10 августа 2017

Осторожно, двери открываются

Представим такую ситуацию: пассажир, не заметив того, что рядом проезжал другой автомобиль, неосторожно и резко открыл дверь. В результате этот другой автомобиль врезался в открытую пассажиром дверь и оба автомобиля получили повреждения.

Статья 6 Закона "Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств"  определяет страховой случай как ДТП, которое произошло при участии обеспеченного транспортного средства, вследствие которого наступает гражданско-правовая ответственность лица, ответственность которого застрахована, за ущерб, причиненный жизни, здоровью и/или имуществу потерпевшего. То есть в рассматриваемой ситуации имеет место страховой случай в значении Закона.
Часть 1 ст. 1187 Гражданского кодекса предусматривает, что деятельность, связанная с использованием, хранением или содержанием транспортных средств, является источником повышенной опасности. Согласно ч. 2 ст. 1187 ГК ущерб, причиненный источником повышенной опасности, возмещается лицом, которое на соответствующем правовом основании (право собственности, другое вещное право, договор подряда, аренды и т. п.) владеет транспортным средством, механизмом, другим объектом, использование, хранение или содержание которого создает повышенную опасность.
Учитывая то, что другому автомобилю ущерб был причинен обеспеченным автомобилем, нести гражданско-правовую ответственность должно лицо, которое в тот момент использовало транспортное средство. То есть, страховщик гражданской ответственности автовладельца должен возмещать ущерб, причиненный действиями пассажира.
В пользу такого заключения свидетельствует и то, что обстоятельства рассматриваемого случая подпадают под признаки ДТП, ведь здесь имеют место условия дорожного движения. К тому же в аналогичных ситуациях суды при вынесении админпостановлений зачастую вменяют водителю нарушение п. 15.13 ПДД и совершение админправонарушения, предусмотренного ст. 124 КУоАП. То есть  в таких случаях констатируется, что именно водитель пренебрег запретом на открытие дверей транспортного средства в условиях, когда это создавало угрозу и препятствия другим участникам дорожного движения. Даже несмотря на то, что дверь открывалась пассажиром.
Таким образом, следует отличать ДТП от других возможных ситуаций. Потому что позиция Высшего специализированного суда на счет подобных ситуаций отличается от указанного выше заключения. В постановлении Пленума ВССУ "О некоторых вопросах применения судами законодательства при разрешении споров о возмещении ущерба, нанесенного источником повышенной опасности" указано, что гражданско-правовая ответственность за вред, нанесенный деятельностью, являющейся источником повышенной опасности, наступает в случае его целенаправленности (например, использование транспортных средств по их целевому назначению), а также при непроизвольном проявлении вредных свойств объектов, которые используются в этой деятельности (например, в случае причинения вреда в результате непроизвольного движения автомобиля). В иных случаях ущерб возмещается на общих основаниях, предусмотренных статьей 1166 ГК, лицом, которое его нанесло (например, когда пассажир, открывая двери автомобиля, который не двигался, нанес телесные повреждения лицу, которое проходило рядом).
Считаете, что подобные случаи надуманны? Единый реестр судебных решений свидетельствует об обратном…

Черкаський районний суд Черкаської області
Справа № 2-1888/11
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України

