За еду

Случаи некачественного обслуживания посетителей в отечественных заведениях общественного питания не редкость. Однако зачастую с такими ситуациями граждане привыкли молча мириться. Хотя в большинстве цивилизованных стран права потребителя чтут, а их малейшее нарушение чревато серьезными последствиями - вплоть до судебных разбирательств. Действующее законодательство Украины содержит все необходимые предпосылки для того, чтобы отечественный потребитель мог свои права защитить. Жаль только, что граждане не всегда умеют ими пользоваться.

Согласно Правилам работы заведений (предприятий) общественного питания, потребитель имеет право проверить объем, вес и цену продукции, которая подлежит продаже. В случаях приобретения некачественной еды можно требовать бесплатного устранения выявленных недостатков, снижения платы за продукцию, а также полного возмещения расходов, связанных с приобретением подобной продукции. К слову сказать, правила запрещают потребителям приносить в заведение свои напитки или продукты.

Претензии относительно уровня обслуживания и качества еды можно высказать в Книге отзывов и предложений. Такая книга должна находиться на видном месте и предоставляться покупателю по первому же требованию. Предприятие обязано в течение недели отреагировать на запись, оставленную в книге жалоб, предоставив ответ.

«Если человек недоволен качеством еды, необходимо сделать следующее - обратиться к руководителю или администратору заведения. В случаях плохого самочувствия после обедов в заведениях общественного питания, надо жаловаться в санэпидемстанцию по месту нахождения кафе или в управление по вопросам защиты прав потребителей, - советует Олег Самчишин, директор Института потребителя. - Конечно, если человек почувствует себя очень плохо, надо взять соответствующую справку у врача. Она потом может очень пригодиться».

Что касается быстроты обслуживания, то еда должна быть подана в пределах разумного времени. Хотя четких временных критериев законодательством не установлено. «Зато если на бутылке воды написано, что ее следует употреблять охлажденной, то, естественно, ее должны подавать только в таком виде», - говорит директор Института потребителя. Стоит обратить внимание и на цену продукции. Чрезмерная дешевизна непременно должна насторожить покупателя.

По словам г-на Самчишина, за последние несколько лет количество жалоб на качество обслуживания в заведениях общественного питания уменьшилось где-то в три раза. «Но это не связано с тем, что нас стали качественнее кормить и обслуживать. Ведь в органах государственной власти по вопросам защиты прав потребителей процветает коррупция. Об этом мы знаем не понаслышке, а из собственного опыта. Поэтому люди не верят в то, что в нашей стране законы не только декларируются, но и выполняются», - говорит эксперт.

ГЛАВНОЕ:

Чтобы отстоять свои потребительские права, нужно прежде всего иметь хотя бы минимальное представление о них. Новая редакция Закона «О защите прав потребителей», которая вступила в силу в начале 2006 г., предусматривает защиту от всевозможных нарушений, в т. ч. путем судебных разбирательств. При рассмотрении требований потребителя суд одновременно будет решать вопрос о возмещении причиненного морального ущерба. А конкретные факты, подтверждающие некачественное обслуживание, особенно пригодятся. К ним относится даже оставленная в традиционной книге жалоб запись о низком уровне сервиса. Несмотря на то что до уровня США и Европы отечественной системе защиты потребительских прав еще весьма далеко, требовать их соблюдения все-таки стоит, а в случае малейших нарушений - обращаться в уполномоченные органы.

ИСТОЧНИК: http://times.liga.net/TEHNO/l_arch_now2.nsf/AllDocAct2/3C293B7C524D431FC22571A6006CB2AC?OpenDocument&curr_date=10.07.2006

© ІАЦ "ЛІГА", ЛІГАБізнесІнформ, 2006

Юристы советуют помнить:

1. Если вы обедали в одиночестве, ваше положение более уязвимо. Вам сложно будет доказать, что официант принес еду не вовремя или что вы не подсыпали специально соли в непонравившееся блюдо.

2. Если вам кажется, что вас плохо обслужили, лучше не заплатить сразу, чем рассчитаться, а потом пытаться вернуть деньги через суд. Шансы выиграть не велики.

3. Для отказа от оплаты услуг или требования нужны четко обоснованные претензии к качеству. "Не понравилось" не является основанием для возврата денежных средств. Вы должны быть готовы, что забракованную вами еду отправят на экспертизу. И если она окажется в норме, вам придется платить дважды - по счету и собственно за саму экспертизу.

4. Очень многое зависит от темперамента потребителя и от администратора. К примеру, опытный директор ресторана скорее пойдет на встречу клиенту, который жалуется на официанта или качество блюда. Даже если клиент "скорее не прав". Молодой руководитель проявит корпоративную солидарность. Но защитив официанта или повара от "потребителя-экстремиста", ресторан лишится клиента, соответственно и денег. Так что ваша критика в любом случае будет полезна.

ИСТОЧНИК:  https://city-n.ru/view/87689.html

Добавим к изложенному немного отечественной судебной практики. Советы «лучше не заплатить сразу» - не всегда работают, а шансы выиграть дело в таком случае в суде не так велики. Даже в случае отравления не всегда возможно доказать причинно-следственную связь между наличием признаков отравления и посещением ресторана.

Шансы на успех увеличивает наличие договора (в случае, если был сделан заказ на обслуживание мероприятия). Предпочитающие посещать рестораны в одиночестве – шансов практически не имеют.

А истории с требованиями бесплатного устранения выявленных недостатков, снижения платы за продукцию, а также полного возмещения расходов, иногда имеют плохой конец (решение Тернопольского горрайсуда по делу № 1915/6070/2012 от 30.07.2012 г.).

            Справа № 1915/6070/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

30 липня 2012 року  Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:                   

головуючого                                    Грицака Р.М.                                       

за участю секретаря                              Бурячинської Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 6475,60 грн. та в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 08 березня 2012 року в ресторані «День і ніч»власником якого є він, відвідувачі закладу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відпочивали разом зі своїми знайомими, відмовились оплачувати зроблене замовлення на загальну суму 1230,80 грн.,  їх відмова ґрунтувалась на тому, що їм не сподобалось якість обслуговування, а також те, що в одній із страв, по їхньому ствердженні, знаходилось волосся, а в каві частинки серветок. Проте незважаючи на такі ствердження, страва в якій, по їхніх словах, знаходилось волосся, була повністю спожита, а твердження щодо серветок в каві не можуть заслуговувати на увагу, оскільки частинки серветки, які нібито були в каві, ніяким чином не могли туди потрапити, так-як серветки знаходяться лише на столиках клієнтів і на кухні відсутні. Крім того, сам процес приготування кави, яка готується в спеціальному апараті, виключає будь -яке попадання туди сторонніх речей. Доводи, з цього приводу, офіціантів і адміністратора закладу покликані переконати відвідувачів розрахуватись за надані послуги призвели до того, що відповідачі почали висловлюватись нецензурними словами у присутності інших відвідувачів закладу і погрожували адміністратору фізичним насильством. В зв'язку з такими обставинами, були викликані працівники охоронної фірми, яка здійснює охорону закладу, а пізніше працівники міліції, які і зафіксували описані факти. Наведені протиправні дії відповідачів підтверджуються постановою про відмову в порушення кримінальної справи від 09.03.2012р.  Такими своїми діями відповідачі затримали роботу закладу аж до 5 години ранку, чим завдали йому, як власнику закладу додаткових збитків на оплату витрат з опалення та освітлення приміщення, а також додаткових витрат з оплати праці всьому персоналу на суму 444,80 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачів 5000 грн. завданої йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, приниженні гідності та ділової репутації, завданих протиправною поведінкою відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3  звернулись до суду із зустрічним позовом  до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 7000 грн. В обґрунтування своїх вимог вказують на те, що 08 березня 2012 року вони  разом з друзями  зробили замовлення в барі  «День і ніч»власником якого є приватний підприємець  ОСОБА_1 У вказаному закладі їм подали до столу порчені, прокислі страви, неналежної якості, непридатні для споживання. Зокрема в одній із страв був жмут волосся, у один з салатів замість свіжої капусти додали прокислу; каву «латте»подали з серветкою. На їх зауваження, щодо непридатності замовлених страв, отримали лише негатив та агресію зі сторони працівників закладу «День і ніч», які проявлялися у відмові офіціантів обслуговувати їх столик, прибирати брудний, зайвий посуд та стіл загалом. Попросивши рахунок    вони запропонували адміністратору надати їм знижку, як компенсацію за зіпсований вечір для нас та свято для жінок, однак їм було відмовлено в грубій принизливій формі, із застосуванням ненормативної лексики на очах у інших відвідувачів закладу. Така поведінка персоналу  є неприпустимою і вони вимагали зв'язатися з власником закладу, однак адміністаторм закладу було здійснено виклик міліції.  Діями працівників   ресторану «День і ніч»їм була заподіяна моральна шкода, яка виражається у приниженні честі та гідності, особистих моральних переживаннях за своє здоров'я та самопочуття, особистих переживаннях з приводу зіпсованого вечора. Заподіяну моральну шкоду оцінюють в 7000,00 гривень, які просять стягнути з ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3  не визнав та просить суд відмовити у його задоволенні за безпідставністю позовних вимог.

