В Украине начали наказывать тех, кто распространяет через соцсети фейки о пандемии коронавируса и вакцинах. Правда, штраф за такое правонарушение мизерный. И часто суды и вовсе закрывают дела из-за недоказанности или истечения сроков для наказания.
Юристы
говорят, на самом деле доказать в суде, что человек распространял в соцсетях
неправдивую информацию, сложно. Однако и отказываться от борьбы с фейками
нельзя.
Подробнее
об этом в материале OBOZREVATEL.
Грозит небольшой штраф и
общественные работы
Скоро
в Коломыи состоится суд над женщиной, которая в Facebook писала неправдивые
сообщения о вакцине от коронавируса, утверждая, что она якобы не прошла всех
этапов испытаний.
На
нее был составлен административный протокол по ст. 173-1. Если вина женщины в
суде будет доказана, то ей грозит штраф от 10 до 15 необлагаемых минимумов,
170-255 грн, либо исправительные работы на срок до одного месяца с отчислением
20% заработка.
И
это далеко не единственное дело против тех, кто пытается через интернет дать
ложную или непроверенную информацию, касающуюся борьбы с пандемией.
На
170 грн суд оштрафовал жительницу города Яремче Ивано-Франковской области.
Женщина в июле прошлого года разместила на своей страничке в Facebook
публикацию, что якобы в Украине "американская вакцина от COVID-19 убила
пятерых людей".
Статья
оказалась неправдивой, поскольку в ней идет ссылка на заявление так называемого
пресс-секретаря "народной милиции ЛНР". Женщина взяла ее на сайте
неких "сторонников ренессанса Украины".
Подсудимая
раскаялась, говорила, что распространила информацию, не дав ей нужной оценки, и
просила сурово ее не наказывать.
В
Волынской области суд рассматривал дело жительницы Горохова. Галина Г. в апреле
прошлого года на своей страничке в Facebook разместила информацию о том, что
мировая пандемия коронавируса – это фейк, а общенациональный карантин
незаконный.
Женщина
в суде оправдывалась, уверяла, что случайно нажала клавишу и в результате
информацию распространила. Суд признал ее виновной и назначил штраф в 170 грн.
На
Прикарпатье жителя Долинского района оштрафовали на 170 грн за то, что он в
Facebook опубликовал неправдивое видео под названием "Он умер на руках у
матери. В Украине полиция свернула шею парню за нарушение карантина".
Сам
автор раскаялся, а свой поступок объяснил тем, что информацию увидел в соцсети
на странице "Долина Авто майдан" и решил перекинуть ее в другую
группу, чтобы пользователи знали, что это ложная информация.
В
Киевской области штрафом в 170 грн наказали жительницу Богуславского района за
то, что она в Facebook сообщила о гражданине, который "является членом
семьи разносчиков коронавируса". На суде женщина признала свою вину и
раскаялась.
В
Донецкой области признали виновной в совершении административного
правонарушения педагога из школы села Стародубовка за то, что она в соцсети в
апреле прошлого года сообщила, что карантин решением правительства продлили до
21 мая 2020 года. Информация была недостоверной, на самом деле карантин
продлили до 22 мая. Женщина вину признала, ей вынесли устное замечание.
Но наказывают далеко не всех
Правда,
чаще всего суды оставляют безнаказанными тех, кто публикует в соцсетях
неправду. Причин несколько – вышли сроки для вынесения наказания. Или судьи
считают, что вина не доказана.
Так,
в Ивано-Франковске в городском суде в начале марта было рассмотрено дело
местного жителя. Его обвиняли в том, что на своей страничке в Facebook он
разместил статью, в которой говорилось о вреде ношения защитных масок.
Мужчина
на суде пояснил, что не знает кому принадлежит эта статья, просто сделал репост
со странички другого человека. Также он уверял, что никаких предупреждений от
социальной сети о том, что эта информация неправдива, он не получал. Ответчик
сообщил, что не имел никаких намерений сеять панику среди людей.
Суд
решил дело закрыть.
В
Ивано-Франковской области суд также рассматривал дело жительницы города
Надворная. Она в Facebook еще в декабре прошлого года опубликовала неправдивую
информацию, касающуюся противоэпидемических мер. Женщина в своих действиях
раскаялась. Суд признал ее виновной, однако дело закрыл, поскольку сроки
наказания уже прошли (более трех месяцев).
Еще
один житель Надворной, руководитель местной фирмы, обвинялся в том, что в
Facebook в группе "Импичмент Зеленскому" в сентябре прошлого года
разместил информацию о стремительном распространении коронавируса. По мнению
суда, это могло вызвать панику среди населения. Судья признал ответчика виновным,
однако дело закрыл из-за того, что сроки наказания уже истекли.
