В
соответствии с подпунктом 78.1.1 пункта 78.1 статьи 78 НК Украины
документальная внеплановая проверка осуществляется при наличии хотя бы одного
из следующих обстоятельств: по результатам проверок других налогоплательщиков
или получения налоговой информации выявлены факты, свидетельствующие о
нарушении налогоплательщиком налогового, валютного и другого законодательства,
контроль за соблюдением которого возложен на контролирующие органы, если
налогоплательщик не предоставит пояснения и их документальные подтверждения на
обязательный письменный запрос контролирующего органа, в котором
указываются нарушения этим налогоплательщиком налогового, валютного и другого
законодательства в течение 10 рабочих дней со дня получения запроса.
Указанная
норма неоднозначно устанавливает, что «непредоставление плательщиком пояснений и их документального
подтверждения на запрос контролирующего органа», то есть ответ на запрос
налоговой без пояснений, лишь с направлением документов, является основанием
для назначения и проведения проверки.
Качество
и содержание пояснений налогоплательщика НК Украины не установлены.
Вопрос
о правомерности принятия контролирующим органом приказа о проведении налоговой
проверки налогоплательщика исследовал Верховный Суд (постановление от 23 ноября
2018 г. по делу № 820/10294/15, административное производство №
К/9901/26075/18).
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 листопада 2018 року
Київ
справа
№820/10294/15
адміністративне
провадження №К/9901/26075/18
Верховний
Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача
Пасічник С.С.,
суддів:
Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши
в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю «Агротоп» на постанову Харківського окружного адміністративного
суду у складі головуючого судді Тітова О.М. від 04 листопада 2015 року та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії
суддів: головуючого судді Бондара В.О., суддів: Кононенко З.О., Калитки О. М.
від 07 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «Агротоп» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової
інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській
області про визнання незаконним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
У
вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротоп» (далі -
позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до
Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління
Державної фіскальної служби у Харківській області (далі -
відповідач/Інспекція), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ
Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції від 22 вересня 2015
року №144 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з
питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ
«Агротоп» за період з 01 вересня 2013 року по 31 серпня 2015 року».
Обґрунтовуючи
позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для
прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки
відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу
України (далі - ПК України), оскільки Інспекцією не дотримано алгоритму дій,
визначених ПК України, що передують її проведенню, а саме: направлення платнику
податків належно оформленого запиту про надання інформації та її
документального підтвердження.
Постановою
Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року,
залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
07 грудня 2015 року, позов залишено без задоволення.
Суди
попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваний наказ прийнято
обґрунтовано та у спосіб, передбачений законом, оскільки Товариство не надало
пояснень на письмовий запит контролюючого органу.
Не
погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав
касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким
позов задовольнити.
Обґрунтовуючи
касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків судів про наявність
підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки отриманий Товариством
лист про надання інформації не відповідав вимогам, встановленим ПК України для
запитів, ненадання відповіді на які тягне за собою право контролюючого органу
на призначення перевірки в порядку, встановленому підпунктом 78.1.1 пункту 78.1
статті 78 ПК України.
Ухвалою
Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року відкрито касаційне
провадження за вказаною касаційною скаргою.
В
подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в
адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ
«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України й
протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного
адміністративного суду у складі Верховного суду визначено колегію суддів для
розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Пасічник С.С., суддів
Васильєвої І.А., Юрченко В.П.
Переглянувши
судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі
встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального
права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної
скарги.
Судами
попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ТОВ «Агротоп» було
відмовлено Інспекції у допуску до перевірки, призначеної на підставі наказу
Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області
Державної податкової служби від 22 вересня 2015 року №144 «Про проведення
документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог
податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Агротоп» за період з 01
вересня 2013 року по 31 серпня 2015 року, про що складено акт від 23 вересня
2015 року №17/22/34473812.
Підставою
для прийняття наказу від 22 вересня 2015 року №144 з посиланням на пункт 75.1
статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України
Інспекцією вказано ненадання ТОВ «Агротоп» документального підтвердження на
обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.
Так,
17 серпня 2015 року позивачем отримано письмовий запит №1441/10/20-20-15-28 від
11 серпня 2015 року, в якому відповідач просить надати пояснення та їх
документальні підтвердження щодо проведення фінансово-господарських операцій з
придбання, їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках за період з
01 травня 2015 року по 31 травня 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ «АМАКО
Україна». Крім того, в зазначеному запиті у пункті 1 податковим органом
запитується пояснення щодо проведених фінансово-господарських операцій з ТОВ
«АМАКО Україна», а пунктом 2 - документальні підтвердження наданих пояснень.
Приймаючи
рішення не на користь платника податків, суди попередніх інстанцій виходили з
того, що лист від 27 серпня 2015 року №02/11-2660, яким позивачем надавалась
відповідь на зазначений запит, не містить пояснень на вказані вище питання
податкового органу, а лише супроводжує надання документів без зазначення даних,
які вони підтверджують. Отже, наказ на перевірку позивача, прийнятий на
підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, не може бути
визнаний протиправним.
Проте
Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає
їх передчасними з огляду на таке.
Відповідно
до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття
оскаржуваного наказу) податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку
платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності
контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а
також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що
регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом
першим пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи
мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові;
виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
В
силу підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною
перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність,
повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів,
а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства
щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками
(найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій
(розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів
податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,
первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому
обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням
вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку
контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за
результатами перевірок інших платників податків.
Пункт
78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення
документальної позапланової перевірки.
Відповідно
до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова
перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за
наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової
інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків
податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого
покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та
їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого
органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового,
валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання
запиту.
Згідно
пункту 78.4 статті 78 ПК України Про проведення документальної позапланової
перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється
наказом.
Таким
чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу
керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у
свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної
позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК
України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про
порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства,
контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; ненадання
платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого
органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, в якому зазначаються
порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого
законодавства.
Таким
чином, лише дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою
для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом
дослідження у даній справі.
Разом
з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено дотримання контролюючим
органом усіх наведених складових алгоритму дій контролюючого органу, що
передують призначенню перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1
статті 78 ПК України.
Згідно
із частинами першою-третьою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства
України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути
законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм
матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є
рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в
судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані
рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають,
оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для
правильного її вирішення.
Відповідно
до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має
право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій
повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд,
зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За
правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного
судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та
(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є
порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних
обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не
дослідив зібрані у справі докази.
Колегія
суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій
порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до
ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і
обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно
до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України -
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись
статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротоп» задовольнити частково.
Постанову
Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року та
ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року
у справі №820/10294/15 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції
на новий розгляд.
Постанова
набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
С.С.
Пасічник
І.А.
Васильєва
В.П.
Юрченко,
Судді
Верховного Суду
Отправить комментарий