Відповідачі судовому засіданні позову не визнали та суду пояснили, що в закладі «День і ніч»їм подали до столу страви, неналежної якості з волоссям та іншими сторонніми предметами, а на їх зауваження, щодо непридатності замовлених страв та пропозицію надати їм 20 % знижку, як компенсацію, отримали лише негатив та агресію зі сторони працівників закладу та зіпсований вечір. В подальшому вони змушені були звертатися до Тернопільської міської санітарно-епідеміолочної  станції та у інспекцію з питань захисту прав споживачів з проханням про проведення відповідної перевірки закладу «День і ніч». В результаті проведених перевірок вищезазначеними організаціями ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за невідповідність самого закладу та страв приготованих у ньому санітарним правилам і нормам, тому в позові просять відмовити. Зустрічний позов підтримали та просять задовольнити в повному обсязі з підстав і мотивів викладених  позовній заяві.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6  пояснили, що 08 березня 2012 року в ресторані «День і ніч»відвідувачі закладу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відпочивали разом зі своїми знайомими, відмовились оплачувати повну вартість зробленого замовлення, їх відмова ґрунтувалась на тому, що їм подали до столу страви, неналежної якості, також їм не сподобалось якість обслуговування. Незважаючи на те, що страви ними були спожиті повністю, вони спочатку  вимагали  зробити їм знижку в 50 % , а потім 20 % при цьому вони висловлюватись нецензурними словами у присутності інших відвідувачів закладу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд  вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до  часткового задоволення, а позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

08 березня 2012 року в ресторані «День і ніч»власником якого є позивач ОСОБА_1  відвідувачі закладу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відпочивали разом зі своїми знайомими, зробили замовлення на загальну суму 1230,80 грн. з попередньою оплатою 200 грн., однак в подальшому  відмовились сплатити рахунок на суму 1030, 80 грн. Їх відмова ґрунтувалась на тому, що їм подали страви неналежної якості, непридатні для споживання, також не сподобалось якість обслуговування та запропонували адміністратору закладу зробити знижку 20 %, як компенсацію. Після відмови зробити знижку між працівниками бару «День і ніч»виник словесний конфлікт. Що не заперечується сторонами.

09 березня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Тернопільської міської санітарно-епідеміолочної  станції з проханням провести  перевірку в  закладі громадського харчування «День і ніч».

Постановою Тернопільської міської санітарно-епідеміолочної  станції від 14 березня 2012 року за результатами позапланової перевірки  ЗГХ  «День і ніч»від 13 березня 2012 року накладено  штраф на ОСОБА_1 в розмірі 170 грн.  за порушення Санітарних правил для підприємств громадського харчування.

Постановою Тернопільської міської санітарно-епідеміолочної  станції №16 від 15 березня 2012 року тимчасово заборонено роботу ЗУХ «День і ніч»до проведення санітарного дня  з дезінфекційними міроприємствами. Рішенням Тернопільської міської санітарно-епідеміолочної  станції від 19.03.2012 року дію постанови №16 від 15.03.2012 року припинено з 17.03.2012 року.

26 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до інспекції з питань захисту прав споживачів  у Тернопільській області з проханням провести  перевірку в  закладі громадського харчування «День і ніч».

Постановами  інспекції з питань захисту прав споживачів від 05 червня 212 року  за результатами позапланової перевірки  ЗГХ  «День і ніч» від 22.05.2012 року на ОСОБА_1 накладено  адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. та 100 грн.  за порушення Правил провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

Однак вищевказані постанови не  можуть братися судом до уваги, оскільки складені за результатами перевірки ЗГХ «День і ніч» не в день виникнення цивільно-правових стосунків між сторонами, та відповідно  не можуть підтверджувати чи спростовувати факти на які посилаються сторони у справі.

Згідно  ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи неправомірними діями фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні  та не заперечується сторонами, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3  було зроблено  замовлення у ЗУХ «День і ніч»на загальну суму 1230,80 грн. з попередньою оплатою 200 грн., страви були спожиті в повному обсязі, а  тому суд вважає, що з відповідачів слід стягнути 1030 грн. завданої позивачу майнової шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У  відповідності до ст. 10 ЦПК України, позивач повинен довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-60 ЦПК України зазначені ним обставини,  однак в матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачу, як власнику закладу додаткових збитків на оплату витрат з опалення та освітлення приміщення, а також додаткових витрат з оплати праці всьому персоналу на суму 444,80 грн. Також  позивачем не представлено, а судом не здобуто доказів завдання  позивачу моральної шкоди, яка виражалася у приниженні його гідності та ділової репутації діями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно ч.6 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою. Однак в судовому засіданні відповідачами -позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3  не представлено, а в процесі розгляду справи судом не здобуто доказів реалізації позивачем ОСОБА_1 відвідувачам ЗУХ «День і ніч»ОСОБА_2 та ОСОБА_3 небезпечної, неналежної якості чи фальсифікованої  продукції, та нанесенні останнім шкоди  здоров'ю чи моральних страждань.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в даному випадку порушені майнові права позивача-відповідача ОСОБА_1 відповідачами-позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в користь ОСОБА_1 1030 грн. спричиненої матеріальної шкоди, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

В позові   ОСОБА_2 та ОСОБА_3,  до ОСОБА_1  про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1166, 1167, Законом України «Про захист прав споживачів»,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 1030 грн. заподіяної шкоди та 214 грн. 60 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий                                                                   Р.М. Грицак

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25635076

        Справа № 639/5780/15-ц

Провадження №2/639/129/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2017 року                            Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі:     головуючого     судді         Іванової І.В.,

за участю секретаря          Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про поновлення порушених прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_1, та ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та просили ухвалити рішення, яким поновити їх порушені права споживачів, а саме: зобовязати ресторан «Прага», власником якого є ФОП ОСОБА_5 відшкодувати позивачам витрати на лікування у сумі 3933,78 грн.; заробіток (дохід) втрачений позивачами внаслідок страти загальної працездатності у сумі 1552,00 грн.; додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування позивачів у сумі 637,78 грн.; витрати за послуги адвоката за надання правової допомоги в сумі 3000,00 грн.; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а всього стягнути з відповідача на користь позивачів 14123,56 грн. Також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір. Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 23 травня 2015 року вони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом зі своїми дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 та іншими особами (всього 26 осіб) у ресторані «Прага», розташованому за адресою: м. Охтирка, Сумської області вул. Ярославського, 17-а (власник відповідач ОСОБА_5О.) святкували з нагоди хрестин дитини. Факт замовлення послуги в цьому закладі громадянського харчування підтверджується рахунком замовленням від 23.05.2015 року № 00000001838. Наступного дня стан здоровя майже у половини всіх відвідувачів ресторану погіршився у звязку з шлунково-кишковим розладом за підозрою на харчове отруєння. Зокрема, позивачі весь час вимушені були знаходитися в ліжку, вживати рекомендовані лікарями ліки. 25.05.2015 року зранку позивач ОСОБА_2 зателефонувала подрузі ОСОБА_6 до Охтирки, яка запрошувала всіх на свято, й зясувалось, що ще семеро відвідувачів ресторану «Прага» на той вечоринці отримали харчове отруєння імовірно від червоної риби, яка була складовою салатів і млинців, та страв із мяса. Факт масового харчового отруєння 23 травня 2015 року можуть підтвердити наступні особи, які були присутні в кафе на банкеті: ОСОБА_7 (м. Київ); ОСОБА_8, що мешкає за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Фрунзе, 35; ОСОБА_6 та ОСОБА_9, що мешкають за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Батюка, 4/7; ОСОБА_10, що мешкає за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Київська, 104/2; ОСОБА_11, що мешкає за адресою: Сумська обл., Охтирський р-н, сел. Комиші; ОСОБА_12, що мешкає за адресою: Сумська обл., Охтирський р-н, сел. Чернеччина. 25.05.2015 року позивач ОСОБА_1 повинен був обовязково зявитися на службу в прокуратуру, незважаючи на тяжкий стан здоровя. А після служби він вимушений був звернутися за медичною допомогою, тому, що стан його здоровя значно погіршився. Увечері стан здоровя позивачів значно погіршився: висока температура, блювота, діарея. Позивачі вимушені були викликати карету швидкої допомоги, лікарі якої госпіталізували позивача ОСОБА_2 та її старшого сина ОСОБА_13, з діагнозом тяжкого харчового отруєння. З метою екстреної нормалізації життєдіяльності останнім у лікарні невідкладно вводилися внутрівенно лікарські препарати на протязі двох діб. Вдома вимушені були залишитися хворі донька ОСОБА_4 у віці 1,5 року та батько ОСОБА_1, які лікувалися на дому за рекомендаціями і під наглядом лікарів районної поліклініки. Позивачі зазначили, що у звязку із викладеним були суттєво порушені життєві звязки, оскільки ОСОБА_2 вимушена була перед викликом швидкої допомоги звернутися за допомогою своїх батьків для здійснення догляду за хворими, незважаючи на їх зайнятість й відповідальну працю (мати суддя, батько викладач). У звязку з тим, що донька ОСОБА_4 у віці 1,5 року потребувала постійного піклування та нагляду матері, ОСОБА_2 та її син ОСОБА_13 вимушені були через 2 доби терміново залишити лікарні, незважаючи на те, що лікарі категорично заперечували проти цього. Враховуючи значний розмір шкоди, завданої позивачам ушкодженням здоровя (в першу чергу, витрати, повязані з лікуванням й наслідки такого захворювання), 28 травня 2015 року позивач ОСОБА_2 від імені інших співпозивачів звернулась усно до відповідача в позасудовому порядку з вимогою про добровільне відшкодування завданої шкоди в мінімальному розмірі, але їй було відмовлено в задоволенні вимог за формальними міркуваннями. За рекомендаціями лікарів усі позивачі продовжували лікуватися від отруєння непридатними харчовими продуктами до 04.06.2015 року. Позивачі вважають, що при виконанні замовлення відповідачем мало місце реалізація споживачам харчової продукції, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою. Факт отруєння підтверджено лікарями карети швидкої допомоги та лікарень № 8 і № 22. Таким чином, з боку закладу громадського харчування має місце очевидне порушення прав споживачів. Отже, відповідно до норм матеріального права реальні збитки складають: витрати на лікування позивачів 3933,78 грн.; заробіток (дохід), втрачений внаслідок втрати загальної працездатності за 4 дня 1552,00 грн.; додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування позивачів та дітей 637,78 грн., а всього разом 6123,56 грн. Крім того, позивачі понесли витрати за послуги адвоката з надання юридичної допомоги в сумі 3000,00 грн. Також, внаслідок порушення прав споживачів, суттєво були порушені життєві звязки позивачів. Зокрема, майже грудна дитина ОСОБА_4 дві ночі не могла заснути без матері, яка знаходилась у лікарні № 22. Позивачі вимушені були відволікати батьків від звичайних службових занять. ОСОБА_3 тричі не відвідував школи. Отже, з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливості відновлення тощо), стану здоровя потерпілих, тяжкості вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачі оцінюють у сумі 5000,00 грн. У звязку із незадоволенням відповідачем заявлених вимог в позасудовому порядку, позивачі вимушені звернутися до суду з зазначеним позовом за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 позов підтримали у повному обсязі та надали пояснення відповідні вищенаведеному.

