К
подписанию договора о предоставлении услуг фитнес-клубом следует относиться
обдуманно.
Летом
особенно хочется, чтобы фигура выглядела как можно идеальнее. Поэтому
неудивительно, что в это время года услуги фитнес-клубов пользуются повышенной
популярностью. Даже несмотря на то, что красивое и здоровое тело - удовольствие
не из дешевых. Как рассказали изданию СЕЙЧАС в одном из киевских фитнес-клубов,
в среднем абонемент на месяц с пятиразовым посещением в неделю обходится от 220
до 820 грн. Купив такой абонемент, можно претендовать не только на
неограниченное количество занятий в тренажерном зале, но и на стандартный
комплект: полотенце, душ и сауна. Новички в спортивном деле смогут также
воспользоваться советами инструктора. Правда, услуги последнего оплачиваются
дополнительно. В большинстве фитнес-клубов с целью идентификации клиентов в
автоматизированной системе используются специальные электронные карты. Кроме
того, каждому члену клуба при регистрации выдается персональная клубная карта.
Именно она позволяет получать доступ к разным видам сервиса, предоставляемым
заведением.
Отношения
между клиентом и фитнес-центром имеют договорный характер. То есть прежде чем
приступить к работе над собственным телом, придется подписать стандартный
договор о предоставлении услуг. Несмотря на то, что такой договор является
публичным и его условия, в принципе, одинаковы для всех клиентов, к вопросу
собственных прав, а также обязанностей заведения стоит подойти весьма
бдительно. «Для того чтобы заключить договор на условиях, которые будут выгодны
клиенту, необходимо его внимательно изучить. Если в договоре что-то непонятно,
с его копией можно приходить к нам - мы все растолкуем», - рассказал изданию
СЕЙЧАС старший инспектор Киевского общества защиты прав потребителей Андрей
Галайчук.
Особенно
внимательно стоит подходить к вопросу ответственности за нарушение условий
договора, что также должно быть оговорено в самом договоре. Согласно
Лицензионным условиям проведения физкультурно-оздоровительной и спортивной
деятельности: организации и проведения спортивных занятий профессионалов и
любителей спорта, деятельности по подготовке спортсменов к соревнованиям по
разным видам спорта, признанных в Украине, фитнес-клуб несет установленную
законодательством ответственность за вред, причиненный здоровью потребителей. А
это означает, что речь может идти как о гражданской, так и об административной
ответственности.
Кроме
того, нужно обращать внимание на то, кто будет компенсировать вред в случае
спортивной травмы. Сегодня в большинстве хорошо зарекомендовавших себя клубов
на такие случаи предусмотрена страховка. Как рассказали изданию СЕЙЧАС в
фитнес-клубе «V элемент», страховка является обязательным условием и
предусмотрена на все травмы, полученные клиентом в клубе.
Помимо
этого, потенциальным клиентам спортзала при первом визите в клуб нелишне будет
оглядеться по сторонам. В соответствии с вышеупомянутыми лицензионными
условиями, владельцы заведения обязаны на видном для потребителей месте
разместить некоторые документы, подтверждающие законность деятельности по
предоставлению такого рода услуг. Например, копию лицензии, сведения о
персонале (фамилия, имя, отчество руководителя, тренеров, инструкторов, их
просветительно-квалификационный уровень), информацию об условиях обслуживания,
права и обязанности потребителей физкультурно-оздоровительных и спортивных
услуг, номера контактных телефонов, факсов заведения и пр.
Напомним
также, что предоставления услуг в фитнес-клубе регламентирует Закон «О защите
прав потребителей». Согласно данному нормативно-правовому акту, в случае
выявления недостатков в выполненной работе потребитель имеет право на свой
выбор требовать: безвозмездного устранения недостатков в выполненной работе в
разумные сроки; соответствующего уменьшения цены выполненной работы
(предоставленной услуги); возмещения причиненных ему убытков с устранением
недостатков выполненной работы (предоставленной услуги) своими силами или с
привлечением третьего лица; реализации других прав, предусмотренных действующим
законодательством на день заключения соответствующего договора.
Тем
не менее, как рассказал изданию СЕЙЧАС г-н Галайчук, за время его работы у него
ни разу не было жалоб по поводу некачественного предоставления фитнес-услуг.
«Хотя я не думаю, что в данной сфере все идеально. Скорее всего, это связано с
тем, что люди просто не хотят тратить свое время на выяснение отношений», -
отметил он.