В
Херсоне судили местного жителя за то, что он в апреле прошлого года разместил в
Facebook неправдивую информацию о том, что инфекцию коронавируса распространяют
сотрудники полиции, а также врачи во время проведения тестов. Правда, наказания
виновный так и не получил, поскольку срок привлечения к ответственности истек.
В
Чернигове суд рассматривал дело местного жителя, который в апреле прошлого года
у себя на страничке в Facebook разместил фейк о ценообразовании на продукты
питания во время пандемии. Ответчик на суд не явился. Однако судья решил, что
состава преступления в действиях мужчины нет, и дело закрыл.
В
Хмельницкой области местный предприниматель в апреле прошлого года разместил на
своей страничке в Facebook несколько видеороликов, в которых приводятся
неправдивые данные о распространении COVID-19. Однако суд дело вернул полиции
на доработку, поскольку в протоколе не было указано, какие именно слухи
распространял пользователь. Да и не все ролики были предоставлены суду.
Козельщинский
районный суд Полтавской области не стал привлекать к ответственности методистку
отдела образования местного ОТГ Светлану А. Женщина еще в феврале 2020 года
распространила на своей страничке в Facebook фото неправдивой статьи с
заголовком: "Коронавирус проник в ряды ВСУ, первые зараженные".
Суд
посчитал, что репост фото названия этой статьи со ссылкой на первоисточник не
является распространением неправдивой информации в виде слухов. К тому же, не
понятно, о чем думала владелица этой странички, когда делала репост. И в чем
собственно неправдивость информации. Чиновница на суд не явилась, и своей вины
не признала. Дело закрыли.
В
Хмельницкой области суд не нашел нарушения в действиях пенсионерки из Нетешин и
дело против нее закрыл. Женщина в апреле 2020 года в группе "Шевченко,
2" в Viber опубликовала информацию якобы о существовании программы по
сокращению населения планеты на 1 млрд. А также о том, что правоохранители и
медики специально вакцинируют жителей города, чтобы заразить их коронавирусом.
На
суде пенсионерка своей вины не признала. Заявила, что в соцсети прочитала
статью о том, что кто-то собирается провести вакцинацию жителей города с целью
заражения, и решила предупредить своих соседей по ОСББ.
Почему доказать вину сложно?
Адвокат
Андрей Вареник говорит, что на самом деле наказать человека за публикацию
фейка, недостоверной информации в соцсетях достаточно сложно.
"Чтобы
доказать вину человека, нужно чтобы его публикация вызвала какие-то негативные
последствия. Если нет никакого вреда, нет никакой паники, то и привлекать его
не за что. Тут еще важно понять, насколько убедительно он подает эту
информацию. Не является ли это просто его оценочным суждением, личным
пониманием, может, это его размышления, и он не претендует на истину в
последней инстанции, он ничего не утверждает. Т.е. тут доказать что-то сложно,
точно так же как и по иску о защите чести и достоинства", – говорит
OBOZREVATEL Вареник.
Юрист
отмечает, что действительно такие дела в судах откладываются в долгий ящик, учитывая
загруженность. В результате время проходит, и они могут просто закрываться
из-за истечения срока наказания.
Соцсети должны тоже бороться с
фейками
Руслан
Дейниченко, исполнительный директор общественной организации
"СтопФейк" говорит, что сейчас социальные сети и мессенджеры стали
мощным источником информации. И именно через них распространяются фейки,
различные данные, способная повлиять на здоровье людей.
"Мы
можем только как общественная организация помочь людям разобраться что правда,
а что нет. Мы даем научно обоснованную точку зрения на лечение, диагностику, по
крайней мере у людей появляется дополнительная информация. Мы помогаем Facebook
делать так, чтобы эта неправдивая информация, которая касается вакцинации,
коронавируса, не распространялась. Хотя бы в Facebook и Instagram. Но
желательно чтобы соцсети и мессенджеры прикладывали больше усилий в этом
направлении. Могу сказать, что на самом деле только Facebook и еще Youtube
борются с фейками. Остальные сети, мессенджеры, к сожалению, нет. Но социальные
сети должны больше делать для того, чтобы их площадки не были теми, где
распространяется дезинформация о таком важном вопросе, как здоровье.