Відповідач ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася ,надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю, позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_16, який діє на підставі довіреності від 25.08.2015 року позов не визнав та пояснив, що як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1 вважає себе хворим з 24.05.2015 року остаточний діагноз не встановлений  /гострий гастроентероколіт, харчова токсикоінфекція не підтверджені, під питанням/ Результати аналізів відсутні, діагноз лабораторно не підтверджений Лікування не призначалось. ОСОБА_2 вважає себе хворою з 24.05.2015 року , гострий гастроентероколіт, харчова токсикоінфекція не підтверджені та зняті. Результати аналізів від 28.05.2015 року №1575 збудники не виявлені , діагноз ГЕК лабораторно не підтверджений. Остоточний діагноз дискінезія жовчовивідних шляхів по гіпертонічному типу. Такий діагноз не має ніякого відношення до харчових отруєнь та інфекційних захворювань. ОСОБА_3 - первісний діагноз функціональний розлад шлунку, що не є інфекційним захворюванням. Остаточний - кишкова інфекція невстановленої етіології, тобто причина захворювання невідома. Згідно запису в карточці хворого результати аналізу /бак посіву/ від 28.05.2015 року №10827 на наявність інфекції негативний, тобто кишкова інфекція відсутня. ОСОБА_17- діагноз функціональний розлад травлення . Це не є харчовим отруєнням та не повязано з кишковою інфекцією. Цитромон, моршинська вода, вугілля біле, не призначались нікому, сума 54.14 грн. не підтверджена. Невідомо ким та за кого сплачено кошти в сумі 50,00 грн. та 65,00 грн. за аналізи. Товарні чеки з 43 по 48 сторінку не є касовими чеками. Всі ці товарні чеки виписані одним днем 29.05.2015 року , в той час як призначення були в різні дні. Препарати продані 24.05.2015 року , тобто ще до захворювання позивачів , цих призначень не було, оскільки до лікарів позивачі звернулися вперше 25.05.2015 року. Зазначені препарати позивачам не призначались. Витрати не підтверджені.. Препарати перелічені на аркуші справи 44 позивачам не призначались. ОСОБА_7 1359, 26 грн. не підтверджується. Лоперамид нікому з позивачів не призначався. Витрати не підтверджені. Гептрал, галстена, цефікс суспензія не призначались взагалі нікому. Цефікс в капсулах призначався тільки 27.05.2015 року , а товарний чек виписаний на день раніше - 26.05.2015 року,витрати не підтверджені. Енторосгель не призначався , сума витрат не підтверджена . Таким чином , на думку представника відповідача, з даних документів вбачається , що медичні препарати не відповідають вказаним в товарних чеках. Вказані в товарних чеках препарати призначені для лікування печінкових захворювань, а не кишкових. Тому очевидно є факт використання позивачами документів на закупівлю медичних препаратів ,які належать іншим особам. Необхідність посиленого харчування не підтверджена , медичними установами не призначалось. Викликає сумнів , що зазначені в касових чеках продукти були використані саме позивачами,якщо вони стверджують ,що всі одночасно хворіли на кишкову інфекцію, то не зрозуміло, ким тоді зїдені крекери, ковбаса салямі, молоко, огірки, морозиво та смажене насіння та чи відносяться ці продукти до посиленого харчування і чи можуть вони взагалі вживатися при кишкових захворюваннях. Відсутні документи,що підтверджують витрати на правову допомогу. Адвокат ОСОБА_18 , якому були сплачені кошти, інтереси позивачів не представляє . Адвокату ОСОБА_19 кошти не сплачувалися . витрати відсутні. Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» порядок проведення епідеміологічного обстеження /розслідування/ епідемій та спалахів інфекційних хвороб встановлюється спеціально уповноваженим органом. На сьогоднішній день діє Інструкція «Про порядок розслідування, обліку та проведення лабораторних досліджень в установах санітарно-епідеміологічної служби при харчових отруєннях», затверджена 20.12.1973 року №1135-73. Позивачами не надано доказів реєстрації їх захворювання як інфекційного та наявності відповідного повідомлення

Суд, вислухав пояснення представників позивача ОСОБА_1, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно зіст. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судовим розглядом встановлено, що позивачі у справі 23 травня 2015 року у ресторані «Прага» /м. Охтирка, вул. Ярославського, 17а/ відзначали свято з нагоди хрестин дитини ОСОБА_6 . Разом з ними участь у відзначення свята приймало ще 26 осіб. Замовлення від 23 травня 2015 року №00000001838 у ресторані «Прага» на святкування хрестин дитини робила ОСОБА_6. Цей факт сторонами не заперечується і в силуч. 1 ст. 61 ЦПК Українидоказування не потребує.

Відповідач у справі ФОП платник єдиного податку ОСОБА_5 /код 2249603263/  здійснює послуги з надання громадського харчування (а.с.78 том. 2).

Місце здійснення діяльності ФОП ОСОБА_5 - ресторан «Прага» Сумська область, м. Охтирка , вул.. Ярославського 17-а.

Як зазначають позивачі, ввечері 24.05.2015 року їх стан здоровя погіршився у звязку з шлунково- кишковим розладом за підозрою на харчове отруєння. Позивачі вимушені були викликати карету швидкої допомоги,лікарі якої госпіталізували ОСОБА_2 та її старшого сина ОСОБА_13 до Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні №22 і дитячої інфекційної лікарні №8 з діагнозом тяжкого харчового отруєння.

Позивачі стверджують, що при виконанні замовлення відповідач реалізував споживачам, у тому числі і їм неналежної якості , небезпечну та фальсифіковану харчову продукцію.

Судовим розглядом також встановлено, що позивачами були вжиті і інші продукти , які ОСОБА_6 /замовник банкету/ та інші присутні й позивачі самостійно принесли до закладу харчування, а саме: огірки, помідори, перець, ковбасу домашню, балик, ковбасу сирокопчену, гуску , два види твердих сирів, торт, банани, сливи, груші, безалкогольні напої, узвар /у відрі/, спиртні напої. Цей факт сторонами не заперечується і в силуч. 1 ст. 61 ЦПК Українидоказування не потребує.

