15 мая 2017

…То, что известно, далеко не всегда доказуемо. Осмотр не обыск…

…То, что известно, не всегда доказуемо. Осмотр не обыск…
В ходе расследования уголовного дела по факту хранения конопли фактически был проведен обыск жилья (ст. 234 УПК). В суде это действо было преподнесено работниками органа внутренних дел как осмотр жилища (ст. 237 УПК). Однако проникновение в жилье в соответствии с законом возможно только на основании постановления следственного судьи или по добровольному согласию лица, которое им владеет, или в неотложных случаях, указанных в части 3 ст. 233 УПК.

А часть 3 ст. 233 УПК предусматривает обязанность прокурора, следователя по согласованию с прокурором безотлагательно после осуществления таких действий ходатайствовать о проведении обыска к следственному судье.
Учитывая указанные требования уголовно-процессуального кодекса, суд признал недопустимыми доказательствами протокол осмотра места происшествия и выводы экспертов, а показания свидетелей по делу - недостаточными для доказательства вины.
Подсудимый оправдан на основании п. 3 ч. 1 ст. 284 УПК Украины (ВССУ, дело № 5-1944км15).
КСТАТИ:
Если вы добровольно согласились, чтобы в Вашем жилище прошел обыск представителями правоохранительных органов, определение следственного судьи не требуется.
Законодательство не запрещает пользоваться техническими средствами (например, мобильным телефоном) для фиксации проведения обыска. Ведь такие действия не могут препятствовать проведению обыска. А исключением является только случай, когда требование прекратить фиксацию будет оформлено мотивированным постановлением следователя, прокурора.
________________________________________
Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62   (096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru

Ухвала
іменем україни
21 жовтня 2015 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого                                                                         Шилової Т. С.,
суддів:
Матієк Т. В., Широян Т. А.,
за участю:
секретаря судового засідання           Асанової  Є. С.,
прокурора                                                 Дехтярук О. К.,
захисника                                    ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
переглянула в судовому засіданні ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 квітня 2015 року за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції щодо  ОСОБА_2
Вироком Генічеського районного суду Херсонської області  від 27 січня 2015 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК ОСОБА_2 визначено остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2013 року у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 на початку серпня 2013 року на узбіччі вул. Жовтневої в м. Генічеську виявив один дикорослий кущ коноплі, обірвав у нього верхівки, переніс їх до місця проживання    на АДРЕСА_1, де висушив листя коноплі, таким чином незаконно придбав без мети збуту і виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 10,205 г, та зберігав у двох паперових згортках у господарчому приміщенні і у своїй кімнаті до 07 серпня 2013 року.
Ухвалою апеляційного суду вирок щодо ОСОБА_2 скасовано і кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку із невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд безпідставно визнав недопустимими докази, надані органом  досудового слідства, мотивував своє рішення доказами, які не досліджував безпосередньо під час апеляційного перегляду, та  ухвалив  рішення, яке не  відповідає  вимогам ст. 419 КПК.
На касаційну скаргу прокурора від захисника ОСОБА_1 надійшли заперечення, в яких він просить скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги, пояснення захисника, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не  підлягає  задоволенню з огляду  на  таке.
Відповідно до ст. 404 КПК суд  апеляційної  інстанції  переглядає  судові  рішення  суду  першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги. За  клопотанням учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції  зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час  кримінального провадження, за  умови, що  вони  досліджені  судом першої інстанції не  повністю або з порушенням.
Як  вбачається  з  матеріалів  кримінального провадження,  на  вирок суду  подано апеляційні  скарги прокурором та  захисником.
Зокрема, захисник обвинуваченого у своїй скарзі посилався  на незаконність вироку місцевого суду у  зв'язку  з тим,  що висновки  суду  про винуватість ОСОБА_2 обґрунтовано недопустимими доказами, отриманими з порушенням кримінального процесуального закону.
Апеляційний суд із дотриманням вимог статей 404, 405  КПК перевірив  матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги захисника  та міркування прокурора, викладені у його запереченні, частково дослідив докази, про недопустимість яких вказував захисник, та дійшов вірного висновку щодо відсутності у провадженні достатніх доказів для доведення  винуватості обвинуваченого в  суді.
З вироку місцевого суду вбачається, що висновок стосовно доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, суд обґрунтував протоколом огляду місця події та вилучення наркотичних  засобів, висновками експертів, показаннями свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Згідно зі ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий проводить огляд приміщення, що здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Відповідно до ст. 234 КПК обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.
Між тим, як встановлено апеляційним судом, огляд житла ОСОБА_2,  у  ході  якого було  вилучено  наркотичні  засоби, проведено без дозволу  слідчого судді. Зазначені висновки суду не спростовуються у касаційній  скарзі.
Посилання прокурора на можливість проведення огляду за згодою  власника житла згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 КПК є безпідставним, оскільки  ця  норма  закону  не  регламентує  проведення  огляду  житла,    а встановлює винятки із загального правила (недоторканність житла та іншого володіння особи) - можливість проникнення в житло тільки на підставі  ухвали слідчого судді  чи  за  добровільною згодою особи, яка ним  володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч. 3 ст. 233 цього Кодексу.
Крім того, ч. 3 ст. 233 КПК передбачає  обов'язок  прокурора,  слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій  звернутися  з  клопотанням про  проведення  обшуку до слідчого  судді, який  здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими  обґрунтовується  необхідність  проведення  обшуку.
За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано відповідно   до п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК визнав недопустимими доказами протокол огляду місця події  від  07 вересня 2013 року та висновки експертів № 1007х, 1008х, а показання свідків у справі - недостатніми для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, скасував  вирок  місцевого  суду  та  закрив  кримінальне  провадження  на  підставі п. 3  ч. 1  ст. 284 КПК.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК, у ній  зазначено мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, положення закону, якими керувався.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а також підстав для скасування ухвали апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону.
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 - без  зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення   та оскарженню не підлягає.
Судді:
Т. С. Шилова Т. В. Матієк Т. А. Широян


Комментариев нет:

Отправить комментарий