29 июня 2017

Голосуй, не голосуй – а платить обязан

Обязано ли юрлицо, не являющееся членом ОСМД, оплачивать услуги по содержанию многоквартирного дома? Верховный суд Украины считает, что обязано (постановление по делу № 3-1028гс15).

Суд отмечает, что обязанность по оплате за потребленные жилищно-коммунальные услуги возникает не на основании членства в объединении, а на основании права собственности на нежилое помещение/квартиру.
Вместе с тем, важным является то, что сумма долга подлежит взысканию при наличии подтвержденных расходов на содержание дома. В рассматриваемом случае неясно, каковы требования ОСМД в части суммы долга и перечня услуг к оплате. Поэтому нечлену следует изучить документы, подтверждающие расходы на содержание дома. Ведь собственник нежилого помещения в рассматриваемом случае не обязан платить за услуги, которыми он не пользуется, – за обслуживание лифтов, освещение подъездов, вывоз мусора, уборку подъездов, зарплату уборщиц.

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
27 січня 2016 року                  м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого   Жайворонок Т.Є.,               
суддів:  Берднік І.С.,  Колесника П.І.,       
Ємця А.А.,       Шицького І.Б., –      
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву асоціації «Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» (далі – асоціація «ОСББ «Олімпік-2») про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 904/8242/14 за позовом асоціації «ОСББ «Олімпік-2» до товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Проспект» (далі – ТОВ «Перший Проспект») про стягнення суми,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року асоціація «ОСББ «Олімпік-2» звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ТОВ «Перший Проспект» є власником нежитлових приміщень у житлових будинках, переданих на баланс позивачеві. Оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує кошти за послуги з утримання і ремонту приміщень та іншого майна, що перебуває у спільній власності співвласників житлового комплексу (далі – ж/к), асоціація «ОСББ «Олімпік-2» просила стягнути на свою користь із ТОВ «Перший Проспект» вартість цих послуг за увесь час їх надання, починаючи з квітня 2011 року, в  сумі 115 352,25 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 вересня 2015 року судові рішення першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року справу № 904/8242/14 допущено до провадження Верховного Суду України.
 У заяві про перегляд з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК), асоціація «ОСББ «Олімпік-2» просить скасувати судові рішення першої, апеляційної та касаційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон про ОСББ; тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що спричинило до ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах, а також на невідповідність рішення суду висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
В обґрунтування заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права надано копію постанови Вищого господарського суду України від 8 квітня 2015 року в справі № 904/427/14.
Заслухавши суддю-доповідача, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що багатоповерховий ж/к «Олімпік-2» складається із будинків №№ 9а, 9б, 9в, розташованих за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, збудований на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Дніпроцентрбуд» (далі – ТОВ «Дніпроцентрбуд»), закінчений будівництвом 22 грудня 2009 року та визнаний готовим до експлуатації, що підтверджується актом про готовність об'єкта до експлуатації від 22 грудня  2009 року № 1/761.
Відповідно до свідоцтва № 0400000581 зазначений ж/к уведений в експлуатацію 23 грудня 2009 року.
ТОВ «Перший Проспект» є власником нежитлових приміщень №№ 87, 88, 90 в будинку № 9а та нежитлових приміщень №№ 97, 98, 99, 100 в будинку № 9б у ж/к «Олімпік-2». Наведене підтверджується актами приймання-передачі від 26 грудня 2011 року, від 4 квітня 2011 року до договорів про дольову участь у будівництві від 16 жовтня 2007 року № 20/10/07-КП,  від 9 грудня 2008 року № 04/11/08-КП відповідно. Свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно ТОВ «Перший Проспект» отримано 6 листопада 2012 року (приміщення № 97 у будинку № 9б, приміщення №№ 87, 88, 90  у будинку № 9а) та 7 листопада 2012 року  (приміщення № 98, 99, 100 у будинку № 9б).
Згідно з протоколом № 1 учасників зборів асоціації «ОСББ «Олімпік-2» від 30 травня 2010 року житлові багатоквартирні будинки №№ 9а, 9б, 9в, розташовані за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, зі спорудами та інженерними мережами утворюють цілісний майновий комплекс, який має цілісне технічне обладнання, а також елементи благоустрою території, що перебувають в єдиному управлінні одного комплексу. Прийнято рішення про створення асоціації шляхом входження до її складу таких юридичних осіб: ОСББ «Олімпік-2а», ОСББ «Олімпік-2б», ОСББ «Олімпік-2в» і реєстрації її як юридичної особи у державних органах влади.
Згідно зі статутом асоціації предметом її діяльності є управління неподільним і загальним майном ж/к «Олімпік-2» за дорученням співвласників будинків №№ 9а, 9б, 9в, розташованих за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, забезпечення його утримання та належної експлуатації.
Згідно з актом приймання ж/к із балансу на баланс відповідною комісією 10 вересня 2010 року проведено обстеження активів зазначеного ж/к, що передається з балансу ТОВ «Дніпроцентрбуд» на баланс асоціації «ОСББ «Олімпік-2». Акт підписано усіма членами комісії.
12 грудня 2010 року на загальних зборах об'єднання асоціації «ОСББ «Олімпік-2» затверджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлових приміщень (1,92 грн за кв. м).
