28 сентября 2017

На неверного супруга можно подать иск за моральный ущерб

Статистика, как известно, знает всё. В частности и то, что в среднем в Украине на каждые два брака приходится один развод. Так, к примеру, в январе-августе 2012 года в стране было зафиксировано 195 225 браков и 93 539 разводов. Статистика также знает, что одной из самых основных причин развода считается супружеская измена. В нашей стране примерно четверть всех причин разводов связанно с нарушением супружеской верности. Причем, тенденцией последнего времени стало то, что зачастую, муж или жена уже не особо скрывают измену, нанося тем самым своей второй половине и даже детям серьезный моральный ущерб. На фоне таких переживаний у людей ухудшается самочувствие, появляются новые или обостряются старые заболевания. Таким образом, совершивший адюльтер супруг, наносит вред не только своей второй половине, но и злостным образом нарушает Семейный кодекс Украины, призывающий строить семью на паритетных началах, на чувствах взаимной любви и уважения, взаимопомощи и поддержки. Всё это чаще всего приводит ячейку общества к разводу. 

В развитых странах мира обманутый супруг может подать в суд, потребовав возмещения морального вреда. В частности, можно потребовать компенсации за нанесение вреда здоровью. Конечно, подобные иски требуют доказательств. Это могут быть и справки из медицинских учреждений об обострении хронических заболеваний, обращении к врачам в связи с  ухудшением здоровья. Кроме того нужно доказать причинно-следственную связь между действиями ответчика и моральными страданиями истца. Исковое заявление желательно подкрепить показаниями свидетелей, аудио и видеозаписями и т.д.
Не стоит приуменьшать сумму компенсации, так как она в любом случае должна прямо пропорционально  отличаться от размера негативных последствий и ущерба, причиненного ими. Но, сумма не должна быть заоблачной, дабы в суде не быть сбитым с толку вопросом, из какого расчета требуется именно такая сумма за моральный ущерб.
Таким образом, при веских доказательствах перенесенных нравственных и моральных страданий и правильном юридическом сопровождении, есть вполне реальные шансы получить определенную компенсацию своему моральному ущербу. 
Для нашей страны подобные иски пока еще недостаточно распространены. Хотя, некоторые тенденции развития, безусловно, прослеживаются.
Но, в любом случае, подобные иски – это весьма неприятно и болезненно для обоих супругов и весьма негативно сказываются на детях.  Одной из мер, которая может помочь избежать подобных длительных судебных процессов является подписание внутрисемейного соглашения между супругами, в котором можно четко прописать ответственность за нарушение супружеской верности, размер компенсации обманутому супругу, является ли измена поводом для развода или нет и т.д. Такое соглашение, во-первых, будет, в некотором роде, удерживать супругов в рамках приличий, во-вторых, поможет избежать ряда проблем в дальнейшем.
Кстати, согласно Семейному кодексу Украины, супруги могут урегулировать свои отношения по договоренности (договором), если это не противоречит требованиям  Кодекса, других законов и моральным основам общества.
ИСТОЧНИК: http://blog.liga.net/user/nsyutkin/article/11194.aspx

Не несем ответственности за достоверность, полноту и качество представленной информации. Претензии в связи с материальным или нематериальным ущербом, причиненным вследствие использования или неиспользования представленной информации, не принимаются.
То, что в «развитых странах мира» имеет место быть не всегда применимо в отечественных реалиях. Реестр судебных решений свидетельствует - такое явление как взыскание морального ущерба при разводе можно увидеть только в шоу "Судові справи".
Впрочем, есть некоторые интересные моменты. Так, супруг добился возмещения морального вреда в размере 1 гривны за страдания, причиненные тем, что ребенок, рожденный во время брака супругой, оказался не его ребенком. Удалось получить возмещение морального вреда и супруге многоженца.

