…
или не все то аффект, что таковым кажется.
Целью
данной короткой статьи является дача простой в использовании классификации
«аффекта» без цитирования каких-либо сложных терминов и определений, ссылок на
Инструкции о назначении и проведении экспертиз, а ссылок на статьи Уголовного
кодекса Украины.
По-сути
«аффект» - это всегда временное помутнение, состояние «временной
невменяемости», так называемое - «я не знаю, что на меня нашло».
Например,
если человек 13 раз ударил ножом свою жену за то, что она не правильно с его
точки зрения поставила на стол стакан с водой, будет ли это состоянием аффекта?
Ведь подобного рода действие совершенно не логично, если человек хотел кого-то
убить, хватит и одного удара ножом, а в данном примере – целых 13. Безусловно,
такое действие совершенно «не вменяемое», но состояния аффекта здесь нет.
Так
что же такое аффект и в каких случаях мы можем с уверенностью (даже до
проведения каких-либо экспертиз) классифицировать состояние человека именно как
«аффект»?
Аффекту
всегда предшествует какое-либо доказуемое воздействие на человека, то есть –
аффект это всегда последствие какого-либо воздействия. Если мы не можем
доказать предыдущее воздействие, то аффекта нет.
Например,
человека против его воли насильно (либо обманным путем – подсыпали в стакан с
соком) заставили принять препарат, и он под воздействием этого препарата
совершил преступление. Либо человек пришел домой и увидел убитыми свою жену и
двоих детей, а на столе увидел записку: «Это я, твой друг Иванов убил твою
семью». После увиденного человек отправляется к своему другу и убивает его.
То
есть, аффект всегда является последствием определенных действий (событий),
направленных на лицо, совершившее #преступление и действия эти (события) всегда
предшествуют состоянию аффекта, а состояние аффекта – соответственно является
их следствием. Таким образом, аффект не возникает в момент совершения
преступления, он всегда возникает до совершения преступления.
Еще
одним примером «аффекта» можно было бы указать следующую ситуацию. Сотрудник
полиции приходит домой и застает жену с любовником, после чего достает
табельное оружие и убивает обоих. Это убийство в состоянии аффекта, ведь данный
человек не собирался никого убивать, однако душевное волнение повлекло именно такую
реакции. После реакции был сброс – человек «пришел в себя», позвонил в полицию
и сообщил о совершенном им преступлении.
ИСТОЧНИК:
Справа
№ 234/5905/17
Провадження
№ 1-кп/234/507/17
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21
липня 2017 року
м. Краматорськ
Краматорський
міський суд Донецької області
у
складі: головуючого судді Ткачової С.М., суддів Демидової В.К., Лутая А.М., за
участю секретаря Тютюник В.С., прокурора
військової прокуратури Донецького гарнізону Бакуменко О., обвинуваченого
ОСОБА_2, захисника Кожушко В.Г., потерпілої ОСОБА_4
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у місті Краматорську кримінальне провадження №
12017050390000553 від 27.02.2017, за обвинуваченням:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, має
середньо-спеціальну освіту, розлученого, військовослужбовця ОМБр 81, в\ч п\п В
4745, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою:
АДРЕСА_2
у
скоєнні злочину, передбаченого ст. ст..15.ч. 2 , 115 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26
лютого 2017 року ОСОБА_2 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_4, знаходились за
місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3. Приблизно о 18-00 годин ОСОБА_2 та
ОСОБА_4 стали розпивати спиртні напої. В ході розпиття спиртного, між ОСОБА_2
та ОСОБА_4 на грунті ревнощів виникла сварка. В цей момент, у ОСОБА_2 виник
злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті ОСОБА_5
Реалізуючи
свій злочинний умисел, спрямований на спричинення смерті ОСОБА_4, 26.02.2017
приблизно о 19 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в
будинку за адресою: АДРЕСА_3, на кухні взяв в праву руку кухонний ніж, підійшов
до ОСОБА_4 та висловлюючи умисел на вбивство останньої, з метою помсти через
те, що потерпіла нібито йому зраджує, умисно наніс їй два удари лезом ножа в
область черевної порожнини та грудної клітки зліва. Під час нанесення ударів,
ОСОБА_4 намагалася чинити супротив ОСОБА_2, заспокоїти останнього та сховатись
від ОСОБА_2 в інших кімнатах будинку. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4
стало зле та остання лягла на диван. В цей час, ОСОБА_2, доводячи свій
злочинний умисел до кінця, бажаючи настання смерті ОСОБА_4, підійшов до
останньої та утримуючи ніж у правій руці, наніс ОСОБА_4 один удар лезом ножа в
область шиї. Після чого, ОСОБА_2 закрив ОСОБА_4 у вказаному будинку, а сам з
місця події втік вважаючи, що виконав всі дії, які є необхідними для доведення
злочину до кінця. Однак, злочин не було доведено до кінця з причин, які не
залежали від його волі.
В
результаті умисних противоправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 були заподіяні наступні
тілесні ушкодження:
-
різана рана лівої половини шиї, яка утворилася від одного впливу гостро
ріжучого предмета і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило
короткочасний розлад здоров'я;
-
непроникна колото-різана рана м'яких тканин лівої половини грудної клітки, яка
утворилася від одного впливу колючо-ріжучого предмета і відноситься до легких
тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;
-
проникаюча колото-різана рана живота з пошкодженням великого сальника (
наявність в черевній порожнині 200 мл крові і згустків), яка утворилася від
одного впливу колючо-ріжучого предмета і відноситься до тяжких тілесних
ушкоджень, як небезпечна для життя.
У
судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав частково та суду
пояснив, що 26 лютого 2017 року приблизно о 18 годині 00 хвилин за адресою:
АДРЕСА_4 перебував з співмешканкою ОСОБА_4 вдома. Потерпіла готувала вечерю на
кухні, він займався в інтернеті. Коли ОСОБА_4 зізналась, що вона кохає іншого
та дзвонила колишньому коханцю Івану, з ним щось відбулось. Він нічого не
пам*ятає, коли прийшов до свідомості , побачив у себе в руках ніж, кров на
халаті у ОСОБА_4 на животі. Він не наносив удар у шию потерпілій, такого не
пам*ятає. Все робив автоматично, нічого не пам*ятає: як брав ніж у руки, як
наносив удар у живіт потерпілій, як одягався, як вийшов з будинку. Потім пішов
за медичною допомогою. Пам*ятає - бачить себе в таксі, потім у парку. Чому так
вчинив пояснити не може. Він не мав умислу на заподіяння смерті потерпілій.
Настанню таких наслідків не хотів.
Крім
часткового визнання вини та показань самого обвинуваченого, його провина в
скоєні описаного злочину підтверджується і іншими перевіреними судом доказами.
У
судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 26 лютого 2017 року вона з
ОСОБА_2 знаходились за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_3. Приблизно о
18-00 годин вони стали вечеряти, так як була «прощена неділя», вона розповідала
ОСОБА_2, яке це свято, пили шампанське. В ході розпиття спиртного, говорили про
сім*ї, вона піднялась, мабуть, щось хотіла поставити, відвернулась від ОСОБА_2
Вона не бачила, як останній взяв ніж, який знаходився на кухні, та наніс їй два удари лезом ножа в область
черевної порожнини та грудної клітки зліва, при цьому висловлював їй погрози.
