06 мая 2012

Строители все вернут или кинут дважды


Конституционный суд Украины своим решением №5-рп/2012 от 13.03.2012 г. (дело о запрете расторжения договоров инвестирования жилищного строительства)  признал неконституционным действующий с 2009 года мораторий на расторжение договоров инвестирования в строительство жилья, а именно положение ч. 4 ст. 3 Закона № 800-VI "О предупреждении влияния мирового финансового кризиса на развитие строительной отрасли и жилищного строительства", устанавливающее запрет на расторжение полностью оплаченных договоров.
Однако расторжение договора не гарантирует возврата вложенных средств. Решение о взыскании денежных средств с застройщика на практике довольно непросто исполнить. Ведь именно из-за недостаточности средств застройщик не в состоянии выполнить ни условия договора, ни решение суда. Кроме того, застройщики могут инициировать фиктивные банкротства или арест счетов с целью блокирования возврата денег.
Шансы на успех необходимо оценивать в каждом конкретном случае. Они зависят от условий договора инвестирования и других факторов, например, финансовой состоятельности фонда финансирования. Возможно, договор содержит определенные условия ответственности застройщика, возможны варианты требования возмещения ущерба либо признания права собственности на жилье в недостроенном доме.
В Едином реестре судебных решений пока одно решение со ссылкой решение №5-рп/2012. Впрочем, оно касается возмещения затрат на помощь адвоката.


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 березня 2012 року.                м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого Левенця Б.Б.
суддів Кравець В.А., Пікуль А.А.
при секретарі Демяненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про розірвання договорів та стягнення суми,
в с т а н о в и л а :
  У липні 2011 року позивачка звернулася із вказаним позовом, уточнивши який зазначила, що 16 жовтня 2006 року між сторонами був укладений договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 3917\349-106(р) багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1. Запланований термін введення обєкта в експлуатацію 4 квартал 2008 року.
  14 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір пайової участі у будівництві № 3912\352-103(р) паркінгу під велотреком за вказаною адресою із запланованим терміном закінчення будівництва 4 квартал 2012 року.
  Зазначаючи про те, що відповідач не виконує зобовязань за договором від 16.10.2006 року та не розпочав будівництво за договором від 14 жовтня 2008 року, просила розірвати вказані договори та стягнути із відповідача 2 142 264.27 грн., з яких 1753607.22 грн. збитки за договором від 16 жовтня 2006 року та 388657.05 грн. збитків за договором від 14 жовтня 2008 року, 1820 грн. судових витрат та 1000 грн. витрат на правову допомогу.(а.с. 1-24)
  Відповідач проти позову заперечував.(а.с. 30-33)
  Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, розірвано договори пайової участі у фінансуванні будівництва від 16 жовтня 2006 року та від 14 жовтня 2008 року та стягнуто на її користь із ТОВ фірма «Консоль ЛТД» 1350360 грн., 1700 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. (а.с.54-58).
  
  В апеляційній скарзі позивачка зазначила, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування скарги зазначила, що суд не врахував збитків позивачки від знецінення гривні відносно долару США станом на день укладення договорів та на день ухвалення судового рішення, посилалася на неправильне встановлення обставин, неправильне дослідження та оцінку доказів, що на думку апелянта є підставою для скасування оскаржуваного рішення.( а.с. 62-69)
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримала скаргу і просила її задовольнити. Інші особи в судове засідання не прибули, представник позивачки зазначила про належне сповіщення ОСОБА_1, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, відповідач був повідомлений належним чином про що у справі є докази.(а.с. 75-77)  
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
  
