведення огляду чи обшуку особи положеннями ст. 237 КПК України не передбачено.
Чинний КПК України передбачає вичерпний перелік безпосередніх підстав проведення особисто обшуку, а саме є три випадки:
1) ч. 3 ст. 208 КПК України - під час її затримання;
2) ч. 5 ст. 236 КПК України - обшук особи, яка перебуває в житлі чи іншому володіння, в якому відбувається обшук за ухвалою слідчого судді, і відносно якої є достатні дані вважати, що вона переховує на собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження;
3) ч. 1 ст. 233 КПК України - за добровільною згодою особи.
Також частинами 1, 3, 4 ст. 208 КПК України визначено, що уповноважена особа має право затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, якщо цю особу застали на місці вчинення злочину, та може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу, якими регламентовано порядок проведення обшуку та, зокрема, визначено, що обшук особи здійснюється за рішенням слідчого чи прокурора з обов'язковою участю не менше двох понятих. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені КПК України, а відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України, ще й обов'язково скласти протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в якому уповноважена особа повинна зазначити: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.
Згідно зі ст. 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надання можливості з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.
Однак свідок ОСОБА_19, надаючи відповіді на запитання суду, пояснив, що він був присутній понятим лише під час обшуку в квартирі ОСОБА_2 та вилучення у нього куртки, в той час як у протоколі огляду місця події від 3 грудня 2014 року його також вказано у якості понятого при затриманні та огляді ОСОБА_2 Між тим у протоколі затримання ОСОБА_2, складеного 3 грудня 2014 року лише о 23 год. 54 хв., взагалі не зазначено про понятих, хоч вказано, що фактично затримання було о 18 год. 00 хв. При цьому у даному протоколі відсутні вказівки про вилучення у останнього будь-яких речей чи коштів під час фактичного затримання. Тобто, фактичне затримання ОСОБА_2 саме о 18 год. 00 хв. відбулося без належного процесуального оформлення. Права ж ОСОБА_2 роз'яснювалися також лише о 23 год. 50 хв., про що свідчить відповідний протокол від 3 грудня 2014 року. Жоден свідок у судовому засіданні не вказував про те, що особисто чув, щоб слідчий ОСОБА_17 при затриманні роз'яснював ОСОБА_2 права. Заперечував про таке й сам обвинувачений. У протоколі огляду місця події від 3 грудня 2014 року в графі роз'яснення прав підозрюваному, також відсутні будь-які дані про роз'яснення затриманому ОСОБА_2 його права на захист та про його відмову від захисника в порядку, передбаченому ст. 54 КПК, яка повинна відбуватися виключно в присутності захисника, чим було порушено права та основоположні свободи людини. Також у цьому протоколі відсутні дані про те, що ОСОБА_2 давав добровільну згоду на його огляд чи обшук, про що стверджував слідчий ОСОБА_17 у суді.
А тому, оскільки так званий огляд місця події від 3 грудня 2014 року під час якого ОСОБА_2 затримано без належного процесуального оформлення, з порушенням прав та основоположних свобод людини, з фактичним проведенням обшуку затриманого без дотримання вимог ст. 208, 223, 236, 233 КПК України, за відсутності понятого ОСОБА_19 та без добровільної згоди ОСОБА_2 на його обшук, було проведено з суттєвим порушенням вимог КПК України та ст. 29 Конституції України, то усі докази, отримані в ході проведення цієї слідчої дії або на підставі речей, вилучених під час її проведення також є недопустимими, це зокрема стосується висновків експерта з ілюстративними таблицями № 3106х від 9 грудня 2014 року, № 3118х від 6 січня 2015 року, постанови про визнання та приєднання речових доказів від 5 січня 2014 року.
З викладених міркувань, не може визнаватися допустимим доказом і куртка, вилучена у ОСОБА_2 при обшуку, на яку він нібито вилив наркотичний засіб з пляшки з-під мінеральної води при його затриманні щоб уникнути кримінальної відповідальності, оскільки речовина, виявлена на ній, була вилучена та отримана з порушенням норм КПК.
Більш того, відповідно до матеріалів справи, вказана куртка взагалі не була визнана речовим доказом.