Тут
достаточно вспомнить двух девочек в Боярке, которые насмотрелись видео в TikTok
и отравились таблетками, к сожалению, одна девочка умерла. Поскольку соцсети
важные для молодежи каналы распространения информации, они должны ставить
какие-то препятствия для опасных публикаций, которые касаются здоровья. И одна
из ключевых задач центра СНБО, который создается, – говорить с собственниками
социальных сетей, каким образом они могут ограничивать распространение опасной
информации на своих площадках. Например, мы не знаем кто стоит за Telegram, что
там продается. Какие советы там даются, как лечиться или нет. А некоторые
игроки делают это для того, чтобы наши люди боялись вакцины, не делали
прививок", – говорит Дейниченко.
Также
важно самим пользователям понимать, что именно они собираются опубликовать на
своей страничке. Достаточно потратить немного времени, чтобы поискать данные в
интернете по теме, чтобы разобраться, где правда, а где ложь.
по
материалам: https://news.obozrevatel.com/
эти и другие судебные решения далее
Справа № 354/810/20
Провадження № 3/354/563/20
П
О С Т А Н О В А
І
М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04
вересня 2020 року
м.
Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської
області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Яремчанського ВП
Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до
адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої,
жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст.173-1 Кодексу України про адміністративні
правопорушення,-
В
С Т А Н О В И В:
20.07.2020 року в обідню пору громадянка ОСОБА_1 на своїй
сторінці у соціальній мережі «Facebook» поширила публікацію «На Україні
американська вакцина від COVID-19 вбила 5 людей», що не відповідає дійсності,
чим вчинила поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед
населення або порушення громадського порядку.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні
інкримінованого правопорушення визнала повністю та розкаялась у вчиненому,
вказала, що поширила зазначену інформацію не надавши належної оцінки її змісту.
Просить її суворо не карати, враховуючи те, що вона вперше притягується до
адміністративної відповідальності.
Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні
адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи,
дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями, які зафіксовані у
протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №376225 від 11.08.2020
року; рапортом помічника чергового СРПП №3 Яремчанського ВП Надвірнянського ВП
ГУНП в Тернопільській області Гриненко Н.В. від 07.08.2020 року; листом ГУНП в
Івано-Франківській області від 07.08.2020 року за вх. №685; листом УСБУ в
Івано-Франківській області від 30.07.2020 року за вх. №3130, з якого
вбачається. що ІНФОРМАЦІЯ_2 користувач соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_2 (
ІНФОРМАЦІЯ_3 безпосередньо на своїй сторінці поширила публікацію із сторінки
новинного веб-сайту («Прихильники Партії Ренесансу України», 1171 підписник)
під назвою ОСОБА_3 американская вакцина от COVID-19 убила 5 человек-«Беседка»
https://facebook.com/permalink.php?story-100015917918088), що не відповідає
дійсності, оскільки у статті висвітлюється «буйкова інформація» з посиланням на
заяву так званого представника пресс-служби народної міліції Луганської
народної Республіки ОСОБА_4 ; довідкою Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУНП
в Івано-Франківській області від 07.08.2020 року про результати розгляду
звернення від УПД (ІТС ІПНП №3007 від 07.08.2020 року за вих.
№3007/108/52/01/2020 від 07.08.2020 року.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки
адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-1 Кодексу України про
адміністративні правопорушення, тобто, поширювання неправдивих чуток, що можуть
викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, а тому її
слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне
стягнення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд приймає до
уваги характер вчиненого правопорушення, особу винної, яка повністю визнала
свою вину та розкаялась, її сімейний та матеріальний стан, а тому, приходить до
переконання, що на неї слід накласти стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог ст.40-1 КУпАП слід стягнути з
ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у сумі 420 гривень 40 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 30-1, 33, 40-1,
283, 284, 294 КУпАП, -
П
О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного
правопорушення, передбаченого ст.173-1 КУпАП і накласти на неї адміністративне
стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів громадян у
сумі 170(сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у сумі
420(чотириста двадцять) гривень 40 копійок(отримувач коштів: ГУК у
м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк
отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача:
UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення
строку подання апеляційної скарги.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення
може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його
представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою
статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення
постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський
суд Івано-Франківської області.
Суддя: Т. Л.
Ваврійчук
https://reyestr.court.gov.ua/Review/91322831
№ 207/1273/20
№ 3/207/524/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
12
червня 2020 року
м.