Як вбачається з медичних карток: ОСОБА_1 - вважає себе хворим з 24.05.2015 року, остаточний діагноз не встановлений  /гострий гастроентероколіт, харчова токсикоінфекція не підтверджені, під питанням/, результати аналізів відсутні, діагноз лабораторно не підтверджений Лікування не призначалось. /а.с.18-20 том 1/.

ОСОБА_2 вважає себе хворою з 24.05.2015 року , гострий гастроентероколіт, харчова токсикоінфекція не підтверджені та зняті. Результати аналізів від 28.05.2015 року №1575 збудники не виявлені , діагноз ГЕК лабораторно не підтверджений. Остоточний діагноз дискінезія жовчовивідних шляхів по гіпертонічному типу. / а.с. 8-17 том 1/.

ОСОБА_3 - первісний діагноз функціональний розлад шлунку, що не є інфекційним захворюванням. Остаточний - кишкова інфекція невстановленої етіології, тобто причина захворювання невідома. Згідно запису в карточці хворого результати аналізу /бак посіву/ від 28.05.2015 року №10827 на наявність інфекції негативний, тобто кишкова інфекція відсутня. /а.с. 21-33 том 1/

ОСОБА_17- діагноз функціональний розлад травлення,що не є харчовим отруєнням та не повязано з кишковою інфекцією. /а.с. 34-40 том 1/

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям.

Згідно з п. 27ст. 6 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) санітарна служба проводить санітарно-епідеміологічне розслідування, спрямоване на виявлення причин та умов, що призводять до надходження в обіг небезпечних або непридатних до споживання харчових продуктів, виникнення і поширення інфекційних хвороб через харчові продукти, групових і індивідуальних харчових отруєнь та вживає заходів щодо припинення їх подальшого поширення.

Комунальним закладом Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» було надано довідку від 10.07.205 року №2109/3-14 про те, що лікарем - інфекціоністом КЗ «Охтирська ЦРЛ» 27.05.2015 року /через чотири дні після банкету/ були амбулаторно оглянуті : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_21,ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, які як встановлено судом були присутні на банкеті 23.05.2015 року. За інформацією лікарні, при огляді осіб клінічних проявів гострої кишкової інфекції не відмічалось. Бактеріологічно обстежені. Надано рекомендації. На стаціонарному лікуванні не знаходилися . ОСОБА_11 та ОСОБА_22, які також були присутні на банкеті у ресторані «Прага» 23.05.2015 року за медичною допомогою в КЗ «Охтирська ЦРЛ» не зверталися.

Відповідач у справі зверталася до Охтирського міськрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Сумський лабораторний центр Держсанепідемслужби України» з метою дослідження продуктів харчування, які були використані при обслуговуванні позивачів. В тому числі була перевірена риба лосось та сьомга. Ніяких порушень виявлено не було.

За скаргами позивачів було здійснено Держфінслужбою перевірку дотримання у ресторані «Прага» санітарного законодавства. Порушень також виявлено не було. За наслідками вказаної перевірки, у ході якої були зроблені відбори більше 20 проб за епідпоказниками , взяті проби на проведення відповідних аналізів у всіх працівників ресторану . Відповідно до ОСОБА_22 санітарно-епідеміологічного обстеження обєкта - ресторан «Прага» від 28.05.2015 року, ніяких порушень , які б могли стати підставою для позивачів стверджувати про порушення їх прав за результатами перевірок, виявлено не було. На період перевірки всі працівники ресторану пройшли медогляд,мали медичні книжки , пройшли курс  гігієнічної підготовки.. У всіх працівників не виявлено жодних проявів кишково- інфекційних захворювань. Вода, яка використовується рестораном для приготування їжі, чиста.

В акті вказано, що порушені терміни зберігання швидкопсуючих продуктів,зокрема фаршу мясного , але як пояснив представник відповідача вказаний фарш /залишок 80 гр./, був вже списаний і зберігався окремо від харчових продуктів.

У звязку з порушеннями, допущеними перевіряючи ми при проведенні перевірки та при винесенні постанови від 02.06.2015 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності , така була скасована начальником Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області , як незаконна та необґрунтована.

У звязку з лікуванням захворювання, як пояснюють позивачі та їх представники , вони понесли втрати у розмірі 3933,78 грн. , втрачений заробіток за 4 дні загальної  працездатності становить 1552 грн., втрати з необхідності посиленого харчування у розмірі 637,78 грн.,витрати на послуги адвоката 3000 грн..Розмір моральної шкоди позивачі оцінюють в сумі 5000 грн., а всього просять відшкодувати 14123,56 грн..

З медичних документів , які надані позивачами у якості доказів позовних вимог, не вбачається, що у останніх взагалі мало місце харчове отруєння.

Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту даних норм слідує, що зобов'язання щодо відшкодування шкоди виникає за наявності вини особи, протиправними діями якої завдана шкода. Однією із умов, яка утворює підставу відшкодування шкоди, є причинний зв'язок між цивільним правопорушенням ташкодою.

Як роз'яснено в п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Також пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Таке ж роз'яснення міститься і у Постанові Пленуму Верховного ОСОБА_5 України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (з відповідними змінами) (п. п.11, 14, 23) де зазначено, що вирішуючи справи про захист прав споживачів у зв'язку з придбанням товарів неналежної якості, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей12,14 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначені у п. 1 ст. 14 Закону вимоги споживача про застосування заходів захисту не можуть бути задоволені, коли продавець, виробник (підприємство, яке виконує їх функції) доведуть, що недоліки товару (наслідки робіт) виникли внаслідок порушення споживачем правил користування ним або його зберігання.

Відповідно до ст.ст.58,59,60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів, які б підтверджували виникнення захворювання у позивачів саме внаслідок вживання неякісної їжі у ресторані , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_5, матеріали справи не містять, судово-медична експертиза не проводилася, що позбавляє можливості встановити джерело захворювання.

Представниками позивачів заявлялося клопотання про виклик свідків ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_11, ОСОБА_21.

Зазначені свідки неодноразово викликалися до Охтирського міськрайонного суду м. Охтирка для допиту в режимі відео конференції , однак у судове засідання не зявлялися.

Представники позивача взяли на себе обовязок забезпечити явку до суду вищевказаних свідків, однак така явка не була забезпечена. У судовому засіданні ,яке відбулося 01.06.2017 року представники позивача відмовилися від клопотання про допит вказаних вище свідків, хоча позивачі у позовній заяві посилалися на те, що одним із доказів позовних вимог , будуть пояснення вказаних вище свідків.

Отже, доводи позивачів про наявність вини відповідача в заподіянні їм матеріальної та моральної шкоди, а також причинного зв'язку між діями відповідача та настанням наслідків не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і спростовуються наведеними доказами.

Оскільки за деліктними зобов'язаннями відповідальність несуть лише особи щодо яких належними та допустимими доказами доведено, що саме внаслідок їх протиправних дій така шкода заподіяна за наявності ознак правопорушення (шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вини), то суд дійшов висновку про відсутність , визначених ст. ст.1166,1167 ЦК Українипідстав для задоволення позову, так як матеріали справи та досліджені судом докази не дають підстав для такого висновку.

З урахуванням всіх зазначених обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову , відсутні.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2, яка діє від себе та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                           Іванова І.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67105031

Справа № 591/5791/15-ц

УХВАЛА

і м е н е м  У к р а ї н и

30 березня 2016 року                                 м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Дубровної В. В. , Криворотенка В. І. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи - відділ захисту прав споживачів управління підприємництва та споживчого ринку Сумської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про захист прав споживача,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 за необгрунтованістю вимог.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити ціну наданої їй послуги відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4; стягнути з відповідача на її користь 289 грн. в рахунок зменшеної ціни наданої послуги, 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;   судові витрати.

Вказує зокрема, що суд не вірно встановив час перебування позивача як гостя в ресторані РК «Александрія», необгрунтовано встановив, що позивач  з гостями за власною ініціативою відмовилися від подальшого обслуговування дня народження та його святкування, від отримання гарячих страв, не правильно дослідив докази про те, що позивач і гості залишили ресторан «Александрія» відразу після прибуття працівників УДСО до ресторану. Факти, зазначені в рішенні, суд встановив з порушенням норм процесуального права, не давши оцінки суперечливим показанням свідків з боку відповідача.

Суд не взяв до уваги, що відповідач в особі працівників закладу безпідставно змінив місце святкування, не попередивши про це позивача, працівники закладу здійснили сервірування святкового столу в іншому місці, ніж це було обумовлено за день до святкування, про що пояснила свідок - працівник закладу ОСОБА_7

Заклад в особі відповідача дозволяв іншим гостям ресторану палити, місця для відвідувачів, які палять, з місцями відвідувачів закладу, які не палять, не були розділені  адміністрацією. На літньому майданчику інші відвідувачі палили, чим завдавали шкоди позивачу та її дітям.