Також слід зазначити, що єдиними свідками дій ОСОБА_2, який ніби то виливав рідину з пляшки на куртку, намагаючись знищити речовий доказ, були працівники ВБНОН, які є зацікавленими особами по цьому кримінальному провадженні, та не можуть бути єдиним доказом, покладеним в основу обвинувального вироку.
Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував належність вилучених у нього при фактичному затриманні грошових коштів, зазначаючи про те, що вони йому були підкинуті працівниками міліції при затриманні, після одягнення наручників.
Однак, стороною обвинувачення не було спростовано таких тверджень останнього та не надано достовірних доказів, які б вказували на належність вилучених у ОСОБА_2 при затриманні шприців, пляшки з рідиною та грошей. Зокрема, не було й проведено й відповідних досліджень (цитологічні, відбитки пальців) щодо наявності та належності біологічних слідів ОСОБА_2 на вказаних речах та грошах.
Крім того, стаття 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» у визначенні правових підстав та порядку проведення оперативної закупки відсилає до ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено право підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Законупідстав проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.
Таким чином, Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначає права оперативних підрозділів щодо проведення оперативної закупки лише за умови дотримання вимог ст. 271 КПК України.
Зі змісту ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин та проводиться у тому числі в формі оперативної закупки.
Зважаючи, що контроль за вчиненням злочину відноситься до негласних слідчих (розшукових) дій, застосуванню підлягають положення параграфу 1 глави 21 «Загальні положення про негласні слідчі дії».
Відповідно ч. 2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені в тому числі ст. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ч. 4 ст. 246 КПК України).
Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ (ч. 6 ст. 246 КПК України).
Тобто, оперативна закупка наркотичних засобів може проводитись лише у разі внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за постановою прокурора, уповноваженою на те особою - слідчим або оперативним працівником лише при наявності відповідного доручення на це слідчого.
Положення п. 2 ст. 10 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині можливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні мають тлумачитись через призму базових норм КПК України, в тому числі у даному випадку ст. ст. 86, 271 КПК України та лише за умови їх неухильного дотримання.
Однак, судом було встановлено, що протокол огляду місця події від 29 листопада 2014 року, відповідно до якого проведено огляд службового кабінету № 324, в якому знаходиться ОСОБА_4, з руки якого було вилучено повністю заповнений медичний шприц, об'ємом 5 мл; протокол огляду місця події від 2 грудня 2014 року, відповідно до якого проведено огляд службового кабінету № 324, в якому знаходиться ОСОБА_4, з руки якого було вилучено медичний шприц, об'ємом 5 мл, заповнений на 3,5 мл.; протокол огляду місця події від 3 грудня 2014 року, відповідно до якого проведено огляд службового кабінету № 324, в якому знаходиться ОСОБА_4, з руки якого було вилучено медичний шприц, об'ємом 5 мл, заповнений на 3 мл. складено та проведено неуповноваженими слідчими СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які не були визначені у складі слідчої групи для досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, як це передбачено ст. 39 КПК України, у зв'язку з чим не можуть визнаватися допустимими доказами.
Щодо протоколів огляду покупця та передачі грошових коштів з фототаблицями до них від 29 листопада 2014 року, відповідно до якого проведено огляд ОСОБА_4, який дав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - опію ацетильованого у ОСОБА_2, та під час якого сторонніх речей крім мобільного телефону не виявлено, а у подальшому надано гроші в сумі 300 грн. (200, 50, 50 грн.); від 2 грудня та 3 грудня 2014 року, відповідно до яких проведено огляд ОСОБА_4, які дали добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу - опію ацетильованого у ОСОБА_2, та під час якого сторонніх речей крім мобільного телефону не виявлено, після чого надано гроші в сумі 300 грн. (200, 50, 50 грн.), а 3 грудня 2014 року - 260 грн. (100, 50, 50, 50, 10 грн.) складено та проведено оперуповноваженим ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_22 та старшим оперуповноваженим ВКР Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_23, то оскільки стороною обвинувачення не було надано відповідних доручень уповноваженого на те слідчого, суд позбавлений можливості дослідити та оцінити належність та допустимість первинних документів, на підставі, яких були здійснені оперативні закупівлі. Це саме стосується й відсутніх постанов прокурора про проведення негласних слідчих дій, як контроль за вчиненням злочину, з викладенням обставин, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої дії провокування особи на вчинення злочину, на які є посилання в матеріалах справи.
