В
этой истории из Реестра следователем было передано сообщение о подозрении по месту
регистрации «подозреваемого». Однако «подозреваемый» по указанному адресу
фактически не проживает, а сообщение о подозрении было передано его матери, с
которой последний не живет, и которая не является членом его семьи по
определению, приведенному в ч. 2 ст. 3 СК Украины. Согласно указанной норме семью
составляют лица, которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют
взаимные права и обязанности. Кроме того, сообщение о подозрении было передано
с нарушением срока его вручения, оно не содержит отметки о его вручении, другие
расписки о вручении также отсутствуют. Интересно (без политического
подтекста)), что адрес фактического места жительства следователю был известен.
Суд
пришел к выводу, что следователем не были выполнены должным образом действия по
уведомлению лица о подозрении. Поэтому внесение в ЕРДР данных по уведомлению
лица о подозрении в совершении уголовного преступления является незаконным и
безосновательным.
Справа
№ 628/2720/17
Провадження
№1-кс/628/1014/17 р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27
жовтня 2017 року Слідчий суддя Куп`янського міськрайонного суду Харківської
області ОСОБА_1, за участю секретаря Романової Н.П., прокурора Яциченка Д.О.,
заявника ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні
в м. Куп'янську справу за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у порядку
п.1 ч.1 ст. 303 КПК України,
В
С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2
через свого представника захисника ОСОБА_3 17 жовтня 2017 року звернувся до
суду з вказаною вище скаргою, згідно якої просив поновити строк та визнати
бездіяльність слідчого СВ Купянського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4,
яка полягає у нездійснення процесуальних дій по кримінальному провадженню №
12017220370002271 від 19 вересня 2017 року, які він зобовязаний вчинити у
визначений КПК України строк, а саме: вчинення дій, передбачених ст. ст.
276-279 КПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про підозру, у звязку з
чим останній згідно положень ч.1ст. 42 КПК України набуває статусу
підозрюваного та визнати нездійсненими дії щодо вручення повідомлення про підозру
від 29 вересня 2017 року по кримінальному провадженню за № 12017220370002271
щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Крім того, зобовязати слідчого, або
процесуального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру
досудових розслідувань по вищевказаному кримінальному провадженню відомостей
про вручення повідомлення про підозру від 29 вересня 2017 року ОСОБА_2 у
вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Посилається на те, що 06 жовтня 2017 року слідчим Мустафаєвим Р.М. через матір
ОСОБА_2 ОСОБА_5 було передано повідомлення про його підозру від 29.09.2017 року
за ч.2 ст. 186 КК України з порушенням встановленого строку, також вона не є
членом його сімї, з яким вони спільно проживають чи ведуть побут та мають
взаємні права і обовязки. Своє фактичне місце проживання слідчому Волчанський
Д.А. повідомляв у телефонному режимі. Окрім того, злочин стосується незаконного
заволодіння ОСОБА_2 мобільним телефоном, яким користувалася ОСОБА_6, але цей
мобільний телефон ОСОБА_2 прибав 20 травня 2017 року та він є його власністю,
про що є підтверджуючі документи. У користування ОСОБА_6 його він передав
тільки тимчасово. У вересні 2017 року стосунки з ОСОБА_6 припинилися, тому він
його забрав. На думку заявника, склад злочину в його діях відсутній та
повідомлення про підозру не було вручене належним чином у порядку ст. ст.
276-278 КПК України. Щодо строку оскарження, заявник вважає його не пропущеним,
враховуючи те, що повідомлення про підозру передано слідчим Волчанській Р.І. 06
жовтня 2017 року, а оскільки 16 жовтня 2017 року є неробочим днем, то подання
скарги 17.10.2017р. відбулося вчасно.
У
судовому засіданні ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 підтримали доводи скарги
та просили її задовольнити. Представник заявника додатково пояснив, що ніякого
злочину ОСОБА_2 не вчиняв, оскільки він тільки забрав свою власність, яку давав
у тимчасове користування. Ніяких розписок про вручення повідомленнь його
підзахисному не має та слідчий Мустафаєв Р.М. особисто до матері його
підзахисного не приїздив, а відправив іншого співробітника поліції. Адреса
фактичного місця проживання ОСОБА_2 слідчому була відома, тому незрозуміло,
чому повідомлення про підозру було передано матері, з якою той не мешкає, з
порушенням строку та порядку його вручення.
Прокурор
вважав дану скаргу безпідставною, оскільки слідчий діяв в інтересах досудового
розслідування згідно закону, направивши повідомлення про підозру ОСОБА_2 поштою
та крім того, вручив його члену сімї підозрюваного його матері, будь-якої
бездіяльності слідчий не допустив.
Слідчий
СВ Купянського ВП ОСОБА_4 під час судового розгляду пояснив, що 29 вересня 2017
року він зателефонував ОСОБА_2 і повідомив того, що підписано повідомлення про
його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186
КК України, запрошував його до поліції. Наступного дня пішов на пошту та
направив це повідомлення про підозру поштою за місцем проживання ОСОБА_2, де
він зареєстрований, там мешкає його мати. Іншої адреси він не знав. Також іншим
співробітником поліції за його дорученням було вручено матері підозрюваного -
ОСОБА_5 повідомлення про підозру її сина шляхом виходу за адресою місця його
реєстрації, але вона відмовилась, що підтверджується відеозаписом слідчої дії.
