Как
известно, накануне праздничных и нерабочих дней продолжительность работы
работников сокращается на один час как при пятидневной, так и при шестидневной
рабочей неделе (ч. 1 ст. 53 КЗоТ). Однако, будет ли нарушением, если этого не
сделать?
Да,
ведь в таком случае при отработке всего месяца работы работник будет иметь
сверхурочный час работы, который нужно оплатить.
Однако,
отметка в табеле 8 часов работы 7 марта (накануне 8 марта) может быть и
ошибочной, что спасет от штрафа Гоструда.
Именно
такое дело рассматривалось Шестым апелляционным административным судом в
постановлении от 05.02.2019 г. по делу № 2340/3006/18.
Как
свидетельствуют обстоятельства дела, согласно табеля учета использования
рабочего времени за март 2017 года у ФЛП 07.03.2017 г. накануне Международного
женского дня, который празднуется 8 марта, поварами отработано по восьмичасовой
норме рабочего времени без сокращения на один час, что в соответствии с
требованиями ст. ст. 53, 62 КЗоТ есть сверхурочной работой. Общий размер
отработанного ими рабочего времени в марте 2017 года составляет 176 часов, в
тоже время норма продолжительности рабочего времени при 40 часовой рабочей
неделе на март месяц 2017 год составила 175 часов.
В
исковом заявлении ФЛП утверждает, что допустил техническую ошибку, и как он
указывает в табеле учета рабочего времени вместо отработанных 07.03.2017 г.
семи часов рабочего времени были проставлены 8 часов.
Аналогичная
ошибка им была допущена и в табеле учета использования рабочего времени за март
2018 года относительно другого работника, о чем, как он указывает, было
сообщено ответчику путем предоставления ответа на предписание, в пояснительной
записке, написанной истцом, а также пояснительных записках работников.
Как
считают судьи, сопоставление сведений из табеля учета рабочего времени поваров
за март 2017 год и 2018 год с утвержденными нормами количества рабочих часов не
может быть единственным надлежащим и безоговорочным доказательством в
подтверждение нарушения истцом ст. 106 КЗоТ. Зато, при оценке выявленного
нарушения как ответчику, так и суду первой инстанции необходимо было учесть
предоставленные истцом объяснения и другие доказательства исправления
технической ошибки при составлении табелей учета использованного рабочего
времени за март 2017 г. и 2018 г. и дать оценку целесообразности применения
штрафных санкций с учетом характера совершенного нарушения.
Также
важным, по мнению коллегии судей, является то, что каких-либо жалоб от
работников по поводу невыплаты в двойном размере заработной платы за один
отработанный час в сверхурочное время не было.
Повара
подтвердили, отработавших в тот день 7 часов с перерывом на обед, зарплата им
была начислена и выплачена в полном объеме и претензий к работодателю они не
имеют, что подтверждается собственноручно написанными ими пояснительными
записками.
Проверку
продолжительности рабочего времени было проведено путем визуального осмотра
предоставленных в ходе инспекционного посещения табелей учета рабочего времени
ФЛП по сравнению с утвержденными нормами, что и легло в основу вывода о
нарушении истцом требований ст. 106 КЗоТ.
В
связи с чем ответчику был предоставлен откорректированный табель учета рабочего
времени.
Поэтому
суд удовлетворил исковые требования ФЛП.
ИСТОЧНИК:
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД
Справа № 2340/3006/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05
лютого 2019 року
м. Київ
Колегія
суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної
Н.В., Кучми А.Ю.,
за
участю секретаря
Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку
ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018
року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до
Управління Держпраці у Черкаській області
про скасування постанови,
В С Т А Н О В И Л А:
До
Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_3 з позовом до
Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області, в
якому просив скасувати постанову відповідача № ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181
від 08.05.2018 про застосування штрафу.
Рішенням
Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року в
задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не
погоджуючись із вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій
останній просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким
позовні вимоги задовольнити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена
судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права,
що призвело до неправильного вирішення справи.