28 червня 2012 року на засіданні правління асоціації «ОСББ «Олімпік-2» затверджено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлових приміщень (1,45 грн за кв. м) станом на 1 січня 2012 року.
22 січня 2013 року на загальних зборах членів асоціації «ОСББ «Олімпік-2» затверджено тариф на утримання будинків та прибудинкових територій на 2013 рік у сумі 1,99 грн за кв. м для нежитлових приміщень.
24 липня 2013 року загальними зборами членів асоціації «ОСББ «Олімпік-2» затверджено тариф на утримання будинків та прибудинкових територій на друге півріччя 2013 року, зокрема для нежитлових приміщень у сумі 1,99 грн за кв. м.
На підставі затверджених тарифів позивач із квітня 2011 року по квітень 2014 року здійснював нарахування відповідачеві плати за надані послуги з утримання будинків, яка за весь зазначений період склала 115 352,25 грн.
Асоціацією «ОСББ «Олімпік-2» на адресу ТОВ «Перший Проспект» надсилались пропозиції укласти договір про надання послуг з утримання будинків і прибудинкової території, розрахунки тарифів, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), проте договір укладено не було.
Посилаючись на те, що ТОВ «Перший Проспект» здійснювало часткову компенсацію видатків з утримання і ремонту приміщень та іншого майна, що перебуває у спільній власності співвласників ж/к «Олімпік-2», і видатків на послуги охорони, внаслідок чого у товариства утворилася заборгованість, позивач направив на адресу відповідача вимоги від 21 січня 2014 року № 12, від 30 липня 2014 року   № 30 щодо сплати заборгованості за надані послуги з обслуговування будинків. Ці вимоги залишено відповідачем без відповіді, заборгованість за надані послуги з утримання будинків та прибудинкової території ТОВ «Перший Проспект» не  сплачено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати таких послуг, проте позивачем не доведено факт надання та/або споживання відповідачем послуг на спірну суму заборгованості. При цьому судом установлено, що рішенням учасників зборів асоціації «ОСББ «Олімпік-2» від 30 травня 2010 року (протокол  № 1) цій асоціації делеговано повноваження з управління неподільним і загальним майном ж/к будинків №№ 9а, 9б, 9в за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, виходив із того, що:
– акт приймання ж/к «Олімпік-2» із балансу ТОВ «Дніпроцентрбуд» на баланс асоціації «ОСББ «Олімпік-2» не містить дати його складання, дати підписання цього акта уповноваженими особами. За таких обставин позивачем не доведено факту передачі на його баланс зазначеного ж/к, а відповідно і наявності у нього права вимагати у відповідача відшкодування відповідних витрат на утримання такого майна;
– асоціація «ОСББ «Олімпік-2» не є балансоутримувачем будинків №№ 9а, 9б, 9в за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, та не має прав щодо управління неподільним майном цих будинків, оскільки відсутні докази передачі неподільного та загального майна багатоквартирних житлових будинків на баланс кожного з об’єднань (ОСББ «Олімпік-2а», ОСББ «Олімпік-2б», ОСББ «Олімпік-2в»), що виключає можливість делегування цими об’єднаннями повноважень з управління майном, яке на їхньому балансі не обліковувалося та до їхніх активів не входило; на рішеннях установчих зборів асоціації від 30 травня 2010 року питання про делегування їй повноважень з управління майном ж/к «Олімпік-2» не вирішувалося;
– право власності відповідача на нежитлові приміщення, розташовані у зазначеному ж/к, зареєстровано у листопаді 2012 року, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з квітня 2011 року є безпідставними;
– надані позивачем апеляційному суду докази на підтвердження факту надання послуг з утримання будинків і прибудинкової території, формування та розрахунку тарифів апеляційним судом не приймаються з огляду на те, що позивач не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій.
У наданій для порівняння постанові в аналогічній справі № 904/427/14 за позовом тієї ж асоціації «ОСББ «Олімпік-2» до іншого товариства (товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна – Канада») про стягнення суми суд касаційної інстанції виходив із того, що 10 вересня 2010 року асоціація «ОСББ «Олімпік-2» прийняла на баланс будинки №№ 9а, 9б, 9в за адресою: вул. 8 Березня, смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області. За результатами касаційного розгляду було прийнято постанову про скасування судових рішень і передачу справи на новий судовий розгляд до першої інстанції у зв’язку із тим, що апеляційний суд не обґрунтував суму боргу за період, який передував прийняттю будинку на баланс асоціації, не з’ясував питання щодо формування ціни наданих позивачем послуг і порушив порядок обчислення строку позовної давності. 
На підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку Верховного Суду України надано копію постанови від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) за позовом ОСББ до підприємства щодо стягнення  боргу. У цій постанові викладено висновок, згідно з яким особа, котра є власником приміщення і, відповідно, співвласником будинку, в якому створено ОСББ, однак не є членом цього об’єднання, зобов’язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об’єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. При цьому ні Законом про ОСББ, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого. 
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом про ОСББ.
Згідно зі ст. 1 Закону про ОСББ асоціація власників жилих будинків – це юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань. Управителем є юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном ж/к за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.
Діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації. До складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди) (ст.ст. 3, 8 Закону про ОСББ).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 цього Закону основна діяльність об’єднання  полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об’єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов’язаних із діяльністю об’єднання.
За змістом ст. 10 Закону про ОСББ вищим органом управління об’єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об’єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об’єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в  судовому порядку.
У разі  відмови  власника  приміщення  укладати  договір  або сплачувати обов’язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об’єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону).
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 22 Закону про ОСББ у разі, якщо правління об’єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об’єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об’єднання комунальних послуг. Відмова від  укладення  договору,  від  оплати  рахунків  або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об’єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.
Таким чином, особа, яка є власником приміщення у ж/к, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов’язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об’єднанні (асоціації), а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15).
Статтею 11 Закону про ОСББ визначено основні положення щодо утримання ж/к на балансі. Зокрема, встановлено, що балансоутримувач забезпечує управління ж/к. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Спори щодо прийняття та передачі на баланс майна вирішуються у судовому порядку.
За змістом ст. 12 зазначеного Закону управління неподільним та загальним майном ж/к здійснює управитель шляхом: належної експлуатації ж/к та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників; накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів відповідно до законодавства; отримання відшкодування від винної особи за збитки, заподіяні майну, яке перебуває у нього на балансі, або своєчасного звернення до суду щодо відшкодування збитків у примусовому порядку.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для таких висновків:
 1) функції управителя та балансоутримувача можуть збігатися в одній особі, або можуть бути розмежовані;
 2) за наявності спору щодо прийняття та передачі на баланс майна такий спір має вирішуватися у судовому порядку, проте ця обставина не є підставою для звільнення співвласника будинку від оплати спожитих послуг з утримання будинку та прибудинкової території, участі у витратах на управління, утримання та збереження будинку.
Отже, у справі, що розглядається, суд неправильно застосував наведені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення. 
За загальними вимогами процесуального права, закріпленими у ст.ст. 32 –34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов’язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову.
На підтвердження надання послуг асоціацією «ОСББ «Олімпік-2» до суду першої інстанції надано договори, укладені нею з підприємствами, предметами яких є: надання послуг з охорони, постачання природного газу та технічне обслуговування вузлів, використання мереж водопостачання і водовідведення, постачання електроенергії та його технічне забезпечення, послуги з вивозу побутових відходів, технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування котелень, теплопунктів і насосних станцій, роботи та послуги щодо пожежної безпеки, юридичні та аудиторські послуги, обслуговування вентиляційних каналів, ремонтні роботи каналізаційного устаткування тощо. На підтвердження  суми боргу асоціація «ОСББ «Олімпік-2» надала суду першої інстанції розрахунки тарифів і зроблені на їх підставі розрахунки боргу (т. 1 а.с. 37–50, 54, 57, 157-204, т. 2 а.с. 1–7, 9–128).
5 серпня 2014 року ТОВ «Перший Проспект» звернулося до голови асоціації «ОСББ «Олімпік-2» з клопотанням про скасування оплати за комунальні послуги та послуги на утримання будинків і прибудинкової території у зв’язку з тим, що товариство тимчасово не використовує належні йому нежитлові приміщення (т. 1  а.с. 151).
Відповідно до вимог ст. 111-23 ГПК Верховний Суд України розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, а тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Відсутність у Верховного Суду України процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи, зокрема щодо правильності здійснення розрахунків грошових та інших майнових вимог, періодів, за які заявлено стягнення, перешкоджає ухваленню нового рішення, в якому необхідно дати висновок про правильність застосування норм матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій обставин відповідно до наданих їм процесуальних повноважень. 
Зважаючи на викладене, справу слід передати на розгляд суду першої інстанції згідно з пп. «а» п. 1 ч. 2 ст. 111-25 ГПК.
Керуючись ст.ст. 111-23, 111-24, 111-25 ГПК, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву асоціації «Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олімпік-2» про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року та постанови Вищого господарського суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 904/8242/14 задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2014 року, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року та постанову Вищого господарського суду України від 23 вересня 2015 року скасувати.
Справу № 904/8242/14 передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої  п. 4 ч. 1 ст. 11116  ГПК.
Головуючий    Т.Є. Жайворонок
Судді:   І.С. Берднік
А.А. Ємець
П.І. Колесник
І.Б. Шицький

Комментариев нет:

Отправить комментарий