К
подписанию договора о предоставлении услуг фитнес-клубом следует относиться
обдуманно. Особенно необходимо обратить внимание на вопрос ответственности
заведения на случай травмы клиента. В большинстве элитных клубов предусмотрена
страховка. В противном случае стоит исходить из общих правил гражданской
ответственности и требовать положенной компенсации (например, если травма была
получена вследствие неисправности тренажеров или другого спортивного
оборудования). Кроме того, всегда есть возможность отстаивать свои интересы в
суде.
ИСТОЧНИК:
«Сейчас» № 129(278), 18 июля 2006
Извлечение
из реестра боли и страданий ниже:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа
№ 754/6969/15
№
апеляційного провадження: 22-ц/796/6093/2016
Головуючий
у суді першої інстанції: Ярошенко С.В.
Доповідач
у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.
09
червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів:
Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула
у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня
2016 року
в
справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про
відшкодування моральної шкоди.
Колегія
суддів, -
В
С Т А Н О В И Л А :
У
травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФО-П ОСОБА_2.) про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди.
Зазначала,
що 07 грудня 2014 року під час відвідування тренажерного залу фітнес-клубу
«ІНФОРМАЦІЯ_1» внаслідок падіння тренажеру (кроссоверу), який не був
закріплений, отримала тілесні ушкодження у вигляді забійні рани голови та
ушкодження руки, чим заподіяно матеріальної та
моральної шкоди.
З
урахуванням уточнень до позову, просила стягнути з відповідача на свою користь
моральну шкоду, в сумі 70 000 грн., мотивуючи тим, що внаслідок отриманих
тілесних ушкоджень, які супроводжуються болем, нервовими розладами, погіршенням
сну, вона не може повноцінно жити, працювати, вимушена постійно відвідувати
лікаря, проходити курси лікування.
Рішенням
Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року в задоволенні
позову ОСОБА_1 відмовлено.
В
апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення районним судом норм
матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають
значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та
постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія
суддів, вислухавши позивачку та її представника, які підтримали апеляційну
скаргу, представника відповідача, який просив апеляційну скаргу відхилити,
вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає
апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на
наступне.
Статтею
213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим.
Згідно
зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)
чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими
доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку
позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на
їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених
обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи
в задоволенні позову районний суд керувався тим, що факт заподіяння позивачу
моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та
відсутній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою й діями відповідача.
Між
тим, з такими висновками районного суду погодитися неможливо.
Згідно
зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,
недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю.
Як
убачається з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_2 (а.с.35) здійснює підприємницьку
діяльність з надання послуг тренувального залу за адресою АДРЕСА_1 -
фітнес-клуб «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Встановлено,
що ОСОБА_1 у відповідача придбано абонемент «Лимон-вечер» №123 фітнес-клубу
«ІНФОРМАЦІЯ_1», який надавав їй право зайняття спортивним оздоровленням у
період з 19 листопада 2014 року по 19 грудня 2014 року (а.с.18).
Встановлено,
що 07 грудня 2014 року, під час відвідування тренажерного залу Фітнес - клубу
«ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, а саме -внаслідок падіння
тренажера (кроссовера) їй було завдано забійні рани голови, вуха, травмовано
ліву руку.
Згідно
копії довідки Київської міської клінічної лікарні ШМД № 8395 від 07 грудня 2014
року та листа Київської міської клінічної лікарні ШМД № 455 від 06 березня 2015
року, ОСОБА_1 07 грудня 2014 року була доставлена в приймальне відділення
лікарні зі спортивного залу «ІНФОРМАЦІЯ_1» з діагнозом: забійна рана голови,
правої вушної раковини, лівого передпліччя, де в період з 19-30 год. по 21-00
год. їй надавалась медична допомога, а саме: оглянуто нейрохірургом,
травматологом, зроблено рентгенографію черепа, проведено первинну хірургічну
обробку забійної рани голови (а.с.11-12).
Відповідно
до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати
потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення
професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові
витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного
лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
З
наявного в матеріалах справи листа від 05 травня 2015 року вбачається, що
приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування»
компенсовано витрати на лікування ОСОБА_1 за період з 24 грудня 2014 року по 05
травня 2015 року, на загальну суму 4 845
грн. 35 коп. (а.с.19).
Положеннями
ч.1 ст.1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній чи
юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,
відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Матеріалами
справи доведено, що шкода здоров'ю ОСОБА_3 була заподіяна внаслідок падіння
тренажеру (кроссоверу) під час відвідування нею тренажерного залу фітнес-клубу
«ІНФОРМАЦІЯ_1».