Не
погоджуючись із мотивами та підставами апеляційної скарги, Управління Держпраці
у Черкаській області подало відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якого
вбачається, що рішення першої інстанції прийнято відповідно та з урахуванням
обставин справи, а тому підстави для його скасування відсутні.
Сторони,
будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду
справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не
повідомили.
Враховуючи,
що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення
апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не
обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд
справи за відсутності представників сторін.
Згідно
ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового
засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши
суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі
докази, колегія суддів приходить до наступного.
Як
встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи,
відповідно до порядку № 295, наказу Управління Держпраці у Черкаській області
від 13.04.2018 № 206-Н «Про проведення інспекційного відвідування», направлення
від 13.04.2018 № 603 на проведення інспекційного відвідування фізичної
особи-підприємця ОСОБА_3, начальником відділу з питань додержання законодавства
про працю, зайнятість на інших нормативно-правових актів Кучер Г.О., головними
державними інспекторами вказаного відділу Томіленко Т.Д., Сотник О.І 13.04.2018
здійснено вихід для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 в
гастробарі «Пітбуль» по вул. Небесної Сотні, 5, м. Черкаси на предмет додержання
законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з найманими
працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.
Однак,
у зв'язку з відсутністю у суб'єкта господарювання документів ведення яких
передбачено законодавством про працю було складено акт про неможливість
проведення інспекційного відвідування від 13.04.2018 № ЧК-260/373/НД та вимогу
про надання документів від 13.04.2018 № ЧК-260/373/ПД. Проведення інспекційного
відвідування призупинено до 16.04.2018.
16.04.2018
посадовими особами відповідача продовжено інспекційне відвідування з питань
додержання законодавства про працю позивача.
За
результатами інспекційного відвідування складено акт від 17.04.2018 №
ЧК-260/373/АВ (далі - акт), згідно якого виявлено ряд порушень норм законодавства
про працю.
У
зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю, позивачеві внесено
припис від 17.04.2018 № ЧК-260/373/АВ/П про їх усунення.
В
подальшому, заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області
Жарковою Мариною Вікторівною 08.05.2018 прийнято постанову про накладення
штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181, якою
на позивача накладено штраф в розмірі 111 690 грн. на підставі абзацу 4 частини
2 статті 265 КЗпП України.
Підставою
для винесення вищезазначеної постанови є акт від 17.04.2018 № ЧК-260/373/АВ.
Відповідно
до акту № ЧК-260/373/АВ за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3
серед іншого встановлено, що у порушення вимог ст. 106 КЗпП України позивачем
не проведено оплату надурочних годин. Так, при ознайомлені з табелями обліку
робочого часу у ФОП ОСОБА_3 за березень 2017 року, виявлено, що кухарками
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпрацьовано по 176 годин, при нормі 175 годин, при
ознайомлені з табелями обліку робочого часу у ФОП ОСОБА_3 за січень-березень
2018 року, виявлено, що кухарем ОСОБА_10 у березні 2018 року відпрацьовано 168
годин, при нормі 167 годин. При цьому, оплата за надурочні години, не
нарахована та не оплачена відповідно до вимог ст. 106 КЗпП України, що є порушенням
ст. 12 Закону України «Про оплату праці».
Згідно
табеля обліку використання робочого часу за березень 2017 року у ФОП ОСОБА_3
07.03.2017 на передодні Міжнародного жіночого дня, що святкується 8 березня та
відповідно до вимог ст. 73 КЗпП України є святковим днем, кухарями ОСОБА_8 та
ОСОБА_9 відпрацьовано по восьмигодинній нормі робочого часу без скорочення на
одну годину, що відповідно до вимог ст. ст. 53, 62 КЗпП України є надурочною
роботою. Загальний розмір відпрацьованого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 робочого часу в
березні 2017 року становить 176 годин, в той час норма тривалості робочого часу
при 40 годинному робочому тижні на березень місяць 2017 року становила 175
годин.