Під час нанесення ударів, вона намагалася чинити супротив ОСОБА_2, заспокоїти
останнього та сховатись від ОСОБА_2 в інших кімнатах будинку. Від отриманих
тілесних ушкоджень їй стало зле, вона пішла в кімнату та лягла на диван,
просила викликати швидку допомогу, але він казав, що вона його здасть
поліцейським. В цей час, ОСОБА_2 підійшов до останньої та утримуючи ніж у
правій руці, наніс їй один удар лезом ножа в область шиї. Після чого, ОСОБА_2
закрив її у вказаному будинку, а сам з місця події втік. Вважає, що ОСОБА_2
хотів настання її смерті, тому що погрожував розправою, приводив погрозу в дію
та зачинив її в будинку, забрав зарплатну картку, його дії тривали біля 2 - х
годин. Він і раніше проявляв до неї агресію, в жовтні 2016 року вона викликала
поліцію, також із-за ревнощів до її відносин з людьми, спілкуванням. Вона його
в день подій не провокувала, все що він розповідає неправда.
Свідок
ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений на ім*ям ОСОБА_2, якого
він приблизно о 20-00 годині 26.02.2017 року відвіз з вул..Шкільної Старої
частини м. Краматорська на автовокзал м. Краматорська по вул.. Парковій.
Вважає, що той перебував у стані алкогольного сп*яніння, бо з порожнини його
роту був запах алкоголю. В районах де він підібрав обвинуваченого та куди
доставив - медичні заклади відсутні.
Свідок
ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що потерпіла її мати, приблизно о 21-00
годині 26.02.2017 року вона прийшла за їхнім місцем проживання , вся в крові та
пояснила, що з ОСОБА_2 дома пили шампанське, потім він наніс їй 2 ножових
поранення, вона прилягла, думала, що останній заспокоїться, але той наніс їй ще
удар ножем у шию. На тілі матері вона побачила поранення в області черевної
порожнини та грудної клітки зліва, шиї та руки. Вони надали допомогу матері , викликали
поліцію та швидку допомогу. В подальшому, ОСОБА_2 погрожував їй та матері
розправою смс повідомленнями на її телефон. Коли мати знаходилась у лікарні
27.02.2017 приблизно після обіду ОСОБА_2 прийшов туди, вона його побачила та
здійняла галас. Останній побачивши її чоловіка ОСОБА_8, дістав ніж , показав їм
та збіг.
Свідок
ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла його теща, приблизно о 21-00
годині 26.02.2017 року вона прийшла за їхнім місцем проживання , вся в крові та
пояснила, що з ОСОБА_2 дома пили шампанське, потім він наніс їй 2 ножових
поранення, вона прилягла, думала, що останній заспокоїться, але той наніс їй ще
удар ножем у шию. Він бачив кров на халаті потерпілої на животі та грудної
клітки зліва, шиї та руки. Вони надали допомогу потерпілій, викликали поліцію
та швидку допомогу. В подальшому, ОСОБА_2 погрожував його жінці та тещі
розправою смс повідомленнями на телефон жінки. Коли теща знаходилась у лікарні
27.02.2017 приблизно після обіду ОСОБА_2 прийшов туди, його побачила ОСОБА_7 та
здійняла галас. Останній побачивши його, дістав ніж , показав їм та збіг. Також
він був понятим при огляді місця події 26.02.2017 року де було вилучено змиви
речовини бурого кольору, пластиковий шприц з речовиною бурого кольору, 2
кухонні ножі на кроваті, на одному була кров, зріз з простирадла зі зразком
речовини бурого кольору.
Згідно
протоколу огляду місця події від 26.02.2017 року, за участю ОСОБА_8, з якого
видно, що в будинку АДРЕСА_2 вилучено змиви речовини бурого кольору,
пластиковий шприц з речовиною бурого кольору, 2 кухонні ножі загальною довжиною
22,5 см., зріз з простирадла зі зразком речовини бурого кольору.
Відповідно
до протоколу особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2017 свідок ОСОБА_6
впізнав чоловіка під № 3 за ім*ям ОСОБА_2, якого він приблизно о 20-00 годині
26.02.2017 року відвіз з вул..Шкільної Старої частини м. Краматорська на
автовокзал м. Краматорська
Згідно
протоколу затримання особи від 27.02.2017 ОСОБА_2 затриманий 27.02.2017 о 18-00
годині в порядку ст.. 208 КПК України та при особистому огляді виявлено та
вилучено ніж з чорною рукояткою у чорному чохлі, сіра футболка, темно сині
джинси , мобільний телефон Нокіа 200.
Відповідно
до протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки від
27.02.2017 року, за участю ОСОБА_2 та захисника Кожушко В.Г., останній показав
як він наносив один удар ножем у живіт ОСОБА_4 та відтворив події 26.02.2017
року.
В
судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Кожушко В.Г. відмовились
від показань, наданих при проведенні слідчого експерименту із застосуванням
відео зйомки від 27.02.2017 року.
За
таких обставин, з урахувань вимог ст..95 КПК України, суд не бере в
обгрунтування своїх висновків показання обвинуваченого ОСОБА_2, наданих при
проведенні слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки від 27.02.2017
року.
Згідно
протоколу огляду предмету від 28.02.2017 за участю свідка ОСОБА_9 було оглянуто
мобільний телефон «Айфон 5» розділ смс повідомлення. Постановою про визнання
речовими доказами від 28.02.2017 року телефон «Айфон 5», який належить ОСОБА_9
та скрін-шот смс повідомлень визнані речовими доказами по справі.
Відповідно
до протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням відео зйомки від
18.03.2017 року, за участю потерпілої ОСОБА_4, остання показала як ОСОБА_2
наносив удари ножем у живіт та спину, потім по шиї.
Згідно
протоколів огляду від 28.02.2017 та 01.03.2017 були оглянуті речі: футболка
ОСОБА_2, в якій він був в день скоєння злочину та халат ОСОБА_4, в якому вона
була вдягнена в той день
Відповідно
висновку судової експертизи № 2/4 - 17 від 05.04.2017 на поверхні жіночого
халату, вилученого 01.03.2017 у потерпілої ОСОБА_4 виявлені три наскрізні
пошкодження, які розташовані: на лівій полі халату на відстані близько 50 см
від нижнього його краю та близько 5 см від застібки-блискавки довжиною 22 мм;
на поверхні спинки халату на відстані близько 65 см від нижнього його краю 4 мм
від лівого бічного шву довжиною 10 мм; на шву капюшона з лівої сторони халату
на відстані близько 4 см від застібки-блискавки довжиною 26 мм. Пошкодження на
жіночому халаті могли бути утворені як досліджуваними ножами, вилученими
26.02.2017 в ході огляду місця події за адресою: вул.Лікарняна б. 35 м.
Краматорська, так і іншим конструктивно схожим однолезвійним ножем, форма та
розміри клинка якого близькі до форми та розмірів клинків досліджуваних ножів.
Відповідно
висновків судово медичної експертизи № 148 з 15.03.2017 року по 17.03.2017
року та № 171 з29.03.2017 по 31.03.2017
у ОСОБА_4 були виявлені наступні тілесні
ушкодження:
-
різана рана лівої половини шиї, яка утворилася від одного впливу гостро
ріжучого предмета і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило
короткочасний розлад здоров'я;
-
непроникна колото-різана рана м'яких тканин лівої половини грудної клітки, яка
утворилася від одного впливу колючо-ріжучого предмета і відноситься до легких
тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;
-
проникаюча колото-різана рана живота з пошкодженням великого сальника (
наявність в черевній порожнині 200 мл крові і згустків), яка утворилася від
одного впливу колючо-ріжучого предмета і відноситься до тяжких тілесних
ушкоджень, як небезпечна для життя. В момент спричинення тілесних пошкоджень
потерпіла була повернута лівою стороною тіла до нападаючого. Можливість
утворення даних тілесних ушкоджень в результаті особистих дій виключається
із-за кількості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень дані тілесні
ушкодження могли утворитись в результаті ударів ножем. Судово - медична
експертиза не виключає можливості утворення тілесних пошкоджень у ОСОБА_4 при
механізмі, вказаному в ході проведення слідчого експерименту за її участю.
