Единый
реестр судебных решений свидетельствует – справедливость торжествует. Суд
взыскал с государства моральный и материальный ущерб, причиненный незаконным
привлечением к уголовной ответственности, незаконным задержанием и незаконным
содержанием под стражей.
Оправдательный
приговор в отношении истца, кстати, был обоснован тем, что доказательства,
полученные с помощью провокации, исключаются из доказательной базы.
Но
не все так однозначно. И граждане, конечно, могут возмутиться – ведь возмещается
ущерб за счет добросовестных налогоплательщиков.
О
применении Закона Украины "О порядке возмещения вреда, причиненного
гражданину незаконными действиями органов, осуществляющих оперативно-розыскную
деятельность, органов досудебного расследования, прокуратуры и суда" также
писали тут:
Справа № 490/2603/18
н\п 2/490/2040/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
І. Вступна частина
23
травня 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого
судді Подзігун Г.В., за участю секретаря судового засіданняГоловацького
О.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва, в
порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №490/2603/18 за
позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи: Головне
управління Національної поліції в Миколаївській області, прокуратура
Миколаївської області, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївська
ритуальна служба» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої
незаконними діями органів досудового розслідування, -
ІІ. Описова частина
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
05.04.2018
року адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі договору від 01.11.2017 року
№1101/17-1 в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до Державної
казначейської служби України, треті особи: Головне управління Національної
поліції в Миколаївській області, прокуратура Миколаївської області, Комунальне
підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївська ритуальна служба», про:
стягнення
з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського
рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України
на користь ОСОБА_1 136 799 грн. 49 коп. на відшкодування матеріальної шкоди,
завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.
стягнення
з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського
рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України
на користь ОСОБА_1 500000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди,
завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури.
ОСОБА_3 ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА, ЗАПЕРЕЧЕНЬ
ВІДПОВІДАЧА ОСОБА_4 ТРЕТІХ ОСІБ
В
обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вироком Заводського
районного суду м. Миколаєва від 22.03.2018 року, залишеного без змін ухвалою
апеляційного суду Миколаївської області від 21.06.2018 року, ОСОБА_1 виправдано
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В ході досудового
розслідування були проведені слідчі дії, притягнення його як обвинуваченого,
незаконне взяття і тримання під вартою, незаконне проведення в ході
розслідування обшуку, виїмки, незаконне накладення арешту на майно та інші
процесуальні дії, що обмежували право позивача на недоторканість приватного
життя, які призвели до спричинення йому моральної шкоди, яка підлягає стягненню
з органів, якими вона завдана. Крім того, позивача було відсторонено від
посади, строк такого відсторонення неодноразово продовжувався ухвалами суду, на
підставі цього позивач просить відшкодувати йому заробіток, не одержаний за час
такого відсторонення у розмірі 136 799 грн. 49 коп.
Відповідач
позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що позивач своїми діями сприяв
незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної
відповідальності, незаконному застосування запобіжного заходу, незаконному
затриманню. Заперечував щодо стягнення з Державної казначейської служби України
матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що обовязок відшкодування втраченого
заробітку лежить на КП ММР «Миколаївська ритуальна служба». Крім того,
зазначив, що позивач повинен довести наявність моральної шкоди, наявність
причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також
обґрунтувати розміри шкоди. Звернув увагу на те, що визначаючи розмір
компенсації моральної шкоди, позивач виходив із розрахунку такої шкоди з одного
мінімального розміру заробітної плати, що діяла на момент розгляду справи (3723
грн.), з чим відповідач не погоджується, оскільки до внесення змін до законів
України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової
величини вона застосовується у розмірі 1762 грн. Також відповідач не погодився
з визначеним у позовній заяві порядком стягнення шкоди, вказавши, що він
повинен проводиться не з Єдиного казначейського рахунку, а з КПКВ 3504030.