Районний
суд, ухвалюючи рішення належним чином не врахував вимоги ч.1 ст.1167 ЦК
України, та того, що саме на ФО-П ОСОБА_2, як на особі, яка здійснює
підприємницьку діяльність та надає громадянам послуги спортивного оздоровлення,
лежить відповідальність по створенню належних умов безпеки життя та здоров'я
відвідувачів клубу під час отримання ними таких послуг.
У
справі відсутні докази того, що падіння тренажеру відбулося внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 Будучи допитаний у
якості свідка, ОСОБА_4 пояснював, що тренажер не був закріплений належним
чином, а на самому тренажері западав трос, про що інформація доводилася до
відома адміністратора та тренера, проте
ця несправність не усувалась. Його не доводили до відома про особливості використання
тренажеру.
Не
долучено до справи й докази ознайомлення з Правилами відвідування клубу позивачку та ОСОБА_4, а також того, що
падіння відбулося внаслідок їх неправомірних дій.
Твердження
представника відповідача про те, що тренажер не потребував додаткового
закріплення, а його падіння відбулося внаслідок порушення відвідувачами Правил
відвідування клубу - безпідставні, остільки до справи не долучено належної
технічної документації на вказаний тренажер, відсутня дата його виготовлення та
можливий строк експлуатації.
Як
свідчать матеріали справи, лише після подій, внаслідок яких ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження, відповідач
вжив заходів щодо належного закріплення тренажеру.
Зазначені
обставини свідчать про те, що відповідач не створив належних умов безпеки
відвідувачів клубу, не вжив заходів щодо належного закріплення тренажеру, що
призвело до його падіння на позивачку під час зайняття на ньому спортивним
оздоровленням іншим відвідувачем.
Отже,
між бездіяльністю відповідача й наслідками - падінням тренажеру та заподіянням
ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок, а
тому колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про
недоведеність вини відповідача у заподіянні потерпілій моральних страждань.
За
таких обставин, оскаржуване рішення, як постановлене з невідповідністю
висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного застосування
норм матеріального права, підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове
рішення про часткове задоволення позову, враховуючи таке.
Відповідно
до керівних роз'яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду
України «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4
від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування
моральної (немайнової) шкоди
суд визначає залежно від
характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав
позивач, характеру немайнових втрат (їх
тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема,
враховуються стан здоров'я потерпілого,
тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,
ступінь зниження престижу,
ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення
попереднього стану… При цьому
суд має виходити
із засад розумності,
виваженості та справедливості.
Визначаючи
розмір моральної (немайнової) шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на
користь ОСОБА_1, колегія суддів враховує конкретні обставини справи, характер
та тривалість моральних страждань, заподіяних їй внаслідок отриманих травм, з
причин невжиття фізичною особою-підприємцем належних заходів безпеки під час
надання послуг спортивного оздоровлення.
З
огляду на викладені обставини, а також виходячи з засад розумності, виваженості
та справедливості, колегія суддів
прийшла до висновку про стягнення з ФО-П ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
моральної шкоди, в сумі 20 000 грн.
У
задоволенні позову у іншій частині слід відмовити.
Окрім
того, у відповідності до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід
держави підлягає стягненню судовий збір, в сумі 607 грн. 20 коп.
Керуючись
ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В
И Р І Ш И Л А :
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення
Деснянського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року скасувати.
Ухвалити
по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути
з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, в сумі
20000 грн.
Стягнути
з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір, в сумі 607
грн. 20 коп.
У
задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення
набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку
протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до
Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(Заочне)
Справа
206/5784/16-ц
Провадження 2/206/1402/16
"21"
грудня 2016 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровську у складі:
головуючого
судді Сухорукова А.О.,
при
секретарі Портній
К.О.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпрі цивільну справу за
позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування
матеріальної та моральної шкоди,
в
с т а н о в и в:
10
жовтня 2016 року позивач звернулася до Самарського районного суду
м.Дніпропетровська із зазначеним позовом.