Кам`янське
Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області Скиба С.А. , розглянувши матеріали , які надійшли від
Південного ВП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, яка мешкає у АДРЕСА_1 , не має судимості та не
притягувалася до адміністративної відповідальності , паспорт НОМЕР_1 № 228104 ,
за ст. 173-1 КпАП України ,
В
С Т А Н О В И В
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 18
березня 2020 року о 20.40 годині ОСОБА_1 в соціально-орієнтовній мережі
«Facebook» поширила серед інших користувачів вказаної соціальної мережі
публікацію про здійснення деяких заходів органів влади та місцевого
самоврядування, в тому числі Дніпропетровської області, в сфері протидії
коронавірусу «COVID-19», що могли спричинити паніку серед населення та
призвести до порушення громадського порядку.
Згідно ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення
визнається вчиненим умисно , коли особа , яка його вчинила , усвідомлювала
протиправний характер своєї дії чи бездіяльності , передбачала її шкідливі
наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків .
З доданих доказів не вбачається , що ОСОБА_1 усвідомлювала протиправний характер
своєї бездіяльності , передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо
допускала настання цих наслідків . З пояснень ОСОБА_1 вбачається , що вона
поширила на своїй сторінці у «Facebook» інформацію щодо безкоштовного медичного
огляду населення та видачу медичних масок та тестів на вірус «COVID-19», але не
знала, що ця інформація неправдива та не мала наміру викликати паніку серед
населення.
Таким чином,відсутній складправопорушення ,передбаченого
ст. 173-1 КпАП України , тобто поширювання неправдивих чуток, що можуть
викликати паніку серед населення.
Керуючись ст. 173-1 , п. 1 ст. 247 , п. 3 ст. 284 КпАП
України , суддя
П
О С Т А Н О В И В
Справу пропритягнення доадміністративної відповідальності
ОСОБА_1 заст.173-1КпАП Українизакрити .
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського
апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області в строк 10 днів з дня винесення постанови .
Суддя С.А. Скиба
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89980159
Справа №: 272/466/20
Провадження № 3/272/210/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
27
квітня 2020 року
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області
Чуб І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка справу про
адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого:
АДРЕСА_1 ,
працюючого: ФОП " ОСОБА_2 ", шліфувальником,
раніше не притягувався до адміністративної
відповідальності,
і.к. НОМЕР_1 ,
за ст.173-1 Кодексу України про адміністративні
правопорушення,
встановив
:
22.04.2020 року о 10 год. 57 хв. ОСОБА_1 в мережі
"Інтернет" на своїй сторінці Facebook розмістив пост, який містить
неправдиву інформацію щодо хворих на коронавірус на території Андрушівського
району, чим поширив неправдиві чутки, що могли викликати паніку серед
населення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся
у вчиненому та просив суворо не карати, зазначвиши, що видалив дану інформацію
зі сторінки.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , його вина у скоєному
підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, листом щодо
порушення чинного законодавства, актом огляду від 23.04.2020 року, поясненнями
ОСОБА_1 доданими до протоколу, копією паспорта.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх
сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході
судового засідання.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене
адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст. 33 КУпАП, судом
враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу
порушника, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом`якшують і
обтяжують відповідальність.
Обставинами,що пом`якшуєвідповідальність порушника у
відповідності до ст.34 КУпАП є щире розкаяння винного у вчиненому
правопорушенні.
Обставин,що обтяжуютьвідповідальність порушника у
відповідності до ст.35 КУпАП судом не встановлено.
Приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення,
його наслідки та особу ОСОБА_1 , який правопорушення вчинив вперше, щиро
розкаявся у вчиненому, вважаю, що ОСОБА_1 можливо звільнити від
адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю скоєного
правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284, 294 Кодексу України про
адміністративні правопорушення, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного
правопорушення, передбаченого ст. 173-1 Кодексу України про адміністративні
правопорушення та звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку з
малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського
апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області на
протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне
правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання
апеляційної скарги.