20.04.2018
року до суду надійшли пояснення представника Головного Управління Національної
поліції в Миколаївській області ОСОБА_5, в яких вона посилається на відсутність
доказів заподіяння моральної шкоди діями відповідача, на які б поширювалась дія
Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»,
до того ж, позивач не зазначив в чому полягає ця шкода, не надав жодних доказів
і не обґрунтував її розмір. Крім того, знов створене ГУ НП в Миколаївській
області не набуло прав і обов'язків УМВС України в Миколаївській області, за
такого вважає, що ГУ НП в Миколаївській області залучена позивачем в якості
третьої особи помилково. Також зазначила, що сума матеріальної шкоди у розмірі
136799 грн. 49 коп. не може бути задоволена, оскільки вона не доведена
належними і допустимими доказами. Вказала, що позивачем не правильно
розраховано розмір шкоди, тому у разі доведеності її спричинення позивачу,
розмір моральної шкоди складає 73398 грн. 00 коп., а матеріальної - 78989 грн.
18 коп. Просила у задоволенні позову відмовити.
25.04.2018
року до суду надійшли пояснення представника прокуратури Миколаївської області
ОСОБА_6, в яких вона висловлює незгоду із розміром моральної шкоди посилаючись
на те, що відповідно ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої
громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури і суду», таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше
одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент
перебування під слідством чи судом. Крім того зазначає, що в позові відсутнє
обґрунтування моральних страждань, які зазнав позивач. Вважає, що на підставі
п. 3розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від
06.12.2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», як
розрахункову величину при визначенні моральної шкоди, слід застосовувати
мінімальну зарплату у розмірі 1600 грн., а тому відшкодуванню позивачу підлягає
моральна шкода у розмірі 78612 грн.Крім того вказує на відсутність підстав для
задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди.
25.04.2018
року до суду надійшла відповідь адвоката ОСОБА_2 на пояснення ГУ НП в
Миколаївській області та прокуратури Миколаївської област, в якій він зазначає,
що третіми особами невірно зроблені розрахунки моральної шкоди, адже відповідно
до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №4 «Про судову практику в справах про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, суд має
виходити з розміру заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Тобто
мінімальний розмір моральної шкоди повинен бути не менше 183110 грн. 40 коп.
Також зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування
шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового
слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в
порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: закриття кримінальної
справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або
недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Пункт 3 розділу ІІ ЗУ
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року у
даному випадку не застосовується, оскільки моральна шкода не віднесена ані до
посадових окладів, ані до заробітної плати працівників, ані до інших виплат, а
розрахунок наданий суду це орієнтир, мінімальна точка, з якої починається
розрахунок розміру завданої моральної шкоди, а таку, виходячи з принципу
співмірності, позивач оцінив у розмірі 500000,00 грн.
17.05.2018
року до суду надійшло пояснення представника ГУ ПН в Миколаївській області
ОСОБА_5 на відзив відповідача на позовну заяву ОСОБА_1, в якому вона просить
суд у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою
суду від 06.04.2018 року відкрито загальне позовне провадження за вказаним
позовом та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою
суду від 23.04.2018 року було постановлено розгляд справи проводити за
правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. Мотивувальна частина
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом
встановлено, що 26.04.2013 року слідчим управління МВС України в Миколаївській
області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013160080000076
внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК
Українита розпочате досудове розслідування.
17.05.2013
року о 12 годині 20 хвилин на вулиці Пушкінська у м. Миколаєві біля будинку №71
позивача затримано та доставлено до ізолятору тимчасового доступу (ІТТ).
16.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надано
дозвіл на обшук у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул.
Степова, 35 (робоча адреса КП ММР «Миколаївська ритуальна служба»).
17.05.2013
року слідчим в ОВС СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 проведено
обшук зазначеного приміщення.
17.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надано
дозвіл на обшук за місцем проживання позивача, який був проведений слідчим СУ
УМВС України в Миколаївській області Подіобра І.І. 17.05.2013 року.
