За невыполнение решения суда
предусмотрена как административная, так и уголовная ответственность.
Справедливости ради нужно сказать, что уголовная ответственность за
невыполнение решения суда (ст. 382 УК) практически не применяется, так как
доказать умышленность невыполнения решения крайне сложно, а правоохранительные
органы уклоняются от внесения сведений о совершенном уголовном правонарушении в
Единый реестр досудебных расследований.
Отказ внести сведения о совершенном
уголовном правонарушении в Единый реестр досудебных расследований может быть
обжалован в судебном порядке (жалоба и решение суда ниже).
Самарський районний суд м.
Дніпропетровська
49112,
м. Дніпропетровськ, вул. Електрична,1а
слідчому судді
Скаржник: А.
49108,
м. Дніпропетровськ, вул.
тел.
С К А Р Г А
в порядку ст. 303 КПК України
Предметом даної скарги є незаконна
бездіяльність старшого ДІМ Самарського РВ майора міліції Шматкова Д.В. щодо
невнесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань після
отримання повідомлення про вчинення злочину.
Суть справи:
20.08.2014 р. року на адресу прокурора
Дніпропетровської області
було направлено заяву про вчинення начальником медичної частини обласного об’єднання
«Фтизіатрія» В. кримінального
правопорушення передбаченого ст. 382 КК України - невиконання судового рішення.
24.08.2014 р.
отримано висновок, в якому зазначено, що поновити гр. А. не виявляється
можливим у зв’язку з ненадходженням з медичної академії до відділу кадрів КЗ «ДОКЛПО Фтизіатрія» документів,
підтверджуючих поновлення А. на посаді доцента кафедри фтизіатрії. Як зазначено
у висновку, ознак злочину виявлено не було, тобто відповідні дані до Єдиного
реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Обставини справи:
На обґрунтування заяви від
20.08.2014 р. року на
адресу прокурора Дніпропетровської області було зазначено, що В. протиправно не
виконується рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від
15.08.2014 р. про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним та
необґрунтованим та поновлення на роботі (справа №202/35444/13-ц).
Зазначеним
рішенням встановлено поновити
кандидата медичних наук А. на роботі в Державному закладі "Дніпропетровська
медична академія Міністерства охорони здоров'я України" на посаді доцента
кафедри фтизіатрії. Проте В. відмовляється виконувати зазначене судове
рішення. Тобто її дії містять склад правопорушення, передбачений ст. 382 КК
України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124
Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є
обов'язковими до виконання на всій території держави. Аналогічні за змістом
норми містять і окремі законодавчі акти процесуального характеру (зокрема,
ЦПК України, Закон
України “Про судоустрій” тощо). Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його
виконання.
Злочин,
передбачений ст. 382 КК, є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення
(з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання
його виконанню.
Для визначення
моменту закінчення цього злочину важливим є встановлення моменту надходження
судового рішення до службової особи, яка повинна його виконувати, і строку
виконання судового рішення, який встановлено законом або судом. Рішення
Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від 15.08.2014 р. було надано
В. 19.08.2014 р., про що свідчить акт, на який посилається висновок. Рішення підлягає негайному виконанню
у частині поновлення на роботі в Державному закладі "Дніпропетровська
медична академія Міністерства охорони здоров'я України" на посаді доцента
кафедри фтизіатрії.
Щоб рішення
вважалося виконаним, мають бути наявні дві обставини: відповідний акт органу,
що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, і
фактичне допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на
підставі цього акта. Відповідно
до до ч. З ст. 24 КЗпП трудовий договір
вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але
працівника фактично було допущено до роботи. Тобто,
ненадходження документів, на яке посилається В., не є підставою для
невиконання рішення суду.
Таким чином, В.,
як начальник медичної частини обласного об’єднання «Фтизіатрія», мала негайно
виконати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від
15.08.2014 р. та допустити А. до роботи.
Відповідно до
ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин
після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або
після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть
свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести
відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати
розслідування.
Слідчий,
прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і
повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та
зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому, у відповідності до ч.5
ст.214 КПК України до ЄРДР вносяться саме ті обставини, які були наведені
заявником у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення. Як
вбачається зі змісту заяви, в заяві ґрунтовно викладені обставини, які можуть
свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції
України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки Закон України «Про звернення
громадян» не дає право розглядати заяви подані в порядку КПК України, а чинний
КПК України не передбачає право виносити висновки з повідомленням про невнесення
відомостей до ЄРДР, під час розгляду даної скарги, слід встановити на підставі,
в межах повноважень та у спосіб якої норми якого закону України старший ДІМ Самарсбкого
РВ майор міліції Шматков Д.В. склав висновок від 23.08.2014 року в якому зазначив про те, що в
діях В. відсутні ознаки
злочину.
Якщо Шматков Д.В. переконаний, що в діях В. відсутній склад кримінального правопорушення, то в такому
випадку, згідно ст.284 КПК України, має бути винесено постанову про закриття кримінального
провадження. При цьому, факт відсутності в діях особи ознак злочину
встановлюється під час досудового розслідування після внесення відповідних
відомостей до ЕРДР. Встановлення будь-яких обставин щодо змісту повідомлення
про вчинення злочину поза досудовим розслідуванням – чинним КПК України не
передбачено.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому
провадженні може бути оскаржена бездіяльність, яка полягає у невнесенні
відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових
розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне
правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись
ст. 303 КПК України,
ПРОШУ:
Визнати
протиправною бездіяльність старшого ДІМ Самарського РВ майора міліції Шматкова
Д.В. щодо невнесення відповідних даних до Єдиного реєстру досудових
розслідувань на підставі повідомлення А. від 20.08.2014 року про вчинення
кримінального правопорушення.
Зобов’язати
старшого ДІМ Самарського РВ майора міліції Шматкова Д.В. внести відповідні
відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі повідомлення А.
від 20.08.2014 року про вчинення кримінального правопорушення.
Додатки:
1. Копія заяви від 20.08.2014 року про вчинення
кримінального правопорушення.
2. Копія
виконується рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ від
15.08.2014 р. про визнання наказу про звільнення за прогул незаконним та
необґрунтованим та поновлення на роботі (справа №202/35444/13-ц).
3. Копія
висновку від 23.08.2014 р.
4. Копія акту.
«____»
_________________ 2014 р. ___________________
С благодарностью Марку Болдыреву за
возможность шлифовки профессиональных навыков в данном деле.
Материалы, предоставленные в блоге, носят
ознакомительный характер. Рекомендуем обратиться к специалистам.
Адвокат в Киеве:
(044) 383-50-62
(096) 445-47-90
e-mail: super.legal-protection@yandex.ru
Отправить комментарий