Свої
позовні вимоги обґрунтувала тим, що у 2012 році нею було укладено договір з
фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про надання спортивних послуг у
Фітнес-центрі «Придніпровський». Їй відповідачем було оформлено клубну картку №
1806. Кожен місяць цей договір пролонгується шляхом оплати послуг за наступний
місяць. 24 квітня 2016 року вона разом зі своєю донькою ОСОБА_3 пішла на
чергове заняття до Фітнес-центру до басейну. У залі крім басейну є джакузі, при
виході з якого, через відсутність гумового килимка чи хоча б належного
чергового прибирання води, вона послизнулась та впала, розбивши голову та
зламавши праву руку. До Фітнес-центру було викликано швидку допомогу, яка
доставила її до 6 міської клінічної лікарні ДМР у травматичний пункт. Їй було
зроблено рентген, який показав складний перелом двох лучових кісток правої руки
та велику кроваву гематому в потиличній частині голови. 25 квітня 2016 року
вона звернулась до 12 ТМО Самарського району, де її прийняв лікар-травматолог
ОСОБА_4, який обробив рану на голові, оглянув руку та виписав необхідні ліки, а
лікар невропатолог ОСОБА_5 призначила лікування за рецептами. З даними травмами
вона знаходилась на лікарняному виданому КЗ «Дніпропетровське 12 ТМО» ДОР» з
25.04.2016 року по 24.05.2016 року, про що видано листок непрацездатності серія
АДБ № 355206. З того часу і по сьогоднішній день вона проходить лікування,
вимушена вживати лікарняні препарати через постійний біль у руках та голові.
Крім того, відповідно до санаторно-курортної карти № 4, після отриманої травми,
лікарем-травматологом КЗ «Дніпропетровське 12 ТМО» ДОР» ОСОБА_4В її було
направлено на курортне лікування з діагнозом: посттравматичні контрактури у
суставах правої кисті, дано висновок про необхідність проходження курортного
лікування захворювань кістково-мязової системи. У звязку з чим, вона придбала
квитки на ПАТ «Укрзалізниця» 12.06.2016 року до м. Херсон та на зворотній шлях
19.06.2016 року - загальною вартістю 232,72 грн. та направилась до курортного
закладу ДП Санаторій «Гопри». Де перебувала весь визначений термін та витратила
на медичні послуги 225 грн. Жодним співробітником Фітнес-центру
«Придніпровський» не було проведено профілактичної бесіди з нею щодо поводження
у приміщенні басейну, у ньому не змонтовано попереджувальних знаків. Крім того,
можливо у закладі і є особливі правила поведінки у басейні, однак її з ними
ознайомлено не було. Копію договору про надання послуг їй на руки не видано,
навіть на її вимогу вже після отриманих травм. Вона намагалась вирішити питання
відшкодування витрат на лікування з ФОП ОСОБА_2 у добровільному порядку. На
лікування від отриманих травм лікарняними препаратами вона витратила 1706
гривень 29 копійок. Завдану їй моральну шкоду оцінює у 5000 гривень. Наявність
цієї шкоди виражається у тривалих фізичних стражданнях, які вона перенесла та
продовжує відчувати до цього часу внаслідок отриманих травм. Головний біль
супроводжує кожного дня, крім того вона відчуває постійний дискомфорт у побуті,
оскільки потребує сторонньої допомоги навіть при перевдяганні, повороті руки
вправо чи вліво. А також неможливості підняти рукою більш 2 кілограмів ваги.
Нею 22.06.2016 року було повідомлено Самарську районну у м. Дніпропетровську
раду про отриману травму, однак їй повідомлено лише про можливість захисту
своїх прав у судовому порядку.
На
підставі викладеного просить суд стягнути із відповідача фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на її користь на
відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2164 гривні 01 копійка, грошові кошти
на відшкодування завданої їй моральної шкоди у сумі 5000 гривень(а.с.1-7).
Позивач
в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила
суд задовольнити позов, стягнувши заявлені нею суми із відповідача.
Відповідач
в судове засідання на слухання по справі не зявилася, про час та місце розгляду
справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.
Таким
чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути
справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за
правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.
Вислухавши
доводи та пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до
висновку про те, що позов слід задовольнити з наступних підстав, що встановлені
в судовому засіданні.
У
відповідності до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або
юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала
шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не
з її вини.
В
пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 р. із
подальшими змінами, вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди,
суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або
заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі
особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між
ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а
коли це було внаслідок джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності
вини.
Згідно
з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті
порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є
витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Відповідно
до ст. 4 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання,
замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України,
для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема на захист своїх
прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції.
Згідно
ч. 10 ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" виконавець несе
відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що
виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів,
інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт
(надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає
змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.
У
відповідності до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка
завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі,
зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок
втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також
відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування,
санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього
догляду тощо.
В
судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було укладено договір з
фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про надання спортивних послуг у
Фітнес-центрі «Придніпровський», що розташований по вул. Василя Симоненка
(колишня Таманська), 11 у м.Дніпрі та оформлено клубну картку № 1806 (а.с.11).
Відповідно
до п. 2 правил фітнес-центру "Придніпровський" клубна картка є
пропуском у клуб (а.с.10).
