Скупой платит дважды, тупой трижды,
лох всегда!
Правила игры – одни для всех. И,
если контролирующие органы играют не по правилам, то почему Вы их должны
соблюдать? В процессе по делам об админправонарушениях сегодня обычно не устанавливают истину. Есть цель: наказать, ибо о качестве работы инспекторов судят по
количеству протоколов. Средства не выбираются.
За уход от административной
ответственности, если при этом не совершается другое правонарушение, наказания
нет. Один из способов – малозначительность административного правонарушения, предусмотренная
ст. 22 КУоАП.
Так, при малозначительности совершенного административного правонарушения орган (должностное лицо),
уполномоченный решать дело, может освободить нарушителя от административной
ответственности и ограничиться устным замечанием. Законодательство не содержит
их перечня или указаний на признаки, позволяющие судить о малозначительности
проступка. Очевидно,
это такие административные правонарушения, не представляет большой общественной
вредности и не наносят значительный ущерб государственным или общественным
интересам или непосредственно гражданам.
Кодекс четко
разграничивает устное замечание и предупреждение: устное замечание не
содержится в перечне видов административных взысканий в ст. 24,
предупреждение имеется среди видов взыскания в п. 1 ч. 1 ст. 24, в ст. 26 и в санкциях статей
Особенной части КУоАП. Замечание
нигде не фиксируется и не влечет никаких последствий. Предупреждение, являясь мерой
взыскания, выносится в письменной форме или оформляется иным установленным
способом, и будет
отягчающим обстоятельством при повторном правонарушении.
Так, по делу о нарушении ч. 1 ст. 41 КУоАП были поданы такие пояснения:
Вишгородський районний суд
Київської області
07300, м. Вишгород,
вул. Кургузова, 7
ХХХ
особи яка
притягається до адміністративної
відповідальности
ПОЯСНЕННЯ
щодо вчинення адміністративного правопорушення
22 лютого 2013 року стосовно ХХХ складено протокол № 10-20-087/13 про адміністративне
правопорушення, відповідальність за яке передбачена згідно з ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Керуючись
ч.2 ст. 33, ч.1 ст. 268, ст. 280
КУпАП вважаю за необхідне надати пояснення, щодо зазначеного порушення.
Так, у протоколі зазначено, що виплата заробітної плати
проводиться один раз на місяць. При цьому інспектор праці не врахував, що ФОП ХХХ
застосовує відрядно-преміальну систему
оплати праці. Не дослідив всі наявні у ФОП документи про виплату
заробітної плати.
Відрядно-преміальна система заробітної
плати дозволяє більшою мірою реалізувати
стимулюючу функцію, оскільки крім прямого відрядного
заробітку передбачає премію
за виконання встановлених показників
преміювання. Величина заробітної
плати при використанні відрядно-преміальної системи визначається за
формулою: ЗПвід.-прем = ЗПвід + П.
Тобто, в першу чергу
виплачується відрядний заробіток, а в другу (остаточний
розрахунок по заробітній платі) – премія (різниця із 3 % від
норми виторгу). Відповідно до законодавства конкретні
терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно. Можливість такої виплати заробітної плати підтверджується, зокрема листом
Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.2010 р. N 964/13/84-10. Тобто, якщо норму виторгу
працівником не виконано, то підстави для нарахування другої виплати відсутні. Зазначені обставини підтверджуються і поясненнями
працівників. Більш того, працівники не вбачають у такому порядку оплати праці
будь-якої шкоди їхнім інтересам, адже відрядний заробіток
отримують вчасно і в повному обсязі.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх
доказів, які б свідчили про наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 41
КУпАП. Протокол та акт перевірки підписано
без заперечень через відсутність належної правової допомоги у стані
надзвичайного хвилювання, адже за кілька днів до перевірки інспекцією з питань
праці було розпочато досудове розслідування за ст. 172 КК України.