Згідно
протоколів огляду предметів від 18.04.2017 та 17.04.2017 оглянуті предмети, які
вилучені при особистому огляді ОСОБА_2, а саме: ніж з чорною рукояткою та
чорний чохол та з*ясовано, що ніж не відповідає загальним технічно -
криміналістичним вимогам до холодної зброї , так як товщина його клинка складає
2,1 мм. При огляді мобільного телефону Нокіа 200, який належить ОСОБА_2
з*ясовано наявність смс повідомлень з погрозами на адресу потерпілої ОСОБА_4 та
її родини. Постановами від 18.04.2017 оглянуті предмети визнані речовими
доказами.
Відповідно
висновку судової психолого - психіатричної допомоги № 277 від 15.03.2017
ОСОБА_2 страждає органічним розладом особистості з психопатоподібною
поведінкою. В момент скоєння правопорушення міг усвідомлювати свої дії та
керувати ними. В момент скоєння правопорушення не знаходився у тимчасово
хворому стані, який позбавляв би його можливості усвідомлювати свої дії та
керувати ними. В досліджений період ОСОБА_2 не знаходився у стані
фізіологічного афекту ( стан сильного душевного хвилювання). В момент скоєного
вказаного правопорушення ОСОБА_2 не знаходився у стані якогось вираженого
емоційного напруження - стресу, фрустації, які б вплинули на його поведінку На
теперішній час повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування
примусових заходів медичного характеру не потребує.
Надаючи
оцінку поясненням обвинуваченого ОСОБА_2, що в нього не було умислу на
заподіяння смерті ОСОБА_4, що потерпіла ОСОБА_4 своєю поведінкою спровокувала
його дії, що він не знаходився у стані алкогольного сп*яніння, суд вважає їх
надуманими та, що вони надавались з ціллю уникнути покарання за цей злочин та
його захисником не виконані загальні засади кримінального провадження, а саме
змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і доведеності
перед судом їх переконливості, не спростовано викладені в обвинуваченні події
та звинувачення. Обвинуваченим та його захисником не надані письмові чи інші
докази на підтвердження пояснень про те, що ОСОБА_2 не погрожував потерпілій не
мав наміру на вбивство ОСОБА_4, наніс один удар ножем в живіт потерпілій та
спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та
ОСОБА_6, які вказали що саме ОСОБА_2 наніс потерпілій ножові поранення, всі дії
обвинуваченого тривали біля 2 годин, тобто обдумувались та планомірно
виконувались, та не мав бажання надання медичної допомоги. Що стосується
пояснень обвинуваченого про те, що він не пив, вони спростовуються показаннями
потерпілої ОСОБА_4, яка вказала, щ вони випили близько 2 пляшок шампанського та
свідка ОСОБА_6, який вказав що чув запах алкоголю з порожнини рота
обвинуваченого. Позиція обвинуваченого та його захисту, що обвинувачений був у
стані афекту та він нічого не пам*ятає, не керував своїми діями, спростовується
висновком судової психолого - психіатричної допомоги № 277 від 15.03.2017.
Згідно цього висновку ОСОБА_2 страждає органічним розладом особистості з
психопатоподібною поведінкою. В момент скоєння правопорушення міг усвідомлювати
свої дії та керувати ними. В момент скоєння правопорушення не знаходився у тимчасово
хворому стані, який позбавляв би його можливості усвідомлювати свої дії та
керувати ними. В досліджений період ОСОБА_2 не знаходився у стані
фізіологічного афекту ( стан сильного душевного хвилювання). В момент скоєного
вказаного правопорушення ОСОБА_2 не знаходився у стані якогось вираженого
емоційного напруження - стресу, фрустації, які б вплинули на його поведінку На
теперішній час повністю усвідомлює свої дії та керує ними. Застосування
примусових заходів медичного характеру не потребує.
За
таких обставин суд приходить до висновку, що обвинувачений мав умисел на
заподіяння смерті ОСОБА_4, так як останній наносив ножові поранення у життєво
важливі органи, як військовослужбовець, розумів наслідки таких дій, дії мали
тривалий проміжок у часі, що свідчить про виваженість та обдуманість злочину,
що підтверджено в судовому засіданні потерпілою, свідками та матеріалами
справи.
Допитавши
потерпілу, свідків, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального
провадження в повному обсязі, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина
обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за
ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, так як він вчинив закінчений замах на умисне
вбивство, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до
кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі,
тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Призначаючи
покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої
особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє
для її виправлення та попередження нових злочинів.
При
призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу
винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений
ОСОБА_2 в силу ст..89 КК України не судимий, військовослужбовець, на
диспансерному обліку в медичних установах не перебуває, за місцем служби
характеризується задовільно.
Обставинами,
які пом'якшують покарання, суд визнає визнання своєї провини частково.
Обставинами,
які обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння.
За
таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у
вигляді позбавлення волі, яке полягає в його ізоляції та поміщенні до
кримінально - виконавчої установи закритого типу.
В
судовому засіданні цивільний позов не заявлявся.
В
судовому засіданні прокурором заявлені вимоги про стягнення з обвинуваченого
витрат на залучення експертів у розмірі 1055 грн. 52 коп. Дані вимоги слід
задовольнити як доведені матеріалами кримінального провадження.
Речовий
доказ, телефон «Айфон 5», який належить ОСОБА_8 (ОСОБА_9) та переданий їй на
зберігання, вважати повернутим.
Речовий
доказ, телефон «Нокиа 200», який належить ОСОБА_2 та який знаходиться на
зберіганні в СВ Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області, повернути
ОСОБА_2
Речові
докази, які знаходяться на зберіганні в СВ Краматорського ВП ГУНП України в
Донецькій області, знищити.
Речові
докази, які знаходяться в матеріалах справи зберігати в матеріалах справи. Керуючись ст. ст. 127-129, 368-370, 373-
374, 392, 395 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_2
визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2 , 115 ч.1 КК
України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення
волі, з ізоляцією та поміщенням до кримінально - виконавчої установи закритого
типу.
До
набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у
вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань
Управління ДПтСУ в Донецькій області.
Строк
відбуття покарання засудженому рахувати з 18 години 00 хвилин 27 лютого 2017
року.
Стягнути
з ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України витрати на залучення експертів у
розмірі 1055 грн. 52 коп .
Речовий
доказ, телефон «Айфон 5», який належить ОСОБА_8 (ОСОБА_9) та переданий їй на
зберігання, вважати повернутим.
Речовий
доказ, телефон «Нокиа 200», який належить ОСОБА_2 та який знаходиться на
зберіганні в СВ Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області, повернути
ОСОБА_2.
Речові
докази, які знаходяться на зберіганні в СВ Краматорського ВП ГУНП України в
Донецькій області, знищити.
Речові
докази, які знаходяться в матеріалах справи зберігати в матеріалах справи.
Вирок
суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання
апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної
скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На
вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через
Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його
проголошення.