Що стосується висновків експертів № 3025х від 2 грудня 2014 року, № 3053х від 4 грудня 2014 року, № 3112х від 9 грудня 2014 року, якими установлено належність, вилучених у ОСОБА_4 речовин до особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, то за наявності встановлених обставин їх вилучення неуповноваженими особами, також не можуть бути визнані допустимим доказами.
Більш того, як видно з експертизи № 3025х, якою було встановлено належність, вилученої у ОСОБА_4 речовини до наркотичного засобу, на дослідження надійшов пакет, який обв'язано та прошито нитками, кінці яких скріплено паперовими смужками з відбитком печатки та рукописним написом: вилучено 20 листопада 2014 року. Між тим, у матеріалах даного кримінального провадження відсутні дані про те, що відносно ОСОБА_2 здійснювалися якісь заходи, в тому числі оперативна закупка саме 20 листопада 2014 року, під час якої щось вилучалось у ОСОБА_4 Тому є незрозумілим, що саме досліджувалося експертом. Про даний факт захисник обвинуваченого зазначав у судовому засіданні, проте стороною обвинувачення його спростовано не було.
Щодо висновку експерта № 3053х, то з її вступної частини вбачається, що вона проводиться на підставі постанови від 1 грудня 2014 року. Проте предметом даного дослідження мав би бути медичний шприц з рідиною, вилучений у ОСОБА_4 2 грудня 2014 року в ході другого етапу оперативної закупівлі. Тому також є незрозумілим, що ж саме направлялося на експертизу, оскільки 1 грудня 2014 року 2 етап закупівлі ще проведено не було. Між тим суд був позбавлений можливості перевірити дану постанову, оскільки стороною обвинувачення даного документу, навіть після звернення на це уваги захисником, надано не було. В матеріалах справи наявна лише одна постанова слідчого від 2 грудня 2014 року про призначення експертизи, але по першому етапу закупівлі 29 листопада 2014 року.
Стосовно рапортів про виявлення кримінального правопорушення від 29 листопада 2014 року, 2 грудня 2014 року, 3 грудня 2014 року, протоколи про результати контролю за вчинення злочину від 29 листопада 2014 року, 3 грудня 2014 року, постанови про визнання та приєднання речових доказів від 7 грудня 2014 року, 5 січня 2015 року, то вони є похідними від вказаних протоколів огляду місця події, визнаних судом як недопустимий доказ, та не мають самостійного доказового значення.
Також за клопотанням прокурора на підтвердження факту збуту ОСОБА_2 наркотичних засобів, судом було допитано свідка ОСОБА_4 Однак, слід зазначити, що показання останнього обвинуваченим оспорюються. ОСОБА_2 категорично заперечував у суді факти збуту наркотичних засобів. А отже, за умови невизнання обвинуваченим своєї вини у збуті наркотичних засобів та заперечення показань свідка із вигаданими анкетними даними, стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, які б спростували твердження останнього та його захисника про непричетність до злочину. Інформація, отримана в результаті проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів не повинна бути єдиним доказом, на якому ґрунтується обвинувачення.
Також суд звертає увагу на те, що допитаний свідок з вигаданими анкетними даними ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що при проведенні першого етапу закупки йому було надано 300 грн. та сумку з відеокамерою, після чого поїхали на АДРЕСА_2., де він в машині у ОСОБА_2 придбав шприц. При цьому на неодноразові запитання прокурора наполягав на тому, що ніякої здачі за отриманий наркотичний засіб він не отримував, а в машині було лише двоє осіб: він та ОСОБА_2
Проте з протоколу перегляду відеозапису від 17 грудня 2014 року, дослідженого в ході судового слідства, вбачається, що під час першої оперативної закупки 29 листопада 2014 року в автомобілі крім ОСОБА_4 знаходилося ще двоє людей і вони між собою розмовляли. Крім того, відповідно до даного протоколу ОСОБА_4 наполягав на здачі з 300 грн., а саме 20 грн.