Справа № 727/6606/14-ц
Провадження № 2/727/1733/14

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року         Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі головуючого - судді                              Мамчина П.І.
при секретарі                                                            Нікітович О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
                                                  встановив:
В серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Посилалася на те, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 07.03.1991 року по 04.03.2013 року. Відповідач наслідок зловживання спиртними напоями, систематично влаштовує конфлікти, в ході яких її ображає нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, наносить легкі тілесні ушкодження.
Відповідач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім»ї за ст..173-2 ч.2 КпАП України.
Вказаними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що вона постійно переживає фізичний біль, душевний біль, емоційний стрес, в неї виникає страх за своє здоров»я та життя.
Просила стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 100000 тис. грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач  та його представник позовних вимог не визнали , просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.       
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.03.1991 року по 04.03.2013 року. 
Між сторонами як до розірвання шлюбу, так і після його розірвання виникали сварки, з приводу яких ОСОБА_1 неодноразово зверталась до міліції.
За результатами звернень ОСОБА_1 неодноразово виносились постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст..173-2 ч.2 КпАП України за насильство в сім»ї, зокрема 28.09.2011 року, 14.01.2013 року, 29.01.2013 року.
Наявність у позивачки легких тілесних ушкоджень підтверджується актами судово-медичних обстежень від 08.01.2013 року та від 14.01.2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд вважає, що постанови про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не містять даних про наявність вини ОСОБА_2 в спричиненні позивачці тілесних ушкоджень, а самі акти  медичного обстеження, за відсутності інших доказів, не можуть свідчити, що саме відповідач завдавав тілесних ушкоджень ОСОБА_1
Крім того, позивачкою не надано доказів про наявність причинного зв'язку між спричиненими їй тілесними ушкодженнями та погіршенням стану здоров'я.
Виходячи з недоведеності фактів спричинення відповідачем тілесних ушкоджень ОСОБА_1, суд не вбачає підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд ,-
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя


Справа №2-313/2007 року

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 листопада 2007 року                       селище Верховина

Верховинський районний суд Івано - Франківської області
у складі:       головуючого-судді           Данилюк М. П.
секретаря                                                 Фурманюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення моральної шкоди суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд із позовом про розірвання шлюбу та стягнення моральної шкоди до відповідача.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, суду пояснила, що з відповідачем одружиласяІНФОРМАЦІЯ_1року зареєструвавши шлюб у Стебнівській сільській ради Верховинського району, актовий запис НОМЕР_1. В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н. та синОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. які знаходяться на її вихованні і утриманні та проживають при ній. Спільно з відповідачем не проживає з вересня 2007 року та шлюбні відносини припинили з вересня 2007 року. Причиною розпаду сім'ї стало те, що за останні роки проживання між ними склались неприязні відносини , часто скандалили, що призвело до втрати почуттів любові, поваги і вони практично стали чужими людьми. їхня сім'я розпалась остаточно, шлюб носить формальний характер.
Просить шлюб між нею і відповідачем розірвати; дітей залишити на виховання та проживання при матері.
За те що відповідач їй спричиняв тілесні ушкодження та систематичні сварки, у неї біли нервові потрясіння, і своїми діями він спричинив їй і моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 1699 грн.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що позивачка часто спричиняла для нього нестерпну обстановку, коли він приходив додому, намагалася його побити, а він тоді захищаючись вчиняв проти неї протиправні дії. Позивачка часто виїздила на роботу в Москву залишаючи на нього та його матір дітей і він справлявся з його батьківськими обов'язками. На даний період намагається помиритися із позивачкою, але його намагання до примирення не привели і позивачка настоює на розірванні шлюбу, а він хоче зберегти сім'ю. Проти задоволення моральної шкоди заперечує.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення з наступних підстав. Позивачка настоює на розірванні шлюбу. Примирення між сторонами не можливе, фактично сім'я розпалась і збереження сім'ї суперечило б інтересам позивачки та її дітей, що має істотне значення для справи.
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд не вбачає підстав для задоволення, тому що в судовому засіданні встановлено, що суперечки в. сім'ї виникали по вині двох сторін.
Так як діти проживають при матері і бажають з нею проживати тому слід визначити їх місце проживання при матері.
Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України,   ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд , -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, укладенийІНФОРМАЦІЯ_1року у Стебнівський сільській раді Верховинського відділу ЗАГС Івано-Франківської області , актовий запис НОМЕР_1 - розірвати.
Кошти при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в сумі по 8 грн.50 коп. покласти на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порівну.
Дітей :ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року та сина ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження залишити проживати при матері. В частині позову про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У випадку неподання заяви рішення суду набирає законної сили.


Справа № 2-682/2009 р.

РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20.05.2009 р.