Суд не врахував, що позивача та її гостей 07 серпня 2015 року обслуговувала не професійний офіціант (працівник закладу), а стажер, невідома особа без відповідного фаху ОСОБА_8, як було написано на її бейджику, яка працювала в закладі РК «Александрія» не офіційно та проходила стажування, про що зазначав свідок - бармен ОСОБА_9

З пояснень представника відповідача вбачається, що зазначений офіціант працювала в той день, коли позивач отримала неякісні послуги з боку відповідача, потім відразу звільнилася з закладу. Факт обслуговування позивача зазначеним офіціантом  підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 В листі директора ТОВ «Ютасервіс»  зазначається, що офіціант ОСОБА_8 ніколи не працювала в закладі.

Суд взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не в повному обсязі, а лише ті, які виправдовували відповідача. Свідки пояснили, що позивач зі своїми гостями після приїзду охорони не відмовлялась від отримання гарячих страв, та в той час, коли приїхала охорона УДСО, знаходилися в закладі.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, її представника, третіх осіб, які підтримали скаргу з мотивів, в ній викладених, представника відповідача, яка заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, показання свідка, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 серпня 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, вимоги якого, уточнивши їх 31 серпня 2015 року, мотивувала тим, що вона в свій день народження 07 серпня 2015 року отримала неякісну послугу з ресторанного обслуговування з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в ресторані «Александрія» в м. Суми.

Вона зі своїм чоловіком 06 серпня 2015 року близько 20 год. 00 хв. у розважальному комплексі «Александрія», розташованому по вул. Черепіна, 27 в м. Суми,  здійснила попереднє ресторанне обслуговування замовила святкування свого дня народження, яке мало відбутися 07 серпня 2015 року в приміщенні (літньому майданчику) РК «Александрія».

Вона здійснила попереднє замовлення 06 серпня 2015 року, з адміністратором закладу обговорила попереднє меню на суму 919 грн., домовилась про час та місце проведення святкування дня народження, порядок сервірування святкового столу, порядок подання страв, напоїв на стіл офіціантом. Адміністратор зазначила, що буде накрито два столи, зєднані між собою. Попередньо домовилися про початок святкування, сервірування столу на 17 год. 00 хв. 07 серпня 2015 року.

Адміністратор закладу зазначила, що в РК «Александрія» позивач отримає на свій день народження високий рівень обслуговування, належну якість продукції, отримає велике задоволення від святкування дня народження в літній залі закладу та запевнила, що заклад є рестораном з професійним та доброзичливим персоналом.

Перед святкуванням вона перевірила, чи дійсно РК «Александрія» є рестораном та надає своїм клієнтам високий рівень обслуговування, знайшла в мережі Інтернет офіційну сторінку закладу та прочитала певну інформацію про цей заклад.

Проте від закладу «Александрія» 07 серпня 2015 року вона отримала неякісні послуги з обслуговування. Страви, які попередньо замовлялись, напої не були вчасно подані на стіл, деякі страви офіціант зовсім не принесла. Місце для святкування приготовлене закладом в іншому місці, стіл встановлений на шість персон в центрі площадки. Стіл був зламаний, його належне сервірування було відсутнє. Склалося враження, що заклад РК «Александрія» не є рестораном, а є низькоякісною їдальнею. З обох сторін закладу постійно палили, що завдало моральної шкоди їй і її гостям.

ОСОБА_11, яка обслуговувала їх, не бажала виправити ситуацію,  поводила себе не коректно до її гостей. Адміністратор закладу також не бажала розмовляти та виправляти ситуацію,  вказала, що це трапилося з тієї причини, що позивач перенесла святкування з 17.00 год. на 18.00 год.

Жодного вибачення та жодної поступки (усунення недоліків) від працівників ресторану не відбулося. Вона наполягала на зменшенні ціни наданої послуги відповідачем з 439 грн. до 150 грн., але відповідач відмовилась, чим порушила її права як споживача.

Вона спеціально попередньо, за один день, домовилась з закладом в особі адміністратора про час, місце святкування свого дня народження в РК «Александрія», на свій день народження запросила близьких людей, приїхала до ресторану з гарним настроєм. Заклад  в особі відповідача зіпсував  їй день народження. В зв'язку з непрофесійним обслуговуванням  офіціанта та недоліками в обслуговуванні, в роботі персоналу, неуважним ставленням до клієнта та іншими обставинами, свято - день народження позивачу не вдалося відсвяткувати, настрій був зіпсований, позивач була змушена поїхати з ресторану та сплатити за фактично  прийняті страви.

В обгрунтування позову додатково посилалась на пункти 1, 2 Резолюції Генеральної ОСОБА_12 ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року №39/248, де зазначено такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов'язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яке негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів.

Посилалась також на Хартію захисту споживачів, схваленою Резолюцією ОСОБА_12 Європи від 17 травня 1973 року №543, якою, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

Зазначала, що у Директиві 2005/29/ЄС Європейського Парламенту і ОСОБА_12 від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контратних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту.

Посилалась на те, що за змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому у зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання угоди.

Просила зменшити ціну наданої послуги з ресторанного обслуговування з боку відповідача ФОП ОСОБА_4 на суму 289 грн.; стягнути з відповідача на її користь 289 грн. та на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., судові витрати (а. с. 2 3, 18-20).

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела факту порушення відповідачем  її прав як споживача, в тому числі щодо розміщення її у місці, де інші відвідувачі палили, неналежного обслуговування персоналом відповідача та наявності в звязку з цим підстав для зменшення ціни наданої послуги і відшкодування моральної шкоди.

Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогами матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 використовує приміщення РК «Александрія» для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 зареєстрована 15 вересня 2008 року як фізична особа-підприємець з видами діяльності, в тому числі, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код 56.10) (а.с.35).

Згідно ліцензії Головного управління міністерства доходів і зборів у Сумській області серія АЕ № 528227  ТОВ «Ютасервіс», яке розташоване за тією ж адресою - по вул. Черепіна, 27 в м. Суми, має право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с.73).

З роздруківок інтернет-сторінки закладу (а.с. 46-49) вбачається, що відповідач рекламує свій літній майданчик.

06 серпня 2015 року між ФОП ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_3 був укладений договір щодо надання послуг по організації святкування дня народження позивача у РК «Александрія» на суму 919 грн., що підтверджується квитанцією попереднього замовлення. Згідно попереднього замовлення, укладеного з адміністратором ресторану клубу «Александрія», позивачем замовлено продукції на суму 919 гр., в тому числі шампанське, узвар 4 л, пять салатів, три гарячі страви, сік, негазована вода, всього по продукції ОСОБА_10 125 гр. (шампанське), по продукції кухня 794 гр.   (а.с. 5).

Обовязками відповідача як виконавця у договорі про надання послуг було передбачено надання приміщення для святкування о 17 год. 00 хв.; приготування страв відповідно до попереднього замовлення, надання посуду, напоїв, сервірування столу на літньому майданчику закладу, обслуговування офіціантами.

07 серпня 2015 року близько 16 год. 00 хв. працівники ресторану почали підготовлювати бенкет: виставляти столи, готувати страви та сервірувати стіл. Чоловік позивача спочатку повідомив заклад по телефону про скасування бенкету, а потім близько 17 год. 00 хв. повідомив по телефону про перенесення бенкету на 18 год. 00 хв.

Вбачається, що  перші гості треті особи в справі (батьки чоловіка позивача - ОСОБА_13 та двоє неповнолітніх дітей позивача ) прибули до ресторану після близько 18 год. 00 хв., що підтвердили в судовому засіданні суду першої інстанції свідки, а також третя особа в справі ОСОБА_5, допитана як свідок, зокрема, про те, що  вона з чоловіком приїхала до ресторану близько 18 год. 00 хв., їх посадили за стіл, який сервірувався, її син та невістка до ресторану приїхали хвилин через 30-40. Представник позивача ОСОБА_13 також пояснив суду першої інстанції, що він з дружиною приїхав до ресторану близько 19 год. 00 хв., де їх чекали його батьки.

На час приїзду позивача з чоловіком і новонародженою дитиною до ресторану стіл вже був встановлений, сервірований холодними стравами, гарячі страви за домовленістю сторін мали бути подані через 40 хвилин після початку бенкету. У визначений час гарячі страви були готові, але позивач відмовилася від їх отримання та здійснення оплати, в тому числі і за спожиті страви, посилаючись на те, що їх неналежно обслуговують. Чоловік позивача зачитував працівникам закладу відповідні положення Закону України «Про захист прав споживачів», який він мав з собою, що він підтвердив в засіданні апеляційного суду.