Учасники
судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку
негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію
вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам
судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Вирок
складений і видрукуваний у єдиному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Судді:
С.М. Ткачова
В.К.
Демидова
А.М. Лутай
Справа
№ 452/3509/14-к
Провадження
№ 1-кп/442/82/2017
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03
березня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого
- судді Крамара О.В.,
суддів Хомика А.П., Гарасимків Л.І.,
при
секретарі Малик О.Я.,
з
участю прокурора Тимоцко А.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника
обвинуваченого-адвоката Ленько М.Ю.,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали
кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №
12014140290000989 від 22.09.2014 року, відносно:
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нове Місто,
Старосамбірського району, Львівської області,
жителя: АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою,
розлученого, не працюючого, згідно ст.. 89 КК України раніше не судимого,
-
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
в
с т а н о в и в :
ОСОБА_4,
22.09.2014 приблизно о 01 годині, перебуваючи в приміщенні квартири, що у
АДРЕСА_2, яку винаймав з колишньою дружиною ОСОБА_5, під час конфлікту з
ОСОБА_6, що виник раптово, внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого,
перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, умисно наніс йому удари
руками і ногами по голові та різних ділянках тіла, заподіявши потерпілому тупу
поєднану травму тіла, яка супроводжувалась поперечним розривом грудного відділу
аорти нижче діафрагми і ускладнилась масивною гострою крововтратою, що
підтверджується наявністю в черевній порожнині біля 3-х літрів крові та
згустків, вираженим малокрів'ям органів і тканин, внаслідок чого наступила
смерть потерпілого ОСОБА_6., тобто вчинив умисне вбивство потерпілого ОСОБА_6 в
стані сильного душевного хвилювання.
Крім
того, ОСОБА_4під час вищевказаного конфлікту спричинив потерпілому ОСОБА_6 інші
тілесні ушкодження, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 120/14
від 31.10.2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень згідно живих осіб
по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Під
час судового розгляду ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні умисного вбивства в
стані сильного душевного хвилювання внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого
ОСОБА_6 визнав повністю, цивільний позов
про відшкодування моральної шкоди визнає частково та показав, що з дружиною
ОСОБА_5 шлюб розірвав у 2011 році, оскільки йому необхідно було оформити візу
на виїзд за кордон на сезонні роботи, але продовжували проживати разом. Він,
дружина та двоє їх дітей зареєстровані у с. Нове Місто, Старосамбірського
району. Там же старший син ходить в школу. 20 вересня 2014 року разом із дружиною
ОСОБА_5 приїхав на квартиру у АДРЕСА_2, яку винаймали, де переночували.
Наступного дня біля 12 год. він поїхав у с. Нове Місто, Старосамбірського
району. В даному селі він має господарство, в якому працює. Перед тим, він
домовився з дружиною, що привезе молодшого сина в м. Самбір. Разом з дітьми
поїхав у с. Раково Старосамбірського району на футбол і подзвонив дружині, що
привезе сина пізніше. По телефону вони почали сваритись. Потім він ще декілька
разів телефонував дружині, але вона не відповідала. Він вирішив їхати в м.
Самбір на квартиру. В м. Самбір приїхав біля 01 год. Своїм ключем відкрив
вхідні двері і побачив у ванній кімнаті світло. Потім обізвалась дружина,
спитала ОСОБА_4, що ти робиш. Він виключив світло у ванній та пішов в кімнату і
включив світло. Перед ним стояв роздягнутий до пояса незнайомий мужчина, на
столі стояла пляшка шампанського, диван розстелений. Невідомий мужчина спитав у
нього "Хто ти такий" і чіпив за одяг. Дружина в цей час стояла біля
дивана. Йому вдарив жар в голову і що було дальше він не пам'ятає. Спиртного в
цей день він не вживав. Коли опам'ятався, побачив, що потерпілий лежить на
підлозі, на лиці була кров, він вибіг з квартири на вулицю. Скільки часу тривав
конфлікт не пам'ятає. Не пам'ятає чи закривав двері у квартирі, чи вони
захлопнулись. Вважав, що дружина йому не зраджує. Дії потерпілого ОСОБА_6
сприйняв як тяжку особисту образу та приниження його чоловічої гідності,
оскільки зрозумів, що дружина йому з ОСОБА_6 вже зрадила. Зразу ж приїхали
працівники міліції. Коли з працівниками міліції зайшли до квартири то побачили,
що ОСОБА_6 лежав на підлозі в кімнаті, а його працівники міліції поставили в
кут і викликали медиків. Зайшов сусід, який почав робити ОСОБА_6 штучне
дихання, а він кричав, щоб спасти його. Відшкодував потерпілій ОСОБА_1 майнову
шкоду в повному обсязі. Моральної шкоди в розмірі який просить потерпіла не
визнає, однак обіцяє допомагати дітям потерпілого ОСОБА_6. Він, його мати та
сестра підходили до потерпілої, щоб якось їм допомогти, але вони ніяк не
хочуть. У скоєному щиро кається.
Крім
визнання ОСОБА_4 своєї винуватості в умисному вбивстві, вчиненому в стані
сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з
боку потерпілого, його винуватість підтверджується наступними доказами.
Показаннями
потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні повідомила, що в цей період вона
перебувала на заробітках в Польщі, а дітей залишила зі своїми батьками, про
загибель її колишнього чоловіка ОСОБА_6 дізналась по телефону. З ОСОБА_6
розлучились 23.12.2013 року. До цього вже рік не проживали разом. На розлучення
подавав ОСОБА_6. Їй невідомо, чи була у нього інша жінка. Колишній чоловік
проживав у с. Буково Старосамбірського району разом з батьками. Добровільно
давав їй кошти на утримання двох дітей. Вважає, що ОСОБА_4 вбив людину і має за
це відповісти згідно закону. Щодо міри покарання покладається на думку суду.
Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала з підстав,
наведених у позовній заяві. Майнову шкоду обвинувачений їй на даний час
відшкодував в повному обсязі.
Показаннями
потерпілої ОСОБА_2 про те, що їй передзвонили, що вбили її брата ОСОБА_6. Вона
з чоловіком поїхали в морг м. Самбора, де зустріли ОСОБА_5. Із слів останньої
їй відомо, що вона була з ОСОБА_6, з яким познайомилась в кафе
"Молодіжне" в м. Самборі. ОСОБА_6 привіз її додому та зайшов до неї у
квартиру. З собою взяли пляшку шампанського, щоб випити за знайомство. Через
деякий час приїхав чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4, зайшов в квартиру і почалась
бійка. ОСОБА_5 в цей час вибігла і викликала міліцію. ОСОБА_5 про конфлікт їй
детально не розповідала. Її брат ОСОБА_6 був розлучений із своєю дружиною, але
допомагав їй виховувати двох дітей. В цей день її брат був в неї в гостях із
своєю дочкою ОСОБА_7, однак в цей день був футбол і він залишив свою дочку в
неї, а сам пішов в бар. ЇЇ брат по святах міг випити спиртного, як і всі люди,
він був по структурі тіла сильним чоловіком. Просить суд суворо карати
обвинуваченого ОСОБА_4.