17.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надано
дозвіл на обшук у автомобілі «Mercedes-Benz» E 320 BE0036AI, який належить
позивачу.Того ж дня обшук був проведений слідчим ОВС СУ УМВС України в
Миколаївській області ОСОБА_8
18.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва накладено
арешт на автомобіль «Mercedes-Benz» E 320 2003 року випуску, р/н BE0036AI;
автомобіль ГАЗ 3309 2008 року випуску, р/н НОМЕР_1; автомобіль ГАЗ №32212008
року випуску, р/н ВЕ5914АА;автобус ПАЗ 672 1983 року випуску, р/н 12799НІ;
автобус ЛАЗ 695Н 1989 року випуску, р/н НОМЕР_2; квартиру загальною площею 97,7
кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; грошові кошти у сумі 13541 грн. 00
коп. та 1550 доларів США, вилучені під час обшуку автомобілю «Mercedes-Benz» E
320 2003 року випуску, р/н BE0036AI.
20.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до
позивача застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО УПС
в Миколаївській області та визначено розмір застави у розмірі 300000 грн. 00
коп.
24.05.2013
року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва позивача
відсторонено від посади директора КП ММР «Миколаївська ритуальна служба».
18.05.2013
року позивачу було повідомлено про підозру у вчинення кримінального
правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
17.07.2013
року начальником відділу прокуратури Миколаївської області затверджено
обвинувальний акт та направлено до суду.
Ухвалами
Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.08.2013, 06.11.2013, 31.01.2014
та 01.04.2014 було продовжено відсторонення позивача від вищезазначеної посади.
Вироком
Заводського районного суду м. Миколаєва від22.03.2016 року по справі
№487/6272/13-к ОСОБА_1 виправдано за відсутністю складу кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 368 КК України.
21.06.2017
року ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області по справі № №487/6272/13-к
апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Миколаївської області залишено
без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва залишено без
змін.
ОСОБА_9,
ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД
Стаття
56 Конституції України:кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи
органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними
своїх повноважень.
Стаття
1176 ЦК України:шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного
засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності,
незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання,
незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи
виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини
посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність,
досудове розслідування, прокуратури або суду.
Пункт
1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої
громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури та суду» (далі Закон №266/94-ВР): відповідно до положень цього
Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок
незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозруу вчиненні
кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою,
незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки,
незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи
(посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Частина
2 статті 1 Закону №266/94-ВР: завдана шкода відшкодовується в повному обсязі
незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову
діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.
Пункт
1 частини 1 статті 2 Закону №266/94-ВР: право на відшкодування шкоди в розмірах
і в порядку передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення
виправдувального вироку суду.
Пункт
1 статті 3 Закону №266/94-ВР: у наведених в статті 1 цього Закону випадках
громадянинові відшкодовується заробіток та інші грошові доходи, які він втратив
внаслідок незаконних дій.
Пункт
5 статті 3 Закону №266/94-ВР: у наведених в статті 1 цього Закону випадках
громадянинові відшкодовується моральна шкода.
Частина
1 статті 4 Закону №266/94-ВР: відшкодування шкоди у випадках, передбачених
пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів
державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону
і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного
громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування
кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.
Частина
5 статті 4 Закону №266/94-ВР: відшкодування моральної шкоди провадиться у разі,
коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати
громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків,
вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Частина
6 статті 4 Закону №266/94-ВР: моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні
громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до
погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань,
погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального
характеру.
Частини
2 та 3 статті 13 Закону №266/94-ВР: розмір моральноїшкоди визначаєтьсяз
урахуванням обставинсправи вмежах,встановлених цивільнимзаконодавством.
Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом
провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної
плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Частина
2 статті 23 ЦК України: моральна шкода полягає:
1)
у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2)
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною
поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3)
у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи
пошкодженням її майна;
4)
у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації
фізичної або юридичної особи.