Заводский райсуд м. Запоріжжя в складі
судді: Марченко Н.В.
при секретарі: Фурдак В. И.
Розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 . звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. В позові вона указала , що 16.10.06 між нею та відповідачем було розірвано шлюб. Після розірвання шлюбу вони продовжують проживати в одній квартирі за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач постійно вчиняє сварки та ображає позивачку, погрожує їй розправою. З приводу цього позивачка неодноразово зверталась з заявами в Заводський РВ ЗМУ. Вищевикладене підтверджується постановами Заводського РВ ЗМУ УМВС України про відмову у порушені кримінальних справ від 04.12.2008 року та від 11.03.2009 року. Своїми неправомірними діями відповідач ОСОБА_2 . спричинив позивачці моральну шкоду, яка полягає у значному погіршенні стану здоров*я. Її сон став преривчастим, вона довго не можє заснути, її турбують головні болі, в неї порушилися нормальні життєві зв*язки, вона стала нервовою, роздратованою, відчуває себе приниженою та безпорадною перед діями відповідача. Моральну шкоду позивачка оцінює у 5000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов. Суду пояснила , що вона дуже хвилюється з приводу непорядних дій відповідача, він заважає їй нормально жити в квартирі, змушує хвилюватись.
Відповідач позов не визнав, вважає, що моральна шкода не доведена позивачем, крім того всі скандали між сторонами провокує сама позивачка.
Свідок ОСОБА_3 . в судовому засіданні підтвердила, що між сторонами постійно виникають сварки, відповідач оскорбляє позивачку.
Вислухавши сторони, свідка, дослідивши докази по справі , суд вважає позов таким , що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.10.06 між сторонами було розірвано шлюб, що підтверджено відміткою у паспорті (а.с.5-6). Після розірвання шлюбу сторони продовжують проживати в одній квартирі за адресою АДРЕСА_1 , що підтвердили сторони в судовому засіданні. На грунті неприязнених стосунків у сторін виникають сварки. Вимагаючи відшкодування моральної шкоди позивачка не довела в судовому засіданні та не надала жодних доказів про те , що саме позивач вчиняє сварки, а також в підтвердження факту спричинення їй моральної шкоди і розміру моральної шкоди. У зв*язку з цим позов задоволенню не підлягає.
Керуючись 208,209, 212-215 ЦПК України, ст. 1167, 23 ЦК України, ст. 10 ЦПК України
ВИРІШИВ
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:


                                                                                                                        2\251\2704\13

РІШЕННЯ
Іменем  України

23.10.2013   року Калінінський  районний суд міста Горлівки Донецької області  у  складі:   судді    Єгорової О. В.,    при секретарі Грищенко Н.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Горлівка Донецької області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
                                                               В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду  із позовом  30 серпня  2013 року,  у якому вказує, що   рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 вересня  2012 року було задоволено  позовні вимоги ОСОБА_2 до  нього про  розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання  неповнолітньої дитини та дружини, яка проживає  з  дитиною-інвалідом. У задоволенні його  зустрічного позову  про визнання шлюбу недійсним, позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини було відмовлено. На теперішній час зазначене  рішення  переглянуто у зв'язку   із нововиявленими  обставинами та скасовано.  Водночас, на час ухвалення вказаного  рішення суду йому не було відомо, що ОСОБА_3 не є його донькою. Ця обставина стала йому відома у ході розгляду цивільної справи  за його позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства. За наслідками дослідження ДНК  його та дитини, відповідно висновку фахівців встановлено, що він не є батьком  дитини - ОСОБА_3. Зазначена обставина була відома відповідачу ще до народження дитини. Рішенням  Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від  17 червня 2013 року визнано, що він  не є  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключено відомості щодо нього  як батька дитини із актового запису про народження дитини.
Внаслідок вищевикладених обставин вважає, що діями відповідача  йому було завдано моральної шкоди, оскільки    він  відчував та відчуває  душевні  страждання, було порушено його звичний уклад життя . Суму у відшкодування моральної шкоди  визначає у розмірі   28000 гривень. Просить  суд стягнути  з відповідача   на його користь вказану суму у рахунок відшкодування моральної шкоди  та  понесені ним судові витрати.
У ході судового розгляду позивач  зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на його користь у рахунок відшкодування  моральної шкоди суму у розмірі 1 гривні;  надав суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутність.
Відповідач надав  суду заяву, у якій  просить справу розглядати у її відсутність; зазначила, що позовні вимоги  про   відшкодування моральної шкоди визнає.
Суд,  дослідив письмові  матеріали по справі, приходить до наступного.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 вересня  2012 року було задоволено  позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про  розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання  неповнолітньої дитини та дружини, яка проживає  з  дитиною-інвалідом. У задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини було відмовлено. Ухвалою Калінінського  районного суду міста Горлівки Донецької області від 24 вересня  2013 року  зазначене  рішення  переглянуто   у   зв'язку   із нововиявленими  обставинами та скасовано. Рішенням  Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від  17 червня 2013 року визнано, що ОСОБА_1   не є  батьком ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, Зазначена обставина була відома відповідачу ще до народження дитини. Відомості щодо  ОСОБА_1  як батька дитини із актового запису про народження ОСОБА_3 виключено.
Вищевикладені  обставини сторонами не оспорюються.
Відповідно до  приписів ст. 26 ЦК України,  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої  внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема,  у душевних стражданнях,  яких  фізична особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб.   Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення.  При   визначенні   розміру відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання  про розмір  відшкодування моральної шкоди, суд виходить з розміру вимог, зазначених позивачем та  дійшов   висновку про  те, що позовні вимоги слід задовольнити.
Питання судових витрат вирішити згідно ст.88  ЦПК України,стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі, пропорційнім  задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст.  10,  11,  60, 169,174,  213, 214,  223,  367 ЦПК України,  суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди   задовольнити.
Стягнути  з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму  у розмірі 1 гривні та судові витрати у розмірі 229 гривень 40 копійок.
Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом  десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:                                                             Єгорова О.В.