Так, у провадженні слідчого відділу Вишгородського РВ
ГУМВС України в Київській області перебуває кримінальне провадження №
12013100150000178 від 02.02.2013 р. за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, щодо грубого порушення законодавства про
працю, що виразилось в прийнятті на роботу без офіційного оформлення
відповідних документів одного працівника.
Згідно
п. 8 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не
може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: наявність
по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про
накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття
справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту
кримінальної справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 КУпАП, підлягає адміністративній
відповідальності винна особа за порушення вимог законодавства про працю. Ч. 1
ст. 172 КК України говорить про відповідальність за грубе порушення
законодавства про працю. Тобто єдиною відмінністю злочинного правопорушення
законодавства про працю від адміністративного делікту є оцінка самого
правопорушення «грубим». Тільки «грубе порушення законодавства про працю»
визнається злочином. Тобто категорія
«грубе» є оціночною і характеризує саме злочинне діяння.
Жоден нормативний акт не передбачає права державного
інспектора праці самостійно оцінювати «грубість» порушення. Протокол про
адміністративне правопорушення складений передчасно, з перевищенням
повноважень. Більш того, відповідно до листа Вишгородського РВ ГУМВС України в
Київській області від 07.02.2013 р. інспектор праці проводив позапланову
перевірку саме на підставі цього листа і мав надати матеріали перевірки до Вишгородського
РВ ГУМВС України в Київській області. Але в матеріалах справи відсутнє рішення про відмову
у початку досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, стосовно відсутності правил внутрішнього
трудового розпорядку.
Як свідчить судова практика, притягнення
до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України відбувається при
порушенні одночасно декількох норм законодавства про працю (зокрема, не надання
та не виплата грошової компенсації при звільненні та порушення умов оплати
праці у неробочі і святкові дні). Вирок суду про притягнення до кримінальної
відповідальності за ч. 1 ст. 172 КК України лише за одне систематичне порушення
(зокрема, вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про відпустки», не сплата авансу
тощо) у Єдиному державному реєстрі судових рішень України відсутній.
Тобто відсутність правил внутрішнього трудового
розпорядку одночасно із прийняттям на роботу без офіційного оформлення
відповідних документів охоплюється складом, передбаченим ч.
1 ст. 172 КК України. Складення
протоколу про адміністративне правопорушення у цій частині є безпідставним. І,
крім того, є порушенням принципу неможливості притягнення двічі до юридичної відповідальності за
одне й те саме правопорушення.
Крім того, вважаю за необхідне зазначити наступне. Наявні
у справі матеріали не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП. В протоколі про
адміністративне правопорушення не зазначено:
- докази на підтвердження обставин (кожної обставини), які викладені
в протоколі;
- не надані докази правомірності проведення перевірки;
- не зазначено П.І.Б., адреса потерпілих;
- матеріали справи про адміністративне правопорушення містять
ксерокопії документів, які не можуть бути використані як докази по справі;
- не зазначено в якому розмірі якій особі завдано матеріальну шкоду.
На підставі вищевикладеного,
протокол про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами підлягає
поверненню до Територіальної державної інспекції праці у київській області області для належного
оформлення.
Щиро каюся у вчинених порушеннях. Вживаю всіх можливих
заходів для упорядкування системи оплати праці. Наявна система не спричиняє
значної шкоди інтересам працівників і потребує не лише її нормативного
обґрунтування, але й згоди самих працівників (як істотні зміни умов праці). Правила
внутрішнього трудового розпорядку не було викладено у письмовому вигляді через
незначну кількість працівників, що дозволяло знайомити їх усно особисто. Відсутність
правил внутрішнього трудового розпорядку у письмовій формі не завдало значної
шкоди працівникам, адже вони були ознайомлені в усній формі. Але, враховуючи
припис, винесений інспектором праці, замовив розроблення правил внутрішнього
трудового розпорядку та встановив їх відповідно до вимог чинного законодавства.
Повна версія даного документу знаходиться у адвоката.
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Мы социальны.
Поделитесь информацией, пожалуйста!
Отправить комментарий