Відповідач
ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, вид діяльності: спортивні об'єкти,
діяльність кафе, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, місце здійснення
діяльності м. Дніпропетровськ, вул. Таманська, 11 (а.с.12-17).
24
квітня 2016 року ОСОБА_1 перебуваючи у фітнес-центрі
"Придніпровський" по вул. Таманська 11 в м. Дніпропетровську отримала
складний перелом двох лучових кісток правої руки та велику кроваву гематому в
потиличній частині голови, що підтверджується медичними довідками № 981, 49
(а.с.22-23).
ОСОБА_1
знаходилась на лікарняному з 25.04.2016 року по 24.05.2016 року з переломом
обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, що підтверджується листоком
непрацездатності серії АДБ № 355206, виданому КЗ «Дніпропетровське 12 ТМО» ДОР»
(а.с.24).
Відповідно
до санаторно-курортної карти № 4, лікарем-травматологом КЗ «Дніпропетровське 12
ТМО» ДОР» ОСОБА_4В ОСОБА_1 було направлено на курортне лікування з діагнозом:
посттравматичні контрактури у суставах правої кисті, дано висновок про
необхідність проходження курортного лікування захворювань кістково-мязової
системи (а.с.30).
ОСОБА_1
придбала квитки на ПАТ «Укрзалізниця» 12.06.2016 року до м. Херсон до курортного
закладу ДП Санаторій «Гопри» та на зворотній шлях 19.06.2016 року - загальною
вартістю 232,72 грн. (а.с.31-32).
Позивач
зверталася до лікарів, отримувала рецепти на лікування, купувала ліки, що
підтверджується медичною документацією та квитанціями (а.с.25-27, 34-41,
43-44).
З
розрахунку позивача вона потратила на лікування 2317,90грн. (а.с.42).
Документально
підтверджено, що сума завданих ОСОБА_1 матеріальних збитків складає 2164,01грн.
10
травня 2016 року ОСОБА_1 письмово звернулася до директора фітнес-центру
"Придніпровський" ОСОБА_2 з проханням відшкодувати їй шкоду на
лікування у розмірі 2317,90грн. (а.с.19-20).
22
червня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Самарської районної в м.
Дніпропетровську ради з проханням розглянути її скаргу щодо травм отриманих у
фітнес-центрі "Придніпровський" (а.с.28).
З
відповіді від 24 червня 2016р. № Г-44 Голови районної у місті ради ОСОБА_6
ОСОБА_1 запропоновано звернутися до суду для вирішення її питання (а.с.29).
За
таких обставин, суд доходить висновку про необхідність задовольнити позов
позивача, стягнувши заявлені суми із відповідача.
Вирішуючи
спір в частині відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.
В
силу ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення
щомісячних платежів.
Відповідно
до п.3постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995р. «Про
судову практику з справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під
моральної шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних
чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи
юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода
може полягати, зокрема в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням
здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість
продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими
людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У
відповідності зіст.23 ЦК України, моральна шкода полягає в тому числі у
фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров`я; розмір грошового відшкодування моральної шкоди
визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та
душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його
можливості їх реалізації, з урахуванням вимог розумності і справедливості,
ступеня вини особи, що завдала шкоду. Моральна шкода відшкодовується незалежно
від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана із розміром
цього відшкодування.
На
підставіст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі каліцтвом,
іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної
небезпеки, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від її вини.
Враховуючи
викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлена позивачем сума
моральної шкоди є повністю обґрунтованою і підлягає стягненню із відповідача.
На
підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1168, 1195 Цивільногокодексу
України, ст.ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 61, 79, 88, 130, 208, 209, 212 215, 218,
224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в
и р і ш и в:
Позов
задовольнити.
Стягнути
із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на
користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ін. НОМЕР_2) суму матеріальних збитків у
розмірі 2164,01грн. та 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування
моральної шкоди.
Стягнути
із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий
збір на користь держави у розмірі 551,20 грн.
Заочне
рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою
відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його
копії.
Рішення
суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної
скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги,
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
апеляційним судом.
Апеляційна
скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області
через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня
його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у
судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати
апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О.
Сухоруков
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа
№ 752/10907/16-ц
Провадження
по справі № 2/752/956/17
23.01.2017
року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого
судді Антонової Н.В., при секретарі Марченко А.В., розглянувши у відкритому
судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Глобал фітнес Україна", фізичної особи-підприємця
ОСОБА_3 про захист прав та повернення сплачених коштів, -
ВСТАНОВИВ:
12.07.2016
року позивачі звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал фітнес Україна",
фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав та повернення сплачених
коштів.