Справа № 2-504/11

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2011 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Кісілевич П.І.
При секретарі Синяк Т.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Бучанського міського управління юстиції, про визнання шлюбу недійсним та стягнення моральної шкоди,-
В с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що 2.08.2008 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2. Після реєстрації шлюбу вона проживала з чоловіком в АДРЕСА_1, а після того, як завагітніла, то було вирішено, що народжувати вона буде в м.Житомирі за її місцем реєстрації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року від шлюбу з відповідачем вона народила доньку ОСОБА_5. Після народження дитини між нею та чоловіком виникла конфліктна ситуація і вона залишилась проживати в м.Житомирі.
9.09.2010 року відповідач направив їй виписку з рішення Ірпінського міського суду від 20.08.2010 року про розірвання між ними шлюбу. Вона вважає, що відповідач навмисно приховав від суду, що у нього є донька, якій не виповнилось одного року, а тому шлюб між ними не міг бути розірваний.
Вона оскаржила рішення суду. Рішенням апеляційного суду Київської області від 25.01.2010 року було скасоване рішення Ірпінського міського суду та в позові ОСОБА_2 було відмовлено.
3.09.2010 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_3
На даний час відповідач має два шлюби. Вважає, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинен бути визнаний недійсним, тому що цей шлюб укладений в період, коли відповідач перебував в шлюбі з позивачкою.
Також вказує, що діями відповідача , які проявились в незаконному розірванні шлюбу з нею, їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 2000 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Вказав, що він на даний час подав позов до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Пояснив, що після народження дитини подружні відносини між ним та позивачкою були припинені, позивачка знала, що він створив сім»ю з іншою жінкою.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, вважає, що шлюб між нею та ОСОБА_2 укладений законно.
Представник 3-ої особи до суду не прибув, про час розгляду справи 3-я особа належно повідомлена.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 2.08.2008 року відділом РАЦС Житомирського управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м.Житомирі по її місцю реєстрації від шлюбу з відповідачем позивачка народила доньку ОСОБА_5. Після народження дитини між позивачкою та відповідачем виникла конфліктна ситуація і позивачка залишилась проживати в м.Житомирі.
Рішенням Ірпінського міського суду від 20.08.2010 року за позовом ОСОБА_2 було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем.
Позивачка оскаржила рішення суду в апеляційному порядку. Рішенням апеляційного суду Київської області від 25.01.2010 року було скасовано рішення Ірпінського міського суду та в позові ОСОБА_2 було відмовлено.
3.09.2010 року виконкомом Бучанської міської ради зареєстровано шлюб відповідача ОСОБА_2 з відповідачкою ОСОБА_3 / дошлюбне прізвище ОСОБА_3/, актовий запис № 112. ІНФОРМАЦІЯ_2 року у відповідачів народився син ОСОБА_4.
На даний час відповідач ОСОБА_2 має два зареєстрованих шлюби з позивачкою ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3
Згідно ст.ст.21, 25 Сімейного Кодексу України чоловік та жінка можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Згідно ст.39 Сімейного Кодексу України недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
З наведених підстав суд вважає, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинен бути визнаний недійсним, тому що цей шлюб укладений в період, коли відповідач перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачкою.
Суд також погоджується з доводами позивачки, що діями відповідача , які проявились в незаконному розірванні шлюбу з нею, їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 2000 грн.
Суд стягує з відповідача на користь позивачки 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та понесені нею судові витрати.
На підставі ст.ст.21,25,39 Сімейного Кодексу України, ст.23 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст.209,212,213,214,215 ЦПК України,-
Суд вирішив:
Позов задоволити.
Визнати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, укладеного 3 вересня 2010 року виконкомом Бучанської міської ради Київської області за актовим записом 112, недійсним.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 108 гривень та 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В повним текстом сторони вправі ознайомитись через 5 днів 5 квітня 2011 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 10 днів.

Суддя:П. І. Кісілевич


Отправить комментарий