Наведене викликає у суду сумніви в достовірності показань свідка ОСОБА_4 щодо обставин події злочину з участю ОСОБА_2, а також підтверджує формальний характер, спрямований на штучне створення доказів у кримінальному провадженні.
Також суд уважає за необхідне звернути увагу на те, що при перегляді в судовому засіданні аудіо та відео фіксації даних закупівель, було встановлено нерозбірливість слів та голосів їх учасників, у зв'язку з чим неможливо встановити їх належність, а відео зображення було проведено таким чином, що з нього не можливо встановити особу, яка збувала ОСОБА_4 наркотичні засоби. Отже стороною обвинувачення не надано доказів протиправної діяльності обвинуваченого в ході оперативних закупок, отриманих за допомогою аудіо та відео контролю.
Крім того, суд уважає за необхідне зазначити, що в ході здійснення оперативно-розшукової діяльності, спрямованої на викриття ОСОБА_2 у вчинені збуту наркотичного засобу ОСОБА_4 під час третьої оперативної закупки працівниками правоохоронних органів не було вжито заходів до фіксації факту збуту з використанням технічних засобів, хоча потреба в здійсненні такої фіксації була очевидною. Свідоме небажання працівників правоохоронних органів застосовувати технічні засоби при третій оперативній закупці ставлять під сумнів достовірність даних, отриманих в ході її проведення.
Щодо показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, як на доказ того, що ОСОБА_2 збув ОСОБА_4 шприци з наркотичним засобом - опієм ацетильованим, то вони не мають самостійного доказового значення, оскільки не містять відомостей щодо обставин збуту наркотичного засобу ОСОБА_4 ОСОБА_2, які вони сприймали безпосередньо. А їхні показання в частині обставин документування лише дублюють інформацію, викладену у відповідних актах та протоколах.
Крім того, не зважаючи на те, що свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні стверджував, про домовленість з ОСОБА_2 про придбання наркотичних засобів по телефону за ініціативою працівників міліції, стороною обвинувачення не було надано документальних доказів на підтвердження цього факту, хоча можливість зібрання відповідних доказів зберігалася і на час проведення досудового розслідування.
Щодо іншого свідка ОСОБА_4, який на переконання сторони обвинувачення нібито здійснював закупівлю наркотичного засобу у ОСОБА_2 2 грудня 2014 року, то останніми його явку в судові засідання неодноразово забезпечено не було, хоч відповідно до вимогст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана була забезпечити присутність цього свідка, внаслідок чого суд не зміг перевірити достовірність даних, викладених у протоколі за його участі, а сторона захисту реалізувати своє право на допит.
Крім того, прокурор у зв'язку з неможливістю доставки вказаного свідка в судове засідання, не заперечував проти закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами за відсутності ОСОБА_4
Стосовно інших письмових доказів, які було надано суду стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого, то суд уважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо протоколів оперативної закупівлі, складених оперуповноваженим ВБНОН Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві Бондаренком А.М. в каб. № 324 Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві 29 листопада 2014 року, 2 грудня 2014 року, 3 грудня 2014 року, то кримінальним процесуальним кодексом не передбаченого такого процесуального документу як протокол оперативних закупівель. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 271 КПК України після проведення заходів з контролю за вчиненням злочину складається протокол про результати контролю за вчиненням злочину, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої дії.
Протокол огляду предмету, а саме мобільного телефону Нокіа, який, відповідно цього протоколу було вилучено 4 листопада 2014 року по АДРЕСА_3 при проведенні огляду місця події у ОСОБА_2, то суд уважає, що цей доказ є неналежним, оскільки не стосується обставин, які підлягають доказуванню, так як в матеріалах справи взагалі відсутні дані про вилучення у обвинуваченого будь-чого 4 листопада 2014 року. Також суд звертає увагу, що сам протокол складений взагалі 4 січня 2014 року.