В
обгрунтування заявлених вимог зазначили, що 06.05.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ
«Глобас Фітнес Україна» в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі
Статуту та ліцензійного договору (франчайзинг) № 11 від 18.10.2013 року з ТОВ
«Спортленд Груп», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що діяла на підставі
виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань Серія ААВ № 765153 від 16.12.2012 року та за
Договором-дорученням № 11/1 від 31.12.2013 року було укладено договір про
надання спортивних послуг № ГФУС/ПЛН13.
Того
ж дня було укладено договір № ГФУС/ПЛН13 між ОСОБА_2 та ТОВ «Глобал Фітнес
Україна» в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі Статуту та
ліцензійного договору (франчайзинг) № 11 від 18.10.2013 року з ТОВ «Спортленд
Груп», Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, що діяла на підставі виписки з
Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських
формувань Серія ААВ № 765153 від 16.12.2012 року та за Договором-дорученням №
11/1 від 31.12.2013 року.
Відповідно
до вищевказаних договорів ТОВ «Глобал фітнес Україна», як виконавець,
зобов'язувався надати позивачам, як клієнтам, комплекс фізкультурно-спортивних
послуг у фізкультурно-оздоровчому комплексі «СпортЛенд», розташованому за
адресою: АДРЕСА_1
На
виконання умов вказаних договорів позивачами були сплачені грошові кошти у
розмірі по 3000 грн. довіреній особі ТОВ «Глобал Фітнес Україна» - ФОП ОСОБА_3
Водночас,
всупереч договору про надання спортивних послуг клуб не розпочав надавати їх у
передбачені договором строки, і відкриття клубу не відбулося, тобто відповідачі
не виконати прийнятих на себе зобов'язань, у визначені договором строку,а ФОП
ОСОБА_3 сплачені кошти не повернула, незважаючи на те, що спортивний клуб не
розпочав свою діяльність.
З
огляду на викладене, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства,
позивачі просили розірвати укладені договори про надання спортивних послуг та
стягнути солідарно з відповідачів кошти згідно договорів про надання спортивних
послуг у розмірі по 3000,00 грн., а також 3% річних у розмірі по 182, 00 грн.,
інфляційне збільшення у розмірі по 2060,27 грн., пеню у розмірі по 66330,00
грн., а всього по 71 572, 27 на користь кожного з позивачів.
Представник
позивачів ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх
задовольнити, з підстав викладених в позовні заяві. Зазначив, що позивачі,
сплативши грошові кошти за надання спортивних послуг у фізкультурно-оздоровчому
комплексі «СпортЛенд» за адресою: АДРЕСА_1, так і не отримали зазначених послуг
відповідно до умов укладених з ними договорів, оскільки відкриття клубу не
відбулося. В свою чергу, сплачені за договорами грошові кошти їм відповідачами
повернуто не було.
Представник
відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна» - Штепа Р.П. в судовому засіданні
позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити. Посилався на
те, що жодних умов щодо якогось конкретного відліку з якого має розпочатися
надання фітнес послуг договори не містять, з огляду на, що строк виконання
зобов'язань за договорами не настав. Також зауважив, що ТОВ «Глобал Фітнес
Україна» забезпечило можливість клієнтам займатися (до моменту відкриття нового
клубу) в мережі фітнес клубів «Спортленд», жодному клієнту не було відмовлено у
наданні можливості займатися в іншому клубі мережі «Спортленд». Просив суд
врахувати, що ФОП ОСОБА_3 при укладенні договорів з позивачами виступила
агентом між клієнтом і клубом, не є особою, яка надає спортивні послуги, а тому
не є належним відповідачем згідно заявлених вимог. Крім того, просив
застосувати до вимог в частині стягнення пені строк позовної давності.
Відповідач
ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, свого представника не направила,
про дату і час судового розгляду повідомлялася належним чином.
Вислухавши
пояснення представника позивача та відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна»,
дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає
задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом
встановлено, що 06.05.2014 року між ОСОБА_1, з одного боку, та Товариством з
обмеженою відповідальністю «Глобал Фітнес Україна», в особі Директора ОСОБА_4
та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, діючою на підставі Виписки з Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №
765153 від 16.12.2012 року та за Договором-доручення № 11/1 від 31.12.2013
року, з іншого боку, було укладено договір № ГФУС/ПЛН13 про надання спортивно
послуг, відповідно до якого Клуб зобов'язався надавати Комплекс
фізкультурно-спортивних послуг, відповідно до умов Договору та Правил Клубу, а
Клієнт зобов'язався сплатити ці Послуги та дотримуватися усіх умов цього
Договору та усіх додатків до нього. (а.с. 5).