Відповідно
табеля обліку використання робочого часу за березень 2018 року у ФОП ОСОБА_3
07.03.2018 на передодні Міжнародного жіночого дня, що святкується 8 березня та
відповідно до вимог ст. 73 КЗпП України є святковим днем, кухарем ОСОБА_10
відпрацьовано восьмигодинна норма робочого часу без скорочення на одну годину,
що відповідно до вимог ст. ст. 53, 62 КЗпП України є надурочною роботою.
Загальний розмір відпрацьованого ОСОБА_10 робочого часу в березні 2018 року
становить 168 годин, в той час норма тривалості робочого часу при 40 годинному
робочому тижні на березень місяць 2018 року становила 167 годин.
В
позовній заяві ФОП ОСОБА_3 стверджує, що допустив технічну помилку, і як він
вказує в табелі обліку робочого часу замість відпрацьованих 07.03.2017 ОСОБА_8
та ОСОБА_9 семи годин робочого часу було проставлено вісім годин. Аналогічну
помилку ним було допущено і в табелі обліку використання робочого часу за
березень 2018 року щодо працівника ОСОБА_10, про що як він вказує було
повідомлено відповідача шляхом надання відповідь на припис № ЧК-260/373/АВ/П
від 17.04.2018, пояснювальної записки написаної позивачем, а також
пояснювальної записки працівників.
10.05.2018
до Управління Держпраці у Черкаській області від ФОП ОСОБА_3 надійшла відповідь
на припис № ЧК-260/373/АВ/П від 17.04.2018. Однак, до вказаної відповіді не
було надано письмових пояснень позивача, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та ОСОБА_10,
доказів які б підтвердили твердження позивача про допущення технічної помилки.
Не
погоджуючись із постановою про накладення штрафу №
ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181, якою на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265
КЗпП України на позивача накладено штраф в розмірі 111 690 грн., позивач
звернувся в суд за її оскарженням.
Відмовляючи
в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки
інспекційне відвідування позивача здійснено у відповідності до вимог чинного
законодавства, твердження позивача про неправомірність дій посадових осіб
Управління Держпраці у Черкаській області щодо винесення оскаржуваної постанови
про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є безпідставними, оскільки
посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб,
що передбачені чинним законодавством України, а отже підстави для скасування
оскаржуваної постанови відсутні.
Однак,
колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з
огляду на наступне.
Відповідно
до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого
постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань
праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра
соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової
безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду,
а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю,
зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на
випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування)
в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання
соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання
прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно
з п.7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та
через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно
до Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22
червня 2017 року № 75 (далі - Положення № 75), Управління Держпраці у
Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань
праці та відповідно їй підпорядковується.
Згідно
пп.5 п.4 Положення № 75 Управління Держпраці у Черкаській області згідно
покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням
законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та
відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами,
які використовують найману працю.
Відповідно
до підпункту 49 пункту 4 Положення № 75 Управління Держпраці у Черкаській
області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення
законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Статтею
259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням
законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду
діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які
використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою
Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок
здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі -
Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за
додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні
та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами,
які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Згідно
п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю
здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних
інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів,
виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних,
міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному
обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення
трудових відносин).
Підпунктом
3 пункту 5 Порядку № 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться
за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань.
