03 августа 2011

Конфискация собаки


Судебная практика сложилась таким образом, что судьи обычно занимают сторону потерпевших от укусов собак. При этом часто в упор не замечают фактов, свидетельствующих о том, что агрессия животного была всего лишь ответной реакцией на агрессию «потерпевшего» или вообще укус не имел место быть и в наличии озлобленность «потерпевшего» на весь мир и людей, которая переносится на животных. Ведь они не могут за себя постоять.
Практически каждое привлечение к административной ответственности по ст. 154 КУоАП сопровождается наложением дополнительного взыскания в виде конфискации животного. Во многих случаях такое дополнительное взыскание неоправданно. Оправданным оно может быть только в случаях, когда животное стало неуправляемым и агрессивным окончательно и бесповоротно. Приговаривать животное к смертной казни за легкие телесные повреждения, нанесенные в состоянии аффекта или самообороны, - бесчеловечно.
Отстоять права своих питомцев могут их хозяева. 

Можно просто спрятать животное от государственных исполнителей и выдумать историю о его побеге. Но при этом следует помнить о существовании уголовной ответственности за неисполнение решений суда.
Можно подать апелляционную жалобу на постановление о привлечении к административной ответственности (см. образец апелляционной жалобы).
А можно просто признать вину и покаяться. Как было в этом деле:
Каждый случай индивидуален. Желаем не попадать в такие ситуации. Поможем определиться со стратегией поведения и подготовкой процессуальных документов, если собака «показала зубы».
Автор: Фроня Надежда

До апеляційного суду м. Києва
03111, м. Київ, вул. Соломянська, 2а

через Дарницкий районний суд.м.Києва
02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

ЗАЯВНИК: ХХХХХХХХХХХХХ
адреса: м. Київ, вул. ХХХХХХХХХХ

на постанову судді
Дарницького районного суду м. Києва
ХХХ
від „21” лютого 2011р.
у справі про адміністративне
правопорушення, передбачене
ст. 154 ч. 2 КпАП України
у відношенні ХХХХХ


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
(у порядку ст. 294 КпАП України)

Зазначеною постановою мене визнано винною у тому, що ніби-то „27” січня 2011р. моя собака вкусила громадянку ХХХХХ. За це порушення до мене застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією собаки.
Зазначена постанова суду не відповідає закону, матеріалам та обставинам справи з таких підстав.
В моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП з наступних підстав.
Як вбачається з проколу про адміністративне правопорушення, 27.01.2011 р. о 10 годині 30 хвилин по пр-ту ХХХХХХ у м. Києві я здійснювала вигул собаки у невстановленому місці без намордника, що призвело до спричинення тілесних ушкоджень громадянці.
В матеріалах адміністративної справі відсутні пояснення очевидців пригоди, звинувачення обґрунтоване лише свідченнями постраждалої особи. Матеріалами справи не доведено, що шкода спричинена здоров’ю, спричинена саме укусом собаки, і саме моєї собаки. Постраждала скаржилась на те, що її вкусила собака, але одяг на ній не був пошкоджений, ран та крові видно не було. Вказати саме на мою собаку як на таку, яка її вкусила, вона не могла. Проте суд не дав оцінки цім обставинам. Суд не дав оцінки і неприязним стосункам постраждалої із всіма власниками собак. Такі стосунки ставлять під сумнів свідчення постраждалої, вони є упередженими.
Крім того, до матеріалів справи залучено лише медичну довідку. Постраждала при цьому до медичних закладів за допомогою не зверталась. Акту судово-медичного дослідження (обстеження), яке б достовірно встановлювало характер ушкоджень (нанесення їх саме собакою і саме собакою таких розмірів, як моя), до матеріалів справи не залучено.
З огляду на викладене, суд мав критично оцінити показання потерпілої, оскільки вони не узгоджуються з моїми поясненнями, а також матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення у громадські місця, або вигулюавання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах яких зроблено спеціальну відмітку) чи в неведведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну.
Докази у справі, в результаті дослідження і оцінки яких, постановлено оскаржувану постанову в зв’язку з цим є неналежними, недопустимими та неповними. Так, відповідно до ст. 252 КУпАП при оцінці доказів у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, уповноваженні особи повинні з’ясувати, чи припустиме використання отриманих відомостей як доказів у справі, чи стосуються отримані фактичні дані до конкретної справи, чи вірогідні докази і як вони взаємопов’язаний з іншими доказами у справі, чи є достатньою вся сукупність отриманих фактичних даних для того, щоб прийняти законне, об’єктивне й обґрунтоване рішення з адміністративної справи. Як видно з вищевказаного цього зроблено не було, що посвідчується змістом протоколу та оскаржуваної постанови.
Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст. ст. 9, 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення (як і за Кримінальним кодексом України), у діяннях особи, яка вчинила правопорушення, має бути вина, яка встановлюється повноважною посадовою особою у визначеному законом порядку. У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину» незалежно від ступеня їх суспільної небезпеки: Рішення у справі «Лутц проти Німеччини»; Рішення у справі «Отцюрк проти Німеччини»; Рішення у справі «Девеєр проти Бельгії»; Рішення у справі «Адольф проти Австрії»; Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів»; Рішення у справі «Еггс проти Швейцарії»; Рішення у справі «Гаріфалу АЕБЕ проти Греції»; та інші. Отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов’язана доводити свою невинуватість. Наявність моєї вини не встановлена.
На підставі на викладеного, матеріалів справи, доказів в їх сукупності, враховуючи те, що потерпілою не надано безспірних доказів на підтвердження факту покусання її собакою, яка належить мені, яка за медичною допомогою після отриманих тілесних ушкоджень не зверталась, враховуючи відсутність постанови про в порушення кримінальної справи, вважаю, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували наявність моєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, а тому справа відносно мене підлягає закриттю, в зв’язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Захід адміністративного стягнення також обраний із порушенням вимог закону. У цій частині постанова суду абсолютно не мотивована. Суд взагалі не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді конфіскації собаки. Тобто і у цій частині постанова є голослівною та необґрунтованою. До того ж, такою, що явно порушує вимоги ст. 33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом’якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. Ані з матеріалів справи, ані з тексту постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи і не міститься ніяких документів, які б підтверджували моє місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому і у цій частині постанова є невідповідною матеріалам справи та необґрунтованою, оскільки даних про обставини, які мають враховуватися судом, у справі відсутні, отже, суд і не міг їх врахувати.
Собака, звинувачена в укусі, не є собакою агресивної породи. Скарги на неї (крім потерпілої) відсутні. Вилучення собаки спричинить мені значні моральні страждання. По відношенню до собаки конфіскацію (позбавлення її турботи господаря) можна розцінювати як жорстоке поводження з твариною. Тобто обране судо стягнення не відповідає суспільній зничимості порушення.
У відповідності з ч. 4 ст. 288 КпАП України особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 154 ч. 2, ст. 247 п. 1, ст. 294 КУпАП, -
ПРОШУ:
1. Оскаржувану постанову скасувати.
2. Провадження у справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 154 КУпАП, закрити, в зв’язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.
 
Додатки:
1. Копія постанови суду;
2. Матеріали, що характеризують особу, на ____ аркушах;
3. Довідка про склад сім’ї та документи про пільги, стан здоров’я членів сім’ї на ____ аркушах.



ХХХХХ                                           „____”______________ 2011 р.

Комментариев нет:

Отправить комментарий