Відповідно
до п.2.1. вищезазначеного Договору вартість Комплексу послуг за даним Договором
становить 3000,00 грн.
Також,
06.05.2014 року між ОСОБА_2, з одного боку, та Товариством з обмеженою
відповідальністю «Глобал Фітнес Україна», в особі Директора ОСОБА_4 та Фізичною
особою-підприємцем ОСОБА_3, діючою на підставі Виписки з Єдиного державного
реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ № 765153 від
16.12.2012 року та за Договором-доручення № 11/1 від 31.12.2013 року, з іншого
боку, було укладено договір № ГФУС/ПЛН13 про надання спортивно послуг,
відповідно до якого Клуб зобов'язався надавати Комплекс фізкультурно-спортивних
послуг, відповідно до умов Договору та Правил Клубу, а Клієнт зобов'язався
сплатити ці Послуги та дотримуватися усіх умов цього Договору та усіх додатків
до нього. (а.с. 4).
Відповідно
до п.2.1. вищезазначеного Договору вартість Комплексу послуг за даним Договором
становить 3000,00 грн.
На
виконання п. 2.1 вищевказаних Договорів, позивачами було здійснено оплату, що
підтверджується Товарним чеком від 06.05.2014 року на суму 6000,00 грн. (а.с.
6). Вказані обставини стороною відповідача не заперечувалися.
Разом
з тим, як вбачається з вищевказаних Договорів, при їх укладенні ФОП ОСОБА_3
діяла на підставі Договору-доручення № 11/1 від 31.12.2013 року, відповідно до
п. 1 якого Довірений (ФОП ОСОБА_3.) зобов'язується від імені і за рахунок
Довірителя (ТОВ «Глобал Фітнес Україна») здійснювати пошук клієнтів на
фізкультурно-спортивні послуги, надавати консультації клієнтам щодо складу
послуг Довірителя, укладати договори з Клієнтами щодо надання послуг від імені
Довірителя, приймати грошові кошти від клієнта , згідно з визначеною ціновою
політикою (а.с. 17).
Зважаючи
на викладене, враховуючи що при укладенні договорів № ГФУС/ПЛН13 від 06.05.2014
року, відповідач ФОП ОСОБА_3 діяла від імені і за рахунок відповідача ТОВ
«Глобал Фітнес Україна», суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_3 є неналежним
відповідачем у справі.
Що
стосується посилань представника відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна» на те,
що договори не містять конкретного відліку з якого має розпочатися надання
фітнес послуг, як на те, що наявні підстави вважати, що строки виконання
зобов'язань за договорами не настали, а отже відсутні підстави для стягнення
коштів за невиконання зобов'язань, то вони не можуть бути прийняті судом, з
огляду на наступне.
Як
встановлено з п. 1.2. договорів № ГФУС/ПЛН13 від 06.05.2014 року, Клуб надає
Клієнту Клубну картку, строк дії якої 1 рік. Відповідно до п. 3.3. зазначених
Договорів активація Клубної картки проводиться в момент першого відвідування
Клубу. Період активації Клубної картки - 2 календарних місяці від дати купівлі
або з дати відкриття нового Клубу.
Таким
чином, з огляду на те, що початок надання послуг відповідачем, згідно умов
договорів, зокрема, пов'язується з активацією відповідних клубних карток, які в
свою чергу автоматично активуються через 2 календарні місяці від дати купівлі
відповідно, твердження представника відповідача про те, що термін виконання
зобов'язань не настав є безпідставним.
Зазначене,
в свою чергу, свідчить про те, що термін виконання зобов'язань за договорами не
лише настав, але й закінчився за спливом строку дії Клубних карток, з огляду
на, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання
договорів, строк дії яких закінчився 06.07.2015 року.
Відповідно
до ст.901 ЦК України за договором про
надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої
сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної
дії або здійснення певної діяльності, й замовник зобов'язується оплатити
виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Строк
договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не
встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
За
змістом статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним
чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Відповідно
до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його
виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
На
підставі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання
внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено
договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання; сплата
неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як
встановлено судом, відповідач не виконав свої зобов'язання, у визначенні
договорами строки, послуги, згідно договорів № ГФУС/ПЛН13 від 06.05.2014 року,
позивачам не надав, грошові кошти не повернув, незважаючи на те, що спортивний
клуб не розпочав свою діяльність.