ОСОБА_2 поштою сповіщався про необхідність явки до слідчого відділу, на
підтвердження чого є поштові повідомлення
Слідчий
суддя, заслухавши думки учасників процесу та оглянувши надані суду матеріали
справи і кримінального провадження за № 12017220370002271 від 19 вересня 2017
року, прийшов до наступного.
Згідно
п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена
бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про
кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після
отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні
тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також
у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у
визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи
законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним
представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється
провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;
Згідно
вимог ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення,дії чи бездіяльність слідчого
чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою
протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Крім того, частиною 2 цієї статті передбачена можливість поновлення слідчим
суддею вказаного вище строку за заявою особи, яка звертається до суду.
Враховуючи
те, що у судовому засіданні прокурором і слідчим, виходячи з матеріалів
кримінального провадження, не було підтверджено належним чином отримання вчасно
29 вересня 2017 року ОСОБА_2 повідомлення про підозру, натомість є відомості
про передачу цього повідомлення 06 жовтня 2017 року, слідчий суддя вважає строк
звернення зі скаргою не пропущеним.
Щодо
суті заявлених у скарзі вимог, то як було встановлено, у провадженні СВ
Купянського ВП ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження
за № 12017220370002271 від 19 вересня 2017 року за ознаками складу
кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України
29
вересня 2017 року прокурором було погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_2 у
вчиненні кримінального правопорушення за вищевказаною статтею.
Згідно
вимогам п.3 ч.1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково
здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу у випадках
наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального
правопорушення.
Відповідно
до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається
в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого
вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно
з копією повідомлення про підозру у вчиненні злочину від 29 вересня 2017 року
воно не містить відмітки про його вручення ОСОБА_2, також в порушення вимог ст.
278 КПК України, в документі не зазначена дата, нібито, вручення повідомлення
ОСОБА_5
Згідно
положенням ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є
процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд
повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце
проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення
чи здійснену процесуальну дію.
Законом
не поширено коло осіб, крім учасників кримінального провадження, кому
здійснюються повідомлення, у тому числі і про прийняте процесуальне рішення, в
даному випадку - повідомлення про підозру.
ОСОБА_5
не є учасником даного кримінального провадження, вона не мешкає спільно з
ОСОБА_2, не є його членом сімї, тому такі дії є порушенням вимог ст. 111 та ст.
276 КПК України.
Ч.1
ст. 278 КПК України передбачає вручення повідомлень у спосіб, передбачений цим
Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно
вимогам ч.3 ст. 111 КПК України повідомлення здійснюються у порядку,
передбаченому главою 11 цього Кодексу, тобто, викликом /ст. 133 КПК України/,
судовим викликом /ст. 134 КПК України/. Порядок вручення повідомлення
визначений ст. 135 КПК України.
На
спростування тверджень слідчого про необізнаність про адресу місця фактичного
проживання ОСОБА_2, яка відрізняється від адреси його реєстрації, свідчить
протокол допиту свідка ОСОБА_7, який є ОУРСКП Купянського ВП та виконував
службове доручення слідчого Мустафаєва Р.М. по встановленню місця знаходження
ОСОБА_2 Так, згідно протоколу допиту від 19 жовтня 2017 року, він виїздив до м.
Харкова по двом адресам: м. Харків, вул. Краснодарська, 179-а/50 та реєстрації
м. Харків, вул. 3-го Інтернаціоналу, 7/29, де проживає мати ОСОБА_5 Жодних
розписок, або інших даних про отримання ОСОБА_2 викликів слідчого, матеріали
провадження не містять.
Також,
в порушення вимог ч. 2 ст. 276 КПК України, у змісті повідомлення підозрюваному
не роз'яснювалися його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу, що є
порушенням права особи на захист.
Виходячи
із вищезазначеного, слідчим не виконані належним чином передбачені
процесуальним законом дії щодо повідомлення ОСОБА_2 про підозру та вручення
йому цього повідомлення, тому подальше внесення слідчим до ЄРДР даних щодо
повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, є незаконним та безпідставним.
На
підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність
задоволення даної скарги.
Керуючись
ст. ст. 303, 304, 372 КПК України, слідчий суддя,
П
О С Т А Н О В И В:
Скаргу
ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого у порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України
задовольнити.
Визнати
бездіяльність слідчого СВ Купянського В ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4,
яка полягає у нездійснення процесуальних дій по кримінальному провадженню №
12017220370002271 від 19 вересня 2017 року, які він зобовязаний вчинити у
визначений КПК України строк, а саме: вчинення дій, передбачених ст. ст. 276-279
КПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_2 про підозру, у звязку з чим він
згідно положень ч.1 т. 42 КПК України набуває статусу підозрюваного, та визнати
не вчиненими дії щодо вручення повідомлення про підозру від 29 вересня 2017
року по кримінальному провадженню за № 12017220370002271 щодо обвинуваченого
ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК
України.
Зобовязати
слідчого СВ Купянського В ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 вчинити дії щодо
виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному
провадженню № 12017220370002271 від 19 вересня 2017 року відомості про вручення
повідомлення про підозру від 29 вересня 2017 року ОСОБА_2 у вчиненні
кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та покласти
на процесуального керівника контроль за внесенням вказаних відомостей до ЄРДР.
Копію
ухвали направити заінтересованим особам.
Ухвала
оскарженню не підлягає.
Слідчий
суддя
Демченко І.М.
Отправить комментарий