ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання договору позики удаваним правочином

Шевченківський районний суд м. Києва

04655, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б

ПОЗИВАЧ: Л.О.Є.

03110, м. Київ, ХХХХ

тел.

ВІДПОВІДАЧ: П.Н.М.

01135, м. Київ, ХХХХ

тел.

ТРЕТЯ ОСОБА: ТОВ “М” 

03028, Київ, ХХХХ

ЄДРПОУ  ХХХХ

тел.: (44) ХХХХ

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання договору позики удаваним правочином

Влітку 2008 року я отримав пропозицію від ТОВ “М” щодо виконання певних робіт (а саме розробка та супроводження програмного забезпечення) без отримання офіційної заробітної плати, але з оплатою винагороди та відшкодуванням витрат. Офіційне працевлаштування пропонувалося здійснити через деякий час. Я погодився на таку пропозицію, тому що мені здавалася ця робота перспективною. Відповідні роботи  були виконані мною у повному обсязі та своєчасно без будь-яких зауважень компанії М.

Таким чином, між мною та ТОВ “М” існували відносини, що регулюються правилами щодо договору підряду (ст. 837 ЦК України). Так, я (підрядник) на свій ризик виконав певну роботу за завданням ТОВ “М” (замовника), а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконану роботу. Проте, робота була прийнята, але не оплачена. З посиланням на фінансову скруту ТОВ “М” не тільки відмовилась від обіцянки укласти зі мною трудову угоду найближчим часом, але й відстрочило виплату винагороди за договором підряду.

Я (змушений якимось чином отримати належні мені кошти) та Відповідачка, яка є представником ТОВ “М” (директор з розвитку бінесу) з метою мінімізувати витрати (уникнути сплати відповідних податків та обов’язкових зборів, які б мали бути сплачені при здійсненні виплати винагороди за договором підряду) та з метою утримання мене від працевлаштування до іншої компанії (кошти за позикою мали бути повернені за рахунок коштів, отриманих ТОВ “М” від замовників за мою роботу) уклали договір позики № ХХ від ХХ.ХХ.2008 р. засвідчений приватним нотаріусом Б.Н.Р. ХХ.ХХ.2008 р., реєстраційний № ХХ.

Крім того, на мене при підписанні договору чинився психологічний тиск - мені було роз’яснено, що іншого способу отримати належну мені винагороду не існує. Також, мене , як особу юридично не обізнану, Відповідачка та інші посадові особи ТОВ “М” ввели в оману обіцянкою не вживати заходів щодо повернення коштів за договором позики.

Обставини укладення правочину позики та правовідносини, що при цьому виникли, засвідчують те, що правочин є удаваним, таким, що приховує інший, який дійсно мав місце, а саме договір підряду. Про те, що кошти за так званим "договором позики" є винагородою за договором підряду свідчить безпроцентність позики, а також те, що  з моменту здійснення правочину, так званого "договору позики", і до цього часу Відповідачка не зверталась за поверненням коштів. Тобто Відповідачка усвідомлювала, що передача грошових коштів не має характеру позики, а насправді ці кошти не будуть повернуті, як того вимагають умови позики, і є сплатою винагороди за договором підряду. Викладені обставини підтверджуються також електронним листуванням та можуть бути підтверджені показаннями свідків.

Таким чином, спірний договір є удаваним правочином, бо сторони насправді уклали між собою договір підряду, що не суперечить законодавству України, але Відповідачка замаскувала виплату винагороди за договором підряду під договір позики. Тобто договір позики є правочином для приховання іншого правочину - договору підряду, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Отже, правовідносини, що виникли, повинні регулюватися ст. ст. 837, 854 ЦК України.

Відповідно до ст. 853 ЦК України, замовник   зобов'язаний прийняти роботу,  виконану підрядником  відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Більш того, ст. 863 ЦК України встановлено, що до вимог  щодо  неналежної  якості  роботи,  виконаної за договором підряду,  застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи викладене, ТОВ “М” прийняла роботу, виконану мною за договором підряду, який насправді був вчинений.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після остаточної  здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Отримані мною кошти були обумовленою ціною, сплаченою після  остаточної  здачі роботи, як такої, що виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму ВСУ від  06.11.2009  N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановивши під  час  розгляду справи,  що правочин вчинено з метою приховати  інший правочин, суд на підставі статті 235  ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм,  що регулюють  цей  правочин.

На підставі ст. ст. 203, 235, 837 Цивільного кодексу України,

ПРОШУ:

1. Визнати договір позики № ХХ від ХХ.ХХ.2008 р., укладений між мною та П.Н.М. і засвідчений приватним нотаріусом Б.Н.Р. ХХ.ХХ.2008 р., реєстраційний № ХХХХ удаваним правочином.

2. Визнати, що відносини сторін регулюються правилами щодо правочину - договору підряду, який сторони насправді вчинили.

3. Стягнути з Відповідачки на мою користь судові витрати.

4. Як свідка викликати в судове засідання _____________________________________., що мешкає за адресою: м. Київ, ____________________________________________________.

Додаток:

1. Копія договору позики.

2. Копія позовної заяви та доданих до неї матеріалів (три примірники).

3. Квитанція про сплату державного мита.

4. Квитанція про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

5. Копії електронних листів.

«_____» ________________ 2010 р.