Суддя:І. А. Чуб
https://reyestr.court.gov.ua/Review/88961230
Справа № 711/3383/20
Номер провадження 3/711/1148/20
ПОСТАНОВА
09
червня 2020
м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси
Михальченко Ю.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від
Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого
адвокатом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративноївідповідальності за ст.173-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ
:
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси
знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського
відділуполіції ГУНПв Черкаськійобласті про притягнення ОСОБА_1 до
адміністративної відповідальності за ст.173-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне
правопорушення серії АПР 18 № 518112, 23.03.2020 року об 11.57 год. гр. ОСОБА_1
в мережі інтернет на власній сторінці «Facebook» розмістив неправдиве
повідомлення, що може викликати паніку серед населення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, вину у вчиненні
адміністративного правопорушення не визнав. Надав суду пояснення, що вважає
обставини, які викладені в протоколі такими, що не відповідають дійсності та не
підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим він не може
бути притягнутий до адміністративної відповідальності з огляду на наступне. В
даному випадку в протоколі зазначено, що поширення інформації відбулось в
соціальній мережі Facebook. В той же час в даній соціальній мережі може
зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким іменем. Крім цього доступ до
соціальної мережі Facebook не захищений електронним цифровим підписом або
іншими надійними засобами ідентифікації особи. Відтак розмістити інформацію,
вказану в протоколі, могла будь-яка особа. В своїх поясненнях він чітко
зазначив, що зазначений в протоколі допис не розміщував, цей допис йому не
знайомий та як він з`явився на його сторінці йому не відомо. Будь-яких
достовірних доказів того, що спірний допис розмістив саме він в матеріалах
справи немає. Отже твердження про вчинення ним адміністративного правопорушення
є безпідставним, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили
про поширення спірної інформації саме ним. Крім того, відповідно до ст. 30 ЗУ
«Про інформацію», не є предметом судового захисту оціночні судження, думки,
переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням
суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх
відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і
спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з
прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Така правова позиція
викладена в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року
№ 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи,
а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». В даному випадку на
інтернет-сторінці було розміщено допис наступного змісту: «Трохи жорстко, але в
цілому вірно. Мені самому вже декілька днів не давало спокою питання навіщо
робити карантин для всіх, якщо переважна більшість переносить коронавірус в
легкій формі або взагалі без симптомів? Навіть з точки зору елементарної логіки
правильним було б ізолювати тих, для кого цей вірус є небезпечним (людей від 60
років). При цьому економіка б працювала, а всі ресурси (державні, місцеві,
приватні) можна було б спрямувати на забезпечення цих людей (доставку
продуктів, ліків, медичні обстеження тощо». Перше речення допису виражає
відношення автора до розміщеної нижче статті і не містить жодних тверджень про
факти. Друге речення допису оформлено у вигляді запитання доцільності форми
запровадженого карантину. Воно за своєю формою (питальне речення) не може
містить фактичних тверджень. Трете речення містить пропозицію автора щодо
правильної, на його думку, форми карантину і також і не містить жодних
тверджень про факти. Четверте речення виражає думку автора щодо позитивних
наслідків у разі зміни форми карантину. Воно, як і всі попередні не містить
жодних фактичних тверджень. Таким чином весь допис не містить жодного
твердження про факти, а складається цілком з оціночних суджень, висловлення
яких не може бути підставою для відповідальності. Що стосується поширеної
статті, то її текст взагалі відсутній у матеріалах справи. Крім цього ані в
протоколі про адміністративне правопорушення, ані в інших матеріалах справи не
зазначено яка саме інформація є твердженням про факти. Отже твердження про
поширення ним неправдивих чуток є безпідставним, оскільки вся інформація,
викладена в дописі є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями.
Враховуючи викладене, вважає, що провадження підлягає закриттю в зв`язку з
відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи,
приходжу до наступних висновків.
Згідно зіст.251КУпАП, доказами в справі про
адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у
визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи
відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
свідків, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції відеозапису,
тощо.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи
про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно
дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно
адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає
вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що
мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі
сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до протоколу про адміністративне
правопорушення серії АПР 18 № 518112, 23.03.2020 року об 11.57 год. гр. ОСОБА_1
в мережі інтернет на власній сторінці «Facebook» розмістив неправдиве
повідомлення, що може викликати паніку серед населення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при
розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема,
з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана
особа в його вчиненні.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган
(посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного
правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що
мають значення для правильного вирішення-справи (ст.251 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні
документи та електронний документообіг», електронним документом є документ,
інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи
обов`язкові реквізити документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний
примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним
підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно
до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч.1 ст.7 Закону).
Відповідно до п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про
електронні довірчі послуги», ідентифікація особи - процедура використання
ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях,
та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне
встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.
В даному випадку в протоколі зазначено, що поширення
інформації відбулось в соціальній мережі Facebook. В той же час в даній
соціальній мережі може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким іменем.
Крім цього доступ до соціальної мережі Facebook не захищений електронним
цифровим підписом або іншими надійними засобами ідентифікації особи. Відтак
розмістити інформацію, вказану в протоколі, могла будь-яка особа, про що вказав
ОСОБА_1 в судовому засіданні та зазначив, що зазначений в протоколі допис він
не розміщував, він йому не знайомий та як він з`явився на його сторінці йому не
відомо.