Правова
позиція Верховного Суду у справі № 6-2203цс15 від 02.12.2015 р.: відшкодування
моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи
з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць
на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього
питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Абзац
1 пункту 9 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про
судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» (далі
Постанова №4): розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає
залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),
яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення
тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я
потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,
ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для
відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за
зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової
інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та
справедливості.
Абзац
2 пункту 9 Постанови №4: у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди
визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати
чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього
питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
Пункт
8 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування
шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють
оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури
і суду", затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 4 березня
1996 року № 6/5, Генеральної прокуратури України від 4 березня 1996 року № 3 та
Міністерства Фінансів України від 4 березня 1996 року № 41 (далі - Положення):
розмір сум, які передбачені п. 1 ст. 3 Закону і підлягають відшкодуванню,
обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення
щодо нього незаконних дій з заліком заробітку (інших відповідних доходів),
одержаного за час відсторонення від роботи (посади), відбування кримінального
покарання або адміністративного стягнення у вигляді робіт.
Частина
1 статті 25 Бюджетного кодексу України: Казначейство України здійснює безспірне
списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення
суду.
Частина
2 статті 25 Бюджетного кодексу України: відшкодування відповідно до закону
шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих
рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових та
службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою
(Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку
визначеному законом.
Пункт
4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом
Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011: центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (
Казначейство України), яке зокрема, здійснює безспірне списання коштів
державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
ОЦІНКА СУДУ
За
вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо наявності права у позивача на
відшкодування моральної шкоди завданої йому внаслідок незаконного притягнення
як обвинуваченого та постановлення у кримінальній справі виправдувального
вироку.
Посилання
представників третіх осіб на той факт, що моральна шкода позивачем не доведена,
суд вважає безпідставним, оскільки будь-яке порушення конституційного,
цивільного права, чи охоронюваного законом інтересу спричиняє моральну шкоду.
Предметом доказування в цьому випадку є глибина моральної шкоди, від якої
залежить її розмір та форма відшкодування.
Так
позивач незаконно перебував під слідством та судом з 17.05.2013 року (час
затримання) по 21.06.2017 року (постановлення ухвали апеляційним судом
Миколаївської області), що становить 48 календарних місяці 3 дні.
Розмір
моральної шкоди в мінімальних межах, визначених Законом, з розрахунку одного
розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством
чи судом, станом на час розгляду справи, з врахуванням встановленого Законом
України«Про Державнийбюджет Українина 2018рік» розміру мінімальної заробітної
плати, який становить 3723,00 грн., складає - 179076 грн. 30 коп.: 178 704 грн.
(48 повний місяць * 3723 грн.) + 372 грн. 30 коп. (3723,00 грн.: 30 днів * 3
дні).
Суд
вважає, що вказаний розмір моральної шкоди відповідає обставинам справи,
глибині та тривалості моральних страждань позивача, повязаних з характером
предявленого йому звинувачення, що призвело до зміни в організації його життя
та докладання додаткових зусиль для відновлення морального стану та ділової
репутації. Такий висновок ґрунтується на вимогах наведених норм матеріального
праваст. 23 ЦК Українита відповідає положенням загальних засад цивільного
законодавства, встановленихст. 3 ЦК України, в тому числі і принципу
справедливості, добросовісності та розумності.
Посилання
відповідача та третіх осіб на необхідність визначення розміру моральної шкоди
виходячи не з мінімальної заробітної плати, а з суми 1600 грн. 00 коп., суд
вважає необґрунтованими.
Так,
в п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про винесення змін до деяких
законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року дійсно зазначено, що
мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не
застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної
плати працівників та інших виплат і до внесення змін до законів України щодо
незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона
застосовується в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Однак,
як вбачається зі змісту даної норми закону, вона розповсюджується саме на ті
правовідносини, коли мінімальна заробітна плата не застосовується як
розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати
працівників та інших виплат. У даному випадку йде мова не про здійснення
позивачу виплати, а про відшкодування йому шкоди, завданої незаконними діями
органу досудового розслідування, тобто між сторонами виникли деліктні
правовідносини, на які вищезазначена норма не розповсюджується.