Щодо протоколу огляду місця події від 3 грудня 2014 року, відповідно до якого в присутності двох понятих та ОСОБА_5 на кухні в квартирі АДРЕСА_1 було вилучено ніж та ватний тампон з речовиною бурого кольору, то суд уважає, що цей доказ є неналежним, оскільки взагалі не стосується обставин, що підлягають доказуванню. Тому постанова про визнання та приєднання вказаних речових доказів від 19 січня 2015 року також є неналежним доказом.
Показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які були присутні при затриманні ОСОБА_2 та вказували про те, що останній сам повідомив їм про те, що в шприцах та пляшці наркотичні засоби, то відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 87 та ч. 7 ст. 97 КПК України є недопустимим доказом.
Також органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Об'єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України полягає у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Під незаконним придбанням наркотичних засобів розуміється їх купівля, обмін на інші товари або речі, отримання як плати за виконану роботу чи наданні послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого.
Під незаконним зберіганням розуміють будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів у володінні винного.
Такі дії як виявлення та вилучення не охоплюються об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 309 КК України.
З суб'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.
Проте, ні об'єктивна ні суб'єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України в обвинувальному акті не встановлені.
В цій частині обвинувачення має неконкретний характер, оскільки органом досудового розслідування не встановлено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину тощо.
У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
На підтвердження винуватості ОСОБА_2 стороною обвинувачення були надані докази, які на думку сторони обвинувачення, засвідчують факти та обставини злочину, а саме протокол обшуку від 3 грудня 2014 року, де зазначено, що в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_2: а саме, по АДРЕСА_1 виявлено та вилучено два одноразових медичних шприца з речовиною темного кольору.
Згідно висновку експерта № 3118х від 6 січня 2015 року у змивах з наданих на дослідження шприців виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у слідовій (незначній) кількості.
Проте вказані докази не підтверджують факт придбання та зберігання ОСОБА_2 цього наркотичного засобу, а вказані шприци, навіть, не були визнані речовими доказами.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 підтвердили лише факт виявлення та вилучення шприців при обшуку. Проте жоден із свідків, допитаних в судовому засіданні, не підтвердив факт незаконного придбання та зберігання ОСОБА_2 особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.
Крім того, при дослідженні експертизи № 3118х від 6 січня 2015 року було встановлено, що при розпакуванні пакету № 1 було виявлено одноразовий шприц з ін'єкційною голкою у футлярі, на якому присутні нашарування речовини коричневого кольору та ще один шприц з ватним тампоном усередині, вилучені 3 квітня 2014 року, в той час, як обшук в квартирі по матеріалам справи відбувався 3 грудня 2014 року, коли вилучались два шприца з залишками речовини темного кольору. Ні про які тампони всередині шприцу мова у процесуальних документах не йде. Вказане не може не викликати сумніви щодо неналежності шприців, наданих на експертизу, тим, які вилучалися при обшуку.
Також, у цьому ж висновку зазначено, що у змивах зі шприців виявлено опій ацетильований у слідовій (незначній) кількості. Однак, при вирішенні питання про кримінальну відповідальність за ст. 309 КК України необхідно керуватися таблицею розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, оскільки за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту в невеликих розмірах наступає відповідальність за ст. 44 КпАП України.
Крім іншого суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 104 КПК України у вступній частині протоколу, в якому фіксується хід та результати проведення процесуальної дії, мають міститися крім іншого відомості про всіх осіб, які присутні під час її проведення.
Усупереч наведеним положенням процесуального закону, як було встановлено в судовому засіданні, в даному протоколі з незрозумілих причин не було відображено всіх учасників, які були присутні під час обшуку, зокрема працівників правоохоронних органів у кількості 5 - 6 чоловік, які і вилучали вказані шприци. Оскільки вказані працівники ВБНОН були зацікавлені у результатах виявлення у ОСОБА_2 заборонених речей, так як саме вони в процесі проведення оперативно-розшукової діяльності встановлювали факти вчинення ОСОБА_2 злочинів та ініціювали питання про подальше внесення матеріалів до ЄРДР, суд уважає, що не можна прийти до однозначно висновку, про те, що їх упередженість не є безсумнівною.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину стороною обвинувачення здобуто не було.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що під час обшуку 3 грудня 2014 року у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два споряджених магазина по 30 патронів в кожному та 19 патронів, які останній зберігав без передбаченого законом дозволу, а висновком експерта № 954 від 17 грудня 2014 року було визначено їх належність до боєприпасів.
