13 сентября 2011

Обжалование решений, действий или бездействия органов дознания, следствия и прокуратуры: определение юрисдикции


На сегодня судебная практика административных судов практически однозначна: дела, предметом обжалования в которых являются решения, действия или бездействие органов дознания, следствия и прокуратуры, совершенные при рассмотрении заявлений или сообщений о преступлениях, в частности заявлений о возбуждении уголовного дела, необходимо рассматривать в порядке уголовного судопроизводства. Такие дела не относятся к юрисдикции административных судов.
Об этом свидетельствует, например, письмо ВАСУ от 12.03.2011 г. N 334/8/13-11, ВССУ от 11.03.2011 г. N 259/0/4-11.
Однако не все так однозначно.

Письмо – не нормативный акт и не обобщение судебной практики, которое согласно закону «О судоустройстве и статусе судей» должно приниматься в виде постановления пленума соответствующего высшего специализированного суда.
Существуют решения ВАСУ, которые могут стать основанием для пересмотра Верховным судом Украины на основании неодинакового применения ВАСУ одних и тех же норм материального права (например, ст. 55 Конституции Украины) любого решения ВАСУ по иску об обжаловании решения, действия или бездействия органов дознания, следствия и прокуратуры.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11.01.2011 р. 
N К-1769/09 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Горбатюка С. А., Мироненка О. В., Мороз Л. Л., Смоковича М. І., Чумаченко Т. А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року у справі за позовом В. В. О. до Ленінського районного відділу Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Державного казначейства України, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, С. Д. О., В. Р. Ю. (за участю прокуратури Ленінського району м. Полтави), про визнання неправомірними дій міліції та стягнення моральної шкоди, встановила:
В. В. О. звернувся до суду з позовом до Ленінського районного відділу Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Державного казначейства України про визнання неправомірними дій міліції та стягнення моральної шкоди.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2008 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії працівників Ленінського районного відділу Полтавського МВ Олександровича, В. Р. Ю. при проведенні огляду домоволодіння позивача по вул. Правди, 8 в м. Полтаві 22.02.2005 року.
Стягнуто з Ленінського районного відділу Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області на користь В. В. О. - 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 3055,00 грн. в рахунок відшкодування судових втрат, а всього 8055,00 грн., шляхом списання коштів з рахунків Ленінського районного відділу Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області в ГУ Державного казначейства України в Полтавській області.
В частині відшкодування шкоди з Головного управління УМВС України в Полтавській області - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2008 року залишено без зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що 22.02.2005 року працівники міліції Ленінського районного відділу Полтавського міського управління УМВС України С. Д. О. та В. Р. Ю., перебуваючи на вул. Правди, 8 м. Полтави, прийняли усне повідомлення Ш. Н. М. про знаходження зброї у домоволодінні, де проживає В. В. О.
Без занесення усної заяви про злочин до протоколу, працівники міліції разом із заявницею зайшли до належного позивачу домоволодіння, та з метою здійснення перевірки зазначеного повідомлення, за відсутності дорослих членів родини, провели огляд сараю, відкритого на їх вимогу неповнолітнім В. О. В. - єдиним членом родини, який на час вчинення оскаржених дій був вдома.
Після проведення огляду сараю та невиявлення зброї працівники міліції та заявниця залишили домоволодіння позивача.
Статтею 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.
Згідно зі статтею 190 Кримінально-процесуального кодексу України з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.
Про результати огляду слідчий складає протокол.
Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною п'ятою статті 177 цього Кодексу. Постанова судді оскарженню не підлягає.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді.
Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі чи іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладного огляду місця події, рішення суду не потребується.
У випадках, передбачених частинами п'ятою і шостою цієї статті, слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
Статтею 191 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено порядок проведення огляду. Так огляд проводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, удень.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що діями працівників Ленінського районного відділу Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області при проведенні огляду в домоволодінні В. В. О. за відсутності дорослих членів родини, недотриманні вимог щодо оформлення заяви про злочин шляхом занесення її до протоколу, а також порушенні порядку проведення огляду, встановленого статтями 190, 191 Кримінально-процесуального кодексу України, - порушено права позивача надані йому Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову: визнання вказаних дій неправомірними та стягнення на користь позивача коштів на відшкодування завданої йому моральної шкоди та понесених ним судових витрат на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Постановлені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 6 червня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року у справі за позовом В. В. О. до Ленінського районного відділу Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Державного казначейства України, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, С. Д. О., В. Р. Ю., за участю прокуратури Ленінського району м. Полтави, про визнання неправомірними дій міліції та стягнення моральної шкоди - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.

Отправить комментарий