28 августа 2014

Налоговая не уведомила о проверке?

Высший административный суд (постановление от 02.07.2014 г. N К/800/24379/13) считает, что налоговые органы не имеют обязанности убеждаться об осведомленности плательщика о назначении выездной проверки для начала ее проведения.
И, кстати, отвечайте на запросы налоговой. В рассматриваемом случае спорная налоговая проверка была назначена в связи с непредоставлением плательщиком ответа на запрос ГНИ в соответствии с подпунктом 78.1.1 пункта 78.1 статьи 78 Налогового кодекса Украины. Хотя истец настаивал на том, что соответствующий запрос был направлен ему с нарушением требований пункта 73.3 статьи 73 названного Кодекса относительно оснований такого направления.



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02.07.2014 р.    N К/800/24379/13

Вищий адміністративний суд України у складі: судді Костенко М. І. - головуючого, суддів - Бухтіярова І. О., Приходько І. В. розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі N 0670/7237/12 за позовом приватного підприємства "Під ключ" (далі - Підприємство) до ДПІ про скасування наказу та визнання дій протиправними.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України встановив:
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання протиправним наказу ДПІ від 11.09.2012 N 1428 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, а також про визнання протиправними дії відповідача з проведення цієї перевірки.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013, позов задоволено.
У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що спірну невиїзну перевірку було призначено за відсутності підстав, з якими чинне законодавство пов'язує можливість її проведення, та з порушенням порядку інформування платника про здійснення такої перевірки.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти зі спору та відмовити у позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 21.08.2012 ДПІ направила позивачеві запит N 23538/7/15-4 з вимогою надати пояснення та документальне обґрунтування щодо фактів включення до податкового кредиту сум ПДВ, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Втім платник відмовився надати пояснення на цей запит з підстав його складення з порушенням вимог, передбачених пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Наведена обставина стала підставою для видачі керівником ДПІ наказу від 11.09.2012 N 1428 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
На підставі цього наказу 11.09.2011 посадовими особами ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку правомірності нарахування Підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податку на додану вартість по декларації за липень 2012 року.
У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цимКодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
В силу вимог пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених упідпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Наведені положення податкового законодавства, що регулює спірні правовідносини, свідчать на користь висновку про те, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає обов'язкову наявність підстави, з якою закон пов'язує можливість її проведення.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, у розглядуваному випадку спірна податкова перевірка була призначена у зв'язку з ненаданням платником відповіді на запит ДПІ відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. У той же час позивач наполягав на тому, що відповідний запит було направлено йому з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 названого Кодексу щодо підстав такого надіслання.
Суди попередніх інстанцій безпідставно підтримали зазначену позицію позивача у справі.
Так, пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Частиною третьою цього ж пункту серед підстав надсилання платнику податків письмового запиту наведено виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, за фактом виявлення розбіжностей за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних податкового органу, останній вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації.
А відтак надсилання позивачеві запиту у зв'язку із виявленням розбіжностей між даними податкових накладних Підприємства та даними Єдиного реєстру податкових накладних було незаконно кваліфіковано судами як перевищення податковим органом визначеної законом компетенції.
У зв'язку з ненаданням платником відповіді на вказаний запит ДПІ цілком правомірно призначила спірну невиїзну перевірку на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
При цьому слід зазначити, що положення абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 названого Кодексу, згідно з яким виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, не виключають право податкового органу призначити невиїзну податкову перевірку на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78  Кодексу, а лише наділяють контролюючий орган додатковою компетенцією на проведення виїзної перевірки у разі існування вказаної обставини. А тому у такому випадку вибір виду податкової перевірки у рамках здійснення заходів з податкового контролю здійснює орган державної податкової служби.
Іншим мотивом для задоволення цього позову суди визнали порушення податковим органом пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.
Так, за правилами цієї законодавчої норми однією з обов'язкових умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У справі, що переглядається, суди послалися на те, що відповідний наказ та направлення на проведення перевірки було надіслано Підприємство у день проведення цієї перевірки, тобто несвоєчасно.
Втім слід зазначити, що факт отримання платником податків відповідного наказу та відповідного повідомлення не є необхідною передумовою виникнення права на проведення невиїзної перевірки. Тому суди помилково зазначили про існування у ДПІ обов'язку переконатися про обізнаність платника щодо призначення невиїзної перевірки для початку її проведення.
З урахуванням процедури проведення невиїзної перевірки несвоєчасність надсилання наказу та повідомлення про проведення даного виду перевірки може бути підставою для висновку про незаконність цієї перевірки лише у разі порушення прав платника, що матиме місце, зокрема, у випадку відсутності у нього можливості надати свої пояснення та заперечення з приводу виявлених у ході такої перевірки порушень в результат і несвоєчасного ознайомлення про факт проведення цієї перевірки.
Однак у розглядуваній справі Підприємством не наведено будь-яких доводів та на подано жодних доказів на підтвердження порушення його прав внаслідок отримання наказу та повідомлення про призначення спірної перевірки лише 15.09.2012.
З урахуванням викладеного підстави для задоволення цього позову відсутні.
За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України постановив:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби задовольнити.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2013 у справі N0670/7237/12 скасувати.
3. У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий, суддя    М. І. Костенко
Судді:   І. О. Бухтіярова
  І. В. Приходько

Материалы, предоставленные в блоге, носят ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62   (096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru


Отправить комментарий