Показаннями
свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні повідомив, що у вересні 2014 року,
дати точно не пригадує, в складі оперативно-слідчої групи за вказівкою
оперативного чергового Самбірського МВ виїжджав на вул. Купилеву м. Самбора. Зі
слів чергового подзвонила громадянка про те, що її колишній чоловік вчинив
бійку з її знайомим. Коли під'їхали, побачили що від будинку біжить чоловік в
напрямку гаражів. Вони з водієм чергової машини наздогнали його. Коли бігли за
ним то кричали йому стій буду стріляти, а він їм відповів стріляй. Цей мужчина
кричав "Я його напевно замочив". Йдем скоріше ще можна
врятувати". Коли зайшли в квартиру на підлозі лежав мужчина, голий до
пояса, на обличчі були тілесні ушкодження. На столі чи підлозі, точно не
пригадує, знаходилась відкоркована пляшка шампанського. Скільки склянок було не
пам'ятає. На столі лежав ноутбук. Сусід, який працює медиком намагався зробити
йому штучне дихання рот в рот. Тіло не перекидали. Ніяких речей забарвлених в
крові не бачив. ОСОБА_4 гаражів знайшли ключі та телефон, які належали
обвинуваченому. Обвинувачений кричав, щоб врятувати потерпілого ОСОБА_6.
Дружина обвинуваченого стояла рядом і плакала.
Показаннями
свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні повідомив, що у вересні 2014 року в
складі оперативно-слідчої групи за вказівкою оперативного чергового
Самбірського МВ виїжджав на вул. Купилеву м. Самбора на сімейний конфлікт. Коли
під'їхали, побачили що від під'їзду біжить мужчина, якого наздогнали. В цей час
підійшла жінка і сказала, що її колишній чоловік побився із знайомим.
Коли
піднялися в квартиру, побачив на підлозі мужчину, який був напівроздягнений,
обличчя побите. Ліжко було розстелене. На столі чи під столом, точно не
пригадує, стояла пуста пляшка з-під шампанського. Одяг потерпілого лежав на
одному з диванів. Коли знаходились в квартирі, ОСОБА_4 був в паніці, кричав
допоможіть, казав що 2-3 рази вдарив потерпілого, був дуже схвильований. Жінка
прізвища потерпілого не знала та пояснила, що вона з потерпілим знаходилась в
квартирі. Зайшов ОСОБА_4 і між ним та потерпілим почалась шарпанина, а вона в
цей час втекла.
Показаннями
свідка ОСОБА_5 про те, що з колишнім чоловіком та двома дітьми зареєстровані і
проживали у с. Нове Місто, Старосамбірського району. Шлюб розірвали у 2011
році, але продовжували проживати. Старший син ходив у селі в школу, молодший
теж знаходився в селі. Вона не хотіла жити в селі і в АДРЕСА_3 наймали
квартиру. 20 вересня 2014 року чоловік приїхав у м. Самбір, вони переночували
на квартирі, а зранку чоловік поїхав в село. 21.09.2014 року чоловік мав
привезти молодшого сина до неї у м. Самбір, але не привіз і вони сварились по
телефону, потім вона не відповідала на дзвінки, щоб уникнути конфлікту. Чоловік
писав їй непристойні СМС по телефону. Їй передзвонила знайома і біля 22год.
вона пішла у кафе "Молодіжне", де познайомилась з ОСОБА_6. Коли кафе
закривали біля 24 год. ОСОБА_6 запропонував відвезти її додому. Потім провів до
під'їзду. Він мав шампанське та шоколад і вони пішли в квартиру, щоб його
випити. В квартирі розпивали шампанське, а потім ОСОБА_6 роздягнувся, зняв
сорочку і сказав, що буде тут спати. Вона просила відвести її до тітки, яка
живе у сусідньому будинку, але ОСОБА_6 ліг на диван, а вона сиділа біля нього.
В квартирі вони знаходились приблизно 30 хв.. Вона побачила, що відкриваються
вхідні двері і її чоловік пішов в туалет, Вона настрашилась і сказала ОСОБА_6,
що прийшов чоловік. ОСОБА_6 був випивший. Чоловік виключив світло в туалеті,
зразу ж вийшов і включив у кімнаті світло. ОСОБА_6 та її чоловік стояли один
проти одного. ОСОБА_6 чіпив чоловіка за сорочку і спитав "Хто ти
такий". Чоловік не сподівався когось побачити у квартирі і остовбенів.
Потім потягнулися в кімнату, хто кого бив вона не бачила, бо в цей момент
вибігла з квартири, так як перестрашилася, тому що в її чоловіка запальний характер
і думала, що її він поб'є, тоді вона побігла до тітки і викликала міліцію. Коли
приїхали працівники міліції вона почула голос чоловіка, який кричав
"Стріляй. Я втратив сім'ю". Разом з працівниками міліції зайшли в
квартиру, ОСОБА_6 лежав в кімнаті на підлозі біля дивану, мав дуже побите лице.
Вона думала, що ОСОБА_6 живий, кричала, щоб викликали швидку допомогу. Швидка
допомога константувала смерть потерпілого. Чи мав її чоловік побої не бачила, у
неї був шоковий стан. Край стола був зламаний після конфлікту.
Витягом
з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого відомо, що 22.09.2014 року в
Самбірський МВ надійшло телефонне повідомлення від ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6,
жительки АДРЕСА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив з
нею сварку. Виїздом на місце події СОГ встановлено, що гр.. ОСОБА_4 о 01 год.
приїхав до своєї колишньої дружини ОСОБА_5, яка в цей час перебувала в
приміщенні своєї квартири із знайомим ОСОБА_6, вчинив сварку яка в подальшому
переросла в бійку під час якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 декілька ударів, внаслідок
чого останній впав на підлогу і перестав подавати ознаки життя, (а.с. 1).
Протоколом
огляду місця події від 22.09.2014 року та фото таблицями до нього, з яких
вбачається, що об'єктом огляду є квартира №30 в буд. 30 «д» по вул.. Купилева в
м. Самборі, Львівської області. В кімнаті даної квартири знаходились речі
домашнього вжитку, які описані в протоколі. ОСОБА_4 стіни в кімнаті знаходився
двохспальний диван, на якому знаходилась постіль. Навпроти вхідних дверей
знаходився журнальний столик, на якому була пляшка з-під шампанського
"Артемівське", залишки шоколаду з упаковкою, стакан, ноутбук. На
поверхні стола та підлозі біля столу наявні плями з запахом шампанського. На
підлозі килим, на якому плями речовини бурого кольору. Посеред кімнати
знаходився труп особи чоловічої статі в лежачому на спині положенні. На трупі
наявний одяг, а саме штани чорного кольору з розстібнутою блискавкою та ремінь
чорного кольору. Крім того, в кімнаті знаходився ще один диван, на якому лежала
чорна чоловіча куртка та сорочка темного кольору. ОСОБА_4 голови трупа наявні
плями речовини бурого кольору. Голова трупа на дотик ціла, шкіра на обличчі
бліда з засохлою речовиною бурого кольору, в лобній ділянці наявні рана
вертикальної форми, (а.с.4-9,16-24).
Висновком
судово-медичної експертизи № 120/14 від 31.10.2014 року та таблиці до нього, з
якого вбачається, що смерть гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 наступила біля 12 годин
до судово-медичної експертизи трупа, що підтверджується ступенем розвитку
трупних явищ, внаслідок тупої поєднаної травми тіла, яка супроводжувалась
поперечним розривом грудного відділу аорти нижче діафрагми і ускладнилась
масивною гострою крововтратою, що підтверджується наявністю в черевній
порожнині біля 3-х літрів крові та згустків, вираженим малокрів'ям органів і
тканин, даними судово-гістологічного дослідження, а також відсутністю
захворювань та інших пошкоджень які б могли викликати смерть.
