11 июля 2017

Creative Commons

Обычно интернет-ресурсы (YouTube, Flickr и другие) предоставляют возможность размещать материалы (произведения) именно под свободной публичной лицензией.
Обычно пользователи сети Интернет верят в миф о том, что размещение произведений в сети под свободными публичными лицензиями позволяет свободно их использовать.
Однако использование произведений, размещенных в сети Интернет, в том числе под лицензией Creative Commons, не означает во всех случаях автоматического самовольного и бесплатного их использования.

Одно из заблуждений заключается в вере в то, что если произведение используется с информационной целью, то этого достаточно, чтобы считать его использование свободным. И это заблуждение поддерживается отечественной судебной практикой.
Действительно, без согласия автора, но с обязательным указанием имени автора и источника заимствования допускается воспроизведение с целью освещения текущих событий средствами фотографии или кинематографии, публичное оповещение или другое публичное воспроизведение произведений, увиденных или услышанных в ходе таких событий, в объеме, оправданном информационной целью (п. 4 часть 1 статьи 21 Закона).
Таким образом, это положение касается освещения не любых событий, а именно текущих. Не вдаваясь в подробности, простыми словами – репортаж с изображением экспонатов выставки, которая в настоящее время проводится в выставочном зале, будет считаться освещением текущего события. Однако воспроизведение самих произведений, размещенных на этой выставке и взятых из сети Интернет, не является увиденным/услышанным во время текущего события, поэтому не соответствует необходимым условиям свободного использования.
Однако, отечественная судебная практика не всегда однозначна. Так, фотокорреспондент подал иск к газете за публикацию его фотографии, которая была частью опубликованного на интернет-страницах фоторепортажа. Но суд отказал в удовлетворении иска, несмотря на то, что ответчик воспроизвел не произведение, увиденное во время текущего события, а использовал фотографию, взятую из сети Интернет (решение Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 11 июля 2012 года по делу № 6-21540св12).

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
11 липня 2012 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А., суддів:  Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Матвєєвої О.А., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Україна молода» про захист авторського права, за касаційною скаргою приватного підприємства «Україна молода» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року,
                                                в с т а н о в и л а:
У липні 2011 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до приватного підприємства «Україна молода» (далі - ПП «Україна молода») про захист авторського права, посилаючись на те, що засновником і видавцем щоденної інформаційно-політичної газети «Україна молода» було порушено його авторське право, а саме  без його дозволу в газеті «Україна молода» НОМЕР_1 на першій сторінці під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» була надрукована фотографія із зображенням хлопців у камуфляжному одязі,  автором якої він є. На третій сторінці газети зазначено, що: «Журналіст ОСОБА_6 на своїй інтернет-сторінці опублікував фото з табору «Крим-Сєчь». ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті  «Україна молода» було надруковано уточнення наступного змісту: «Фраза в матеріалі «ІНФОРМАЦІЯ_1» в номері НОМЕР_1, приписана фотографу ОСОБА_6, насправді йому не належить, а взята з його фот облогу, де розміщено текст журналістки газети «Ізвєстія». Редакція «УМ» перепрошує пана ОСОБА_6 за ненавмисну помилку».
Позивач вважав, що порушено його виключне майнове авторське право на використання фотографічного твору.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року, позов ОСОБА_6 задоволено, стягнуто на його користь з приватного підприємства «Україна молода» компенсацію у розмірі 9 600 грн. Зобов'язано відповідача надрукувати в найближчому номері газети «Україна молода» на першій сторінці інформацію про те, що «Засновником і видавцем щоденної інформаційно-політичної газети «Україна молода» - приватного підприємства «Україна молода» було порушено авторське право фотографа ОСОБА_6. Без його дозволу в газеті НОМЕР_1 опублікована фотографія із фоторепортажу «Кримські хрестоносці».  Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову. 
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам судові рішення у даній справі не відповідають.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки ОСОБА_6 не надавав згоди відповідачу на використання фотографії та між ними не було укладено будь-якого договору на використання фотографії, самовільне її використання (без згоди автора), призвело до порушень авторського права позивача.
Однак з такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 433, 440, 441, 442, 443 ЦК України об'єктами авторського права є фотографічні твори. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. Використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; продаж, передання в найм (оренду); імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Ніхто не має права опублікувати твір без згоди автора, крім випадків, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. 
Статтею 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено перелік вільного використання твору із зазначенням імені автора, відповідно до якого без згоди автора допускається, зокрема, відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою. Цей перелік вільного використання творів є вичерпним. 
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в газеті «Україна молода» за НОМЕР_1 на першій сторінці під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_1» була надрукована фотографія із зображенням хлопців у камуфляжному одязі,  автором якої є ОСОБА_6, без згоди останнього. При цьому, в публікації відповідачем зазначено джерело запозичення фотографії та її автор.
Правильно встановивши всі фактичні обставини у справі, суди дійшли до помилкового висновку про те, що положення п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» стосуються виключно фотографів та операторів, які під час висвітлення поточних подій мають право без згоди автора відтворювати об'єкти авторського права, оскільки сама вищевказана норма таких виключень не містить.
Отже суди неправильно розтлумачили зміст ст. 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права» і внаслідок чого неправильно її застосували при вирішенні спору у даній справі.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З урахуванням викладеного судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ                                               
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Україна молода» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до приватного підприємства «Україна молода» про захист авторського права відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий                                                 М.А. Макарчук
Судді:
А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва


Комментариев нет:

Отправить комментарий