Повреждения
автомобиля в результате падения с крыши глыбы снега со льдом не связано с
бездействием коммунального предприятия, если владелец автомобиля запарковал его
в неположенном месте. К такому выводу пришел Высший хозяйственный суд (постановление
по делу № 910/30090/15 от 10.05.2017 г.).
Действительно,
коммунальные службы несут ответственность за причинение вреда в результате
своего бездействия относительно уборки снега и льда (ВССУ по делу № 6-15405св15,
постановление от 07.10.15). Однако, в рассматриваемом деле истцу, который
обратился в суд с иском о возмещении убытков с коммунального предприятия
"Киевжилспецэксплуатация", суды всех инстанций в удовлетворении иска
отказали.
Обосновывая
свои требования, истец ссылался на то, что поскольку повреждения автомобиля
произошли вследствие падения глыбы снега со льдом с крыши жилого дома, который
учитывается на балансе ответчика, то ответчик должен возместить истцу в порядке
регресса 25 544,16 грн.
Суды
не приняли во внимание аргументы истца, отметив следующее.
Пунктом
26.2. Правил дорожного движения установлено, что в жилой зоне запрещается
стоянка транспортных средств вне специально отведенных мест и такое их
расположение, которое затрудняет движение пешеходов и проезд оперативных или
специальных транспортных средств.
Автомобиль
истца был припаркован во дворе возле дома. При этом истцом не представлено
доказательств, подтверждающих, что территория у этого дома отведена для стоянки
автомобилей и, что автомобиль истца находился в специально оборудованном месте
для парковки автотранспорта.
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10
травня 2017 року
Справа
№ 910/30090/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.
суддів
Ємельянова А.С.
Кондратової І.Д.
за
участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Денисенко
О.В.розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія"на
рішення та постановуГосподарського суду
міста Києва від 06 жовтня 2016 року Київського апеляційного господарського суду
від 14 лютого 2017 року у справі№ 910/30090/15за позовомтовариства з обмеженою
відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та
Гарантія"Докомунального підприємства
"Київжитлоспецексплуатація"про стягнення 25 544,16 грн.
ВСТАНОВИВ:
26.11.2015
р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування збитків в
порядку регресу в розмірі 25 544,16 грн, посилаючись на те, що страхувальнику
ОСОБА_4 було завдано майнової шкоди внаслідок падіння на автомобіль брили снігу
з льодом з даху будинку № 51-Б по вулиці Б. Хмельницького в місті Києві.
Вказана сума була виплачена йому ТДВ "Страхова компанія Наста", з
яким у нього 19.04.2012 укладено договір добровільного страхування наземного
транспорту № 205.0088636. 25.03.2014 між ТДВ "Страхова компанія "Наста"
та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № 2503, за
яким останні отримав право вимоги відшкодування в порядку регресу збитків,
завданих страхувальнику за вищевказаним договором страхування.
Справа
розглядалася господарськими судами неодноразово.
Рішенням
Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 (суддя - Сівакова В.В.),
залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.02.2017 (головуючий - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.),
у задоволенні позову відмовлено.
В
касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити.
Заслухавши
пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як
вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 19.04.2012
між ТДВ "Страхова компанія "Наста" та ОСОБА_4 було укладено
договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 205.0088636,
предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням,
користуванням та розпорядженням автомобілем "Honda Pilot", державний
реєстраційний номер НОМЕР_1.
06.12.2012
в м. Києві по вул. Б. Хмельницького 51-Б, внаслідок падіння бурульки з даху
будинку за вказаною адресою, було пошкоджено автомобіль Honda Pilot, д. р. н.
НОМЕР_1, що підтверджується висновком, виданим органом Шевченківського РУ ГУ
МВС України.
Відповідно
до протоколу огляду місця події від 06.12.2012, складеного інспектором ДАІ з
обслуговування адміністративної території Шевченківського району Деменом С.П.
за участю двох понятих, при огляді дворової частини території по вул. Б.
Хмельницького, 51-Б у м. Києві та автомобіля Honda Pilot, д. р. н. НОМЕР_1,
виявлено: вм'ятину даху автомобіля та верхньої частини заднього правого крила;
пошкодження спричинено обледенілим снігом, що впав з даху будинку 51-Б по вул.
Б. Хмельницького у м. Києві.
06.12.2012
ОСОБА_4 звернувся до ТДВ "Страхова компанія "Наста" з заявою про
настання страхового випадку. Заява ґрунтувалась на тому, що 06.12.2012 на його
автомобіль впала глиба снігу з льодом з даху будинку № 51Б по вул. Б.
Хмельницького, м. Києва.
Відповідно
до рахунку ПАТ "Дніпро Мотор Інвест" ТДВ "Страхова компанія
"Наста" прийняла рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування
в розмірі 25 544,16 грн, що
підтверджується платіжним дорученням № 139 від 10.01.2013.
25.03.2014
між ТДВ "Страхова компанія" "Наста" (первісний кредитор) та
ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (новий кредитор)
було укладено договір відступлення права вимоги № 2503, відповідно до умов
якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право
вимоги відшкодування в порядку регресу збитків, завданих страхувальникам
первісного кредитора за договором добровільного страхування, а новий кредитор
набуває права вимоги первісного кредитора за укладеним договором добровільного
страхування та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги
грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені
цим договором.