З пояснень свідків працівників ресторану вбачається, що вони змушені були викликати працівників охорони  у звязку з відмовою позивача провести оплату рахунку. Представники позивача та відповідача пояснили, що після прибуття працівників відділу Державної служби охорони позивач з гостями залишили ресторан.

З товарного чеку від 07 серпня 2015 року, завіреного печаткою відповідача, позивачем оплачено продукції на суму 439 гр. - чотири салати, шампанське, узвар 2 л,  сік, негазовану воду (а.с.5).

З заяви позивача до відділу захисту прав споживачів управління підприємництва та споживчого ринку Сумської міської ради та листа керівника вказаного управління до відповідача вбачається, що позивач звертався до вказаного управління з приводу не подання їм вчасно страв, деякі страви зовсім не були отримані, хоча були попередньо замовлені, обслуговування було неналежне, поведінка персоналу некоректна і день народження споживача був зіпсований (а.с. 67, 69).

З витребуваних вказаним відділом пояснень відповідача ОСОБА_4 від 07 серпня 2015 року і від 14 вересня 2015 року вбачається, що  на базі РК «Алексадрія» працює 2 господарюючих субєкта ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Ютасервіс».

З позивачем та її чоловіком було здійснене попереднє замовлення, домовлено, що холодні закуски і напої будуть подаватись з приходом гостей, а гарячі страви через 40 хв. після того, як прийдуть гості.

07 серпня 2015 року о 15 год. 30 хв. офіціанти сервірували бенкетний стіл на 6 персон, які використовують в їх закладі на весіллях та ювілеях. Близько 16 год. 00 хв. подзвонив чоловік замовника та повідомив про відмову від бенкету в звязку з її хворобою. ОСОБА_11 розсервірували стіл та занесли до бенкетного залу. Через 30 хв. її чоловік знову зателефонував і сказав, що вони прийдуть на 18 год. 00 хв. ОСОБА_11 знову винесли та засервірували стіл, винесли холодні закуски. Напої та хліб стояли на барній стійці.

Зазначено, зокрема, що чоловік позивача вів себе некоректно по відношенню до відвідувачів та персоналу закладу, фотографував їх.

ФОП ОСОБА_4 зареєстрована як підприємець та має право здійснювати діяльність з ресторанного обслуговування. На право здійснювати продаж спиртних напоїв ліцензію має ТОВ «Ютасервіс». 07 серпня 2015 року бенкет обслуговували офіціант ОСОБА_10 та бармен ОСОБА_14 Трудові та медичні книжки в наявності. Куточок споживача та книга скарг та пропозицій знаходяться в холі закладу. В закладі РК «Александрія» курити не можна, а на літньому майданчику, згідно Закону України від 24 травня 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів», дозволяється (а.с. 68, 70, 77).

Згідно інформації РК «Олександрія», копій наказів,  офіціант на ім'я ОСОБА_8 не працювала і не працює в данному закладі. У ресторані дійсно працює з 1 березня 2012 року адміністратором Лишенко А.К. та з 29 травня 2015 року - барменом ОСОБА_14 (а.с. 80 - 84).

З інформації Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області  від 14 серпня і 26 жовтня 2015 року вбачається, що 07 серпня 2015 року о 19 год. 26 хв., після отримання від оператора пункту централізованої охорони центру технічної охорони УДСО інформації про спрацювання системи тривожної сигналізації, встановленої на обєкті ресторанного обслуговування РК «Олександрія», розташованому по вул. Черепіна, 27 у м. Суми, який на договірних умовах охороняється Управлінням, черговим нарядом групи затримання батальйону міліції Управління ДСО було здійснено виїзд до вказаного обєкту з метою встановлення причин спрацювання на ньому системи тривожної сигналізації.

З яких причин було здійснено тривожний виклик працівниками РК «Олександрія» оператору пункту централізованої охорони центру технічної охорони УДСО і співробітникам групи затримання до здійснення виїзду на вказаний обєкт відомо не було, оскільки виїзд було здійснено за фактом загорання на пульті сповіщувача про спрацювання системи тривожної сигналізації на вказаному обєкті без додаткового отримання від працівників РК Олександрія»  інформації про причини виклику групи затримання УДСО.

Для вияснення причин спрацювання системи тривожної сигналізації, встановленої в закладі ресторанного обслуговування РК «Олександрія» 07 серпня 2015 року в складі групи затримання батальйону міліції Управління ДСО при УМВС України в Сумській області здійснювали виїзд прапорщик міліції ОСОБА_15 та старшина міліції ОСОБА_16

За результатами виїзду до ресторану-клубу «Александрія» було встановлено, що причиною виклику наряду міліції ДСО є виникнення непорозумінь між персоналом закладу та двома відвідувачами з приводу їх обслуговування та розрахунку за надані послуги. В подальшому інцидент було вичерпано, жодна із сторін претензій до наряду міліції ДСО не мала.

Документи за фактом виїзду групи затримання до РК «Олександрія» співробітниками УДСО не складались, оскільки здійснення такого виїзду є безпосереднім виконанням УДСО належним чином визначених умовами договору обовязків (а.с.78-79, 81).

Згідно інформації Управління підприємництва та споживчого ринку Сумської міської ради  № 513/10.01-04 від 07 грудня 2015 року в Довіднику від 1999 року передбачені вимоги до офіціантів 3-го - 5-го розрядів, згідно яких офіціант повинен знати основи психології та правила етикету під час обслуговування споживачів.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Кабінетом Міністрів України від 16 травня 1994 року № 313, виконавці повинні забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, зайнятих обслуговуванням замовників.

Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості та має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стосовно звичаїв ділового обороту вказане Управління посилалось на те, що сфера ресторанного господарства - це сфера надання послуг; послуга харчування є результатом економічної діяльності ресторанного підприємства, спрямована на задоволення найрізноманітніших потреб гостей. Головна задача в індустрії ресторанної діяльності визначається концепцією технології гостинності, головним чинником якої є задоволення найвибагливіших потреб споживача.

Технологія гостинності це виробництво послуг, якість яких визначається створенням комфортних умов середовища гостинності, проявом персональної уваги до гостя, забезпеченням позитивного іміджу підприємства. Якщо гості не отримують задоволення від відвідання ресторану, то все інше не має значення.

У звязку з зазначеним Управління вважало, і цю позицію підтримала його представник в засіданні суду апеляційної інстанції, що працівники ресторану-клубу «Александрія» повинні були забезпечити споживача ОСОБА_3 високим рівнем обслуговування і комфорту, а не просто винести та подати замовлені страви (а.с.96-99).

В той же час, в листі вказаного Управління №287/10.01-18 від 15 вересня 2015 року на імя позивача повідомлено, що згідно з пунктом 3.8 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, при прийманні попереднього замовлення на обслуговування субєкти господарської діяльності зобовязані гарантувати виконання його замовлення в узгоджені із замовником строки. У разі відмови замовника від обслуговування в день проведення заходу він зобовязаний викупити замовлену продукцію, яка не може бути продана іншим споживачам.

Управлінням направлено запит ФОП ОСОБА_4 для надання пояснень, в яких підприємець зазначила, що споживачем було попередньо замовлено та узгоджено з представником закладу меню та порядок подання страв і напоїв. В день святкування споживач спочатку відмовилася від банкету, а потім перенесла його на пізніший час. Після того, як офіціант повідомила про те, що гарячі страви готові, споживач відмовились від них. На зауваження споживача про паління відвідувачів на літньому майданчику адміністратор закладу запропонувала перейти до зали ресторану, від чого вона відмовилась (а.с.101).

Відповідно до положень ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений договором строк.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 20 Закону України «Про захист прав споживачів» правила торгівельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг) затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені правила не можуть суперечити законодавчим актам.

Відповідно до  Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 219:

3.6. Споживачам надаються можливості: ознайомитися з  меню,  прейскурантами  алкогольних  і безалкогольних напоїв, кондитерських і тютюнових виробів, фруктів, додаткових послуг, що надаються, до початку обслуговування;   перевірити об'єм, вагу та ціну продукції, що підлягає продажу (послуги, що надається), відповідність  її  якості  вимогам нормативних документів.

3.7. При виявленні недоліків у якості продукції та наданні послуг, недоважування або  обрахунку  суб'єкти  господарської діяльності на вибір споживача зобов'язані: безкоштовно усунути виявлені недоліки; зменшити розмір оплати за продукцію або послугу; замінити на аналогічну продукцію належної якості або вдруге надати послугу; повністю відшкодувати  витрати  споживача,  пов'язані  з придбанням неякісної продукції або наданої послуги.