14 лютого 2012 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі :
головуючого-судді Фетісової Т.Л.
при секретарі Заруба Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкасицивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою , -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою мотивуючи свій позов тим , що 11.08.2010року , відповідач , керуючи автомобілем ВАЗ -2183 д.н.з НОМЕР_3 по бул. Шевченка у напрямку вул. Смілянської ,зупинив автомобіль біля правого бордюру і відчинив ліві дверцята автомобілі. ,створивши тим самим аварійну ситуацію водію автомобілю НОМЕР_1 , ОСОБА_3 ,який рухався в попутному напрямку та виконував обїзд автомобіля відповідача . В результаті вчиненого відповідачем правопорушення ,позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку ,забоєм мяких тканин правої лобно тімяної ділянки а, її автомобілю задано ушкоджень у вигляді механічного пошкодження лобового скла. Постановою Черкаського райсуду Черкаської області від 05.10.2010 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Внаслідок вказаної ДТП автомобіль позивача було пошкоджено розбите лобове скло, та завдано збитків на суму, що становить 1330 грн., та за договором добровільного страхування наземного транспорту за № 027470 від 26.07.2006 року, страховиком позивача СУ»Український страховий альянс»було відшкодовано на ремонт автомобілю 333,09 грн., при цьому різниця між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням становить 996,91 грн. Крім того , вона зазнав тілесних ушкоджень , знаходила на лікуванні з приводу отриманої травми , внаслідок ДТП, через яку в неї постійно погіршується стан здоровя ,вона періодично проходить курс лікування через отриману травму голови , та вона придбала ліків на загальну суму 2496 ,37 грн. ,що підтверджується товарними чеками з аптечних установ. Також , позивачка вважає , що вказаними неправомірними діями відповідача , що потягли за собою пошкодження її майна та здоровя , їй було спричинено моральної шкоди , що у виразилось у моральних переживаннях позивачки з приводу ушкодження здоровя та її автомобіля , було порушено її нормальні життєві звязки через неможливість продовження активного громадського і сімейного життя, вона втратила шанс отримати в майбутньому роботу , так як не змогла через стан здоровя продовжити стажування , також це вплинуло на її ділову репутацію ,погіршило ставлення до неї керівництва та колег по роботі були порушені стосунки з оточуючими. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 8 000 грн.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги змінили та просили суду стягти з співвідповідача по справі ТДВ «Страхова компанія «Глобус» на її користь спричинену матеріальну шкоду на суму 996 грн. , також 2496 ,37 грн. витрат , повязані з лікуванням , 2550 грн. моральної шкоди , а з відповідача ОСОБА_2- 5450 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та також понесені нею судові витрати по справі.
Представник відповідача ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 , позов визнав частково в частині заподіяння ушкоджень автомобілю позивача у сумі 996 грн. та витрат понесених нею на лікування та лише згідно до тих доказів товарних чеків , що відносяться безпосередньо до періоду отримання позивачкою травми та лікування від її наслідків в межах часу ,зазначеного в листі непрацездатності , в іншій частині позов не визнав категорично , вважаючи , що позивачу хоч і було завдано ушкоджень його здоровю , але вони були такими незначними , тому і моральних страждань позивачка не зазнав , а якщо і зазнала то жодним чином не довела їх наявність у судовому засіданні належними доказами по справі ,зокрема не довела той факт ,що було порушено її нормальні життєві звязки через неможливість продовження активного громадського і сімейного життя, вона втратила шанс отримати в майбутньому роботу , і що вона не змогла через отриманні нею травми продовжити стажування , також це вплинуло на її ділову репутацію ,погіршило ставлення до неї керівництва та колег по роботі були порушені стосунки з оточуючими.
Представник відповідача по справі ТДВ «Страхова компанія «Глобус»- ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав в повному обсязі ,посилаючись на те ,що відповідач жодним чином не порушив законних прав та інтересів позивача , та ОСОБА_6 не повідомляв стразову компанію про наявність страхового випадку , про цей факт відповідач дізналися лише з позову до суду ,тому в них не було часу на добровільне досудове врегулювання даних правовідносини .
Суд , розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення сторін по справі таїх преждстаників , також дослідивши усі докази , надані по справі , прийшов до наступних висновків .
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно до постанови Черкаського районного суду від 05.10.2010 року встановлено , що дійсно 11.08.2010 року , відповідач , керуючи автомобілем НОМЕР_2 по бул. Шевченка у напрямку вул. Смілянської ,зупинив автомобіль біля правого бордюру і відчинив ліві дверцята автомобілі. ,створивши тим самим аварійну ситуацію водію автомобілю НОМЕР_1 , ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку та виконував обїзд автомобіля відповідача . В результаті вчиненого відповідачем правопорушення ,позивачка отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку ,забоєм мяких тканин правої лобно тімяної ділянки а, її автомобілю задано ушкоджень у вигляді механічного пошкодження лобового скла. Постановою Черкаського райсуду Черкаської області від 05.10.2010 року, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно до вимог ст. 61 ЦПК України , постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно- правові наслідки дій осіб , стосовно якої ухвалено постанову суду з лише з питань , чи мали місці ці дії та чи вчинені вони цією особою. Усі інші обставини , в тому числі розмір шкоди , що підлягає відшкодуванню, мають бути доведеними сторонами , що беруть участь у справі у загальному порядку , визначеному законом.