При
судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, виявлено перелом
передньої стінки лобної пазухи, забійну рану розміщену косо-вертикально в
лобній ділянці по середині на межі з волосистою частиною в проекції перелому,
на краях рани осаднення майже кругле діаметром біля 1см. в центрі рани,
крововилив в м'які тканини голови в проекції рани в лобній ділянці, який
утворився від дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею,
найімовірніше у вертикальному положенні потерпілого, який привів до втрати
свідомості і падіння тіла, крім цього виявлено крововиливи в лівій скроневій ділянці
і в потиличній ділянці зліва, перелом 10-11 ребер зліва по задній пахвовій
лінії, крововиливи в проекції хрящових частин 6 ребер, та в проекції
мечевидного паростку, поперечний розрив аорти нижче діафрагми, з крововиливами
в навколишні тканини, синець на правій вушній раковині, який займає передню і
задню поверхню раковини, синець в правій привушній ділянці, синець в лобній
ділянці зліва, в нижній частині якого садно, синець в лівій скроневій ділянці,
синець в лівій орбітальній ділянці, що займає верхню і нижню повіки, крововилив
яскраво-червоного кольору в білковій оболонці лівого ока біля зовнішнього кута
очної щілини, синець в правій орбітальній ділянці на нижній повіці, біля
зовнішнього кута очної щілини, забійну рану, розміщена вертикально на верхній
губі справа, яка переходить на кайму губи, масивний синець на слизовій оболонці
верхньої губи, на фоні якого три забійні рани, два садна на нижній губі зліва
на фоні синця, який опускається на кайму губи, синець на лівій щоці біля кута
рота, з дрібним осадненням, синець на підборідді справа, синець в ділянці
нижньої щелепи зліва, два садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу,
синець в ділянці крила правої клубової кістки, на фоні якого садно, які
утворились від дії різних твердих тупих предметів, незадовго до настання
смерті, найімовірніше у горизонтальному положенні тіла, враховуючи сліди
стікання крові на шкірі обличчя, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень
згідно живих осіб по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Висновком
експерта №3186/14-т від 07.10.14р. судово-токсикологічної експертизи крові та
сечі від трупа гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 з якого відомо, що при
судово-токсикологічній експертизі крові та сечі від трупа виявлено етиловий
спирт в кількості: в крові -1,38%о(проміле), в сечі-2,35%о(проміле). Не
виявлено метилового, пропілового, бутилового і амілового спиртів. Вказана
концентрація етилового спирту в крові при житті могла відповідати сп'янінню
легкого ступеню, (а.с.26-34).
Протоколом
повторного огляду трупа після роздягання і обмивання тіла від 22.09.2014 року,
з якого вбачається, що під час огляду трупа виявлено синець на правій вушній
раковині, який займає передню і задню поверхню раковини, розміром 4х2 см., на
правій привушній ділянці синець 4,5х2 см. В лобній ділянці посередині на межі з
волосистою частиною, забійна рана косо - вертикальна, 3х0,3 см. На краях рани
осадження на 05, мм. В лобній ділянці зліва синець 5х2,5 см., в нижній частині
якого садно 1х0,5 см. В лівій скроневій ділянці синець 3,5 х 1,5 см. В лівій
орбітальній ділянці синець, що займає верхню і нижню повіки. В білковій
оболонці лівого ока, біля зовнішнього кута очної щілини крововилив яскраво -
червоного кольору. В правій орбітальній ділянці на нижній повіці синець 1х1 см.
На верхній губі справа забійна рана розміщена вертикально 2,5 см., яка
переходить на кайму губи 2,5х0,7 см. На верхній губі зліва два садна 0,6х0,5
см. та 0,6х0,5 см., на фоні синця, який опускається на кайму губи. На лівій
щоці біля кута рота синець розмірами 2,5х2 см. з дрібним осадженням. На
підборідді справа синець 3х1,5 см. В ділянці нижньої щелепи синець розміром 5х2
см. На слизовій оболонці верхньої губи масивний синець 6х3 см. на фоні якого
три забійні рани 2,5х0,5 см. На задній поверхні правого ліктьового суглобу два
садна 3,2х2 см. та 1,8х1,2 см. В ділянці крила правої клубової кістки синець
4,5х2 см. на фоні якого садно 3х0,4 см. Інших пошкоджень при зовнішньому огляді
трупа не виявлено, (а.с.57-59).
Висновком
судово-медичної експертизи № 206/14 від 25.09.2014 року, з якого вбачається, що
у гр. ОСОБА_4, 1976 року народження, виявлено синець в ділянці крила клубової
кістки, синець на зовнішньо-боковій поверхні правого стегна, які утворились від
дії тупих твердих предметів, можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові
та потерпілим, не характерні для утворення при падінні з висоти власного росту,
крім цього виявлено садна на тильній поверхні правої кисті в ділянці основних
суглобів 2-3 пальців, які утворились від дії твердих тупих предметів, чи при
ударі до таких, рукою стиснутою в кулак, всі вищевказані ушкодження за ступенем
тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, (а.с. 90).
Під
час судового розгляду судово-медичний експерт ОСОБА_10 повідомив, що йому
зателефонував міліціонер та сказав, щоб він одягався так як треба виїхати на
місце події, оскільки сталося вбивство. Також суду роз'яснив про механізм
заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, їх кількість та локалізацію.
При огляді тіла було виявлена на чолі рану де в проекції рани було виявлено
перелом передньої стінки лобної пазухи. При дослідженні крововиливу в мозку не
було. На його думку був удар тупим предметом і напевно що не рукою, так як
могли б залишитися сліди руки на чолі та сліди від удару на руці, що могла
дезорієнтувати потерпілого ОСОБА_6 і мабуть його виключити. Всі решта удари
були нанесені в лежачому положенні тіла. Також пояснив, що смерть гр. ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_7 наступила біля 12 годин до судово-медичної експертизи трупа, що
підтверджується ступенем розвитку трупних явищ, внаслідок тупої поєднаної
травми тіла, яка супроводжувалась поперечним розривом грудного відділу аорти
нижче діафрагми і ускладнилась масивною гострою крововтратою, що
підтверджується наявністю в черевній порожнині біля 3-х літрів крові та
згустків, вираженим малокрів'ям органів і тканин, даними судово-гістологічного
дослідження, а також відсутністю захворювань та інших пошкоджень які б могли
викликати смерть.
При
наявності наведених доказів дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною з боку
обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто
умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Однак
із акту судово-психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року, вбачається, що
ОСОБА_4 в період інкримінованих дій знаходився в стані фізіологічного афекту,
який обмежив можливість передбачити наслідки своїх дій. Стан фізіологічного
афекту був обумовлений суб'єктивно значимою ситуацією для ОСОБА_4, викликаною
емоційним напруженням, що блокував здатність раціонального вирішення конфлікту.
Стан фізіологічного афекту у ОСОБА_4 може бути підставою для юридичної
кваліфікації стану сильного душевного хвилювання.
В
даний час, хронічним психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки
ситуативно обумовленого легкого депресивного епізоду. Наявні в нього розлади
психічної діяльності, в даний час, не досягають рівня хронічного психічного
захворювання чи недоумства, а тому не позбавляють його можливості усвідомлювати
значення своїх дій та керувати ними.
В
період інкримінованого діяння ОСОБА_4 також хронічним захворюванням чи
недоумством не страждав та не виявляв ознак тимчасового чи будь якого іншого
хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій
та керувати ними.
Застосування
примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує, (а.с. 146-148).
