23 апреля 2014

Фиктивны тчк без права обжалования

Деятельность контролирующего органа по оформлению результатов проверки, в частности по составлению акта проверки и формированию его содержания не может нарушать права и/или охраняемые законом интересы лица в публично - правовых отношениях. В связи с этим, у судов отсутствуют основания для удовлетворения исков налогоплательщиков, если содержанием исковых требований является признание противоправными актов проверки и/или действий контролирующего органа по составлению таких актов или включение в их содержания определенных выводов.
Следовательно, действия ответчика по составлению акта о невозможности проведения встречной сверки предприятия не влияют на круг прав, свобод, законных интересов или обязанностей истца, а также установленных законом условий их реализации.
  
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
"04" лютого 2014 р.                               м. Київ                              К/9991/50501/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя: Вербицька О.В.Судді:          Маринчак Н.Є.Муравйова О.В.розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року
у справі № 1570/1858/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні традиції»
до          Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про                              визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні традиції» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Південні традиції») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання дій протиправними.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року апеляційну скаргу ДПІ задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року змінено.
Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2012 року податковим органом проведено зустрічну перевірку ТОВ «Південні традиції» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року.
Підставою перевірки є накази ДПА України від 08.08.2011 року № 475/ДСК та ДПА в Одеській області від 11.08.2011 № 1948/ДСК, лист ДПА в Одеській області від 17.01.2012 року № 1322/7/200110 «Про відпрацювання підприємств групи ризику» ТОВ «Південні традиції» віднесено до категорії «вигодонабувач».
На запит відповідача №10162/10/23-513 від 23.02.12 року на ім'я ТОВ «Південні традиції» про надання пояснень та підтверджуючих документів з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами, за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року, який отримано керівником підприємства, податковим органом складено службову записку № 31349/26-53 від 24.02.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Також, відсутність за місцем знаходження.
За результатами зустрічної звірки складено акт № 1114/23-4/37550936 від 24.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Південні традиції» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Південні традиції» про визнання дій протиправними, дійшов висновку щодо наявності в діях податкового органу порушень при проведенні перевірки та складанні акту перевірки.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції змінюючи резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року, виходив з того, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі та зроблено висновок, але резолютивну частину рішення сформульовано нечітко.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає помилковим вищевикладений висновок судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.
При цьому оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.
Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Згідно ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
В свою чергу, висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності акту перевірки, а так само дій щодо включення до акту перевірки будь-яких даних.
Відповідно до вимог п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовим и особам и органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.
Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Тому як власне акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки. Водночас, таке право виникає на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України в зв'язку із самим фактом складення акту безвідносно до його конкретного змісту.
Враховуючи викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії, посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.
Діяльність контролюючого органу із оформлення результатів перевірки, зокрема із складання акту перевірки та формування його змісту не може порушувати права та/або охоронювані законом інтереси особи в публічно-правових відносинах. В зв'язку з цим, у судів відсутні підстави для задоволення позовів платників податків, якщо змістом позовних вимог є визнання протиправними актів перевірки та/або дій контролюючого органу зі складання таких актів чи включення до їх змісту певних висновків.
Отже, дії відповідача щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Південні традиції», не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.
Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Південні традиції» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанції досліджено повно, але суди порушили та невірно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні традиції» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак  О.В. Муравйов


Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62   (096) 445-47-90

e-mail: super.legal-protection@yandex.ru

Отправить комментарий