Частиною
2 статті 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних
осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог
законодавства про працю, зокрема згідно абзацу 4 вказаної частини юридичні та
фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть
відповідальність у вигляді штрафу у разі недотримання мінімальних державних
гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної
плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного
працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи,
зазначені у ч.2 статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за
додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Як
зазначалося вище, згідно акту № ЧК-260/373/АВ за результатами інспекційного
відвідування ФОП ОСОБА_11 встановлено, що у порушення вимог ст. 106 КЗпП
України позивачем не проведено оплату надурочних годин. Так, при ознайомлені з
табелями обліку робочого часу у ФОП ОСОБА_3 за березень 2017 року, виявлено, що
кухарами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпрацьовано по 176 годин, при нормі 175 годин,
при ознайомлені з табелями обліку робочого часу у ФОП ОСОБА_3 за
січень-березень 2018 року, виявлено, що кухарем ОСОБА_10 у березні 2018 року
відпрацьовано 168 годин, при нормі 167 годин. При цьому, оплата за надурочні
години, не нарахована та не оплачена відповідно до вимог ст. 106 КЗпП України,
що є порушенням ст. 12 Закону України «Про оплату праці».
Згідно
статті 62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену
тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61).
Частиною
1 статті 53 КЗпП України визначено, що напередодні святкових і неробочих днів
(стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у
статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і
при шестиденному робочому тижні.
Враховуючи
вищезазначені положення статей 53, 62 КЗпП України, надурочними будуть
вважаться роботи, що проводяться без відповідного скорочення на одну годину на
передодні святкових та неробочих днів.
Разом
з тим, відповідно до розрахункової відомості за березень 2017 та 2018 років
кухарі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримували в якості оплати праці посадовий
оклад, а не погодинну оплату праці.
Стаття
94 КЗпП передбачає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило,
у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно
до статті 96 КЗпП системами оплати праці є тарифна та інші системи, що
формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Тарифна
система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових
окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Мінімальний
посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за
прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного
року.
Стаття
97 КЗпП передбачає, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною,
відрядною або іншими системами оплати праці.
Відповідач
у постановах про накладення штрафу ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-180 та №
ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181 від 08 травня 2018 року зазначає, що позивачем
порушено вимоги ст. 106 КЗпП України та ст. 12 ЗУ «Про оплату праці», що є
помилковим, адже оплата праці у позивача відбувається за посадовим окладом.
Посадовий
місячний оклад - абсолютний розмір заробітної плати, який встановлюється
відповідно до посади.
Стаття
106 КЗпП передбачає, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний
час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За
відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата
у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації,
оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані
надурочні години.
У
разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години,
відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку,
передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Компенсація
надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Згідно
статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці (за роботу в
надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час
простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що
виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років,
при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників
(оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які
направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для
переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених
тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних
жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу
роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання
інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації
працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових
відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про
працю України та іншими актами законодавства України.
У
квітні 2018 року позивач отримав від відповідача припис про усунення виявлених
порушень від 17.04.2018 № ЧК-260/373/АВ/П, на підставі якого відповідно до
наказу № 1 від 23 квітня 2018 року, затвердженого ним, було проведено службове
розслідування.
24
квітня 2018 року за фактом службового розслідування було складено акт, в якому
комісія прийшла висновку, що запис в табелі за 07 березня 2018 року є помилкою,
що підлягає виправленню шляхом закреслення і внесення достовірних даних за
підписом ОСОБА_11
10
травня 2018 року відповідачем було отримано відповідь на вказаний припис. Крім
того, відповідачу було надано пояснювальну записку, в якій позивач зазначив, що
склав табель обліку використаного робочого часу за березень 2018 року та зробив
механічну помилку, скопіювавши в табель значення сусідньої графи за 06 березня
2018 року в графу за 07 березня 2018 року та не замінив дані з 8 на 7, не
помітивши своєї помилки. Фактично ж кухарі ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
відпрацювали сім годин і їм нарахована та виплачена заробітна плата за фактично
відпрацьований час.
Кухарі
ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що відпрацювали в той день сім годин
з перервою на обід, зарплата їм була нарахована і виплачена в повному обсязі та
претензій до роботодавця вони не мають, що підтверджується власноручно
написаними ними пояснювальними записками.
Перевірку
тривалості робочого часу було проведено шляхом візуального огляду наданих в
ході інспекційного відвідування табелів обліку робочого часу ФОП ОСОБА_11 в
порівнянні з затвердженими нормами, що і лягло в основу висновку про порушення
позивачем вимог ст. 106 КЗпП.