Факт спричинення позивачці вищезазначених тілесних ушкоджень також підтверджуються висновком судово - медичного обстеження за № 960 від 12.08.2010 року, також згідно до наданої позивачкою копії листка непрацездатності вона перебувала на амбулаторному лікуванні з 13.08.2010 року по 26.08.2010 року.
В період її лікування від вказаної травми голови їй були призначені ліки , які вона придбала , згідно до наданих нею копій товарних чеків на суму 1209,07 грн.
Та позивачка не довела в судовому засіданні належними доками той факт ,що ліки , згідно до наданих нею копій товарних чеків , придбані нею у лютому 2001 року в звязку з перебуванням її на стаціонарному лікуванні в лікарні з 31.01.2001 року по 11.02. 2011 року ,від хвороб , на які вона захворіла в звязку з отриманою нею травмою в ДТП. Судом було розяснено сторонам їх право на звернення до суду з клопотанням про призначення по даній справі судово - медичного дослідження з метою встановлення причино наслідкового звязку між наявними хворобами у позивачки , яка з 2007 року є інвалідом 2 групи загального захворювання , та травмою голови , отриманою нею в ДТП , та жодна із сторін по справі даним правом не скористалася .
Згідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними фізичної особи майну фізичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала . Особа звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе , що шкоди завдано не з її вини , до того ж у відповідності з вимогами ст.1188 ЦК України , шкода , завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах , а саме: шкода , завдана одній особі з вини іншої особи , відшкодовується винною особою.
Згідно до наданих доказів по справі дійсно вбачається , та відповідачами не заперечується ,той факт ,що майну позивачки внаслідок ДТП було завдано матеріальної шкоди на суму, що становить 1330 грн., та за договором добровільного страхування наземного транспорту за № 027470 від 26.07.2006 року , страховиком позивача СУ»Український страховий альянс»було відшкодовано на ремонт автомобілю 333,09 грн. , при цьому різниця між фактично завданою шкодою та страховим відшкодуванням становить 996,91 грн.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тому суд , приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині в межах наданих позивачкою доказів на загальну суму 2 205,47 грн. , що складаються: з 996,91 грн. витрат на придбання нового лобового скла та 1209,07 грн. в якості відшкодування понесених нею витрат на придбання ліків від отриманих в ДТП травм.
Згідно до вимог ст.23 ЦК України, передбачаючи право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав , конкретно зазначено характер моральної шкоди та в чому вона полягає , і її підстави зокрема, наявність вчинення особою правопорушення та полягає (згідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України ) у душевних стражданнях та болю , яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоровя , до того ж і пошкодженням її майна .
В судовому засіданні було достовірно встановлено , що позивачка ОСОБА_1 отримала моральних страждань внаслідок неправомірних та винних дій відповідача ОСОБА_2 під час ДТП, що виразилось у моральних переживаннях позивача з приводу ушкодження здоровя та майна, було порушено нормальні життєві звязки через неможливість продовження активного громадського і сімейного життя, , які суд оцінює, виходячи з принципу достатності , розумності та справедливості , у 2000 грн.
При цьому , посилання представника відповідача по справі ТДВ «Страхова компанія «Глобус»- ОСОБА_5 ,з тих підстав , що відповідач жодним чином не порушив законних прав та інтересів позивача , та ОСОБА_6 не повідомляв стразову компанію про наявність страхового випадку , про цей факт відповідач дізналися лише з позову до суду , тому в них не було часу на добровільне досудове врегулювання даних правовідносини , не відповідає Конституції України щодо права прямого звернення особи до суду за захистом .
Судові витрати мають бути розподілені відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на підставі наданих документів , що підтверджують дані витрати , пропорційно до розміру задоволених (відмовлених) позовних вимог , в даному випадку судом встановлено, що позивачка понесла та реально підтвердила суду свої витрати , на суму , яка пропорційна частині задоволених судом позовних вимог та складає 1110 грн. , які мають бути стягнуті по 555грн з кожного відповідача на її користь.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10 ,22, 23, 1166,1167 ЦК України та ст.ст.10, 88.,4 ст.130,ч.4ст.174 ,208 ,209,213 , 214,215,294 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов - задовільнити частково .
Стягти з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус» на користь ОСОБА_1 2 205,47 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити .
Стягти з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 555 грн. з кожного в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат по справі.
Стягти з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус» та ОСОБА_2 на користь держави по 160 ,95 грн. з кожного в рахунок сплати судового збору по справі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:Т. Л. Фетісова