Проте, як убачається з цього висновку, а саме з зображення № 2, до експертної установи направлялися об'єкти, вилучені 3 квітня 2014 року. Більш того, згідно з постановою слідчого ОСОБА_20 від 8 грудня 2014 року про призначення вказаної балістичної експертизи, на дослідження ним направлялися речі, взагалі вилучені під час обшуку 10 листопада 2014 року.
Однак, відповідно до протоколу обшуку вказана слідча дія та вилучення патронів у кімнаті ОСОБА_2 відбувалася 3 грудня 2014 року.
Вказані документи містять значні недоліки та розбіжності, які стороною обвинувачення не були усунуті в ході судового розгляду, хоч захисник наголошував на такі істотні порушення.
У зв'язку з зазначеним у суду виникають сумніви, що на експертизу направлялися саме ті патрони, які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_2 3 грудня 2014 року.
Оскільки сам факт виявлення патронів при обшуку не несе інформації щодо їх належності до боєприпасів, а стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту, то суд уважає, що в матеріалах справи по даному епізоду відсутній предмет злочину.
Щодо показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, то вони не мають самостійного доказового значення, оскільки останні лише підтвердили факт виявлення при обшуку вказаних патронів.
Стосовно надання стороною обвинувачення як доказу винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину висновку експерта № 1/124-ВТ від 19 грудня 2014 року, де об'єктом дослідження були корпус гранати та частини від запалу, вилучені у ОСОБА_2 під час обшуку 3 грудня 2014 року, то вони є неналежними доказами, так як не стосуються даного кримінального провадження, оскільки обвинувачення ОСОБА_2 щодо зберігання цих речей не пред'являлося.
Отже, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 ґрунтується лише на припущеннях або на доказах, отриманих не у спосіб, передбачений КПК України чи внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_2 поза розумними сумнівами, виявлені під час судового розгляду суперечності щодо обставин вчинення злочинів, а також доводи ОСОБА_2 про його невинуватість та фальсифікацію доказів не були спростовані, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь.
Будь-яких інших доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_2 до злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за викладених у обвинувальному акті обставинах, стороною обвинувачення надано до суду не було.
Не заявляли прокурори в судовому засіданні й клопотань про допит буд-яких інших свідків чи дослідження додаткових письмових матеріалів чи речей.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, вчинено останнім.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 підлягає виправданню, то витрати за проведення експертиз по справі підлягають віднесенню за рахунок держави.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_2 в пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю вчинення цих злочинів останнім.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з під варти в залі суду негайно.
Речові докази по справі, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою у перерахунку на суху речовину, 0,441г, 0,20г., 0,19г., 0,067г., 0,030г.; корпус гранати Ф-1, частини від імітаційного учбового запалу УЗРГМ, 57 патронів, 2 магазина, кухонний ніж із слідами бурого кольору, ватний тампон з речовиною бурого кольору, які передано на зберігання до камери схову Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити; мобільний телефон Нокіа, який передано на зберігання до камери схову Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві - повернути ОСОБА_2 за належністю, грошові кошти в сумі 870 грн. - залишити зберігати у фінансовій частині Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Судові витрати у справі - вартість проведених експертиз на загальну суму 2555 грн. 28 коп. віднести за рахунок держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя


  1. Адвокат Ксения Гольдарб20 августа 2015 г. в 09:55

    Как Ваша коллега хочу сказать, что проделана колоссальная и неимоверная качественная работа! Читаю приговор и радуюсь за Вас, за подсудимого и за то, что есть еще судьи, которые разбираются в деле и выносят справедливые и законные приговоры. Подняли настроение) Еще раз спасибо за то, что профессионально делаете свою работу. Адвокат Ксения Гольдарб.

    ОтветитьУдалить