3.8. При прийманні попереднього замовлення на обслуговування суб'єкти  господарської діяльності  зобов'язані  гарантувати виконання його замовлення в узгоджені із замовником строки. У разі відмови замовника від обслуговування в день проведення заходу він зобов'язаний викупити замовлену продукцію, яка не може бути продана іншим споживачам. У  разі,  коли суб'єкт господарської діяльності не може виконати замовлення споживача, він зобов'язаний повідомити про це замовника не пізніше ніж за п'ять днів.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Згідно ст. 19 вказаного Закону, нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Вирішуючи спір про наявність порушення прав позивача як споживача з огляду на те, що інші відвідувачі ресторану курили на літньому майданчику, суд обґрунтовано послався на те, що згідно додатку до рішення Сумської міської ради «Про заходи щодо зменшення шкідливого впливу від вживання тютюнових виробів на здоровя населення в місті Суми» від 25 лютого 2009 року №3153-МР та додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року №3853 МР, дозволене куріння у спеціально відведених місцях (а.с.104-105).               

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Відповідно до частини 2 статті 13 зазначеного Закону, забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів (частина 3 статті 13 цього Закону): у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах.

Суд зробив обгрунтований висновок про те, що законодавством обмежене куріння саме у приміщеннях закладів ресторанного господарства, а позивачем було замовлено стіл на літньому майданчику РК «Александрія», який не є приміщенням ресторану, він обладнаний накриттям від дощу та барєрами від вітру. Про це свідчать і відповідні документи архітектурний паспорт літнього майданчика, витяг з протоколу засідання Єдиної комісії з питань погодження розміщення тимчасових споруд на території міста Суми, відповідний висновок Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (а.с. 104-110).

Доводи позивача в обґрунтування своїх вимог в цій частині з посиланням на відомості з Інтернет-сторінки РК «Александрія» про те, що місце святкування, яке вона замовила, це і є приміщенням ресторану - літнім залом,  безпідставні, оскільки на Інтернет-сторінці РК «Александрія» (а.с. 46-48) містяться відомості про те, що у РК «Алекандрія» є саме літній майданчик («Летняя площадка»).

Та обставина, що на Інтернет сторінці розміщені фото з назвою «Фото літньої зали» не свідчить про те, що це закрите приміщення, оскільки воно не має капітальних стін, закритого входу, не ізольоване від відкритого доступу дверима та стінами, і суд вірно відзначив в рішенні про те, що це саме літній майданчик з накриттям від дощу та барєрами від вітру.

Суд зробив висновок, що наведене, з урахуванням положень рішення Сумської міської ради №3153-МР від 25 лютого 2009 року, свідчить про те, що літній майданчик ресторану не є місцем, яке, відповідно до закону, є вільним від куріння.

Не спростувала позивач і тієї обставини, що на літньому майданчику є письмова інформація у вигляді табличок, що там дозволене куріння, проте замовила святкування саме там. Її посилання на те, що  вона не бачила таких табличок на літньому майданчику, є необґрунтованими, і спростовуються доказами в справі.

З того приводу, що сервірований стіл розмістили не у тому місці, де домовлялись сторони, - у  лівому кутку майданчика, свідки працівники ресторану пояснили, що два круглі столи ресторану у кутку літнього майданчика не могли поміститись, тому стіл, який зазвичай сервірують для бенкетів, накритий скатертиною, був сервірований в іншому місці.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач, прибувши до ресторану, бачила, де встановлено для неї стіл і якої він якості, і претензій до відповідача з цього приводу не висловила, прийнявши таке виконання свого замовлення. Вона бачила, яка обстановка довкола, що інші відвідувачі курять, і відмовилась на пропозицію працівників ресторану перейти до зали ресторану, погодившись тим самим на святкування в таких умовах.

Колегія суддів вважає, що суд вірно оцінив надані сторонами докази та прийшов до вірного висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог в іншій частині, оскільки спочатку позивач скасувала святкування в ресторані, потім призначила новий часу початку святкування, відбувалось поступове прибуття до ресторану спочатку батьків чоловіка позивача з двома старшими дітьми позивача, а потім хвилин через 30-40 самої позивача, її чоловіка з їх новонародженою дитиною, повне зібрання членів цієї сімї в ресторані відбулось близько 19.00 години, чого і вони самі не спростували.

Позивач не спростувала  доводи відповідача про те, що в звязку з зазначеним працівники відповідача, які сервірували стіл для святкування з початком о 17.00 год., після дзвінка чоловіка позивача про скасування святкування розсервірували стіл та занесли до приміщення ресторану, а після другого дзвінка чоловіка позивача про те, що святкування відбудеться пізніше, знову сервірували стіл і накривали його з врахуванням часу прибуття всіх членів сімї позивача.

Умову, за якої гарячі страви повинні були подаватись через 40 хвилин після початку бенкету, суд першої інстанції вірно оцінив, враховуючи встановлені обставини справи, як таку, що не дає підстав вважати, що відповідач порушив права позивача як споживача, і останній не має права на зменшення ціни за надану послугу в звязку з неналежним обслуговуванням чи неякісними стравами, які позивач фактично отримала і оплатила.

Відсутні належні докази в справі і некоректної поведінки працівників відповідача по відношенню до позивача і її гостей і неналежне обслуговування офіціантом.

Посилання позивача на те, що працівники ресторану після скасування замовлення були зобовязані знову сервірувати стіл на 18.00 год., оскільки вони всі зявились до ресторану майже одночасно з невеликим розривом хвилин 20 - у часі, спростовуються не лише показаннями свідків працівників ресторану, а і поясненнями третіх осіб батьків чоловіка позивача, з яких вбачається, що позивач з чоловіком і меншою дитиною зявились після батьків чоловіка і старших дітей хвилин через 30-40.

Та обставина, що вже о 19 год. 26 хв. працівниками ресторану був здійснений виклик до служби охорони в звязку з відмовою позивача від оплати замовлених страв,  спростовують доводи позивача про те, що їм відмовили у наданні інших замовлених ними гарячих страв, і підтверджує доводи відповідача про те, що від інших страв, які повинні були подати через 40 хвилин після початку бенкету, позивач сама відмовилась, хоча вони були приготовлені.

Посилання позивача в засіданні апеляційного суду на те, що їй як матері, що годує дитину материнським молоком, не подали з самого початку замовлену нею картоплю, також є безпідставними, оскільки у попередньому замовленні серед гарячих страв, які повинні були подаватись через 40 хвилин після початку бенкету, зазначені картопляні дольки з соусом барбекю дві порції (а.с. 5), доказів іншого замовлення картоплі з часом подання на початок бенкету, немає, і цими обставинами позов не обґрунтовувався.

Доводи позивача про те, що їм відмовили у подальшому обслуговуванні та не подали інші замовлені ними страви, спростовуються і показаннями допитаного апеляційним судом за клопотанням позивача  свідка працівника Управління ДСО УМВС України в Сумській області ОСОБА_15, з яких вбачається, що на час приїзду їх наряду до ресторану хвилин через пять після виклику у працівників ресторану виник конфлікт в звязку з відмовою позивача від оплати за рахунком. Він був свідком розмови саме з цього приводу між охоронцем ресторану та чоловіком позивача і його батьком. В присутності працівників УДСО конфлікт було вичерпано, відвідувачі оплатили рахунок, в їх присутності покинули заклад, і це дало підстави вважати, що конфлікт сторін вичерпаний.

Наданим позивачем фото вказаного свідка, зробленого при прибутті працівників УДСО до ресторану на виклик його працівників, підтверджується та обставина, що на цей час позивач і її гості знаходились на літньому майданчику ресторану, і позивачем не спростована та обставина, що після прибуття працівників УДСО спожиті страви були ними оплачені і вони саме після цього у присутності працівників УДСО покинули ресторан, що спростовує її доводи про те, що їм відмовили у подачі гарячих страв (а.с. 51).

Доводи позивача про те, що порушення прав споживача вбачається у тому, що їм сервірували стіл неналежної якості, також не спростовують висновків суду, оскільки, помітивши його, як зазначає позивач, недоліки та сфотографувавши їх (а.с. 50), вони не вимагали від відповідача його заміни, святкували день народження саме за цим столом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді –

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56968045

  Справа № 310/10341/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2016 року                                                м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Черткової Н.І.,

при секретарі Димовій Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держсанепідслужби у Запорізькій області про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров»я, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третя особа - Головне Управління Держсанепідслужби у Запорізькій області про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя, зазначивши, що 05 вересня 2015 року вона була запрошена на весілля до ресторану «Черчіль», що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 1 ОСОБА_6 святкування, позивачка відчула, що їй погано, підвищилася температура і вона викликала швидку. Її поклали до інфекційного відділення, де вона знаходилася до 15 вересня 2015 року. Клиничний діагноз: сальмонолез. Майже всі, хто був на весіллі, потрапили до лікарні. Оскільки отруєння було масовим, ресторан був перевірений співробітниками Держсанепідемслужби. За результатами перевірки був складений акт від 08.09.2015 року. На підставі цього акту «керівнику підприємства громадського харчування «Черчіль» ФОП ОСОБА_5 був виписаний Припис № 1 від 09.09.2015 року. Постановою № 1 від 17.09.2015 року відповідач був притягнений до адміністративної відповідальності на підставі ст. 42 КУпАП у вигляді штрафу. Таким чином, порушуючи вище перелічені норми законодавства, відповідач має право як споживача на якісну продукцію (продукти та обслуговування), що призвело до пошкодження її здоров'я.