В
п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про
виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду
України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення
вироку", роз'яснено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації
злочину полягає у заставленні ознак установленого судом злочинного діяння і
ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його
частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
В
контексті п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003
року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я
особи", вбачається, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають
значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про
умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого
діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і
локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних
дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Відповідно
до п. 23 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що
потрібно мати на увазі, що суб'єктивна сторона вбивства, відповідальність за
яке передбачено статтею 116 КК України, характеризується не лише умислом, а й
таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність
усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій
винного за зазначеною статтею є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло
внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з
боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних
ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним
(наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди).
Відповідно
до ст. 115 КК України при відмежуванні умисного вбивства від умисного вбивства
вчиненого у стані сильного душевного хвилювання слід приймати до уваги
суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. При умисному вбивстві
настання смерті охоплюється умислом винного, а саме, коли винний усвідомлює
суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його
суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її
настання, або з непрямим умислом - коли винний, хоча і не бажає настання смерті
іншої людини, але свідомо припускає її настання. Питання про умисел слід
вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме
спосіб, знаряддя злочину, кількість, локалізація, характер поранень та інших
тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і
потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Якщо такий факт не
встановлений, умисне вбивство відсутнє, а вчинене належить кваліфікувати за
наслідками, що настали, а саме на заподіяння умисного вбивства, вчиненого в
стані сильного душевного хвилювання (в стані афекту), що раптово виникло
внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи
з боку потерпілого.
Отже,
саме ці дві ознаки розмежовують умисне вбивство, за яке наступає кримінальна
відповідальність за ст. 115 КК України і умисне вбивство, за яке наступає
кримінальна відповідальність за ст. 116 КК України, а за рештою ознак ці два
злочини є тотожними.
Відповідно
до диспозиції ст. 116 КК України умисне вбивство визнається вчиненим у стані
сильного душевного хвилювання, якщо таке хвилювання виникло раптово внаслідок
протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку
потерпілого.
Стан
сильного душевного хвилювання, про який йдеться в статті 116 КК України - це
стан фізіологічного афекту, що являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка
домінує в свідомості людини, котра значною мірою втрачає контроль над своїми
діями і здатністю керувати ними.
Афект,
в стані якого скоюється даний злочин, безпосередньо пов'язується з певною
неправомірною або аморальною поведінкою потерпілого, насильством, знущанням або
тяжкою образою або іншими протиправними або аморальними діями (бездіяльністю),
а також тривалою психотравмуючою ситуацією, яка виникає у зв'язку з
систематичною протиправною або аморальною поведінкою потерпілого. Такі дії
(бездіяльність) повинні бути здійснені особою, на життя якого робить замах
злочинець, саме такі дії (бездіяльність) потерпілого є необхідною обов'язковою
умовою виникнення афекту винного в даному злочині.
У
силу раптовості, інтенсивності афекту винний може і не усвідомлювати повністю
своїх дій, не осмислити до кінця, який шкоду життю і здоров'ю потерпілого він
бажає заподіяти, а тому він не може передбачити настання тяжких наслідків і не
бажати цих наслідків, хоча і не представляє чітко ступінь їх тяжкості.
Крім
однозначного висновку в акті судово-психіатричного експерта №688 від 15.10.2014
року про те, що ОСОБА_4 в період інкримінованих дій знаходився в стані
фізіологічного афекту, який обмежив можливість передбачити наслідки своїх дій
та був обумовлений суб'єктивно значимою ситуацією для ОСОБА_4, викликаною
емоційним напруженням, що блокував здатність раціонального вирішення конфлікту,
а саме: Емоційний процес, який протікав у ОСОБА_4 включав три основних
компоненти. Перший компонент - це емоційне збудження, яке визначило
мобілізаційні зрушення в організмі, відбулося зростання збудливості, швидкості
та інтенсивності протікання психічних, моторних та вегетативних процесів.
Другий компонент - знак емоції, негативна спонукала дії, спрямовані на усунення
контакту з негативною подією. Негативна емоція у ОСОБА_4 дезорганізувала ту
діяльність, яка приводить до її виникнення, але організувала дії спрямовані на
зменшення на усунення шкідливих впливів, яким був потерпілий. Третій компонент
- ступінь контролю емоції. Відбулося крайнє збудження (повний відчай), коли
орієнтація та контроль не можливі.
Ситуація,
яка склалася для ОСОБА_4 була перш за все суб'єктивно значимою. З його показів:
«Тоді він зайшов в кімнату і увімкнув світло, у кімнаті побачив незнайомого
йому чоловіка, який був з оголеним торсом і з розтебнутим поясом на штанях, в
кімнаті також була його колишня дружина. Тоді незнайомий йому чоловік запитав
його хто він такий, і він відповів «Хто я такий?». В очах потемніло, знає, що
почали битися, але ним володіла якась надзвичайна сила, став кулаками наносити
удари». Ситуація для ОСОБА_4 була психотравмуючою, блокувала реалізацію
чоловічої гідності (адже вважав ОСОБА_5 своєю дружиною, яку як чоловік мав
позбавити від посягань потерпілого). Це викликало у нього цілий спектр
негативно змальованих переживань - безвихідності, безсилля, приниження, образи,
зради, страху. З показів ОСОБА_4 « Він на декілька секунд втратив над собою
контроль, що в цей час трапилося він не пригадує, бо у очах в нього потемніло,
в середині весь кипів від образ. Вирішити конфлікт раціонально ОСОБА_4 був не в
змозі, так як ситуація стала суб'єктивно значима. На піку емоційного напруження
у ОСОБА_4 спостерігалися ознаки звуження свідомості. Його дії були стрімкі,
супроводжувалися посиленням їх енергетики. Порушення довільних дій є
нехарактерними для ОСОБА_4, а саме агресії, як методу вирішення конфліктів.
Після скоєного у після афективний період у ОСОБА_4 спостерігалися ознаки
психічної та фізичної виснаженості, а саме він повернувся на місце скоєного.
Дані
обставини підтверджуються такими доказами.
Послідовними
показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 як на досудовому слідстві, так і в суді про
те, що дану ситуацію він сприйняв як тяжку образу, що принизила його чоловічу
гідність.
Агресивна
поведінка потерпілого, його зовнішній вигляд, обстановка в квартирі в цій
ситуації виступає причиною виникнення у обвинуваченого специфічного
емоційно-психологічного стану, який у свою чергу, викликав відповідну реакцію у
вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, від яких наступила
смерть.
Допитаний
у судовому засіданні в режимі відео - конференції судовий експерт - психіатр
ОСОБА_11 суду повідомив, що він будучи головою в складі комісії в якій приймало
в загалом чотири особи проводили амбулаторну комплексну судову
психолого-психіатричну експертизу. Вивчивши матеріали та під експертного
ОСОБА_4 комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_4 в момент скоєння злочину
перебував в стані афекту і міг дану ситуацію сприйняти, як об'єктивно образливою.
Це не є втратою пам'яті, це відбувається за механізмом витіснення, він може не
пам'ятати всіх обставин. За своїм психічним станом ОСОБА_4 міг керувати своїми
діями, а стан емоційного напруження обмежував можливість контролювати свої дії.
За психологічним станом він був в стані афекту. Рішення щодо стану афекту було
прийнято одноголосно. Висновок підтримує повністю.
Судовий
експерт - психолог ОСОБА_12 повністю підтримала акт судово - психіатричного
експерта №688 від 15.10.2014 року та роз'яснила його. Ствердила, що для
обвинуваченого ситуація, яка склалася, була суб'єктивно значимою. Дану ситуацію
він суб'єктивно сприйняв як тяжку образу, що принизила його чоловічу гідність.
