11 октября 2018

Видишь суслика?

Решения судов иногда напоминают сказки. Тут Джанни Родари «Приключения Чиполлино» напомнилось. Помните, как графини Вишни будучи владелицами воздуха в своём имении, были признаны также и владелицами всех выпадающих осадков? Суд в той сказке постановил: признать, что графини имеют право взимать плату за дождь, снег, град, а также за всякую погоду и непогоду, посылаемую небом.
В нашей же сказке суд постановил – взимать плату с жильцов за тепло правомерно даже при отсутствии отопительных приборов. Ибо компании принадлежат трубы и от них исходит тепло. А за теплопотери компании нужно платить.
И это не вымысел, единый реестр судебных решений тому свидетельство. Общество с ограниченной ответственностью, которое является поставщиком тепловой энергии в дом обратилось в суд с иском к жителю дома о взыскании долга за услуги по централизованному отоплению мест общего пользования.

Судом первой инстанции иск был удовлетворен. Но апелляционным судом решение отменено, и в удовлетворении иска отказано. Решение суда апелляционной инстанции мотивировано тем, что ответчик установил в своей квартире индивидуальную (автономную) систему отопления и услуги по централизованному отоплению не получает. Отопительные приборы в местах общего пользования дома, в котором находится квартира ответчика, демонтированы и услуг по централизованному отоплению мест общего пользования житель дома не получает.
Верховный Суд решение апелляционного суда отменил, оставил в силе решение суда первой инстанции и решил, что жильцы домов обязаны платить за тающий на теплотрассах снег.
Верховный Суд исходил из следующего. В соответствии с пунктом 28 Правил предоставления услуг по централизованному отоплению, снабжению холодной и горячей воды и водоотводу, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 21 июля 2005 года № 630, потребители, которые установили в квартире многоэтажного дома индивидуальные (автономные) системы отопления, оплачивают услуги по централизованного отопления мест общего пользования в соответствии с методикой.
Факт не заключения соответствующего договора на поставку тепловой энергии между сторонами не является основанием для отказа в удовлетворении исковых требований, поскольку согласно ч. 2 ст. 509 ГК Украины, п 1-5 ч. 3 ст. 20, п. 3 ч.2 ст. 21 Закона Украины «О жилищно-коммунальных услугах» обязанность заключить договор на предоставление жилищно-коммунальных услуг возложена на обе стороны - как исполнителя, так и потребителя.
Поддержание температуры выше 0 ° C в течение всего года, особенно в зимнее время, в общих и технических помещениях дома является важным фактором для поддержания надлежащего технического состояния многоквартирного дома, в котором находится квартира ответчика, и инженерных сооружений, системы водопровода и канализации всего дома, во избежание их промерзания и разрушения самого дома от резкой смены температур. В доме, в котором находится квартира ответчика, надлежащий температурный режим выше 0 ° C поддерживается за счет теплопотерь трубопроводов распределительной системы, которая находится в подвальном помещении дома и на чердаке.
Поскольку жилье ответчика находится в многоквартирном доме, он обязан нести расходы по содержанию и обслуживанию дома совместно с другими собственниками квартир этого дома, следовательно, оплачивать услуги в соответствии с установленными тарифами.