Справа №2027\19290\12
Пр №2\643\786\13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Єрмак Н.В.
при секретарі Безчасній А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач посилається на те, що 29.05.2012 року о 08-30 год. відповідач, керуючи автомобілем "ГАЗ 322132", д\н АХ 3517 ВН, рухаючись в районі будинку № 32 по пр. 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові, відчинив двері транспортного засобу, в результаті чого завдав тілесні ушкодження позивачу, який рухався на велосипеді в попутному напрямку, після чого з місця ДТП поїхав. Позивач був доставлений до 4-ї лікарні м. Харкова з діагнозом забито-рвана рана лівої вушної раковини, ушиб м*яких тканей голови, екстензійна травма шиї, посттравматичний міозит шиї. Вартість його лікування склала 848,63 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в відшкодування моральної шкоди 10000 грн., оскільки через спричинення йому тілесних ушкоджень позивач переніс душевні страждання, порушився привичний уклад його життя. Також просить стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 15358,96 грн., оскільки внаслідок його перебування на стаціонарному лікуванні, він не міг здійснювати господарську діяльність торгівлю на ТЦ «Барабашово». 
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження позовних вимог. Просив відмовити в задоволенні позову. 
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
29.05.2012 року о 08-30 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем "ГАЗ 322132", д\н АХ 3517 ВН, рухаючись в районі будинку № 32 по пр. 50-річчя ВЛКСМ в м. Харкові, відчинив двері транспортного засобу, в результаті чого завдав тілесні ушкодження ОСОБА_1, який рухався на велосипеді в попутному напрямку, після чого з місця ДТП поїхав.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 був доставлений до Харківської міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3 з діагнозом забито-рвана рана лівої вушної раковини, ушиб м*яких тканей голови, екстензійна травма шиї, посттравматичний міозит шиї, що підтверджено довідкою ХМКЛШНМД №5\51 від 01.06.2012 року.
З 29.05.2012 року по 05.06.2012 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3, на яке позивачем було витрачено 848 грн. 63 коп., що підтверджено випискою з медичної карти № 17646, листком непрацездатності серії АВС №756925 та квитанціями.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 18.07.2012 року ОСОБА_2 визнаний винним в дорожньо-транспортній пригоді.
Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постановою Московського районного суду м. Харкова від 18.07.2012 року встановлені обставини дорожньо-транспортної пригоди між сторонами по справі, тому ці обставини не потребують доказування при розгляді даної цивільної справи.
Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода крім іншого полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв*язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я.
Згідно ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Позивач внаслідок ушкодження його здоров*я переніс оперативне втручання та лікування в умовах стаціонару, а відтак, стресову ситуацію, тривалі душевні страждання та фізичний біль. Таким чином, порушився звичний уклад життя позивача. Разом з цим, суд вважає недоведеним тривалий характер моральних страждань, у зв*язку з чим задовольняє позов в цій частині частково та стягує з відповідача на користь позивача 4000 грн. моральної шкоди.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 15358,96 грн., суд не знаходить підстав для їх задоволення, у зв*язку з тим, що в порушення ст. 60 ЦПК України, позивач не надав суду доказів на їх підтвердження.
Докази, надані позивачем, а саме копії рапорту старшого інспектора РДПС ВДАІ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 29.05.2012 року №5769, паспорту позивача, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, акту судово-медичного дослідження №1102-А\12 від 11.06.2012 року, постанови про порушення кримінальної справи за ст. 185 ч.1 КК України, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтва платника єдиного податку, податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, книги обліку доходів, висновків суду не спростовують.   
За таких обставин, суд задовольняє позов частково та стягує на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 848,63 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн.
Суд в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 289 грн.
Приймаючи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст.23,1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,209,212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 848 грн. 63 коп., моральної шкоди 4000 грн., а всього 4848,63 грн. ( чотири тисячі вісімсот сорок вісім грн. 63 коп. ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 289 ( двісті вісімдесят дев*ять ) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Комментариев нет:

Отправить комментарий