Про те, що для обвинуваченого це був виключний стан свідчить автоматизація нанесення
ударів та їх кількість, що є класичним проявом стану фізіологічного афекту. При
стані фізіологічного афекту характерна втрата пам'яті. Пам'ять вертається на
стадії виснаження, коли він побачив, що зробив. В стані афекту може перебувати
тільки психологічно здорова людина. Свідомість виключається, як світло. В
ОСОБА_4 був перед тим якийсь період переживання. Це винятковий стан і за її
практики, це другий випадок. Одне слово могло бути, як образа, або сама картина
побаченого, так як він мав надію зберегти сім'ю хоча вони були на той момент
розлучені, однак проживали разом із дружиною і коли побачив другого чоловіка і
тут в нього блокується здатність усвідомлювати і виключається свідомість і
виражається це все в досить жорсткий спосіб. Це є суб'єктивно значна картинка
для нього, яка виражається в душевному хвилюванні на момент вчинення (в часі).
Пам'ять не втрачав, а виключалась тільки свідомість, він не міг усвідомлювати
значення своїх дій. Двадцять два удари руками в тіло потерпілого вказує на
сильну енергетику афекту і те що він навіть рукою міг зламати кістку на голові
потерпілого теж вказує на те, оскільки в такому стані людина робить
непритаманні речі і фізична сила надзвичайна. Суб'єктивно значна ситуація
дезорганізувала діяльність ОСОБА_4, надія на те, що він буде проживати разом із
дружиною і коли він прийшов в квартиру і те, що він побачив було для нього
шоком (психологічним ступором). Це була не проста експертиза. ОСОБА_4 тричі
викликався на обстеження, тому що тести, які задаються людині не можна
виконувати більше ніж чотири години в день. Даний акт складався в складі
комісії. В розпорядження експертів були надані матеріали кримінального
провадження та під експертний ОСОБА_4, з яким спілкувались тривали час. Комісія
прийшла до однозначного висновку про стан фізіологічного афекту у ОСОБА_4, що
може бути підставою для юридичної кваліфікації стану сильного душевного
хвилювання.
Судовий
експерт - психіатр ОСОБА_13 суду повідомив, що повністю підтримує акт судово -
психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року. Також добавив, що ОСОБА_4 за
своїм психічним станом міг керувати своїми діями, а стан емоційного напруження
обмежував можливість контролювати свої дії і коли побачив в квартирі
незнайомого чоловіка із його колишньою дружиною, який спитав його ти хто такий,
що призвело до приниження його чоловічої гідності і спричинило емоційне
напруження. Тобто комісія прийшла до однозначного висновку про стан
фізіологічного афекту у ОСОБА_4.
Судовий
експерт - психіатр ОСОБА_14 суду повідомив, що повністю підтримує акт судово -
психіатричного експерта №688 від 15.10.2014 року. Також добавив, що під час тих
подій у ОСОБА_4 відбулося звуження свідомості і міг сприйняти дану ситуацію
об'єктивно образливою. Цьому також передувало факт сварки з дружиною. В стані
афекту у людини появляється надмірна сила. За своїм психічним станом ОСОБА_4
міг керувати своїми діями, а стан емоційного напруження обмежував можливість
контролювати свої дії, тобто він був в стані фізіологічного афекту.
Аналізуючи
дані висновку комплексної психолого - психіатничної експертизи, суд приходить
до переконання, що даний висновок грунтується на матеріалах справи та
обставинах, які мали місце в дійсності та приходить до висновку, що
обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого йому злочину перебував у
стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи
з боку потерпілого. Підстав не довіряти висновку комплексної психолого -
психіатричної експертизи у суду немає.
Даний
висновок аргументований з наукової точки зору і суд приймає його до уваги, як
належний доказ.
Згідно
ч. 10 ст. 101 КПК України висновок експерта не є обов'язковим для особи або
органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути
вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку, що стороною обвинувачення
не було виконано.
Статтею
62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на
доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо
доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім
того, відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви доведеності вини особи
тлумачаться на користь такої особи.
Згідно
ч. 3 ст. 337 цього Кодексу з метою ухвалення справедливого судового рішення та
захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі
висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині
зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує
становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Ураховуючи
наведене та оцінивши сукупність доказів у їх взаємозв'язку, суд дійшов до
висновку про те, що кваліфікацію дій ОСОБА_4 слід змінити з ч. 1 ст. 115 КК
України на ст. 116 КК України, так як він скоїв умисне вбивство, вчинене в
стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи
з боку потерпілого.
При
обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь
тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме вчинив злочин середньої
тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної
відповідальності, на обліку у лікаря - нарколога та у лікаря - психіатра не
знаходиться, позитивно характеризується по місцю проживання, на утриманні має
двоє неповнолітніх дітей, які проживають разом з ним, обставини вчинення
кримінального правопорушення та обставини, що пом'якшують та обтяжують
покарання.
Обставиною,
що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд
враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне
відшкодування матеріальних збитків потерпілій.
Обставини,
що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, не
встановлено.
Ураховуючи
наведене, ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, яке є
необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний
позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового
відшкодуванню в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень, що відповідає глибині
душевних стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку із скоєнням даного
злочину, характеру правопорушення, вчиненого обвинуваченим, його ступеня вини,
а також вимогам розумності і справедливості. Матеріальну шкоду обвинуваченим
відшкодовано.
У
решті позову про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
З
речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.. 100 КПК України.
Судових
витрат не має.
Запобіжний
захід у вигляді домашнього арешту, слід залишити в силі до вступу вироку в
законну силу.
Керуючись
ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
у
х в а л и в :
ОСОБА_4визнати
винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК
України та обрати йому покарання у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Початок
строку відбуття покарання обчислювати ОСОБА_4з часу звернення вироку до
виконання.
На
підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4
строк попереднього ув'язнення з 22.09.2014 року по 24.09.2014 року та з
13.01.2016 року по 18.02.2016 року.
Відбутий
термін покарання з 19.02.2016 року по 01.06.2016 року зарахувати в строк
відбуття покарання ОСОБА_4з розрахунку один день відбуття покарання у
Миколаївській виправній колонії №50 у Львівській області за один день
позбавлення волі.
Міру
запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_4залишити
попередню - «домашній арешт».
Цивільний
позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Стягнути
з ОСОБА_4на користь ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_4, 200000 (двісті тисяч)
гривень за спричинення моральної шкоди.
У
решті позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Речові
докази: мікрооб'єкти схожі на волосся, відрізок тканини, штани з ременем, пара
шкарпеток, труси, джинси, футболка, пара кросівок, змиви з правої і лівої руки
потерпілого ОСОБА_6, зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_4, сорочку з
напівсинтетичної тканини чорного кольору, куртку чорного кольору, недопалок
сигарети, пляшку з - під шампанського, три марлеві тампони із змивами РБК,
фрагмент килимка, які передані на зберігання в камеру зберігання речових
доказів Самбірського МВ ГУМВС України у Львівській області згідно квитанції
№00443 від 13.11.2014 року - знищити.
Вирок
може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький
міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених
ст. 394 КПК України.
Вирок
набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за
відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали
апеляційним судом.
Обвинуваченому
та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники
судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок
виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий
суддя О.В. Крамар
Судді:
А.П. Хомик
Л.І. Гарасимків
Отправить комментарий