Постанова
Іменем  України
26 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 703/58/16-ц
провадження № 61-5443св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»,
представник позивача - Назаренко МаринаПетрівна,
відповідач - ОСОБА_4,
представник відповідача - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року в складі колегії суддів: Пальонного В. С., Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі - ТОВ «Сміла Енергоінвест») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення місць загального користування.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 20 жовтня 2010 року № 651, яким були внесені зміни до рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661 з визначення виконавців житлово-комунальних послуг по м. Сміла, ТОВ «Сміла Енергоінвест» є постачальником теплової енергії до будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_5, який зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 від'єднався від системи централізованого теплопостачання та встановив у своїй квартирі індивідуальне (автономне) опалення.
Проте згідно з пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні системи опалення, повинні оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку.
Свої обов'язки з теплопостачання житлового будинку позивач виконує належним чином, проте ОСОБА_5 не оплачує за отримані комунальні послуги з централізованого опалення місць загального користування, в зв'язку з чим станом на 23 грудня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 910,55 грн з жовтня 2010 року до квітня 2015 року.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2016 року замінено первісного відповідача ОСОБА_5 належним відповідачем ОСОБА_4
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2016 року в складі судді Манька М. В. позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Сміла Енергоінвест» заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування у будинку АДРЕСА_1 з вересня 2012 року до квітня 2015 року в розмірі 303,77 грн.
У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4, яка встановила у своїй квартирі багатоквартирного житлового будинку індивідуальну (автономну) систему опалення, повинна оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування згідно з методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, а у разі демонтажу системи опалення місць загального користування - оплачувати за втрати теплової енергії при доставці її розподільчими трубопроводами системи опалення будинку.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2016 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 встановила у своїй квартирі індивідуальну (автономну) систему опалення і послуги з централізованого опалення не отримує. Опалювальні прилади в місцях загального користування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, демонтовані й послуг з централізованого опалення місць загального користування вона не отримує.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Сміла Енергоінвест», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що наявність чи відсутність опалювальних приладів у місцях загального користування не має визначального значення при здійсненні розрахунку втрат теплової енергії розподільчим трубопроводом, прокладеним у підвальному приміщенні або на горищі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У січні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд установив, що ТОВ «Сміла Енергоінвест» є постачальником теплової енергії до будинку АДРЕСА_1
Власником квартири № НОМЕР_1 цього будинку є ОСОБА_4, яка від'єдналася від системи централізованого теплопостачання та встановила у своїй квартирі індивідуальне (автономне) опалення.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661 виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання є КП «Смілакомунтеплоенерго». Рішенням Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20 жовтня 2010 року № 651 внесені зміни до рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661, яким виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання замість КП «Смілакомунтеплоенерго» визначено ТОВ «Сміла Енергоінвест».
Відповідно до пункту 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоповерхового будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладався, але цей факт не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до частини другої статті 509 ЦК України, пунктів 1-5 частини третьої статті 20, пункту 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житло-комунальні послуги» обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено на обидві сторони - як виконавця, так і споживача.
Підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур. У будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, належний температурний режим вище 0° C підтримується за рахунок тепловтрат трубопроводів розподільчої системи, яка знаходиться в підвальному приміщенні будинку та на горищі.
Оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов'язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, борг за послуги з централізованого опалення місць загального користування за квартирою АДРЕСА_1 з жовтня 2010 року до квітня 2015 року становить 910,55 грн.
Оскільки відповідач у запереченнях на позов заявила про застосування позовної давності, враховуючи, що позивач звертався до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування у вересні 2015 року, в зв'язку з чим позовна давність переривалася, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування в межах позовної давності: з вересня 2012 року до квітня 2015 року, яка становить 303,77 грн.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, зазначав, що опалювальні прилади в місцях загального користування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, демонтовані й послуги з централізованого опалення місць загального користування відповідач не отримує.
Суд касаційної інстанції не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У пункті 2.1.4 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359, наведено формулу загальної кількості теплової енергії на опалення місць загального користування: Qмзк = SQмзк + Qвтр., де SQмзк - кількість теплової енергії на опалення окремого приміщення місць загального користування, Qвтр. - утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.
Ця формула складається із двох частин. Отже, якщо послуги на опалення окремого приміщення місць загального користування не надаються, залишається друга частина формули - утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.
З урахуванням того, що у будинку, у якому знаходиться квартира відповідача, відсутні прилади опалення місць загального користування, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач не повинна сплачувати за утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку.
Підтримуючи позовні вимоги, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що плата нараховується лише за опалення підвального приміщення, де розміщена розподільча система трубопроводів, якою подається теплова енергія до всього будинку.
Відповідне нарахування плати проводиться за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, які розподіляються рівномірно на всіх мешканців - користувачів багатоквартирного будинку, незалежно від того, підключений цей мешканець до централізованого опалення чи має індивідуальну систему опалення, що відповідає вимогам Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Рішення суду першої інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Суд апеляційної інстанції без встановлення факту порушення місцевим судом порядку дослідження доказів або неправомірної відмови в їх дослідженні та за відсутності нових доказів, протилежних висновкам місцевого суду, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, помилково скасував правильне рішення суду першої інстанції.
Не дослідивши та не встановивши нові докази, суд апеляційної інстанції переоцінив докази щодо складових загальної кількості теплової енергії на опалення місць загального користування, які належним чином були оцінені судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про відмову у позові.
З огляду на зазначене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.
Помилкове посилання суду першої інстанції на заяву про застосування позовної давності у запереченнях на позов не вплинуло на законність рішення, оскільки таке усне клопотання заявляв представник ОСОБА_5 у судовому засіданні.
За положеннями статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Черкаської області від 22 липня 2016 року скасувати, рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 березня 2016 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий                           В. С. Висоцька
Судді:                                      А. О. Лесько 
                                                С.Ю. Мартєв
                                                В.М. Сімоненко
                                                С.П. Штелик

Отправить комментарий