З вини відповідача ОСОБА_1 опинилася в лікарні. Її лікування коштувало їй 331,99 грн. Таким чином, неправомірні дії відповідача спричинили матеріальної шкоди на суму 331,99 грн. Позивач вказав, що вона потрапила в лікарню, будучі вагітною на 23 тижні. Відповідач, порушуючи її права споживача, завдав їй не тільки фізичних, але і моральних страждань. Позивачка вказує, що дуже переживає, як такий діагноз та його лікування може сказатися на дитині після її народження, тому позивачка вимагає моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивачка не довела суду наявність усіх елементів, передбачених ст.. 1167 ЦК України, що є підставами для відшкодування моральної шкоди, а саме, не довела наявність шкоди та причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Так як в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують вину відповідача в тому, що позивач захворів на сальмонолез, так як наявні докази свідчать лише про допущення відповідачем певних порушень, що не мали суттєвого значення та були негайно усунуті, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги залишила на розсуд суду.

Суд, вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 вересня 2015 року позивачка ОСОБА_1 була запрошена на весілля до ресторану «Черчіль», що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 1 А, керівником якого є ФОП ОСОБА_5

ОСОБА_6 святкування вона відчула себе погано, була госпіталізована до інфекційного відділення лікарні, де перебувала на лікуванні з 07 вересня 2015 року по 15 вересня 2015 року, що підтверджується випискою із історії хвороби, де позивачці встановлений діагноз: гострий сальмонолез.

Внаслідок масового отруєння, яке мало місце в ресторані «Черчіль» 05 вересня 2015 року, Бердянським міськрайонним управлінням Держсаніпедслужби у Запорізькій області була проведена позапланова перевірка вказаного закладу громадського харчування та постановою Держсаніпедслужби від 17.09.2015 року на керівника ресторану «Черчіль» ФОП ОСОБА_5 накладено штраф у розмірі 425 грн.

Внаслідок отруєння позивачка ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у інфекційному відділенні лікарні, нею були витрачені кошти на лікування у сумі 331 грн. 99 коп., що підтверджується чеками, які маються в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Факт отруєння позивачки ОСОБА_1 у закладі громадського харчування «Черчіль» підтверджується заключним повідомленням про спалах інфекційних хвороб від 29.09.2015 року № 02.2-02-02-05/2928, згідно якого джерело збудника інфекції 08.09.2015 баклабораторією ДУ «Запорізькій обласний лабораторний центр» було обстежено 5 робітників, які брали участь в обслуговуванні весілля. У 2 працівників (кухонний працівник та офіціант) виділена SalmonellaBlegdam, яка ідентична виділеному збуднику серед захворілих, з однаковою антибіотикучістю.

П. 17 вказаного вище заключного повідомлення зазначає, що основною причиною спалаху (порушення технології приготування їжі і санітарних правил для даного обєкта, вживання неякісної води тощо), причини,що сприяли спалаху не дотримується послідовність та поточність технологічного процесу при приготуванні та видачі готових страв.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача ОСОБА_3 на те, що не встановлений причинно-наслідковий зв'язок між отруєнням позивачки ОСОБА_1 та протиправною поведінкою відповідача, оскільки п. 19 вищевказаного повідомлення обєкт, з продукцією котрого повязане виникнення спалаху підприємство громадського харчування «Черчіль», вул. Шаумяна, 1 А, Запорізька область, м. Бердянськ, керівником якого є саме ФОП ОСОБА_5

Таким чином, суд вважає, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_5, які заключаються у недотриманні послідовності та поточності технологічного процесу при приготуванні та видачі готових страв на підприємстві громадського харчування «Черчіль», позивачці ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода у розмірі 331 грн. 99 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що у звязку із бездіяльністю керівника закладу громадського харчування «Черчіль» - ОСОБА_5 позивачці ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона потрапила до лікарні на 23-му тижні вагітності. Відповідач, порушуючи її права споживача, завдав їй не тільки фізичних, але й моральних страждань. Вона переживала стосовно майбутньої дитини, та й досі не находить місця, як такий діагноз та його лікування може сказатися на дитині після її народження. Всі ці обставини порушили звичайний спосіб життя позивачки та її родини та вимагали від неї зусиль для організації своєї життєдіяльності, що потягло за собою негативні переживання та спричинило моральні страждання. В рахунок відшкодування моральної шкоди позивачка просить суд стягнути з відповідача 25000 грн.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, і тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_7 Миколаївни до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держсанепідслужби у Запорізькій області про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров»я, - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 331 (триста тридцять одну гривню), 99 копійок в рахунок заподіяної матеріальної шкоди, 15000 (п"ятнадцять тисяч гривень), 00 копійок в рахунок заподіяної моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 1705 (одна тисяча сімсот п"ть гривень), 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55856722

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 22-ц/778/1903/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року                                       м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:              Бєлки В.Ю.

Суддів:                         Онищенко Е.А.

                                      ОСОБА_2                       

За участю секретаря:   Буряк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя,

В С Т А Н О В И Л А:   

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя. посилаючись на те, що 05 вересня 2015 року вона була запрошена на весілля до ресторану «Черчиль», що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 1А.

Після святкування, вона відчула себе погано, підвищилася температура, в результаті чого вона викликала швидку.

Вказує, що на лікування її поклали до інфекційного відділення, де вона знаходилась до 15.09.2015 року. Встановлено клиничний діагноз: самольнолез.

Оскільки отруєння було масовим, ресторан був перевірений співробітниками Держсанепідемслужби.

За результатами перевірки був складений акт від 08.09.2015 року, на підставі якого керівнику підприємства громадського харчування «Черчиль» ФОП ОСОБА_3 був виписаний припис № 1 від 09.09.2015 року про встановлення порушення вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування, ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Постановою № 1 від 17.09.2015 року відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст.42 КУпАП України у вигляд накладання штрафу.

Зазначає, що відповідач порушив її право, як споживача на якісну продукцію (продукти та обслуговування), що призвело до пошкодження її здоровя.

Вказує, що її лікування у лікарні коштувало 331 грн. 99 коп., що підтверджується випискою з історії хвороби та чеками, таким чином, неправомірними діями відповідача їй спричинено матеріальну шкоду на суму 331 грн. 99 коп.

Крім того, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 25000 грн., яка полягає в тому, що в лікарню вона потрапила будучи вагітною, дуже переживає за майбутню дитину, як наслідки такого діагнозу та його лікування може сказатися на дитині після її народження.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з відповідача на її користь 331 грн. 99 коп. матеріальної шкоди, 25000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 331 грн. 99 коп. в рахунок заподіяної матеріальної шкоди, 15000 грн. 00 коп. в рахунок заподіяної моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1705 грн. 20 коп..

У апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, в задоволені відшкодування моральної шкоди відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 05 вересня 2015 року позивача було запрошено на весілля до ресторану «Черчиль», що розташований за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 1А.

Після святкування, позивачу стало погано, підвищилася температура, в результаті чого вона викликала швидку.

Позивача було покладено на лікування до інфекційного відділення, де вона знаходилась до 15.09.2015 року. Встановлено клиничний діагноз: самольнолез.

Оскільки отруєння було масовим, ресторан був перевірений співробітниками Держсанепідемслужби.

За результатами перевірки був складений акт від 08.09.2015 року, на підставі якого керівнику підприємства громадського харчування «Черчиль» ФОП ОСОБА_3 був виписаний припис № 1 від 09.09.2015 року про встановлення порушення вимог Санітарних правил для підприємств громадського харчування, ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Постановою № 1 від 17.09.2015 року відповідача був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі ст.42 КУпАП України у вигляд накладання штрафу.

Таким чином висновок суду про те, що причинний звязок між хворобою позивача та діями відповідача є доведеним, відповідає наведеним вище обставинам, а тому обґрунтовано задовольнив вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 331 грн. 99 коп., які були витрачені позивачем на лікування, що підтверджується випискою з історії хвороби та чеками і моральної шкоди у розмірі 15000 грн., яка полягає в тому, що в лікарню позивач потрапила будучи вагітною, дуже переживала за майбутню дитину, як наслідки такого діагнозу та його лікування.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд необґрунтовано стягнув з відповідача моральну шкоду є безпідставними, оскільки суд правильно керувався вимогами ст. 1167 ЦК України та розясненнями наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, а призначення експертизи у даному випадку не є обовязковим.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відхилити, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15 лютого 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

                Головуючий:

                Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57080524