Згідно
з п. 2.1. договору відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості
боржників права вимоги до яких відступаються згідно з цього договору складає 6
117 843,17 грн.
Відповідно
до акту приймання-передачі права вимоги від 27.03.2014 року, позивач набув
права вимоги за договором добровільного страхування наземного транспорту №
205.0088636, укладеного 19.04.2012 року між ТОВ "СК"
"Наста" (страховик) та ОСОБА_4(страхувальник).
03.09.2015
відповідач, отримав вимогу позивача про відшкодування збитків в порядку
регресу, але залишив її без задоволення.
Обґрунтовуючи
свої вимоги, позивач посилався на те, що оскільки пошкодження автомобіля Honda
Pilot, д. р.н. НОМЕР_1, сталось внаслідок падіння брили снігу з льодом з
будинку за адресою: вул. Б. Хмельницького, 51-Б, який обліковується на балансі відповідача, то
відповідач повинен відшкодувати позивачу в порядку регресу 25 544,16 грн.
Відповідно
ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування",
відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за
договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право
вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,
має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто
у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від
страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з
відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна
кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до
особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість
потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Положеннями
ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути
замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за
правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно
до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора
у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні
умови відшкодування шкоди визначені ст. 1166 ЦК України, яка передбачає, що
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі
особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Цивільно-правова
відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на
підставі цієї статті настає за умови доведеності всіх елементів складу
цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, протиправності дій
заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою і
вини в заподіянні шкоди.
За
загальним правилом, відсутність хоча б одного елемента складу цивільного
правопорушення, виключає настання цивільної відповідальності. При цьому, на
позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність
поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із
заподіяними збитками.
Згідно
з п. 1.10. Правил дорожнього руху стоянка - припинення руху транспортного
засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю
виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням
(розвантаженням) вантажу.
Відповідно
до п. 17.2. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської
міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, паркування транспортних засобів -
тимчасова стоянка транспортних засобів у відведених або спеціально обладнаних
місцях для паркування автотранспорту без відповідальності за збереження
транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місць
для паркування необхідним обладнанням. Спеціально обладнаними місцями є місця
для паркування транспортних засобів, розміщені на проїжджій частині доріг чи за
її межами, визначені відповідними дорожніми знаками, можуть мати дорожню
розмітку, можуть бути оснащені спеціальними пристроями для контролю часу і
способу паркування, сплати збору і послуг паркування, необхідним технічним
обладнанням для запобігання викраденню транспортних засобів (огорожею, в'їзними
та виїзними бар'єрами, шлагбаумами, приміщеннями для охоронців тощо).
Пунктом
26.2. Правил дорожнього руху встановлено, що у житловій зоні забороняється,
зокрема, стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і
таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних
транспортних засобів.
Як
було встановлено судами, страхувальник припаркував вказаний автомобіль у дворі
біля будинку 51-Б по вул. Б. Хмельницького в м. Києві. При цьому, позивачем не
надано доказів, які підтверджують, що територія біля будинку № 51-Б на вул. Б.
Хмельницького у м. Києві відведена для стоянки автомобілів та, що автомобіль
Honda Pilot, д. р. н. НОМЕР_1, знаходився у спеціально обладнаному місці для
паркування автотранспорту.
Відповідно
до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм
майном на власний розсуд.
Згідно
з ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний
утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або
законом.
Ризик
випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його
власник, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 323 ЦК України).
Захист
цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення
цивільних прав.
Стаття
ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного
права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна
особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним
засадам цивільного законодавства.
Отже,
оскільки захисту підлягає саме порушене, невизнане або оспорене право чи
цивільний інтерес, а позивачем не було доведено, що його право було порушено,
адже саме страхувальник - ОСОБА_4, як власник автомобіля, з метою збереження
свого майна у відповідному стані мав подбати про нього шляхом врахування
погодних умов та дотримуватись при паркуванні автомобіля допустимої відстані
від небезпечних об'єктів (в т.ч. і при умові можливого падіння брили снігу з
льодом з дахів будинків), то суди прийшли до правильного висновку про відсутність
підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 25 544,16 грн.
Щодо
доводів позивача в касаційній скарзі на те, що саме балансоутримувач, який
повинен був здійснювати очищення даху від снігу, є відповідальною особою за
заподіяні збитки позивачу, то вони є безпідставними та були предметом розгляду
судів, які прийшли до правильного висновку, що до обов'язків балансоутримувача
не входить збереження, схоронність автомобілів, припаркованих в пішохідній зоні
(на прибудинковій території), належних третім особам, а крім того, на балансі
відповідача перебуває лише частина будинку, а докази того, що брила снігу з
льодом впала саме з цієї частини будинку, відсутні.
Посилання
відповідача в касаційній скарзі на те, що судами було враховано лише доводи
відповідача, то вони є безпідставними, адже судами були досліджені і оцінені
докази, що надані обома сторони і на
підставі належної правової оцінки прийнятті обґрунтовані і мотивовані рішення.
Решта
доводів касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстав для
скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Відповідно
до ст. 49 ГПК України витрати за подання касаційної скарги покладаються на
позивача.
На
підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"Довіра та Гарантія" залишити без задоволення, а рішення
Господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2016 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 лютого 2017 року у справі за №
910/30090/15 - без змін.
Головуючий,
суддя Л. Стратієнко
Суддя А. Ємельянов
Суддя І. Кондратова
Отправить комментарий