В
зв'язку з чим відповідачу було надано відкоригований табель обліку робочого
часу за березень 2017 року, де зазначено, що працівники ОСОБА_8 та ОСОБА_9
відпрацювали 175 годин, та відкоригований табель обліку робочого часу за
березень 2018 року, де зазначено, що кухарка ОСОБА_10. відпрацювала 167 годин.
Таким
чином, будь-яких порушень, зазначених у постанові про накладення штрафу
уповноваженими посадовими особами № ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181 та №
ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-180 від 08 травня 2018 року, позивачем вчинено не
було.
Однак,
суд першої інстанції проігнорував даний факт та не надав жодної оцінки вище
зазначеним обставинам справи, які, власне, і були обґрунтуванням позовних
вимог.
Співставлення
відомостей з табелю обліку робочого часу кухарів ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
за березень 2017 та 2018 року із затвердженими нормами кількості робочих годин
не може бути єдиним, належним та беззаперечним доказом на підтвердження
порушення позивачем ст. 106 КЗпП України. Натомість, при оцінці виявленого
порушення як відповідачу, так і суду першої інстанції необхідно було врахувати
надані позивачем пояснення та інші докази виправлення технічної помилки при
складанні табелів обліку використаного робочого часу за березень 2017 та 2018
року та надати оцінку доцільності застосування штрафних санкцій з урахуванням
характеру вчиненого порушення.
Також
важливим, на думку колегії суддів, є те, що будь-яких скарг від працівників -
ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на ФОП ОСОБА_11 з приводу невиплати в подвійному
розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину в надурочний час не було.
Таким
чином, твердження скаржника про неправомірність дій посадових осіб Управління
Держпраці у Черкаській області щодо винесення оскаржуваної постанови про
накладення штрафу уповноваженими посадовими особами знайшов своє підтвердження
в ході розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення позову.
Також
в апеляційній скарзі позивач стверджує про порушення відповідачем положень
статті 61 Конституції України, оскільки, на його думку, відповідач прийнявши
постанову № ЧК-259/375/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-180 та постанову №
ЧК-259/375/АВЛП/ТД/МГ-ФС-181 притягнув ФОП ОСОБА_11 двічі до відповідальності
за порушення одних і тих самих вимог трудового законодавства.
Згідно
статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної
відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Однак,
оскільки постанова № ЧК-259/375/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-180 від 08 травня 2018 року
винесена за порушення позивачем положень ч. 1 статті 53, ч. 2 статті 65, статті
57, ч.1,2 статті 115, статті 142 КЗпП України, статей 24, 30 Закону України
«Про оплату праці», в той час як оскаржувана постанова №
ЧК-259/375/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181 від 08 травня 2018 року винесена за порушення
статті 106 КЗпП України, апелянт безпідставно посилається на наявність підстав
для застосування положень статті 61 Конституції України.
Враховуючи
зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи
було з'ясовані неповно, та як наслідок було прийняте необґрунтоване судове
рішення, що є підставою для його скасування апеляційним судом та прийняття
нового рішення у справі.
Враховуючи
вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції
було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і
процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.
Згідно
ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства
права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом
відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального
права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно
з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які
були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам
учасників справи.
Згідно
п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду
першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній
частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права
або порушення норм процесуального права.
Керуючись
ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну
скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення
Черкаського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року -
скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати
протиправною та скасувати постанову Управління Державної служби України з
питань праці у Черкаській області (далі - відповідач) №
ЧК-260/373/АВ/ІП/ТД/МГ-ФС-181 від 08.05.2018 про застосування штрафу.
Повний
текст постанови буде складено протягом п'яти днів.
Постанова
набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду
апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та
строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач
В.О. Аліменко
Судді
Н.В.
Безименна
А.Ю.
Кучма
Отправить комментарий