На
думку суду саме з цим повязано те, що до ст. 13 Закону України «Про порядок
відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,
досудового слідства, прокуратури та суду» відповідних змін не було внесено і
розмір моральної шкоди визначається виходячи з розміру заробітної плати.
За
такого, з урахуванням конкретних обставин справі, в тому числі, тривалості
перебування позивача під слідством та судом, характеру пред'явленого
обвинувачення, та врахувавши вимоги розумності і справедливості, той факт, що
позивачем не доведено, що перебування під слідством і судом вплинуло на стан
його здоровя, суд не вбачає підстав для стягнення відшкодування моральної шкоди
у розмірі більшому, ніж 179076 грн. 30 коп.
Як
вже було зазначено, в період з 24.05.2013 року по 30.052014 року позивача
неодноразово ухвалами суду відстороняли від посади. Оскільки вироком
Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 виправдано за відсутністю
складу кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що позивач має
право на відшкодування заробітку, не одержаного за час відсторонення від роботи
(посади).
Згідно
наданого позивачем розрахунку за періоди з червня 2013 року по грудень 2013
року та з лютого 2014 року по липень 2014 року позивач міг отримати заробітну
плату у загальному розмірі 136 799 грн. 49 коп. Вказаний розрахунок здійснений
позивачем з урахуванням довідок, наданими директором КП ММР «Миколаївської
ритуальної служби», про розмір заробітної плати, що нараховувалась та
виплачувалась ОСОБА_1 за весь період керівництва .
Оскільки
позивач був відсторонений від роботи в період з 24.05.2013 року по 30.05.2014
року розмір відшкодування матеріальної шкоди становить 136 799 грн. 49 коп.
Даних та доказів, які б спростовували визначений розмір втраченого заробітку
суду не надано.
При
цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що обовязок
відшкодування втраченого заробітку лежить на КП ММР «Миколаївська ритуальна
служба», оскільки Законом №266/94-ВРвизначено,що відшкодування заробітку та
інших доходів, які були втрачені громадянином внаслідок незаконних дій
провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Таким
чином, виходячи з встановлених судом обставин справи, приймаючи до уваги
вказані розрахунки, суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування
матеріальної шкоди в розмірі 136 799 грн. 49 коп. підлягає задоволенню в
повному обсязі.
Згідно
з частиною 2 статті 2 ЦК України, держава Україна є учасником цивільних
відносин, а тому, має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за
рахунок держави. Державу Україна в таких випадках представляє орган, який
здійснює функції держави у цих правовідносинах.
Відповідно
до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом
Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України
(Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів
державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Таким
чином, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України через
Державну казначейську службу України шляхоом списання зі спеціального рахунку
призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями
органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на користь ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3 - 179076 грн. 30 коп.. на відшкодування моральної
шкоди та 136 799 грн. 49 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Таким
чином позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно
до ч.4 ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», судові витрати у
вигляді сплати судового збору за даною категорією справи, суд вважає необхідним
віднести за рахунок держави.
Керуючись
ст.ст.18,258-259,263-265 ЦПК, суд, -
ІV. Резолютивна частина
ВИРІШИВ:
Позов
- задовольнити частково.
Стягнути
з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом
списання зі спеціального рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої
громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури і суду на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3 - 179076 грн.
30 коп.. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути
з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом
списання зі спеціального рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої
громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури і суду на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3 - 136 799 грн.
49 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Судові
витрати віднести на рахунок держави.
Рішення
суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання
апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного
провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками
апеляційного перегляду.
Апеляційна
скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду
Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
СУДДЯ
Г.В. ПОДЗІГУН
Отправить комментарий