  Судом встановлено, що 16 жовтня 2006 року між сторонами був укладений договір пайової участі у фінансуванні будівництва № 3917\349-106(р) багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1, за яким позивачка мала сплатити грошову суму в еквіваленті 220 020 доларів США по курсу НБ України на момент платежу. Запланований термін введення обєкта в експлуатацію 4 квартал 2008 року.(а.с. 9-10)
  На виконання цього договору позивачка за квитанціями приходно-касових ордерів серії 02БУ № 424588 від 17 січня 2007 року - сплатила 86860 грн., серії 02БХ № 992337 від 20 березня 2007 року сплатила 86860 грн., серії 02БУ № 425662 від 20 жовтня 2006 року сплатила 333 300 грн., серії 02БХ від 06 липня 2006 року - 86860 грн., серії 02БХ від 22 жовтня 2007 року - 86860 грн., за квитанцією від 09.01.2008 року 86860 грн., серії 12АААД № 740598 - 83250 грн., серії 12 АААД № 742476 - 164435 грн., серії 01БТ № 113618 86860 грн., а разом 1102 145 грн.(а.с.11, 12 зворот)  
  14 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір пайової участі у будівництві № 3912\352-103(р) паркінгу під велотреком за вказаною адресою із запланованим терміном закінчення будівництва 4 квартал 2012 року, за яким позивачка мала сплатити грошову суму в гривнях по курсу НБ України еквівалент якої складає 48750 доларів США.(а.с. 13-15)
  На виконання цього договору позивачка сплатила за квитанціями приходно-касових ордерів від 20.10.2008 року 120975 грн. та від 27.10.2008 року 127240 грн., а всього 248215 грн. (а.с. 16)
  Відповідач не виконує зобовязань за договором від 16.10.2006 року, прострочив запланований термін введення обєкта в експлуатацію - 4 квартал 2008 року, та не розпочав будівництво за договором від 14 жовтня 2008 року паркінгу, орієнтовний термін закінчення будівництва цього обєкту 4 квартал 2012 року
Згідно до вимог ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положення ч. 4 ст. 3 ст. Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», згідно з яким заборонялося розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, визнано таким, що не відповідаєКонституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.03.2012 р. N 5-рп/2012.
Укладаючи вищевказані договори пайової участі у будівництві житла, позивачка розраховувала отримати житло та паркувальне місце, тобто поліпшити житлові умови.     Порушення умов та невиконання цих договорів відповідачем призвело до позбавлення позивачки можливості в обумовлений договором строк отримати нерухомість(квартиру та паркувальне місце в паркингу) на отримання яких вона розраховувала укладаючи договір. Такі порушення є істотними.   
  Оскільки позивачка за умовами договору сплатила відповідачу за двома договорами загальну суму 1350 360 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення вказаної суми, стягнення 1820 грн. судових витрат та відмову в задоволенні вимог про стягнення суми виходячи із курсу долара США відносно гривні станом на день ухвалення судового рішення, оскільки ці вимоги позивачки не ґрунтуються на вимогах законодавства.
  Проте суд не звернув уваги на вимоги про стягнення із відповідача на користь позивачки 1000 грн. витрат на правову допомогу, сплата яких підтверджується прибутковим касовим ордером № 14 від 31 березня 2011 року, договором надання правової допомоги ТОВ «Адвокатської фірми «Легіон».(а.с. 18-19)  
  За вищенаведених обставин, рішення районного суду підлягає зміні.   
  Інші доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, тому підлягають відхиленню.
  
  Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2011 року змінити в частині розподілу судових витрат, у звязку з чим резолютивну частину викласти в наступній редакції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Розірвати договір №3917\349-106(р) пайової участі у фінансуванні будівництва, укладений 16 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_1.
Розірвати договір №3912\352-103(р) пайової участі у фінансуванні будівництва, укладений 14 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» на користь ОСОБА_1 1 350 360(один мільйон триста пятдесят тисяч триста шістдесят) грн.. за договорами, 1700 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 1353180 грн. (один мільйон триста пятдесят три тисячі сто вісімдесят) грн., в іншій частині вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.   
  
  Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
                               
                              В.А.Кравець
                             
                              А.А.Пікуль

Комментариев нет:

Отправить комментарий