Статтею
906 ЦК України визначена відповідальність виконавця за порушення договору про
надання послуг, у виді відшкодування збитків, завданих замовнику невиконанням
або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату. Виконавець,
який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним
підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що
належне виконання виявилось неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше
не встановлено договором або законом.
Згідно
ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання,
замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України,
для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав
державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її
кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції
(дефекту в продукції), відповідно до закону;6) звернення до суду та інших
уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; 7) об'єднання
в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Згідно
з ст.10 зазначеного Закону споживач має право відмовитися від договору про
виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо
виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або
виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає
неможливим.
Відповідно
до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Відповідно
до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли
виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги)
згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання
визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох
відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
За
таких обставин, враховуючи, що споживачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за надання послуг
було сплачено грошові кошти у розмірі по 3 000, 00 грн. кожний, водночас згідно
заявлених вимог, відповідач ТОВ «Глобал Фітнес Україна» прострочив виконання за
період з 06.07.2014 року, тобто з моменту активації Клубної карти, по
12.07.2016 року, тобто звернення до суду з позовною заявою, загалом на 737
днів, суд вважає вимоги позивачів в частині стягнення коштів згідно договорів
про надання спортивних послуг, 3 % річних та інфляційних втрат, такими, що
підлягають задоволенню.
Водночас
враховуючи, що позивачами було укладено два окремі договори, які не є
пов'язаними, суд приходить до висновку, що сума боргу за кожним з цих договорів
має обраховуватися окремо.
Що
стосується стягнення з відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна» пені за період
прострочення виконання кожного договору за період з 06.07.2014 року по
12.07.2016 року у розмірі по 66330, 00 грн. на користь кожного з позивачів, суд
має зазначити наступне.
Відповідно
до ч. 2 ст. 258 ЦК Україна до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)
застосовується позовна давність в один рік.
В
судовому засіданні представником відповідача подано заяву про застосування
строку позовної давності до вимог щодо стягнення пені, з огляду на, що у суду
наявні підстави для стягнення з відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна» на
користь позивачів пені за період з 13.07.2015 року по 12.07.2016 року, яка
становить за кожним з договорів 89,86 грн. ((3000*0,03)/365*171 +
(3000*0,03)/366*194)
З
огляду викладене, за договором № ГФУС/ПЛН13 про надання спортивних послуг від
06.05.2014 року з відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна» на користь позивача
ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплачених коштів за договором у розмірі 3000,00
грн., 3% річних у розмірі 182,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2060,27
грн., а також пеня у розмірі 89, 86 грн.; за договором № ГФУС/ПЛН13 про надання
спортивних послуг від 06.05.2014 року з відповідача ТОВ «Глобал Фітнес Україна»
на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума сплачених коштів за
договором у розмірі 3000,00 грн., 3% річних у розмірі 182,00 грн., інфляційні
втрати у розмірі 2060,27 грн., а також пеня у розмірі 89, 86 грн.
Також,
на підставі ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в
дохід держави суму судового збору у розмірі 1102,40 грн.
Керуючись
ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал фітнес
Україна", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав та повернення
сплачених коштів- задовольнити частково.
Стягнути
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фітнес Україна» (код ЄДРПОУ
38897813, адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2) на
користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2) грошові кошти в рахунок
відшкодування вартості послуг сплачених за Договором № ГФУС/ПЛН13 про надання
спортивних послуг від 06.05.2014 року у розмірі 3000,00 грн., 3% річних у розмірі
182,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2060,27 грн., пеню у розмірі 89,86
грн., а всього стягнути 5332 (п'ять тисяч триста тридцять дві) гривні 13 коп.
Стягнути
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фітнес Україна» (код ЄДРПОУ
38897813, адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2) на
користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2) грошові кошти в рахунок
відшкодування вартості послуг сплачених за Договором № ГФУС/ПЛН13 про надання
спортивних послуг від 06.05.2014 року у розмірі 3000,00 грн., 3% річних у
розмірі 182,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 2060,27 грн., пеню у розмірі
89,86 грн., а всього стягнути 5332 (п'ять тисяч триста тридцять дві) гривні 13
коп.
У
задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути
з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Фітнес Україна» (код ЄДРПОУ
38897813, адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2) в дохід
держави суму судового збору у розмірі 1102 (тисячу сто дві) гривні 40 коп.
Рішення
суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної
скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної
скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду
справи апеляційним судом.
Апеляційна
скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня
його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення
суду - протягом десяти днів з дня
отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський
районний суд м. Києва.
Суддя Антонова
Н.В.
Отправить комментарий