Будь-які достовірні докази того, що зазначений в
протоколі допис розмістив саме ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Інших доказів суду не надано.
Отже, повертаючись до обставин даної справи, Суд звертає
увагу на те, що ст.173-1 КУпАП, передбачає відповідальність за поширювання
неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення
громадського порядку, що в даному випадку інкримінується ОСОБА_1 .
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того,
що ОСОБА_1 поширював неправдиві чутки, які можуть викликати паніку серед
населення або порушення громадського порядку, на підтвердження чого, суду було
надано протокол про адміністративне правопорушення.
Під поширенням недостовірної інформації розуміється
поширення такої інформації, яка не відповідає дійсності п.15 Постанови Пленуму
Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах
про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної
та юридичної особи».
В данійситуації надумку Суду, співробітники поліції ані в
протоколі ані в інших матеріалах справи не зазначили, яка саме інформація,
розміщена в дописі є недостовірною, також не надано жодного доказу
недостовірності будь-якої поширеної інформації.
Тобто в матеріалах справи не знайшлося підтвердження
того, що саме ОСОБА_1 поширював неправдиві чутки,які можутьвикликати
панікусеред населенняабо порушеннягромадського порядку.
В такій ситуації протокол про адміністративне
правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в
розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є
самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути
перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується
до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
З огляду на міркування викладені вище, Суд не може
покласти в основу обвинувачення протокол про адміністративне правопорушення.
Наведені факти у відповідності достатті 62 Конституції
Україниповинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги Суду
однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного
правопорушення передбаченого статті 173-1 КУпАП.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно
відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи
таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача,
позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням
ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право
на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить
обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні
кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде
доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний
обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі
права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати
себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на
власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги
захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси
правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19Закону України «Про міжнародні
договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з
прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування
судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав,
що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним
правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34
рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року,
п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а
порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати
основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу
у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в
порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні
правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх
справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7);
завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема,
своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в
точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним
правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б
однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Об`єктивною складовою адміністративного правопорушення
передбаченого ст.173-1 КУпАП є саме поширювання неправдивихчуток,що
можутьвикликати панікусеред населенняабо порушеннягромадського
порядку.Неправдивими чуткамислід вважатибудь-якеповідомлення переважноусного
характерупро будь-когота будь-що,що суперечить(невідповідає)дійсності
(формальнийсклад), оскільки в ході судового розгляду суду не надано достатніх
та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 вищевказаних порушень, а тому відсутня
складова вищезазначеного правопорушення.
Згідно з п.1ст.247КУпАПрозпочате провадження в справі про
адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і
складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на
підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті
173-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-1, 247,
254, 256, 279, 283 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення
про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-1КпАП
України - закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного
суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня
її винесення.
Суддя: Ю.В.Михальченко
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89734235
Справа №766/7075/20
н/п 3/766/5181/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
24.07.2020 року Суддя Херсонського міського суду
Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з
Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в
Херсонській області про адміністративне правопорушення,
передбачене ст.173-1КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за
адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
14.07.2020 року після доопрацювання до суду надійшли
матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення
серії АПР18 №718146 від 27.04.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 10.04.2020 року
о 09:14 годині з використанням персональної сторінки соціальної мережі
«Facebook» розмістив відомості про поширення гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, співробітниками поліції та
лікарями під час проведення тестів на захворювання, чим поширив неправдиві
чутки.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173-1 КУпАП, а саме:
поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або
порушення громадського порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про
адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів
підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три
місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не
пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні
правопорушення, зазначені участинах третій - п`ятійцієї статті.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про
адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає
закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне
правопорушення строків, передбаченихст. 38цього Кодексу.
Так,протокол проадміністративне правопорушення серії
АПР18№718146 складено 27.04.2020 року, адміністративне правопорушення мало
місце 10.04.2020 року, а тому строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної
відповідальності за ст. 173-1 КУпАП минув 10.07.2020 року, що виключає
можливість провадження шляхом розгляду справи.
Враховуючи, що з моменту вчинення зазначеного діяння
сплив тримісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження у справі
на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.38, 173-1, 247, 280, 283, 284 КУпАП -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення,
передбачене ст. 173-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку
із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення
може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський
суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його
представником протягом 10(десяти)днів з дня винесення постанови.
СуддяЛ. В. Валігурська
https://reyestr.court.gov.ua/Review/90582855
Отправить комментарий